Адміністративне правопорушення, його ознаки та склад

1.

АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ,
ЙОГО ОЗНАКИ ТА СКЛАД
Лекція

2.

Адміністративним
правопорушенням
визнається
протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність,
яка посягає на державний або громадський порядок, власність,
права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за
яку законодавством передбачена адміністративна відповідальність.

3.

Ознаки адміністративного правопорушення
Формально-юридичні:
протиправність;
винність;
суспільна шкідливість;
адміністративна караність.
Матеріальна:
діяння (дія чи бездіяльність).

4.

Протиправність означає, що дію чи бездіяльність прямо
заборонено адміністративно-правовими нормами.
Ознака протиправності вказує також на неприпустимість
застосування аналогії закону, виключає можливість притягнення до
адміністративної відповідальності за діяння, не передбачені
законодавством про адміністративні правопорушення.

5.

Адміністративним проступком може бути тільки винне діяння,
тобто свідомий, вольовий акт протиправної поведінки.
Вина полягає у психічному ставленні суб’єкта до діяння та його
шкідливих наслідків і може бути умисною або необережною.

6.

Суспільна шкідливість діяння означає, що воно заподіює або
створює загрозу заподіяння певної шкоди (матеріального,
морального, організаційного або іншого характеру) об’єктам
адміністративно-правової, тобто суспільним відносинам. Про
суспільно шкідливі наслідки йдеться в ст. ст. 10, 11, ч.2 ст. 19
КпАП.

7.

Адміністративна караність свідчить, що адміністративним
проступком визнається лише таке протиправне, винне діяння, за
яке законодавством передбачено застосування адміністративних
стягнень. Реалізація адміністративних стягнень не завжди
супроводжує адміністративний проступок, але можливість його
застосування складає його обов’язкову властивість.

8.

Матеріальне поняття адміністративного проступку конкретизується в законодавстві в
формі конкретних складів проступків, в яких законом передбачено необхідні та специфічні
ознаки того чи іншого конкретного діяння. Матеріальне поняття правопорушення відповідає
на запитання, що спільного між всіма проступками, а поняття складу проступку – на
запитання, в чому відмінність одних проступків від інших. Відрізняються проступки за
специфічними ознаками, які характеризують їх об’єктивні та суб’єктивні ознаки.
Склад адміністративного правопорушення – це сукупність
встановлених законом об’єктивних та суб’єктивних ознак, які
характеризують діяння (дію або бездіяльність) як адміністративний
проступок.

9.

До складу адміністративного правопорушення належать ознаки, які
характеризують об’єкт, об’єктивну сторону, суб’єктивну сторону і суб’єкт
проступку.
Об’єкт адміністративного правопорушення – це те, на що воно посягає,
чому воно завдає шкоди.
Адміністративний проступок завдає шкоди або створює загрозу її
заподіяння суспільним відносинам, які становлять об’єкт проступку.
Залежно від ступеня узагальнення, рівня абстрактності розрізняють:
загальний,
родовий
безпосередній об’єкти проступку.

10.

Загальний становить вся сукупність суспільних відносин, які
законодавством про адміністративні правопорушення. Ст. 1 КпАП – завдання.
охороняються
Родовий об’єкт – це група однорідних або тотожних суспільних відносин, які
охороняються комплексом адміністративно-правових норм.
Залежно від родового об’єкту адміністративні правопорушення згруповано в глави
Особливої частини розділу ІІ КпАП, хоча цей принцип й не завжди витримується. В деяких
випадках окремі склади правопорушень поміщено в ту або іншу главу КпАП не за ознакою
спільності родового об’єкта, а залежно від сфери суспільної діяльності, в якій вони
вчиняються.
Різновидом родового є видовий об’єкт, тобто відокремлена група суспільних відносин,
спільних для ряду проступків. Так, природоохоронні суспільні відносини, які складають
об’єкт екологічних правопорушень, включають групи відносин, спрямованих на охорону
земель, надр, вод, лісів, повітря, тваринного світу.
Під безпосереднім об’єктом розуміють конкретні суспільні відносини, які поставлені під
охорону закону і яким завдається шкода правопорушенням.

11.

Предмет проступку – це предмети матеріального світу, з
приводу яких існують суспільні відносини.
Предмет треба розглядати як елемент об’єкта адміністративного
правопорушення.

12.

Об’єктивну
сторону
адміністративного
правопорушення
характеризують ознаки, які визначають акт зовнішньої поведінки
правопорушника.
До них належать:
- діяння (дія чи бездіяльність);
- його шкідливі наслідки;
- причинний зв’язок між діянням і наслідками;
- місце;
- час;
- обстановка;
- спосіб, знаряддя та засоби вчинення проступку.
Місце, час, обстановка, спосіб можуть бути обов’язковими ознаками
лише, якщо їх включено в конкретний склад проступку.

13.

Суб’єктивну сторону адміністративного правопорушення
становить пов’язана з його вчиненням психічна діяльність особи.
До ознак, як характеризують суб’єктивну сторону, належать
вина,
мотив
мета вчинення правопорушення.
Вина – основна й обов’язкова ознака суб’єктивної сторони будьякого адміністративного правопорушення. Це – психічне
відношення особи до вчиненого нею суспільно шкідливого діяння і
його наслідків, яке виражається у формі умислу або
необережності.

14.

Поняття
форм
вини
розкривається
в
ст.
ст.
10
і
11
КпАП.
Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно,
коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний
характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі
наслідки і бажала або свідомо допускала настання таких наслідків.
Усвідомлення протиправного характеру діяння і передбачення
шкідливих наслідків становлять інтелектуальні ознаки умислу, а
бажання або свідоме допущення наслідків – вольову ознаку.
Залежно від вольового ставлення особи до шкідливих наслідків
свого діяння умисел буває двох видів:
- прямий (особа бажає настання наслідків);
- непрямий (особа свідомо допускає їх настання).

15.

Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності,
коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих
наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх
відвернення (самовпевненість) або не передбачала можливості настання таких
наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити (недбалість).
При визначенні необережності до уваги береться ставлення особи до
шкідливих наслідків діяння.

16.

Мотиви і мета адміністративного правопорушення – факультативні
ознаки суб’єктивної сторони складу проступку. Мотив – це усвідомлене
особою внутрішнє спонукання, яким вона керувалась при вчиненні проступку.
Мета – це наслідок, результат, якого прагне досягти особа, вчиняючи
адміністративне правопорушення.

17.

Суб’єктом адміністративного правопорушення є фізична особа,
яка досягла на момент скоєння проступку віку, з якого настає
адміністративна відповідальність, а також юридична особа.
Щодо фізичної особи. Ознаки, які характеризують суб’єкта
проступку, поділяють на загальні та спеціальні.
Спеціальні – це додаткові, специфічні, які містяться у складах
адміністративних правопорушень (посадові особи, водії, батьки,
військовозобов’язані).

18.

Види складів адміністративного
проступку
Склади адміністративних правопорушень поділяються залежно від:
1) ступеня суспільної шкідливості — на основні і кваліфіковані;
2) характеру шкоди — на матеріальні і формальні;
3) суб’єкта проступку — на особисті і службові (посадові);
4) структури — на однозначні й альтернативні;
5) особливості конструкції — на описові і бланкетні (відсильні);
6) побудовою - одноактні та триваючі.

19.

Ознаки можуть бути основними, тобто такими, що мають місце в кожному
випадку вчинення проступку, і кваліфікуючими, тобто такими, що
доповнюють основні.
Основні ознаки утворюють так званий основний склад.
Якщо необхідно, законодавець доповнює склад кваліфікуючими ознаками,
за наявності яких діяння може кваліфікуватися за статтею, що передбачає
суворіше покарання.
Склади з такими ознаками називають кваліфікованими.

20.

До
матеріальних
належать
склади,
в
яких:
а)
міститься
така ознака, як настання шкідливих матеріальних наслідків антигромадського
діяння;
б) описується дія, що обов’язково спричиняє шкідливі наслідки, хоч
останні законом і не названі.
До формальних (термін умовний) належать склади, які не містять ознаки
настання шкідливих матеріальних наслідків.

21.

Склади адміністративних правопорушень поділяють на особисті
і службові (посадові) залежно від того, хто є суб’єктом проступку
— просто громадянин чи посадова особа.
Для посадового проступку характерно, що протиправне діяння
має бути вчинене через дію по службі.
Посадові особи, як зазначено в ст. 14 КУпАП, підлягають
адміністративній
відповідальності
за
адміністративні
правопорушення, пов’язані з недодержанням установлених правил,
забезпечення виконання яких входить до їхніх службових
обов’язків.

22.

Однозначні склади описують
однієї статті нормативного акта.
ознаки
одного
діяння
в
межах
Альтернативні склади описують кілька дій у межах однієї статті
нормативного акта. При цьому проступком вважається вчинення як однієї з
описаних дій, так і кількох (або навіть усіх).

23.

Описові
склади
цілком
розкривають
зміст
діяння, що визнається адміністративним правопорушенням.
і
сутність
Бланкетні склади вказують на те, що ознаки проступку містяться в окремо
встановлених нормах і правилах.

24.

Одноактні проступки - це дія чи бездіяльність, приміром, відправлення без
дозволу митного органу транспортного засобу, що перебуває під митним
контролем тощо.
Триваючими адміністративними проступками пов`язані з тривалим,
неперервним невиконанням обов`язків, передбачених правовою нормою, що
припиняються виконанням регламентованих обов`язків, якщо ці обов`язки ще
можливо виконати.