Похожие презентации:
Склад кримінального правопорушення і його види. Тема 5
1.
СКЛАД КРИМІНАЛЬНОГОПРАВОПОРУШЕННЯ І ЙОГО ВИДИ
Тема 5
2.
План1. Поняття і значення складу кримінального правопорушення.
2. Структура (елементи) складу кримінального правопорушення
та ознаки, що його характеризують.
3. Види складів кримінального правопорушення.
3.
1. ПОНЯТТЯ І ЗНАЧЕННЯ СКЛАДУКРИМІНАЛЬНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ
• Склад кримінального правопорушення — це сукупність
встановлених у кримінальному законі юридичних ознак
(об'єктивних і суб'єктивних), що визначають вчинене суспільно
небезпечне діяння як кримінально протиправне.
«Немає кримінального
правопорушення без вказівки на те
в кримінальному законі»
4.
Функції складу кр. пр.1) фундаментальна – він є передбаченою законом єдиною,
необхідною і достатньою підставою кримінальної відповідальності.
Точне встановлення складу кримінального правопорушення є гарантією
забезпечення законності та дотримання прав людини;
2) розмежувальна (кваліфікаційна) – саме за допомогою складу
кримінального правопорушення відмежовується кримінально
протиправна поведінка від правомірної, кримінальне правопорушення
від інших правопорушень, а один склад кримінального правопорушення
від іншого;
3) процесуальна – встановлення складу кримінального
правопорушення визначає межі кримінального провадження. Факти,
які не стосуються складу кримінального правопорушення, як правило,
не підлягають доведенню (незначні винятки – доведення обставин, що
мають значення для призначення покарання, цивільного позову у
кримінальному провадженні тощо)
5.
2. СТРУКТУРА (ЕЛЕМЕНТИ) СКЛАДУ КРИМІНАЛЬНОГОПРАВОПОРУШЕННЯ ТА ОЗНАКИ, ЩО ЙОГО ХАРАКТЕРИЗУЮТЬ
Елементи складу кр. пр.
Об’єкт
Об’єктивна
сторона
Суб’єкт
Суб’єктивна
сторона
6.
Об'єкт кримінального правопорушення• це те, на що завжди посягає кримінальне правопорушення і
чому він завжди заподіює певної шкоди. Це ті суспільні
відносини, що охороняються кримінальним законом
7.
Об'єктивна сторона• зовнішня сторона діяння, яка виражається у вчиненні
передбаченого законом діяння (дії чи бездіяльності), що
заподіює чи створює загрозу заподіяння шкоди об'єкту
кримінального правопорушення
Обов'язковими (необхідними) ознаками об'єктивної сторони як
елемента складу кримінального правопорушення є: діяння (дія
чи бездіяльність), суспільно небезпечні наслідки і причинний
зв'язок.
8.
Суб'єкт кримінального правопорушення• це особа, яка вчиняє кримінальне правопорушення. Відповідно
до ст. 18 КК «суб'єктом кримінального правопорушення є
фізична осудна особа, яка вчинила кримінальне
правопорушення віці, з якого відповідно до КК може наставати
кримінальна відповідальність»
9.
Суб'єктивна сторона• це внутрішня сторона кримінального правопорушення, бо вона
включає ті психічні процеси, що характеризують свідомість і
волю особи в момент вчинення кримінального правопорушення
Ознаками суб'єктивної сторони, як елементу складу, є вина,
мотив і мета кримінального правопорушення. Обов'язковою
(необхідною) основною ознакою суб'єктивної сторони будь-якого
складу кримінального правопорушення є вина особи.
10.
Необхідні (обов'язкові) ознаки тафакультативні (необов'язкові) ознаки
Обов'язкові
а) суспільні відносини, що
охороняються кримінальним
законом;
б) кримінально-протиправне
діяння;
в) ознаки загального суб'єкта
(фізична особа, осудність, вік, з
якого настає кримінальна
відповідальність);
г) вина (умисел або
необережність).
Факультативні
а) предмет злочину;
б) потерпілий від злочину;
в) злочинні наслідки, причинний
зв'язок між дією (бездіяльністю) і
наслідками, що настали, місце,
час, спосіб, обстановка, знаряддя
та засоби вчинення злочину;
г) ознаки спеціального суб'єкта
(службове становище, державноправове становище тощо);
д) мотив, мета та емоційний стан.
11.
ВИДИ СКЛАДІВ КРИМІНАЛЬНОМУПРАВОПОРУШЕННІВ
• Суспільна небезпечність кримінального правопорушення —
це об'єктивно існуюча антисоціальна властивість, обумовлена
всією сукупністю його негативних ознак, що свідчать про
реальну можливість заподіяти шкоду охоронюваним
кримінальним законом суспільним відносинам.
12.
За ступенем сусп. небезпечностівиокремлюють:
• 1) основний (іноді його називають простий) склад
кримінального правопорушення;
• 2) кваліфікований;
• 3) особливо кваліфікований;
• 4) привілейований.
13.
За характером структури складів• 1) прості -які містять у собі ознаки одного суспільно
небезпечного діяння, що посягає на один об'єкт,
характеризується однією формою вини і заподіює один вид
суспільно небезпечних наслідків ;
• 2)складні - конструкція якого ускладнена якими-небудь
обставинами.
14.
За особливостями конструкції1.
2.
з формальним складом,
з матеріальним складом,
3.
4.
з усіченим складом,
з матеріально-формальним.
15.
Кримінальними правопорушеннями зформальним складом
• називають такі, що не містять у собі як обов'язкову ознаку
суспільно небезпечні наслідки, а тому кримінальне
правопорушення вважається закінченим з моменту вчинення
зазначених у законі діянь. Наприклад, ст. 366 – службове
підроблення.
16.
Кримінальними правопорушеннями зматеріальним складом
• вважаються такі, при конструюванні яких як обов'язкові ознаки
об'єктивної сторони включаються певні суспільно небезпечні
наслідки вчиненого кримінального правопорушення.
17.
Кримінальними правопорушеннями зусіченим складом
• вважаються такі, в яких момент закінчення кримінального
правопорушення самим законом переноситься на стадію
готування або на стадію замаху.
18.
Кваліфікація кримінальних правопорушень• точне встановлення відповідності вчиненого винним суспільно
небезпечного діяння складу конкретного кримінального
правопорушення, закріпленого в кримінальному законі.
• Формула кваліфікації – це скорочена умовна вказівка на статті,
частини й пункти статей Загальної та Особливої частин КК,
якими передбачена відповідальність за вчинене діяння
• Ч.5 ст.185 і ч.1 ст. 189
19.
Види кваліфікаціїЗа суб’єктом здійснення розрізняють таки види кваліфікації
1) офіційна (легальна)
а) попередня офіційна кваліфікація
б)остаточну офіційну кваліфікацію.
2) неофіційна (доктринальна)
20.
Конкуренція кримінально-правових норм –це випадки, коли одне кримінально протиправне діяння охоплюється
кількома статтями Особливої частини КК України.
Виділяють два види конкуренції:
1) конкуренція загальної норми та спеціальної;
2) конкуренція спеціальних норм:
- конкуренція спеціальних норм з обтяжуючими та пом’якшуючими
обставинами;
- конкуренція спеціальних норм з обтяжуючими обставинами;
- конкуренція спеціальних норм з пом’якшуючими обставинами;