Харківщина в післявоєнні роки

1.

Харківщина в
післявоєнні
роки

2.

Мета:
надання теоретичної інформації про
розвиток Харківщини після війни;
формування вміння аналізувати та
пояснювати факти, ситуації;
удосконалення навичок роботи з
картою;
виховання почуття поваги до праці і
людей праці.

3.

Згадайте!
Якими методами проводилась політика
індустріалізації? Скільки часу вона
проводилася? Які результати?
Чому війна завжди вважалась великим
лихом для будь-якої країни?

4.

План
1. Збитки Харківщини за роки окупації.
2. Післявоєнна відбудова. Громадське
будівництво в місті Харкові.
3. Розвиток промисловості в Харкові.
4.Стан
сільського
господарства
області
.

5.

Збитки Харківщини за роки окупації.
Під час воєнних дій і внаслідок окупації
Харківщина зазнала великих збитків. Міста і села
були перетворені на руїни. Гітлерівці пограбували
і зруйнували 500 підприємств союзної,
республіканської і місцевої промисловості,
електростанції, залізничний транспорт. Було
вивезено
в
Німеччину
електротехнічне
устаткування, верстати, трактори, 230 тис. т
зерна, сотні тисяч голів продуктивної худоби.

6.

Було пограбовано й знищено 1500 шкіл, 475 масових бібліотек (у
тому числі одну з найбагатших бібліотек України — Харківську
наукову бібліотеки ім. В. Г. Короленка), 37 вищих навчальних
закладів, 46 науково-дослідних інститутів, 14 театрів, 9 музеїв.
Була пограбована фашистами Національна українська картинна
галерея (нині Харківський художній музей), з якої вивезено 96
картин українських, 185 картин західноєвропейських авторів, 12
гравюр і багато інших цінностей.
Окупанти знищили більше 280 тис. мирних жителів.
Довоєнна чисельність населення Харкова була поновлена
через 15 років, лише наприкінці 1950-х pp. Було зруйновано
60 тис. будинків селян, 1800 тис. ма житлової площі в
Харкові. Загальний розмір збитків сягає 33,5 млрд крб.

7.

Післявоєнна відбудова.
Першочерговим
завданням
відбудови
стало
відновлення з руїн найважливіших об’єктів
промисловості, транспорту та електростанцій. За
короткий період необхідно було відродити життя в
місті.
Для того щоб розпочати відбудову промислових
підприємств, необхідно було розчистити територію
від металобрухту, залишків зруйнованих приміщень,
сміття. Цю задачу вирішили залученням до роботи
населення Харкова та Харківської області.

8.

Протягом року відновили свою роботу
247 промислових підприємств.
Повним ходом стали працювати
цегляний,
крейдовий,
цементний
заводи. На місцях руїн і згарищ
виросли
завод
транспортного
машинобудування ім. В. О. Малишева,
електромеханічний
(ХЕМЗ),
велосипедний,
завод
«Світло
шахтаря».
Ха́рківський електромехані́чний заво́д
(ХЕМЗ)
Завод імені В. О. Малишева

9.

Уже в 1943/44 навчальному році в 54
школах навчалися 25 тис. дітей.
Відновлювалась і поширювалась мережа
науково-дослідних
інститутів.
Піднімались із руїн бібліотеки, театри,
кінотеатри, виходили газети. Швидкими
темпами
йшла
відбудова
мережі
наукових, навчальних і культурнопросвітніх закладів.
Одночасно з відбудовою навчальні
заклади поповнювались необхідним
обладнанням. Для харків’ян, які через
війну не отрима ли освіти, було
організовано
22
вечірні
школи
робітничої
молоді.
Було
введено
обов’язкову семирічну освіту.
Харківська загальноосвітня
школа I-III ступенів № 67
Харківської міської ради

10.

Громадянське будівництво в місті Харкові
25 жовтня 1952 року підписано акт про
приймання в експлуатацію нової будівлі
Південного
вокзалу
станції
ХарківПасажирський. Нинішня, третя за рахунком,була
відкрита для пасажирів 2 листопада 1952 року
замість зруйнованої в роки війни. Архітектори
— Г. І. Волошинов, Б. С. Мезенцев, О. О. Лимар;
інженер С. Філіна.
У 1946 р. заклали сквер
Перемоги, у якому з’явився
відомий
усім
харків’янам
фонтан
«Дзеркальний
струмінь».

11.

Харків залишався одним з найбільших авіаційних вузлів. У 1954 р.
було збудовано новий аеропорт (за проектом архітекторів
Г. Елькіна, Г. Крюкова, К. Літкевича)

12.

Це цікаво!
Мала
Південна
залізниця
урочисто
відкрилася
8
листопада 1940-р. Але через
півроку почалася війна, яка
повністю її зруйнувала. Тільки
у квітні 1945 р., через два роки
після визволення Харкова від
фашистів,
дорослі
змогли
повернути дітям їх залізницю.
Було багато проблем, які
потребували
вирішення:
зруйнований будинок вокзалу,
згорілі паровозне депо та
стрілочні пости, підірваний
білий кам’яний міст. Та головне
— відсутність паровоза. Лише
завдяки людському завзяттю та
кропіткій праці у першу неділю
серпня 1945 р. — день
професійного
свята
залізничників, дитячу залізну

13.

14.

Розвиток промисловості в Харкові
Наприкінці травня 1944 р., до ладу став
тракторний
цех,
цех
холодного
штампування, чавуноливарний і моторний
цехи ХТЗ. У жовтні 1944 р. почали
збирати
перші
трактори.
Швидко
піднімався з руїн ХТЗ, і вже в 1948 р.
досяг довоєнного рівня.
Т-74 — мільйонний
трактор
Харківські промислові підприємства опанували виробництво нових
зразків техніки:
гідротурбін;
верстатів;
радіоприймачів;
велосипедів;
електротоварів;
двигунів тощо.

15.

В середині ХХ сторіччя Україна була
одним
із
головних
газота
нафтовидобувних центрів не лише СРСР,
але й усієї Європи. Особливо ж із
відкриттям у 1950 році унікального
Шебелинського
газоконденсатного
родовища, на якому початкові запаси лише
природного газу становили 650 (!) млрд
кубометрів. Для порівняння – сьогодні
річна потреба України у цьому виді палива
перебуває в межах 30 млрд кубометрів.
Невдовзі після відкриття розпочалося активне
освоєння унікального родовища. У 1956 році була
створена база зі стабілізації конденсату, який
отримувався під час видобутку природного газу. Це
підприємство стало основою майбутнього потужного
комплексу. Перша черга відділення, у яку входила
газофракціонуюча установка № 1 потужністю 100 тис.
тон/рік із допоміжними підрозділами запрацювала в
1960 році. Тут перероблявся газовий конденсат
Шебелинського газового промислу

16.

До 1955 р. в місті прокладено 124 км
трамвайної
колії.
Харків’ян
обслуговували 50 тролейбусів, довжина
тролейбусної траси складала 50 км
замість 12,6 км до війни.
Трамвай типу «Х-М»
(№ 203-638), вул. Правди,
(1950-ті)
ХНУ ім. В.Н. Каразіна
Відновили роботу 25
вищих
навчальних
закладів. У Харкові
працювало 42 науководослідних інститути, 45
технікумів, біль ше 97
шкіл, 45 клубів, 135
бібліотек тощо.

17.

Стан сільського господарства області.
Однією з найважливі ших задач післявоєнного розвитку
економіки була відбудова сільського господарства. На
допомогу селянам Харківської області прийшли трудящі
багатьох республік і областей. До Харківської області
надійшло 1162 трактори, 570 плугів, 30 800 голів
худоби.
Жителі міста не тільки передали селянам верстати та
обладнання, але й брали участь в електрифікації сіл та
сільського господарства, працювали на полях під час
посівної та збираннл врожаю. У 1945 р. були
відбудовані всі колгоспи, радгоспи та МТС (машиннотракторні станції).

18.

Найгостріші проблеми, з якими стикнулося сільське господарство
після війни, були такі:
війна
підірвала
матеріальну
базу
колективних
господарств, значна кількість колгоспів і радгоспів була
зруйнована,
занепали
виробничі
площі,
гостро
відчувалася нестача техніки;
протягом
1943-1945 рр, основною робочою силою
колективних господарств були жінки, підлітки, діти,
інваліди;
після повернення радянської влади на селі відновилися
командно-адміністративні порядки минулого, які мало
враховували інтереси господарств і людей;
уряд визнав за недоцільне повернення значної частини
евакуйованих господарств.

19.

Карта інтенсивності
ураження території України
посухою 1946 р.
Труднощі післявоєнної відбудови
ускладнив голод 1946-1947 pp.,
спричинений посухою, найбільшою за
останні 50 років, і високими планами
хлібозаготівель. У цей період різко
зменшилася врожайність зернових та
технічних культур, погіршився стан
тваринництва.

20.

Дайте відповідь на питання:
Охарактеризуйте стан економіки
Харківщини післявоєнні роки?
Як відбувалася відбудова Харківщини?
Назвіть основні причини голоду 19461947 рр.