Тема 2. СУСПІЛЬНО-ІСТОРИЧНИЙ РОЗВИТОК ЛЮДСТВА І ВЗАЄМОДІЯ ЛЮДИНИ З ПРИРОДОЮ
2. ФАКТОРИ СУСПІЛЬНОГО РОЗВИТКУ. ЦИКЛІЧНА І ЛІНІЙНА МОДЕЛЬ РОЗВИТКУ ЦИВІЛІЗАЦІЙ [1, 2, 3, 4]
ОСНОВНІ ФАКТОРИ ДЕГРАДАЦІЇ ДОВКІЛЛЯ [1]
Продовження: ОСНОВНІ ФАКТОРИ ДЕГРАДАЦІЇ ДОВКІЛЛЯ [1]
ЦИКЛІЧНА І ЛІНІЙНА МОДЕЛЬ РОЗВИТКУ ЦИВІЛІЗАЦІЙ
ТЕОРІЯ ПОСТУПАЛЬНОГО ЦИКЛІЧНОГО РОЗВИТКУ ЦИВІЛІЗАЦІЙ (зародження, розквіт, вгасання і поступова зміна одна одної)
Цивілізація та етнос
ФАЗИ ЕТНОГЕНЕЗУ [2 - за Гумільовим Л.М.] Етногенез - момент виникнення та увесь процес зникнення етнічної системи під впливом ентропійного пр
3. СХІДНИЙ І ЗАХІДНИЙ ШЛЯХИ РОЗВИТКУ ЦИВІЛІЗАЦІЇ. «ОСЬОВИЙ ЧАС» [2, 3, 4]
«ОСЬОВИЙ ЧАС»
4. ІСТОРІЯ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ. ЕТАПИ ПОДОЛАННЯ ПРОТИРІЧ МІЖ ЛЮДИНОЮ І ПРИРОДОЮ [1, 2, 3]
ЕТАПИ ПОДОЛАННЯ ПРОТИРІЧ МІЖ ЛЮДИНОЮ І ПРИРОДОЮ (продовження)
5. ПОНЯТТЯ ПРО ЕКОЛОГІЧНУ КРИЗУ. КРИЗИ В ІСТОРІЇ ЛЮДСТВА [1, 2, 3, 4, 5]
КРИЗИ В ІСТОРІЇ ЛЮДСТВА
6. ТРИ АСПЕКТИ ЕКОЛОГІЧНИХ КРИЗ. СТРАТЕГІЇ РЕСУРСОКОРИСТУВАННЯ ТА ДЖЕРЕЛА ЕКОЛОГІЧНИХ КРИЗ [1, 2, 3, 4, 5]
СТРАТЕГІЇ РЕСУРСОКОРИСТУВАННЯ (три способи взаємодії суспільства і природи)
ДЖЕРЕЛА ЕКОЛОГІЧНИХ КРИЗ
Головні причини екологічних криз у зв'язку глобалізацією світової економіки
КЛАСИФІКАЦІЯ КРАЇН СВІТУ за характером зв'язку природоохоронних проблем з типом господарювання
Продовження Класифікації країн світу
1.13M
Категория: ЭкологияЭкология

Тема 2. Суспільно-історичний розвиток людства і взаємодія людини з природою

1. Тема 2. СУСПІЛЬНО-ІСТОРИЧНИЙ РОЗВИТОК ЛЮДСТВА І ВЗАЄМОДІЯ ЛЮДИНИ З ПРИРОДОЮ

1.
2.
3.
4.
5.
6.
1.
2.
3.
4.
5.
НАВЧАЛЬНІ ПИТАННЯ
Суспільно-історичний процес. Характеристика етапів історичного розвитку
соціокультурних систем.
Фактори суспільного розвитку. Циклічна і лінійна модель розвитку
цивілізацій.
Східний і західний шляхи розвитку цивілізації. «Осьовий час».
Історія природокористування. Етапи подолання протиріч між людиною і
природою.
Поняття про екологічну кризу. Кризи в історії людства.
Три аспекти екологічних криз. Стратегії ресурсокористування та джерела
екологічних криз.
ЛІТЕРАТУРА
Білявський Г.О. Основи екології: Навчальний посібник / К.: Либідь, 2006. 408 c.
Гумилев Л.Н. Этногенез и биосфера Земли. – М.: Айрис-Пресс, 2007. – 560 с.
Дольник В. Р. Непослушное дитя биосферы. Беседы о поведении человека
в компании птиц, зверей и детей. Издание 4-е, дополненное.— СПб.: ЧеРона-Неве, Петроглиф, 2004. —352 с,
Реймерс Н.Ф. Экология. (теории, законы, правила, принципы и гипотезы). М: Россия Молодая, 1994. – 367 с.
Банк екологічної інформації Всеукраїнської екологічної ліги – http://www.
ecoleague.net/library.img
1

2.

1. СУСПІЛЬНО-ІСТОРИЧНИЙ ПРОЦЕС. ХАРАКТЕРИСТИКА ЕТАПІВ
ІСТОРИЧНОГО РОЗВИТКУ СОЦІОКУЛЬТУРНИХ СИСТЕМ [1, 2, 3]
Нові погляди на історію виникнення людини [3]
Протягом багатьох млн. років предки
людини жили на сході Африки.
18 млн. років тому (озеро Вікторія) жив
проконсул
наш
загальний
із
людиноподібними мавпами предок.
більше 4 млн. років тому там же виник
афарський
австралопітек

наш
прямоходячий предок.
більше 2 млн. років тому там же
з’явився перший представник роду
Людина - уміла,
1,6
млн.
років
тому
виникла
прямостояча людина.
Точками на карті вказані місця, де
знайдені останки предків людини Де розпочав свій шлях наш вид –
Людина розумна, - невідомо, але десь
віком більше 1 млн. років.
поблизу
2

3.

Загальна характеристика суспільно-історичного процесу
Типи суспільств і періоди їх існування
1. Первісне
2. Суспільство
3. Індустріальне
4. Постсуспільство
рибалок,
суспільство
індустріальне
збирачів,
Характеристика
мисливців,
( 10 -20 ст. н.е.)
суспільство
мисливців,
суспільства
землеробів і
(із 70-х рр.
землеробів і
скотарів
скотарів
20 ст.)
(10
тис.
р.
до
н.е.

(150-10 тис. р.
до н.е.)
10 ст. н.е.)
Кочове
господарство
Застосування
присвоєння,
Головна форма
Осіле
Промисловий
інформаційних
перехід до
господарювання
землеробство
розвиток
технологій
осілого
господарства
Відношення до Одуховлення
Людина – частина
Світогляд підкорювача природи
природи
природи
природи
Залучені
Родючі ґрунти і
Корисні
Біота
Утилізація відходів
ресурси
пасовища,
копалини
Ландшафти,
Природні
Сільські і перші
Міські
Екополіси
створені
вторинні,
міські
людиною
сільські
Узгодження
Енергетичні,
Біосферні цикли
Біологічні
Гідрологічні
техногенних
і
біогеохімічні
природних циклів
Тип взаємодії з
природою
Пряме
споживання,
гомеостаз із
біосферою
Виділення із
природи,
боротьба з нею
Руйнівна
експлуатація
ресурсів
Коеволюція з
природою
3

4.

1. Первісне суспільство збирачів, мисливців, рибалок,
землеробів і скотарів (150-10 тис. р. до н.е.)
Характеристика
суспільства
150-40 тис. р. до н.е. –
палеоліт
мобільний
мисливськоСоціальна характеристика збиральний уклад життя,
суспільства
незначний
приріст
населення, освоєння сусідніх
територій.
автономні
самодостатні
соціальні системи, які могли
існувати без підвищення рівня
самоорганізації
Головна форма
господарювання
Відношення до природи
Залучені ресурси
Ландшафти, створені
людиною
Біосферні цикли
Тип взаємодії з природою
Кочове
присвоєння
40-10 тис. р. до н.е. – неоліт,
останній кам'яний вік
Новий спосіб добування їжі
– вирощування с/г культур,
утримання
скота
на
пасовищах і в загонах,
зростання
чисельності
населення,
глинобитні дома,
кераміка,
міфологія і релігія.
господарство Перехід
до
осілого
землеробства,
скотарства,
рибальства і мисливства
Одуховлення природи
Біотичні
Природні вторинні
сільські
Біологічні
Пряме споживання, гомеостаз Виділення із природи, перехід
із біосферою
до її підкорення
4

5.

Продовження для первісного суспільства збирачів,
мисливців, рибалок, землеробів, скотарів
(150-10 тис. р. до н.е.)
Характеристика
суспільства
Причина переходу до
нового типу
150-40 тис. р. до н.е. –
40-10 тис. р. до н.е. – неоліт,
палеоліт
останній кам'яний вік
Рубіж 40 тис. р. до н.е. – перша Зародження нових держав у
антропогенна екологічна криза – центрах
землеробської
перепромисел крупних тварин
культури неоліту
10 тис. р. до н.е. – можливості
господарства
присвоєння
повністю вичерпані
Способи подолання
протиріч людини і
природи
Пристосування
до
ландшафту:
вибір місця проживання,
створення
засобів
мисливства,
рибальства,
землеробства, скотарства.
Міграція – пошук кращих
умов для життя.
Локальний
характер
змін
природи. Суттєві перетворення результат боротьби етнічних
груп за територію і ресурси.
Світова цивілізація
-------
1
етап
«агресивного»
природокористування:
створення
сільських
поселень,
зрошувані поля, т.і.
Однонаправлені
стихійні
перетворення природи.
Неолітична цивілізація (30-35
століть)
5

6.

2. Суспільство рибалок, мисливців, землеробів і скотарів
(10 тис. р. до н.е. –10 ст. н.е.)
Характеристика
суспільства
Соціальна
характеристика
суспільства
10 тис. р. до н.е. – 1 ст. н.е.
1-10 ст. н.е.
Два типи соціокультурних систем:
1) рибалок
і
мисливців
(вичерпання
можливостей);
2) раннє землеробство і скотарство
(розвиток виробничої економіки).
Відмінності
в
темпах
суспільноекономічного розвитку:
прильодникові області – сезонно-рухомі
мисливці;
південні засушливі і приморські області
– мисливці, збирачі, рибалки;
жаркий пояс – бродячі мисливці і
збирачі;
помірна і субтропічна зони – різкий
перехід до виробництва;
лісна зона – вогневе землеробство;
засушлива
зона

зрошуване
землеробство;
степна зона – скотарство.
7-6 тис. р. до н.е. - етап розвитку
експлуататорських
суспільств
(відсутність приватної власності на землю
і ренти).
8-3 тис. р. до н.е. – «осьовий час» світові імперії, світові релігії.
Кінець 1 ст. н.е. – крах рабовласницьких
держав Древнього Світу.
Станово-класове
суспільство

ріст
приватної власності.
Державна власність на
землю і воду.
Сформовані
цивілізації
класового суспільства:
східно-християнський
світ;
західно-християнський
світ;;
ісламський світ;
буддистський культурний
ареал.
6

7.

Продовження 1 для суспільства рибалок, мисливців, землеробів і
скотарів (10 тис. р. до н.е. –10 ст. н.е.)
Характеристика
суспільства
10 тис. р. до н.е. – 1 ст. н.е.
1-10 ст. н.е.
Виробнича;
Осіле землеробство,
Головна форма
господарювання
Відношення до
природи
Залучені ресурси
Ландшафти,
створені людиною
Біосферні цикли
Тип взаємодії з
природою
виробнича
господарювання
Перехід
від
форм
неподільної влади держави
система на суспільні ресурси до
традиційної форми влади з
обмеженою
автономією
приватних власних структур.
Світогляд підкорювача природи
Родючі ґрунти і пасовища, гідрологічні
Культурні сільські
Перші міські ландшафти
ландшафти
Гідрологічні
Виділення із природи,
боротьба з природою
7

8.

Продовження 2 для суспільства рибалок, мисливців, землеробів і
скотарів (10 тис. р. до н.е. –10 ст. н.е.)
Характеристика
суспільства
10 тис. р. до н.е. – 1 ст. н.е.
1-10 ст. н.е.
Вичерпання
можливостей Екологічна криза масового
господарства присвоєння,
знищення і нестатку рослинних
ресурсів,
пов'язаних
з
зростання потреб,
Причина переходу
бурхливим
розвитком
до нового типу
Екологічна криза засолення ґрунтів продуктивних сил,
і деградації примітивного поливного
застосування
землеробства, недостатність його широке
мінеральних ресурсів.
для зростаючого населення Землі.
Урбанізація
населення,
міст,
частково
Способи
Цілеспрямоване
використання створення
подолання
ландшафтів
для
забезпечення ізольованих від зовнішнього
протиріч людини і побутових умов і комплексного середовища.
природи
розвитку землеробства.
Місто - фактор глибокого
перетворення природи.
Східно-рабовласницька (на Сході)
Світова
цивілізація
Антична (на Заході).
Ранньофеодальна цивілізація.
Формування східної і західної
моделей суспільного устрою.
8

9.

3. Індустріальне суспільство ( 10 -20 ст. н.е.)
Характеристика
суспільства
Соціальна
характеристика
суспільства
Головна форма
господарювання
Відношення до природи
Залучені ресурси
Ландшафти, створені
людиною
Біосферні цикли
Тип взаємодії з
природою
Причина переходу до
нового типу
Способи подолання
протиріч людини і
природи
Світова цивілізація
10-14 ст.
економічна
революція:
бурхливий
розвиток міст,
удосконалення
агротехніки,
становлення
виробництва
14-18 ст.
18-20 ст.
товарноринкова
економіка;
масове
виробництво
Демократизація
суспільства –
головний момент
переходу від
станово-класового
суспільства до
індустріального
Промисловий розвиток
Світогляд підкорювача природи
Корисні копалини
Міські
Втручання людини в енергетичні та біогеохімічні цикли
Руйнівна експлуатація ресурсів
Екологічна криза неприпустимого глобального забруднення
(криза редуцентів), тобто, редуценти не встигають очищати
біосферу від антропогенних продуктів або не здатні це зробити
із-за неприродного характеру викидів синтетичних продуктів.
Прискорення технічного прогресу – спосіб захисту від
обмеженості природних ресурсів
Передіндустріальна
Індустріальна
9

10.

4. Постіндустріальне суспільство (із 70-х рр. 20 ст.)
Характеристика
суспільства
Сутність характеристик суспільства
Соціальна
характеристика
суспільства
Перехід розвинутих країн Заходу на постіндустріальний
(екологічний) розвиток за рахунок експлуатації природних і
матеріальних ресурсів країн з нижчим рівнем
природокористування шляхом надання їм інформаційноінноваційних послуг з охорони природи т.і.
Формування ноосферного суспільства – етап екологічного
розвитку.
Головна форма
господарювання
Відношення до природи
Залучені ресурси
Ландшафти, створені
людиною
Біосферні цикли
Тип взаємодії з
природою
Причина переходу до
нового типу
Способи подолання
протиріч людини і
природи
Світова цивілізація
Застосування нових інформаційних технологій
Людина – частина природи
Утилізація відходів
Екополіси
Узгодження техногенних і природних циклів
Гармонізація відносин з природою
Одночасні кризи: редуцентів, термодинамічна (відносна нестача
джерел енергії) і порушення природної екологічної рівноваги
(притоку і відтоку енергії, речовини та інформації)
Господарські системи трансформуються від масового
виробництва до більш диференційованого інформаційноінноваційного
Постіндустріальна
10

11. 2. ФАКТОРИ СУСПІЛЬНОГО РОЗВИТКУ. ЦИКЛІЧНА І ЛІНІЙНА МОДЕЛЬ РОЗВИТКУ ЦИВІЛІЗАЦІЙ [1, 2, 3, 4]

ЦИВІЛІЗА́ЦІЯ
(від лат. civilis - громадський,
громадянський, суспільний, державний) -
1) людська спільнота, яка впродовж
певного періоду часу (процес
зародження, розвиток, загибель чи
перетворення цивілізації) має стійкі
особливі риси в соціальнополітичній організації, економіці та
культурі (науці, технологіях,
мистецтві тощо), спільні духовні
цінності та ідеали, ментальність
(світогляд);
2) такий щабель розвитку людства,
коли власні соціальні зв'язки
починають домінувати над
природними і
коли суспільство починає
розвиватися і функціонувати на
своєму власному ґрунті.
[Вільна енциклопедія]
ПРИКЛАДИ
Єгипетській цивілізації властиві
спорудження пірамід, муміфікація
померлих, своєрідне ієрогліфічне
письмо тощо.
Інколи в одну цивілізацію
об'єднують людей однакової віри
(Християнська, Буддистська т.і.)
11

12. ОСНОВНІ ФАКТОРИ ДЕГРАДАЦІЇ ДОВКІЛЛЯ [1]

1. Демографічний фактор (вибух)
Зростання чисельності населення
Землі:
до 1800 р. досягла 1 млрд. осіб
2-й млрд. осіб додався за 130 р.,
3-й млрд. осіб — за 30 р.
4-й млрд. осіб — за 15 р.
5-й млрд. осіб — за 12 р.!
7— 8 млрд. осіб - в першій
половині XXI ст. (прогноз)
Можливостей біосфери недостатньо.
2. Промислово-енергетичний фактор
розширення енерговиробництва
активне забруднення природи,
випадання кислотних дощів,
утворення озонових «дір»,
парникового ефекту,
появи й поширення хвороб,
зубожіння більшості населення
планети,
3. Ресурсопоглинання і продукування
відходів
• негативний вплив на біосферу
понад 50 тис. хімічних речовин, які
використовує людина
• щорічно світова промисловість
виробляє близько 2100 млн. т
твердих відходів.
4. Зменшення біорізноманітності
• протягом найближчих 20—30 років
через техногенні зміни біосфера
може втратити більш як 1 млн.
видів рослин і тварин.
5. Урбанізація (Київ)
• вміст у повітрі газів, пилу, парів
бензину, електромагнітне і шумове
забруднення в 1,5—2,5 рази
перевищують гранично допустимі,
• тривалість життя за останні 30
років скоротилася на 5—6 років
12

13. Продовження: ОСНОВНІ ФАКТОРИ ДЕГРАДАЦІЇ ДОВКІЛЛЯ [1]

6. Загибель водних екосистем
зниження біопродуктивності
через забруднення вод
загибель риби через випадання
кислотних дощів, принесених з
промислових районів Великої
Британії та Північної Європи
хижацький промисел риби у
Світовому океані та внутрішніх
морях
7. Деградація ґрунтів
знищено ерозією:
водною близько 6 % земель
вітровою - 28 %,
засолено через неправильне
зрошення - 12 % ,
виведено з обороту через
перехімізацію та фізичну
деструкцію (розробка кар'єрів
витоптування худобою, т.і.) - 5 %
8. Забруднення атмосфери
• шкідливими газами, що
призводить до збільшення площ
озонових «дір» (спричинило
зниження захисної дії озонового
шару від сонячного
ультрафіолетового випромінювання
й, як наслідок, — масові
захворювання людей (рак шкіри,
опіки, втрата зору) і тварин
парникового ефекту на планеті, що
призводить до потепління клімату,
танення льодовиків, значного
глобального підвищення рівня
Світового океану, до змін режиму
утворення циклонів і буревіїв, навіть
деградації екосистем окремих
районів суші.
9. Знищення лісів
• почастішання повеней і селей
13

14. ЦИКЛІЧНА І ЛІНІЙНА МОДЕЛЬ РОЗВИТКУ ЦИВІЛІЗАЦІЙ

Модель
розвитку
цивілізацій
Циклічна
Лінійна
Тип сприйняття
навколишнього світу
статичний (радіальнокільцевий) характерний для
осілого способу життя
динамічний
(маршрутний) зв'язаний з рухом у
просторі
Характеристика моделі
пристосованість до річного
циклу зміни сезонів і
господарських робіт
прив'язаність до своєї
землі і свого села
переважала в древніх
землеробських
цивілізаціях
Приклади
Індія,
Китай,
античні
держави
вибір маршрутів, постійний
рух, вихідний і кінцевий
пункти
роль вождів у
правильному виборі шляху
властива збирачам і
мисливцям, а потім
скотарським кочовим
цивілізаціям
древні
скіфи
14

15. ТЕОРІЯ ПОСТУПАЛЬНОГО ЦИКЛІЧНОГО РОЗВИТКУ ЦИВІЛІЗАЦІЙ (зародження, розквіт, вгасання і поступова зміна одна одної)

Цивілізації
Тривалість циклу
1. Неолітична (кам'яний вік)
30-35 століть
2. Східно-рабовласницька (бронзовий вік)
20-30 століть
3. Антична (залізний вік)
12-13 століть
4. Ранньофеодальна
7 століть
5. Передіндустріальна
450 років
6. Індустріальна
230 років
7. Постіндустріальна
з кінця ХХ ст.
15

16. Цивілізація та етнос

Цивілізація - це продукт
діяльності суперетносу, групи
етносів, які виникли в один час в
одному географічному регіоні.
Головним доказом того, що етнос
це реальність, є культура. Немає
ненаціональних культур.
Етнос (від грец. ethnos - народ,
група, плем'я) - стійка, історично
сформована на певній території
спільність людей - плем 'я,
народність, нація, - що мають
1) спільні риси, усталені
особливості культури та
психічного складу, а також
2) усвідомлюють свою єдність і
відмінність від інших подібних
утворень (самосвідомість),
фіксовані у етнонімі.
Основні ознаки терміну “ етнос ”
1) територіальна взаємодія етнічних
спільностей для їх
функціонування (В. І. Наулко);
2) роль національної (етнічної)
самосвідомості (П. I. Кушнір);
3) культурна специфіка (М. М.
Чебоксаров),
4) обряди і звичаї (В. К. Борисенко),
5) соціально-економічна цілісність
та безперервність етносоціальних
процесів і міжетнічних зв'язків (В.
I. Наулко).
Супере́тнос - етнічна система,
вищої ланки етнічної ієрархії, що
складається з кількох етносів, що
виникли одночасно у одному
ландшафтному регіоні,
взаємозалежних економічним,
ідеологічним і політичною
спілкуванням, і які виступають в
історії як мозаїчна цілісність.
16

17. ФАЗИ ЕТНОГЕНЕЗУ [2 - за Гумільовим Л.М.] Етногенез - момент виникнення та увесь процес зникнення етнічної системи під впливом ентропійного пр

ФАЗИ ЕТНОГЕНЕЗУ [2 - за Гумільовим Л.М.]
Етногенез - момент виникнення та увесь процес зникнення етнічної системи під впливом
ентропійного процесу втрати пасіонарності.
Пасіонарність як характеристика поведінки – надлишок біохімічної енергії живої
речовини, породжує жертвеність заради ілюзорної мети.
Фази етногенезу
Сутність фаз
Пасіонарний підйом
період стабільного підвищення рівня пасіонарної
напруги системи внаслідок пасіонарного поштовху або
генетичного дрейфу
Акматична фаза
коливання пасіонарної напруги в етнічній системі після
фази підйому на граничному для даної системи рівні
пасіонарності
Надлом
різке зниження рівня пасіонарної напруги після
акматичної фази, що супроводжується розколом
етнічного поля
Інерція
плавне зниження пасіонарної напруги етнічної системи
після фази надлому
Обскурація
зниження пасіонарної напруги нижче за рівня
гомеостазу, що супроводжується або зникненням
етносу як системи, або перетворенням його у релікт.
Меморіальна фаза
стан етносу після фази обскурації, коли окремими
представниками зберігається культурна традиція.
17

18.

Фази етногенезу [2 - за Гумільовим Л.М.]
Весь процес етногенезу = 1200-1500 р.
18

19. 3. СХІДНИЙ І ЗАХІДНИЙ ШЛЯХИ РОЗВИТКУ ЦИВІЛІЗАЦІЇ. «ОСЬОВИЙ ЧАС» [2, 3, 4]

Східна модель суспільного устрою
(східний шлях) передбачає:
•нероздільну владу держави і її
власність на землю, природні і
людські ресурси, а також перевагу
державного апарата над безправним
індивідом (рабство).
Відносні недоліки:
1)тверда регламентація і дисципліна;
2) обмеження можливостей та
ініціативи людини (раба);
3) гальмування науково-технічного
прогресу;
4) стримування росту ефективності
виробництва.
Приклади:
• Китай,
• народи на просторі від пустель
Сахари, через Аравію, Персію, Індію
до Азіатського нагір‘я, Древнього
Єгипту,
• посткомуністичні держави.
Західна модель суспільного устрою
(західний шлях) заснована
•на рівновазі державної влади і
приватної власності, що забезпечує
економічну самостійність індивіда і
враховує його соціальну і політичну
волю.
Відносні недоліки:
1) складний рельєф сприяв
державній «роздробленості»;
2) не забезпечені умови для
формування могутніх імперій;
3) урбанізація населення.
Переваги:
• стимулювання розподілу праці;
• розвиток ремесел, торгівлі, науки
у містах - центрах формування
капіталістичних відносин.
Форми:
класично-антична,
буржуазна,
західноєвропейська,
північноамериканська
19

20. «ОСЬОВИЙ ЧАС»


Осьови́й ча́с (нім. Achsenzeit) період появи раціональної
філософії та етично орієнтованих
релігій в історії людства.
Термін запропонований Карлом
Ясперсом (німецький філософ).
Тривав з 800 по 200 рік до н.е.
Осьовий час — найважливіша
віха в історії доіндустріальних
цивілізацій.
Свідомість і воля окремих
особистостей дедалі більшою
мірою визначають історичні
трансформації.
Осьовий час - перехід людства
від ранньокласової стадії
розвитку суспільств до
традиційної (станово-класової),
яка характеризується якісно
вищим рівнем самосвідомості та
можливостей самореалізації
особи.
Ключові фігури періоду
1. Конфуцій (Стародавній Китай),
2. Будда (Стародавня Індія) та
3. Сократ (Стародавня Греція).
Початок імперського розвитку - з
часу оволодіння чорною металургією
і початком масового виробництва
якісної зброї,
Технологічний прогрес
• поширення чорної металургії,
• модернізація знарядь
сільськогосподарської праці і
ремісничого обладнання,
верстатів не була прямим
наслідком поширення заліза. На
Близькому й Середньому Сході
вона в більшості випадків навіть
передувала йому, а в
Середземномор'ї, Індії та Китаї
проходила одночасно з масовим
оволодінням залізоробною
справою
20

21. 4. ІСТОРІЯ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ. ЕТАПИ ПОДОЛАННЯ ПРОТИРІЧ МІЖ ЛЮДИНОЮ І ПРИРОДОЮ [1, 2, 3]

Основні етапи
1. Пристосування до
ландшафту первісної
людини
Характеристика етапів
вибір місця для життя - міграція людей з метою
пошуку кращих умов для життя:
створення засобів праці (полювання, рибальства,
землеробства або тваринництва);
боротьба етнічних груп за територію, кращі землі
або ресурси.
2. Створення систем
сільських поселень перший етап
«агресивного
природокористування»
цілеспрямоване використання ландшафтів для:
3. Урбанізація
населення виникнення наприкінці
1-го тисячоліття н.е.
локальних екологічних
криз
перші міста (наприклад, Вавилон) були частиною
навколишнього середовища;
забезпечення побутових умов і
комплексного розвитку скотарства і землеробства.
створення антропогенних модифікацій природних
екосистем (зрошувані поля).
з часів Римської імперії - ізоляція міст від
навколишнього середовища і протидія йому:
знищення лісів (на паливо), тваринного світу,
погіршення родючості земель.
21

22. ЕТАПИ ПОДОЛАННЯ ПРОТИРІЧ МІЖ ЛЮДИНОЮ І ПРИРОДОЮ (продовження)

Основні етапи
4. Промислова
революція (Англія, т.і.
європейські країни)
Характеристика етапів
протиріччя між суспільством і природою
вирішувалися шляхом прискорення
технічного прогресу – як способу захисту від
обмеженості природних ресурсів;
обсяги природокористування перевищили
реальні потреби людей.
5. Постіндустріальний
(екологічний)
розвиток розвинутих
країн Заходу на
сучасному етапі
за рахунок експлуатації ресурсів, які
належать суспільствам, що знаходяться на
нижчому рівні природокористування в обмін
на інформаційні послуги (технології, наукові
розробки) природоохоронного характеру
22

23. 5. ПОНЯТТЯ ПРО ЕКОЛОГІЧНУ КРИЗУ. КРИЗИ В ІСТОРІЇ ЛЮДСТВА [1, 2, 3, 4, 5]

ЕКОЛОГІЧНА КРИЗА (ЕКр)
у загальному розумінні – це
фази розвитку біосфери з
якісним відновленням живої
речовини: вимирання одних
видів і виникнення інших.
у вузькому розумінні - це
напруга у взаєминах між
людством і природою,
обумовлена невідповідністю
індустріального розвитку
суспільства ресурсноекологічним можливостям
біосфери
• ЕКр характеризується:
• посиленням впливу людини
на природу
• різким збільшенням впливу
зміненої людьми природи на
суспільний розвиток.
Різниця понять ЕКр та
екологічна катастрофа (ЕКт):
• ЕКр – зворотний стан, у якому
людина виступає активно
діючою стороною,
• ЕКт – незворотне явище, де
людина вимушено пасивна і
страждаюча сторона.
23

24. КРИЗИ В ІСТОРІЇ ЛЮДСТВА

Найменування кризи
1. Зміни середовища
проживання живих істот
2. Криза відносного
збідніння ресурсів
промислу і збирання
3. Перша антропогенна
екологічна криза
(«криза консументів»)
4. Криза засолення ґрунтів і
деградація примітивного
поливного землеробства
5. Криза масового
знищення і нестачі
рослинних ресурсів («криза
продуцентів»),
6. Криза загрози
неприпустимого
глобального забруднення
(«криза редуцентів»)
7. Дві кризи (одночасно з
«кризою редуцентів»):
1) термодинамічна,
2) порушення природної
екологічної рівноваги
Сутність кризи
викликали виникнення прямоходячих
антропоїдів – безпосередніх предків людини;
що обумовило стихійні біотехнічні заходи
доступних примітивній людині (наприклад,
випалювання рослинності)
масове знищення (перепромисел) великих
тварин
недостатність продуктивності землеробства для
зростаючого народонаселення Землі
пов'язана із загальним бурхливим розвитком
продуктивних сил суспільства, що викликав
широке застосування мінеральних ресурсів
редуценти не встигають або потенційно не
здатні очищати біосферу від антропогенних
продуктів в силу неприродного характеру
синтетичних речовин, що викидаються.
1) зв'язана з відносною нестачею джерел енергії
для задоволення господарських і побутових
потреб;
2) нерівність притоку і відтоку енергії, речовини
24
й інформації.

25. 6. ТРИ АСПЕКТИ ЕКОЛОГІЧНИХ КРИЗ. СТРАТЕГІЇ РЕСУРСОКОРИСТУВАННЯ ТА ДЖЕРЕЛА ЕКОЛОГІЧНИХ КРИЗ [1, 2, 3, 4, 5]

ТРИ АСПЕКТИ ЕКОЛОГІЧНИХ КРИЗ
Аспекти криз
1. Ресурсний
2. Геоекологічний
3. Соціальноекономічний
Характеристика аспекту
містить у собі проблеми, зв'язані з виснаженням
ресурсів, що використовуються суспільством у
процесі промислової, сільськогосподарської та іншої
діяльності.
тісно пов'язаний з ресурсним, але відрізняється від
нього кутом зору, під яким аналізується та або інша
проблема.
Тут головним є опосередкована зміна в ході людської
діяльності стану і функціонування природних
комплексів, структури біологічних і геохімічних
циклів.
акцентує
увагу
на
соціально-демографічних,
економічних, технологічних причинах
і наслідках
виснаження
ресурсів
і
зміни
навколишнього
середовища.
25

26. СТРАТЕГІЇ РЕСУРСОКОРИСТУВАННЯ (три способи взаємодії суспільства і природи)

Способи взаємодії суспільства і природи
1. «Природа-матір»
поновлення
ресурсів тільки за
рахунок природних
механізмів.
2. «Природа-соратник»
поновлення ресурсів за
рахунок як природних,
так і антропогенних
механізмів, що збільшує
кількість ресурсів і
підтримує інтенсивність
їх циклів на рівні,
недоступному тільки
одній природі.
3. «Природа-експонат»
поновлення ресурсів
тільки за рахунок
суспільства і воно
цілком забезпечує всі
частини ресурсних
циклів
Ресурсні цикли – це не людський винахід.
Саме створення замкнутих кругообігів різних речовин, що
функціонують за рахунок невідновлюваних джерел енергії,
дозволило живій природі мільйони років експлуатувати обмежений
запас мінеральної сировини, наявний у її розпорядженні.
Цикли – єдиний спосіб перетворити кінцевий обсяг у нескінчений.
26

27. ДЖЕРЕЛА ЕКОЛОГІЧНИХ КРИЗ

ПРИРОДНІ ПРОЦЕСИ
(СТИХІЙНІ ЯВИЩА)
КОМБІНОВАНІ
(комплексні)
являють собою відхилення
від нормального стану
природних процесів, тобто
порушення звичного
функціонування локальних і
регіональних геосистем.
Але природне середовище у
масштабі всієї біосфери,
справляється зі «сплесками»
природних стихій за рахунок
механізмів саморегулювання
за досить короткий час.
Однак для людини вони
становлять небезпеку, тому
що загрожують здоров'ю
і/або приводять до
економічного збитку.
ТЕХНОГЕННА ДІЯЛЬНІСТЬ
викликає процеси, не
властиві природним
системам, які не вписуються
в природні біогеохімічні
техногенні
кругообіги, і тому формують
впливи тісно
у часі відхилення від
переплітаються
з природними
нормального стану
процесами,
екосистем.
підсилюються
чи
послабляються
останніми.
у багатьох випадках дії
людини стають свого роду
спусковим механізмом, що
викликає ланцюгову реакцію
в природному середовищі.
ГЛОБАЛІЗАЦІЯ ЕКОНОМІКИ
бідність і неуважність до
проблем раціонального
природокористування країн, що
розвиваються, - найсильніше
джерело
27

28. Головні причини екологічних криз у зв'язку глобалізацією світової економіки

• незбалансованість торгівлі між Півднем і Північчю –
перевага імпорту на Північ дешевої сировини і вивіз з
Півночі дорогих продуктів його переробки;
• недоступність для країн, що розвиваються, дуже дорогих
на світовому ринку високих технологій, що забезпечують
ресурсозбереження і повну переробку сировини та
вторинних ресурсів;
• кабальна залежність сільського населення країн, що
розвиваються, від місцевих ресурсів палива, води, ґрунту,
що вичерпуються і супроводжують голод і хвороби людей;
• залежність усього світу від збереження природи країн, що
розвиваються.
28

29. КЛАСИФІКАЦІЯ КРАЇН СВІТУ за характером зв'язку природоохоронних проблем з типом господарювання

Група країн
1. Країни із
вкрай низьким
рівнем
економічного
розвитку
2. Країни з
низьким рівнем
розвитку
3. Країни із
середнім рівнем
економічного
розвитку,
Обсяги інвестицій в
охорону природи,
% від ВВП
Характеристика країн
природоохоронні заходи за рахунок
іноземних інвестицій
-
не перевищують
0,4
0,4-1,3
природоохоронна діяльність за
рахунок іноземних інвестицій
(Україна)
екологічні обмеження здійснюються
тільки у певних галузях господарства
(екологічно небезпечних) і в регіонах
надмірного навантаження на природу.
(колишній СРСР)
29

30. Продовження Класифікації країн світу

Група країн
4. Країни з
високим рівнем
економічного
розвитку
5. Країни дуже
високого рівня
розвитку
6. Країни і
регіони
«ідеального»
розвитку
Обсяги інвестицій в
охорону природи,
% від ВВП
≥ 1,3
Характеристика країн
можливість запобігати екологічні
проблеми шляхом вивезення
шкідливих виробництв і відходів в
інші країни;
економічно нездатні вирішувати
глобальні проблеми за рахунок своїх
засобів
комплексне ресурсозбереження і
впровадження передових
(ВВП на душу
екотехнологій;
населення більше
такі країни піддають екологічному
6 тис. доларів США)
тискові менш розвинуті країни за
рахунок монополії екотехнологій
(ВВП на душу
населення більше
10 тис. доларів
США)
з найбільшим досвідом охорони
природи,
господарство спирається повною
мірою на постіндустріальні технології
з високою культурою споживання
ресурсів (Швейцарія)
30
English     Русский Правила