Медицина пізнього нового часу. Лекція 7

1. ЛЕКЦіЯ 7 Медицина пізнього нового часу

Лектор доцент,кандидат наук з державного управління
Кий-Кокарєва В.Г
.

2. План лекції

Соціально-економічна характеристика
періоду пізньої нової історії
Видатні природничо-наукові відкриття кінця
XVIII ст. і першої половини XIX ст., їх
значення для розвитку медицини.
Диференціація та розвиток медичних наук

3. Соціально-економічна характеристика періоду пізньої нової історії

науково-технічний прогрес
зростання матеріально-технічної
бази капіталізму
формування монополістичного
капіталізму
загострення суспільних протиріч
назрівання кризи капіталізму як
колоніальної системи

4. Науковий фундамент для розвитку медицини

Природньо-наукові відкриття:
клітинна теорія (Шлейден, Шванн)
закон збереження та перетворення
енергії (Майєр, Джоуль, Гельмгольц)
еволюційне вчення (Дарвін)
Подальша диференціація медичних
наук:виникнення педіатрії, акушерства і гінекології,
психіатрії, соціальної медицини

5. Видатні природничо-наукові відкриття XVIII - XIX cт.,що мали значний вплив на розвиток медицини:

Рік
Автори
Зміст відкриття
1838
Матіас Якоб Шлейден – німецький
ботанік
Теорія клітинної будови тварин та
рослин
1839
Теодор Шванн – німецький зоолог та
фізіолог
1841
Юліус Роберт Майер – німецький лікар,
дослідник
1843
Джеймс Прескотт Джоуль – англійський
фізик
1847
Герман Людвіг Гельмгольц – німецький
фізик, фізіолог, дослідник, іноземний
член- кор. Петербурзької АН, 1868
Закон збереження енергії та
визначення механічного
еквівалента теплоти

6.

Видатні природничо-наукові відкриття
XVIII - XIX cт.,що мали значний вплив на
розвиток медицини:
1859
Чарльз Дарвін – англійський біолог,
іноземний член-кор. Петербурзької АН, 1867
Еволюційне вчення
1863
Іван МихайловичСечєнов – рос.фізіолог і
психолог
Рефлекси головного мозку
1866
Грегор Мендель – священник, чеський
дослідник, основоположник генетики
Закони спадковості
1869
Дмитро Іванович Мендєлєєв – рос.хімік,
член-кор Петербурзької АН, 1876
Періодичний закон і періодична
система хімічних елементів
1895
Вільгельм Конрад Рентген – німецький фізик
х-промені
1896
Антуан анрі Беккерель – франц. Фізик,
Лауреат Нобелевської премії, 1903
Відкриття явища природної
радіоактивності урану
1898
Марія Склодовська-Кюрі – польський фізик,
Лауреат Нобелевської премії з фізики, 1903,
та хімії, 1911, іноземний член-кор. АН СРСР
Відкриття полонія, радія,
вивчення радіоактивності
1898
П’єр Кюрі – франц. Фізик, Лауреат
Нобелевської премії з фізики, 1903

7. Диференціація медичних наук АНАТОМІЯ та ПАТОЛОГІЧНА АНАТОМІЯ

Барон Карл фон
РОКИТАНСЬКИЙ
Чеський
лікар,
патолог,
філософгуманіст,
політик
Рудольф Людвіг Карл
Вірхов
Німецький
вчений, лікар,
патологоанатом,
гістолог,
фізіолог, один з
основоположник
ів клітинної
теорії в біології
та медицині.

8. РОЗВИТОК ФІЗІОЛОГІЇ та ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ МЕДИЦИНИ ПОВ’ЯЗАНИ з ІМЕНАМИ ВЧЕНИХ:

Рене Декарт
Альбрехт Галлєр
Луіджи Гальвані
Франсуа
Мажанді
Іоганнес Мюллєр
Карл Людвіг
Еміль ДюбуаРеймон
Герман
Гельмгольц
Клод Бернар

9. Видатні вчені – анатоми Нового часу

Франсуа
Мажанди
Йоганн Петер
Мюллер
Карл Людвіг
Дюбуа-Реймон
Еміль

10. Герман Гельмгольц (1821-1894)

Клод Бернар
(1813-1878)

11. РОЗВИТОК ГІСТОЛОГІЇ Й ЕМБРІОЛОГІЇ

Домікроскопічніий період
Мікроскопічний період
Роберт Гук (1635-1703)
Антоній Ван Левенгук
(1632-1723)
Марі Франсуа Ксав’є
Біша
(1771-1801)
Матіас Шлейден
(1804-1881)
Теодор Шванн
(1810-1882)
Ян Євангеліст Пуркін’є
(1787-1869)
Рен’є де Грааф
(1641-1673)
Каспар Фрідріх Вольф

12. Гістологія та ембріологія

Маттіас Якоб Шлейден
Німецький
науковець тагромадський
діяч
Теодор Шванн
німецький фізіолог, один
з авторів клітинної
теорії
Ян Евангеліста Пуркинє
чеський біолог і
громадський діяч

13. Гістологія та ембріологія

Рен'є де Грааф
Нідерландський анатом та
фізіолог, відомий відкриттями
у галузі статевої системи
Каспар Фрідріх Вольф німецький і
російський анатом і фізіолог;
академік Петербурзької Академії.
наук

14. РОЗВИТОК ВНУТРІШНІХ ХВОРОБ

Йозеф Шко́да
Чешський терапевт,
професор медицини і
Юзеф Дітль видатний
австрійський і польський лікар

15. Клінічна медицина

Сергій Петрович Боткін
(1832—1889). Він описав
клінічну картину декількох
захворювань, зокрема
інфекційний гепатит (хвороба
Боткіна), відкрив декілька
лабораторій і серед них фізіологічну, якою завідував
Іван Павлов, створив новий
напрямок в терапії експериментальний - і заклав
основи клінічної
фармакології.

16. РОЗВИТОК МІКРОБІОЛОГІЇ

Емпіричний період
.
Эдвард Дженнер
(1749-1823),
Джозеф Листер
(1827 -1912)
Експериментальний
період
Луі Пастер
(1922-1895)
Пауль Ерліх
(1854-1915 )
Роберт Кох
(1843-1910)

17. Мікробіологія. Експерементальний період

ЛуЇ Пастер (1822 –
1895),
основні відкриття:
- Вакцина від сибірської
язви
- Явище стериоізометрії
- Боротьба з бактеріями
за допомогою
фільтрації та
пастеризації
- Разробка щеплень від
сказу

18. Розвиток бактеріології

Роберт Кох (1843 - 1910)
- німецький бактеріолог
його відкриття:
- Встановлення етіології
сибірської язви
- виділив чисту культуру
збудника сибірської язви,
Доказавши її здатність до
утворення спор
- Встановив етіологію інфекцій ран.
-Відкриття збудників туберкульозу та холери.

19. Розвиток хірургії

Особливості розвитку хірургії
Рішення основних проблем :
1.Боротьба з раневою інфекцією й сепсисом (антисептика й
асептика) Джозеф Листер, Ернест Бергман, Курт Шиммельбуш
2. Боротьба із кровотечею Ф. Есмарх, Т.Кохер, Я. Микулич,
Ж. Пеан
3. Знеболювання (наркоз) Горацій Уеллз, Вільям
Мортон,Чарльз Джексон, Джеймс Симпсон
4. Удосконалювання техніки оперативних втручань,
порожнинні операції Лаврентій Гейстер, Джон Гунтер,
Бернхард фон Лагенбек, Теодор Більрот, Теодор Кохер
5. Поява воєнно-польової хірургії Домінік Жан Ларрей

20. ХіРУРГіЯ

• Джозеф Лістер (1827 -1912) англійский хірург, основоположник
антисептики (1867).
• Ян Янський , підтвердив наявність .
чотирьох груп крові у людини і створив
першу повну класифікацію, позначивши
римськими цифрами від I до IV.
• ЛаврентійГейстер основоположників
наукової хірургії
• Дж. Сімпсон, 1847 введення
хлороформного наркозу

21. Переливання крові

К. Ландштайнеру присудили Нобелівську премію за
досягнення в переливанні крові
ЛАНДШТЕЙНЕР Карл
( 1868 – 1943)

22. Микола Іванович Пирогов

Засновник "крижаної" анатомії
Одним з перших в Європі за допомогою
повітряних хвиль на полі бою під час операції
Видатна роль Н. І. Пирогова у створенні
військово-польової хірургії
Розроблені і введені в загальну практику
методи іммобілізації кінцівки (крохмалисті,
гіпсові пов'язки).

23. Розвиток фізіології та експериментальної медицини

Олексій Матвійович
Філомафінський
(1807-1849) є
засновником
експериментальної
фізіології в Росії.
Експерименти з
переливання крові
(1836 р.) та введення
ефірної анестезії
(разом з М.І.
Пироговим, 1846 р.).

24.

Сєченов Іван Михайлович
1863
фізіолог, психолог
і мислительматеріаліст, який
започаткував
фізіологічну
школу.
Праця
«Рефлекси
главного
мозгу»

25. І. П. Павлов (1849 - 1936)

І. П. Павлов (1849 - 1936)
Великий фізіолог,
лауреат Нобелівської
премії (1904),
творець вчень про
найвищу нервову
діяльність людини і
тварин. Його роботи
"Відцентрові нерви
серця", "Лекції про
роботу основних
травних залоз").

26. Відкриття рентген випромінювання

Вільгельм Конрад
Рентген
27 березня 1845 –
10 лютого 1925
Німецький інженер з
машинобудування та фізик
який 8 листопада 1895
року відкрив
короткохвильове
електромагнітне
випромінювання, відоме,
як «рентгенівські промені»

27. Розвиток гігієни: :

Джон Прінгл -англійський
воєнний лікар, якого називали
«батьком воєнної медицини»
Джемс Лінд - лікар
британського флоту

28. НАУКОВИЙ ВНЕСОК УЧЕНИХ У РОЗВИТОК МЕДИЦИНИ

Мартин Шеін
Михайло Трохимовський
Нестор Максимович-Амбодик
Нестор Максимович-Амбодик
Олександр Шумлянський
Семен Зибелін
Петро Загорський
Єфрем Мухін
Матвій Мудров
Іван Пирогов
Прохор Чаруківський
Іван Буяльський