Організація руху поїздів

1.

КП “КИЇВСЬКИЙ МЕТРОПОЛІТЕН”
СП “СЛУЖБА РУХОМОГО СКЛАДУ”
Відділ експлуатації та безпеки руху
ЗАГАЛЬНИЙ КУРС МЕТРОПОЛІТЕНУ
Тема № 6. ОРГАНІЗАЦІЯ РУХУ ПОЇЗДІВ
Частина ІІ

2.

План заняття:
1. Станційне господарство. Типи станцій, особливості та принципи їх розташування на лінії.
2. Пропускна спроможність станцій.
3. Організація роботи станції.
4. Колійний розвиток станцій, довжина колій, розміри платформ і вимоги до них.
5. Станційні колії, їхній розподіл за призначенням; нумерація колій, стрілок та сигналів. Межі
станцій.
6. Поняття про маневрову роботу на станції.

3.

1. Станційне господарство. Типи станцій, особливості та принципи їх розташування
на лінії
Лінії метрополітену роздільними пунктами діляться на перегони. Роздільними пунктами
служать станції, світлофори, а при АЛС-АРШ, що застосовується як самостійний засіб
сигналізації та зв’язку, також межі блок-ділянок АЛС-АРШ. Кожний роздільний пункт має
найменування або номер.
Станція лінії – роздільний пункт з колійним розвитком, або без колійного розвитку,
який включає в себе комплекс пристроїв та споруд, що дозволяють проводити операції по
обслуговуванню пасажирів, по прийманню та відправленню поїздів, маневрову роботу і
технічні операції з рухомим складом (оборот, відстій, технічний огляд, захід та вихід з
електродепо).
Технічна станція електродепо – комплекс колійного розвитку і пристроїв, який
дозволяє проводити операції по відправленню поїздів (составів) із електродепо, мотодепо на
лінію, приймання поїздів (составів) з лінії в електродепо, мотодепо, маневри рухомого складу
згідно планів експлуатаційної роботи електродепо та мотодепо, а також подачу рухомого
складу метрополітену і вантажів до цехів ремону, з колій залізниці та інше.

4.

Станції метрополітену класифікуються за декількома параметрами:
по розташуванню на генеральній схемі та експлуатаційним особливостям:
•проміжні;
•пересадочні;
•зонні;
•кінцеві;
•технічні станції електродепо.

5.

по взаємному розташуванню колій та платформи станції:
•одноплатформенні – з острівною платформою;
•двоплатформенні – з боковими платформами;
•триплатформенні – з острівною та боковими платформами.

6.

по розташуванню станції відносно поверхні землі:
•підземні:
глибокого залягання;
мілкого залягання.
•наземні;
•надземні.

7.

по конструктивній схемі поперечного перетину платформенної ділянки:
•пілонні;
•колонні;
•однопролітні.

8.

по типу:
•закритого типу;
•відкритого типу.

9.

Комплекс споруд станції включає в себе:
•платформенну ділянку, де розташована пасажирська платформа (платформи) і колії метрополітену,
розподільча зала, внутрішньостанційні перехідні сходи, службові приміщення для обслуговуючого персоналу;
•споруди для обороту і відстою рухомих составів;
•споруди, призначені для зв’язку платформи станції з поверхнею землі, що включають: похилі тунелі або інші
конструкції з ескалаторами, натяжними пристроями і машинними приміщеннями, ліфти або сходові марші,
підземні або наземні вестибюлі, входи з поверхні землі, з’єднувальні та перехідні коридори;
•тягово-знижувальні підстанції;
•вентиляційні шахти, тунелі і камери, санітарні вузли та дренажні перекачки.

10.

2. Пропускна спроможність станцій
Пропускною спроможністю станції називається найбільша кількість поїздів, що може бути пропущено через неї за
одиницю часу (1 год.).
Характеристику і кількість елементів на шляху прямування пасажирів на станції, визначають розрахунком по
величині 15 хвилинного місцевого пасажиропотоку в годину «пік» у відповідністю з пропускною і провізною
спроможністю цих елементів.
Нормами рекомендуються наступні значення пропускної та провізної спроможності елементів станції:
переходи та коридори на 1 м ширини:
при односторонньому русі – 4000 пасажирів на годину;
при двосторонньому русі – 3400 пасажирів на годину;
сходи на 1 м ширини:
при односторонньому русі на спуск – 3500 пасажирів на годину;
при односторонньому русі на підйом – 3000 пасажирів на годину;
при двосторонньому русі – 3200 пасажирів на годину;
полотно ескалатора зі сходинкою шириною 1м – 8200 пасажирів на годину;
двері типу «Метро» – 4000 пасажирів на годину;
квиткова каса (ручна) – 1000 пасажирів на годину;
автоматичний пропускний пункт – 1200 пасажирів на годину;
ручний пропускний пункт – 2000 пасажирів на годину.
За об’єктивної необхідності для збільшення пропускної спроможності станції, або її окремих елементів, можуть
застосуватися методи організаційного і капітального характеру:
зміна схеми підв’язки наземного транспорту до визначеної станції;
будівництво додаткових пішохідних переходів і виходів;
регулювання пасажиропотоку – направлення на більш вільний вестибюль;
зміна режиму роботи ескалаторів;
зміна порядку роботи квиткових кас (при їх наявності);
тимчасове встановлення ручних кас-копилок;
збільшення кількості елементів станції, лімітуючих пропускну спроможність (АКП, дверей типу «Метро» та інше).
В деяких випадках необхідно короткочасно примусово (штучно) зменшити пасажиропотік, що поступає на станцію.
Для цього крім тактичної, але безперервної інформації по гучномовному оповіщенні може застосовуватися закриття
частини дверей типу «Метро».

11.

3. Організація роботи станції
Роботу станцій регламентує документ – “Положення про станцію метрополітену”. Він визначає задачі та
порядок виробничо-господарської діяльності станції, утримання станційних пристроїв та споруд, а також
права і відповідальність її начальника.
Станція – лінійний підрозділ метрополітену – що безпосередньо підпорядковується вищестоящій
організації – дистанції руху. Начальник станції керує роботою станції, координує дії працівників всіх служб
метрополітену у питаннях, що пов’язані з рухом поїздів та обслуговування пасажирів в межах станції.
Головні задачі станції: виконання плану перевезень пасажирів, графіка руху поїздів, забезпечення
безпеки руху поїздів, організація культурного обслуговування пасажирів.
Технічно-розпорядчий акт станції (ТРА) – один з основних документів, який регламентує роботу
станції з колійним розвитком. В плані організації руху поїздів та маневрової роботи в умовах нормальної
роботи та в умовах несправності технічних засобів, з безумовним забезпеченням безпеки руху поїздів.
Порядок, що встановлений ТРА станції, обов’язковий для виконання працівниками всіх служб
метрополітену. В ТРА станції відображають колійний розвиток та операції по руху поїздів і маневрової роботи,
що вона виконує.
Технологічний процес роботи станції (ТПРС) – один із основних документів, який регламентує роботу
станції метрополітену в плані організації руху поїздів, санітарного утримання території станції,
обслуговування пасажиропотоків, дій працівників в нестандартних ситуаціях, а також дотримання вимог
охорони праці.
Працююча зміна станції повинна забезпечити виконання всіх технологічних операцій по прийому,
відправленню та пропуску електропоїздів та господарських поїздів, маневрової роботи, виконанню планових
та аварійних робіт на станції та коліях перегону, на спорудах та пристроях, санітарному утриманню
станційних приміщень, надання пасажирам необхідної інформації, виконанню необхідного об’єму робіт при
порушенні нормальної роботи станції, служби, метрополітену.

12.

4. Колійний розвиток станцій, довжина колій, розміри платформ і вимоги до них
За призначенням колії поділяються на:
головна колія - колія перегону та колія станції, яка є безпосереднім продовженням колії прилеглого перегону;
станційні колії - колії в межах станції: головні, приймально-відправні (для обороту й відстою електрорухомого
складу і локомотивів, подавання в електродепо або приймання з електродепо, огляду рухомого складу та виконання
інших операцій, колії з'єднувальних віток, що розташовуються в межах станції), а також паркові та інші колії;
запобіжна станційна (тупикова) колія - станційна (тупикова) колія, яку призначено для запобігання виходу
рухомого складу на маршрути проходження поїздів (маневрових составів);
паркові колії - колії з централізованими та нецентралізованими стрілками, що примикають до деповських колій
електродепо й мотодепо, а також до колій виробничих майстерень, ремонтних баз і призначені для здійснення маневрів,
видачі на лінію чи приймання з лінії составів і господарських поїздів;
деповські колії - колії в будівлі електродепо, депо спеціального рухомого складу (далі - мотодепо) та їх
продовження до світлофорів, що огороджують вихід на паркові колії;
з'єднувальна вітка - колія, що з'єднує головну чи приймально-відправну колію станції лінії з парковими коліями
технічної станції електродепо, або приймально-відправні колії двох суміжних станцій різних ліній. Колія з'єднувальної
вітки розташовується в межах станцій ліній або поза їх межами;
обкатна колія - колія, що примикає до паркових колій технічної станції електродепо або станції лінії, на якій
здійснюються обкатні випробовування електрорухомого складу;
під'їзна колія - колія, призначена для обслуговування метрополітену з мережі (станції) залізниці (подавання
рухомого складу метрополітену, вантажів тощо);
інші колії - станційні колії, використання яких визначається операціями, що виконуються на них під час маневрів,
або господарським призначенням. Інші колії розташовано, як правило, на території, що прилягає до електродепо та
мотодепо;
колії спеціального призначення - запобіжні станційні (тупикові) колії та колії з'єднувальних віток поза межами
станції.

13.

Повна та корисна довжина станційних колій:
- повною довжиною наскрізної колії називається відстань між стиками рамних рейок стрілочних
переводів, світлофорами (сигнальними знаками «Межа станції»), що обмежують цю колію, а тупикової колії –
відстань від стику рамної рейки стрілочного переводу, що обмежує цю колію, до тупикового упору;
- корисна довжина колії – це частина повної довжини колії, у межах якої може встановлюватись рухомий
склад, не порушуючи вимого безпеки руху на сусідніх коліях. Межами корисної довжини колії можуть бути
граничні рейки (стовпчики), світлофори, ізольовані стики, торці пасажирських платформ.
На станціях ліній, паркових та інших коліях технічних станцій електродепо, деповських коліях
електродепо кожна колія, колійна та стрілочна ділянка (рейкове коло), стрілочний перевід і стрілочний пост, а на
перегонах кожна головна колія повинні мати номер.
Забороняється присвоювати однакові номери коліям, колійним і стрілочним ділянкам (рейковим колам),
стрілочним переводам і постам у межах однієї станції, в тому числі парковим та іншим коліям технічних станцій
електродепо. На технічних станціях електродепо, які мають окремі парки, не допускається присвоювати однакові
номери коліям і стрілочним переводам у межах усіх парків.
Нумерація колій, колійних і стрілочних ділянок (рейкових кіл), стрілочних переводів і постів
встановлюється під час проектування ліній метрополітену.

14.

15.

5. Станційні колії, їхній розподіл за призначенням; нумерація колій, стрілок та сигналів. Межі станцій
Станційні колії - колії в межах станції:
головні,
приймально-відправні (для обороту й відстою електрорухомого складу і локомотивів, подавання в електродепо
або приймання з електродепо, огляду рухомого складу та виконання інших операцій, колії з'єднувальних віток, що
розташовуються в межах станції);
паркові та інші колії.
Головні колії нумерують римськими цифрами, коліями проходження непарних поїздів присвоюються непарні
номери (І, ІІІ), а коліям проходження парних поїздів парні (ІІ, IV).
Всі інші станційні колії нумерують порядковими номерами арабськими цифрами (1, 2, 3, 4 і т.д.).
На технічних станціях застосовують літерне позначення парків (А, Б, В тощо).
Стрілочні переводи нумерують порядковими номерами арабськими цифрами (1, 2, 3 і т.д.).
Межами станції являються:
вхідні та вихідні світлофори автоматичної дії, розташовані біля пасажирської платформи, якщо перед ними та
за ними не розташовані світлофори напівавтоматичної дії;
вхідний світлофор напівавтоматичної дії, що найбільше віддалений від пасажирської платформи;
вихідний світлофор напівавтоматичної дії, а при наявності за ним стрілочних переводів сигнальний знак “Межа
станції”, що розташований на відстані не більше 180 м від центра останнього стрілочного переводу;
вихідний світлофор напівавтоматичної дії, що огороджує вихід з паркових колій на головні колії, або колії
з’єднувальних віток.
Межі станції вказуються в ТРА станції.

16.

6. Поняття про маневрову роботу на станції
Маневри – це переміщення рухомого складу з однієї колії на іншу в межах станції.
Маневри на станційних коліях здійснюються за розпорядженням тільки одного працівника, на лініях, що обладнані
диспетчерською централізацією – диспетчера поїзного (за умови диспетчерського керування пристроями ЕЦ), або
чергового по станції (за умови місцевого керування пристроями ЕЦ).
Маневрові пересування виконуються у відповідності з графіком руху поїздів за дозвільними показаннями
світлофорів, а в разі їх несправності за запрошувальним сигналом. У разі несправності або відсутності по даному
маршруту запрошувального сигналу – за усним розпорядженням диспетчера поїзного (за умови диспетчерського
керування пристроями ЕЦ), або чергового по станції (за умови місцевого керування пристроями ЕЦ) під контролем
диспетчера поїзного, або за ручним сигналом чергового по станції (у разі відсутності зв’язку з машиністом).
Про маневрові пересування на зайняту колію машиніст (локомотивна бригада) мають бути попереджені.
Переміщення з виїздом електропоїзда за межі станції і за сигнал небезпеки (сигнал ОП) без закриття прилеглого у
правильному напрямку перегону забороняються.
Маршрут – заздалегідь приготований шлях прямування поїзда (состава, локомотива) без стрілок або зі стрілками,
встановленими та замкненими чи запертими в положенні, яке відповідає передбаченому прямуванню поїзда, маневрового
состава або локомотива.
Ворожий маршрут – маршрут, до складу якого входять одні і ті ж самі стрілки або приймає і та ж ділянка колії:
маршрути приймання на одну і ту ж колію з різних сторін;
зустрічні маршрути прибуття поїзда і маневрового пересування на одну і ту ж колію;
поїзні маршрути (приймання, відправлення) та маршрути маневрових пересувань як зустрічні так і попутні в будьяких сполученнях;
зустрічні маршрути маневрових пересувань;
інші маршрути.
Охоронна стрілка – це стрілка, встановлена під час готування маршруту приймання поїзда або маршруту
відправлення поїзда в положення, що не дає змоги рухомому складу виїхати на підготовлений маршрут.
Негабаритний стик – це ізолювальний стик, що розташований між хрестовиною та граничною рейкою (граничним
стовпчиком).
Розріз стрілки – це примусове відведення гостряків стрілки від рамних рейок, колісною парою рухомого складу під
час слідування в “за шерстному” напрямку (від хрестовини до гостряка) по неприготованому (не правильно
приготованому) маршруту.