Раритетні видання творів Марка Антонія де Домініса XVII ст. в історичній колекції Оссолінеуму

1.

RZADKIE XVII-WIECZNE EDYCJE DZIEŁ
MARKA ANTONIEGO DE DOMINISA
W HISTORYCZNEJ KOLEKCJI OSSOLINEUM
Раритетні видання творів Марка Антонія де Домініса
XVII ст.
в історичній колекції Оссолінеуму

2.

3.

IN NECESSARIIS UNITATEM, IN NON-NECESARIIS
LIBERTATEM, IN UTRIUSQUE CHARITATEM
В ГОЛОВНОМУ – ЄДНІСТЬ, У ДРУГОРЯДНОМУ –
СВОБОДА, В УСЬОМУ – МИЛОСЕРДЯ
МАРК АНТОНІЙ ДЕ ДОМІНІС

4.

Марк Антоній де Домініс 1560-1624 хорв.Marko
Antun Domnianić, Markantun Domnianić,
Markantun de Dominis, Маркантун Господнетич,
Маркантун Домнианич, італ. Marco Antonio de
Dominis, Марко Антонио де Доминис

5.

хорватський гуманіст, учений, архієпископ Спліту та
примас Далмації і всієї Хорватії, теолог, реформатор
церкви суспільний діяч

6.

Народився у Далмації на острові Раб, що тоді належав Венеції .
Походив зі старовинного аристократичного роду, батько його був
адвокатом. Освіту початково здобув уРабу, студіював у Лоретській
єзуїтській семінарії, згодом у Падуанському університеті
вступив до ордену єзуїтів, за їх дорученням викладав вільні науки в
школах Верони, математику в Падуї, філософію, риторику і логіку в
Брешії, математику в Римі.

7.

1596 року після 20-ти річного перебування в ордені
виходить з єзуїтів і стає адміністратором Сеньської єпархії
1602 року Марка Антонія переводять на архієпископську
кафедру в Спліт. Він перший із співвітчизників посідає
таке високе становище в церковній ієрархії. Навчає
священиків логіки, математики, теології. Марк Антоній
вивчає твори ранньохристиянських авторів

8.

1606 року Домініс переїхав до Венеції, знайомиться з
провідниками опозиції папі і приєднується когорти членів
протистояння венеціанців з папою.
1607 року повертається у Спліт, де зазнає утисків і
неприязні феодальної знаті. Його звинувачують у підриві
устоїв церковного навчання, проти нього плетуть інтриги:
високоінтелектуальний, проте морально лабільний Домініс
зазнає душевної кризи і подає у відставку.

9.

1614 року просить папу зняти з нього сан,
проте згоди не отримує. Марку Антонію все
важче узгоджувати офіційне становище
архієпископа зі своїми поглядами на
папський Рим.
Наприкінці 1615 року залишає Спліт і
вирушає у Венецію, де приєднується до
ліберального, проти римського оточення,
приятелює з прихильниками реформ і
нав’язує контакти з англіканськими колами в
Англії.

10.

Від англійського посла Генрі Уоттона він отримує
запрошення до Англії і 1616 року потай вирушає через
Швейцарію, затримуючись у Гейдельбергу, де публікує
невеликий за обсягом твір, пояснюючи причини свого
відїзду ( а точніше втечі ) з Італії. Видання відразу
заборонила римська курія і погодила таку заборону
Венеційська влада, одночасно і суд інквізиції заборонив
твори Домінісаі і визнав винним. Папа Павло V, дізнавшись
про втечу,наказав перекрити всі дороги і спіймати втікача

11.

1616 р. Домініс під чужим іменем приїхав до Лондона, де
його прийняли з великою симпатією, призначили
Віндзорським деканом і забезпечили йому достатнє
утримання.
Хоч переїзд до Англії був підготований десятилітніми
роздумами Марка Антонія, його захоплення Англією
тривало недовго. Він дуже скоро зрозумів, що
англіканська церква підпорядкована інтересам короля ,
чужоземцеві тут не довіряють, його твори перевіряє
цензура. Життя ставало злиденним, на Марка Антонія
робили наклепи, підозрювали у шпигунстві, під холодним
небом підкрадалися до нього хвороби і старість.

12.

Становищем Домініса скористалася папська курія, спонукаючи
повернутися до Італії. На престол саме вступив папа Григорій V,
колишній учитель , приятель та захисник Марка Антонія. Папа
пообіцяв прихильність і підтримку, і Марк Антоній виїхав з Лондона
наприкінці квітня 1622р.
Несподівана кончина папи Григорія V кардинально вплинула на
долю Домініса. До вдали прийшов його давній противник папа
Урбан Х VІІІ, який звинуватив полеміста у єресі і наказав ув’язнити.
У квітні 1624 року Марка Антонія заточили до в’язниці замку св.
Ангела, де через три місяці він помер.

13.

Після смерті М.А.Домініса 21 грудня 1624 р. генеральні інквізитори
наказали доставити у домініканську церкву святої Марії сопра
мінерва портрет і гріб з тілом та повний мішок його творів,
проголосили єретиком, і усе спалили на площі Кампо деи Фіорі,
заповненій юрбою людей. Книги були заборонені більше 300 років.

14.

Насамперед, як вже зазначалося, Домініс був науковцем, що
проводив емпіричні дослідження і цікавився природними явищами.
Результатом стала публікація двох праць, якими він увійшов у коло
фізиків того часу.
праця Домініса «De radiis visus et lucis in vitris perspectivis et iride»
про райдугу зору і світла була надрукована 1611 року у Венеції,
хоча написана на 20 років раніше. Автор виклав низку важливих
ідей, пов’язаних з оптичними явищами і оптичними знаряддями. На
основі численних власних дослідів зі скляними сосудами і
кулями=сферами, наповненими водою, вперше правильно
розтлумачив виникнення райдуги і другої подвійної райдуги, у тому
числі її дугоподібну форму. Намагався обґрунтувати і кольори
райдуги. Працю Домініса згодом високо оцінив ІНьютон , текст
праці переклав і цитував Й.В.Гете.

15.

1624 видано дослідження «Euripus, seu de fluxu et refluxu maris
sententia» Про причини морських приливів і відливів. Ці природні
явища автор обґрунтовує дією Місяця і Сонця на процеси на Землі,
описує форму Землі, кулеподібність земної сфери, вважаючи її
форму ідеальною.

16.

«Церковна республіка»
«De Republica ecclesiastica» головна богословська праця
«Церковна республіка» у богословській спадщині
хорватського мислителя посідає центральне місце,
спростовує окремі засади католицької еклезіології й
розкриває авторську візію реформи церкви, обстоює
відновлення єдності християнського світу на основі
демократизації культури, виступає проти світської влади
папи, осуджує целібат, висловлюється проти засудження
Яна Гуса тощо

17.

18.

19.

20.

21.

Оповідь про від’їзд з Італії «Послання до єпископів»
Розповідь про причини розриву з апостольською столицею і втечу з
Венеціанської республіки часів конфлікту між нею і Римом (Венеція
наполягала на супрематії світської влади якій симпатизував
Домініс, курія відстоювала концепцію ультрамонтанізму, 1608 р. на
республіку було накладено інтердикт)
«Послання» автобіографічний твір з виразною екуменічною
позицією автора. Розраховане на широке коло читачів, про що
свідчать видання й майже одночасно зроблений переклад
«словяно-руською» мовою. Це служить незаперечним аргументом
на затребуваність твору не лише у Західній, але й Східній Європі.

22.

23.

«Послання» було знане українським письменникамполемістам Захарії Копистенському, Мелетію
Смотрицькому. Щодо останнього, як запевняв уніатський
митрополит В.Рутський, саме під впливом «Послання»
Смотрицький перейшов у православ’я. і, як стверджують
окремі дослідники, саме М.Смотрицький і був
перекладачем тексту «Послання».

24.

25.

Невелика за обсягом, формату в четверту долю листа
(183х122 мм). Пагінація відсутня, сигнатура: А, Ав, Аг, нн,
Б, Бв, Бг, нн, Г, Гв, Гг, нн, Д, Дв, Дг. Разом ненумерованих
19 арк.
Друк чорний. Текст на всіх аркушах в лінійних рамках, 25
рядків на сторінці, висота 10 рядків 59 мм. Художнє
оформлення: ініціал А на рослинному тлі (арк. А) кінцівка –
плетінка (арк.Дг зворот). Філігрань – литовська Погоня в
колі.

26.

27.

28.

29.

30.

31.

32.

33.

Конволют 9610
1.[Pociej, Hipacjusz]. ANTIPPHΕIΕ. Abo Apologia Przeciwko Krzysztofowi Philaletowi, Ktory Niedawno
Wydal Ksiąszki Imieniem StarozytnejRvsiReligijGreckiey / przeciw Ksiąszkom o Synodzie Brzeskim /
napisanym w Roku Panskim 1597. Wilno 1600 – ЛННБУ, шифр СТ ІІ 31363
2.Morochowski, J.Paregoria albo utulenie uszczypliwego lamentu mniemaney Cerkwie
SwięteyWschodniey zmyślonego TheophilaOrtologa. Wilno 1612 – ЛННБУ, шифр СТ І 35876
3.Марка Антонія де Домініса Причини втечі з Італії….. – ЛННБУ, шифр СТ І 4442
4.Kreuza-Rzewuski Leon. Obrona iednosci cerkiewney, abo dowody ktorymi się pokazuie, iż grecka
Cerkiew z lacinską ma być ziednoczona […]. Wilno 1617– ЛННБУ, шифр СТ ІІ 31342
5.Sliwski Jakób. Grvs Spiritvalis, SeuVigilantiaPastoris: ContinensLiteras, De
vnioneSchismaticorumRuthenorum cum Catholicisoptanda. Cracoviae 1617 – ЛННБУ не виявлено
6.Sielawa Atanazy. Antelenchus to iest odpis na scryptusczypliwyzakonnikow cerkwie odstępney s.
Ducha Elenchus nazwany[…]. Wilno, 1622. ZNiO, шифр – XVII-1862)
7.Аполлея Апологiи. Київ 1628. ЛННБУ, шифр – Ст ІІ 4483
8.Muszyłowski Andrzej. Antidotvm, przezacnemu narodowi Rvskiemv albo Warvnek przeciw Apologiey
i ademnapelnioney ; którą wydał MeletySmotrzysky […]. [S. l., s. n.] 1629. ZNiO, шифр XVII-2694
9.BembusMateusz. Wzywanie do iedności katolickiej narodu ruskiego religiej greckiejz Kościołem
rzymskim […]. Kraków 1629. – ЛННБУ, виявлено сім примірників видання, однак жоден не
походить із цього конволюта.