Декоративні газони

1.

Навчальна дисципліна
«Декоративні газони»
Викладач: Гнатюк А.М.
Тема 1. Вступ у газонознавство. Що таке газон. Газони в історії
садів та парків. Газонництво в Україні та світовій практиці. Основи
добору газонних трав.

2.

Газо́н (фр. gazon — «дерен») — ділянка однорідної території зі штучно створеним дерновим покривом з трав'янистих
рослин, які утворюють рівномірне площинне покриття. Нерідко служить тлом для декоративних посадок та паркових
споруд; може бути самостійним елементом ландшафтної композиції. Створюється шляхом посіву і вирощування
дерноутворювальних трав (переважно багаторічних злаків) або одернування (укладання дернини).
Газон – це декоративний елемент садового дизайну, який ефективно закріплює грунт, підвищує вологість повітря,
затримує пил, нормалізує мікроклімат ділянки.

3.

Культура газонів - влаштування дернового покриття в садах і парках відома з далекого минулого. Ще 500 років до н.е.
газони складали основу персидських садів. В історичних описах згадуються газони, що існували в садах греків і римлян
ще до Різдва Христового, хоча конкретних свідчень цього мало. Найраніший малюнок газону виявлено в одному з
рукописів європейського походження, що датується періодом між 14-16 ст.
У 'Романі про Розу' (The Romance of the Rose - середньовічна
французька алегорична поема XIII століття) описаний
середньовічний газон.
З цієї знаменитої книги, а також з інших джерел ми знаємо, що в ті
часи газон засівали не тільки травами,
а вирощували 'квітучий луг' з гвоздиками, барвінком,
первоцвітами та багатьма іншими низькорослими рослинами.
Твір 'Достоїнства заміського життя' (The Advantages of Country Living)
наводить правила створення газону.
Ділянку очищали від бур'янів і коренів багаторічних бур'янів і
поливали окропом. Потім на вирівняний ґрунт укладали зрізаний на
лузі дерн.

4.

Англійські газони зародились усередині стін замків. Спочатку газон являв собою галявину, якою на відкритому повітрі
ходили лицарі та їхні жінки. На ній встановлювали лави та влаштовували прямокутні майданчики для ігор. Цікаво, що
декоративний та спортивний газони, мабуть, розрізняли із самого початку. Іншим предком сучасного газону був
внутрішній монастирський сад. У тюдорівські та єлизаветинські часи (15-17 ст.) увійшли до моди сади. Навколо садиб та
заміських палаців між клумбами з квітами прокладали довгі трав'яні доріжки, влаштовували великі майданчики для гри
в кеглі, а також інших ігор, та засівали травою пагорби, з яких відкривався вид на пишноту багатих садиб. Газони робили
не лише з трав: достовірно відомо, що покриття газону часто влаштовували із ромашки. У книгах того часу щодо цього
наводилися відповідні рекомендації; шекспірівський Фальстаф зазначав, що «чим більше ходиш нею, то швидше вона
росте»; відомо також, що сер У. Дрейк грав у кеглі на ромашковій галявині в той момент, коли Іспанська Армада вже була
готова до бою. Так виник англійський газон, але за якістю він нічим не відрізнявся від галявин по інший бік Ла-Маншу.
У 1610-ті роки. нарешті, з'явився англійський газон з низько стриженою травою, що викликав заздрість садівників усього
світу.

5.

Сер Фре́нсіс Бе́кон (англ. Francis Bacon, 22 січня 1561, Лондон — 9 квітня 1626) — англійський політик, державний
діяч, вчений, філософ і есеїст. Лорд-хранитель Малої печатки і Лорд-канцлер Англії в 1617—1621 роках. Один із
творців емпіризму — філософського напряму, який твердить, що головне — власний досвід.
писав: 'У галявини є дві переваги: ​по-перше, немає нічого приємнішого для очей, ніж
низько стрижена зелена трава, а по- по-друге, галявина красиво оформляє сад.
З'явилося безліч посібників з улаштування газону, хоча найчастіше посилалися на
англійський переклад французької книги 'Сільський дім' (La Maison Rustique),
виконаний Дж. Маркемом (John Markham). У цій вельми розумній в інших відносинах
книзі Маркем вказував, що дернину треба укладати на галявину вниз травою. Багато хто
відзначав "незвичайність" цих рекомендацій, але, мабуть, ніхто не висловив
припущення, що з'явилися вони через помилку в перекладі або в результаті друкарської
помилки!
Один з найавторитетніших французьких садівників Д'Аргенвіль в 1709 р. писав: 'Трав'яні
галявини такі чудові, що у себе у Франції ми навряд чи можемо сподіватися виростити щось
подібне'. Мода змінюється, і на початку 18 ст. У. Кент "перестрибнув через огорожу і
виявив, що вся природа - сад". Настала епоха пейзажного саду та Кейпабіліті Брауна (англ.
садівник, творець пейзажного стилю). Усю площу саду почали займати трава, дерева і вода,
і по всій Англії на величезних просторах почали регулярно косити траву.

6.

На початку 19 ст. з настанням індустріальної революції та появою незліченних маленьких садків при котеджах сади
змінилися: у них почали розбивати клумби, влаштовувати тераси та встановлювати статуї. Газон поменшав - викошувати
його було так складно, що він зовсім зник би з невеликих садів, якби не винахід скромного бригадира текстильної
фабрики в м. Страуд винахідника Едвіна Баддінга (Edwin Budding).
Газони з коротко стриженою травою стали символом розкоші в Європі у XVIII столітті, і до 1800-х років набули
аналогічної популярності і в Америці. Трава засіювалася на зарезервованих порожніх ділянках навколо будинків
садиб, де планувалося розширення прибудов або спорудження нових допоміжних будівель поруч, щоб уникнути
пилу, комах або пилку від рослин на необробленій зарезервованій землі. Багаті землевласники демонстрували
газонами потенціал розширення будівель, а також те, що вони можуть дозволити собі наймати інших людей для
догляду за землею, яка використовується для несерйозних цілей, наприклад, для ігор, свят або розміщення
спортивних майданчиків.
До середини XX століття набули поширення газонокосарки та пестициди, і в США приватний будинок із газоном стає
символом успішності вже для людей із середнім доходом. В даний час партерні газони (turf grass lawns) у США
вважаються загальноприйнятим елементом міського та приміського ландшафту, незважаючи на пов'язані з їхньою
підтримкою витрати та екологічні проблеми.

7.

Е. Баддінг 1830 винайшов циліндричну газонокосарку, видозмінивши машину, яка підрівнювала краї рулонів із тканиною
на текстильній фабриці, на якій він працював. У 1832 р. винахід побачив світ; фірма 'Ренсомс' налагодила виробництво та
продаж газонокосарок, і одразу виявилося, що для утримання газону в порядку не потрібно ані особливого вміння, ані
багато часу. Газонокосарка була зроблена в двох варіантах - маленька коштувала 7 гіней і призначалася "для
джентльмена, який хотів би попрацювати нею сам", а велика модель коштувала 10 гіней і була призначена "в основному
для робітників".
З винаходом газонокосарки викошувати газон косою майже перестали. Після 1830 р. з'являлися нові ідеї щодо конструкції
косарки, реєструвалися патенти і пропонувалися удосконалення вже існуючих типів машини. У 1860-ті роки. у Британії
з'явилася американська газонокосарка зі спіралеподібним ножем
Газонокосарка на кінній тязі з'явилася в 1842 р., а перша косарка з паровим двигуном була
виготовлена ​в 1893 р. Бензинові косарки з'явилися ще на початку 20 ст. і спочатку були
доступні лише заможним людям.
Найважливішими віхами, що мали значення для величезної кількості садівників, був початок
виробництва у 1960-ті рр. . легких електричних газонокосарок, і наприкінці 1960-х рр. газонокосарок на повітряній подушці, започатковане фірмою 'Флімо'.

8.

Вид газонного покриття залежить від того, якими травами засіяний газон, і навіть ранні керівництва
застерігали від використання для газону звичайних широколистих трав. 'Найкращий дерн [для газону]
беруть з худих лук ' - писав у 1665 р Джон Рі Дивно тому, що виведенням особливих сортів газонної трави
почали займатися досить пізно Перші досліди належали до 1885 р., коли американські дослідники довели,
що найпридатніші трави для партерного газону - костриця і польовиця. Роботи в області селекції трав
підштовхнув захопив Сполучені Штати інтерес до гри в гольф. У 1890 р. там було закладено перший
експериментальний майданчик з вивчення дерну, а невдовзі такі майданчики з'явилися у багатьох районах
США.
У Британії такі дослідження почали проводити ще пізніше. Лише 1924 р. Зелений комітет Королівського і
Старовинного гольф-клубу запропонував розпочати роботи з вивчення дерниноутворюючих рослин, а 1929
р. у м. Бінглі було засновано дослідницьку станцію. У 1951 р. дослідницька лабораторія, відома під назвою
Рада з вивчення дерноутворюючих рослин, була перетворена на Інститут спортивних газонів.
Наукові розробки з влаштування дернового вкриття в садах і парках було покладено Шредером (1883).
Значний вклад в цю справу внесли Ф.Демюр (1966,1882), В.Валанжєв (1875), К.Єлангін (1899), А.Регель
(1896, 1900) та багато інших. В Україні серед спеціалістів декоративного луківництва особливо слід
відзначити д.біол.наук, професора Лапіна Олексія Олексійовича.
Завдяки роботам Т. П. Князєвої, А. А. Лаптєва, О. В. Кузнєцової, О. В. Колісніченко, Ю. В. Лещенка, Л. П.
Мицика, В. А. Тюльдікова, М. А. Сердюка, О. В. Чохи, Д. Б. Рахметова, Б. М. Воскресенського, А. Г. Головача,
І. П. Григорюка, Ю. В. Лихолата, І. О. Тіханкова та інших досягнуті значні успіхи у вирішенні низки питань
щодо влаштування, догляду, та популяційної зміни в травостоях різного призначення в Україні.

9.

Газонознавство - теоретична основа створення газонних культурфітоценозів, досліджує роль газонів,
біоморфологічні та функціональні характеристики дернини, якість травостоїв та видів газоноутворювачів, їх екологобіологічні властивості, районування та фітоценотичні взаємодії компонентів в культурфітоценозах. Це наука про
біологічні, екологогічні, фітоценотичні властивості газоноутворюючих рослин, їх динаміку, технологію формування
та експлуатацію газонів.
Проблема газонознавства є як екологічною, бо досліджує на надорганізмовому рівні популяції газоноутворювачів,
які утворюють екосистеми, так і технологічною, бо, використовуючи знання експериментальної ботаніки,
розробляє наукові засади технології створення та утримання газонів.
Планування дернових покриттів на максимально великих площах є одним з основних завдань зеленого будівництва
для оптимізації середовища в густонаселених містах. Створення газонних культурфітоценозів повинно проводитись із
застосуванням необхідних еколого-біоморфологічних знань про газонні трави та їх угруповання.

10.

Для влаштування газонів використовують близько 15 основних видів багаторічних трав. Для насінництва
перспективні такі види, які поряд з високою насіннєвою продуктивністю створюють газони хорошої якості.
Буває, що при правильному догляді газон все ж не радує своєю густотою, місцями вимерзає за зиму і вимагає
частих підсівів. Все це - наслідки неправильно обраної трав'яної суміші. При покупці ми зазвичай звертаємо
увагу тільки на інформацію, для якого типу газону призначена суміш (спортивного, партерного та ін.). Більшість
мають особливі переваги: тіньовитривалі, зносостійкі, посухостійкі, тощо. Трави, що входять до складу, нас
цікавлять менше, тим більше що їх назви звичайному покупцеві скажуть мало. А саме ця інформація більш
важлива, ніж інші, тому що в нашу країну багато сумішей ввозиться з Європи. Там клімат м'якший, та критерії
підбору газонних трав не такі жорсткі. Але в нашому суворому кліматі європейський газон часто вимерзає, тому
що до його складу входять не морозостійкі види. Щоб уникнути подібних проблем, трава для газону повинна
відбиратися за ступенем пристосованості до клімату і ґрунтів вашої місцевості.

11.

Перспективні сорти газонних трав об'єктивно оцінюють за 100-бальною системою. Вона відображає комплекс
декоративних і господарських ознак, а також біологічні властивості рослин. Трави, що набирають 80-100 балів,
створюють травостої вищої та відмінної якості. Це такі трави, як тонконіг лучний, костриця червона, костриця
різнолистова, мітлиця тонка, райграс пасовищний. Їх використовують для влаштування партерних і спортивних
газонів.
При 70-80 балах травостої задовільні, а при відповідному догляді - хороші. Відповідні трави: тонконіг звичайний,
тонконіг вузьколистий, костриця овеча, костриця лучна, мітлиця біла, мітлиця пагонова, конюшина біла. Їх
застосовують для влаштування звичайних, лугових газонів і дернових покриттів спеціального призначення. Трави,
оцінені нижче 70 балів, практично непридатні для влаштування газонів. Вони характеризуються грубими високими
стеблами, широким листям і верховим типом росту листя.
Будь-яка декоративна трава для газону повинна бути багаторічна, бо газон створюється не на один рік, і кожної весни
засівати майданчик по-новому не має сенсу. З усіх існуючих видів рослин найбільш пристосовані до умов газону злакові.
Але не всі, а лише ті, які відповідають наступним вимогам:
Стійкі до вимерзання.
Декоративні зовні (соковитих зелених кольорів, з рівномірним проростанням пагонів, з однаковою густотою
покриву та ін.).
Розвивають міцну кореневу систему, яка не руйнується в результаті руху, здатна рости на ущільнених ґрунтах та
ін.
Після скошування швидко нарощують покрив і добре відгукуються на мінеральні добрива.
Здатність розмножуватися вегетативно, адже за допомогою насіння на газоні не розмножаться.

12.

Дякую за увагу!