Поль Верлен. Життєвий і творчий шлях. Зарубіжна література. 10 клас

1.

Зарубіжна література
10 клас
Поль Верлен.
Життєвий і творчий шлях
Підготувала вчитель зарубіжної літератури
Одеської ЗОШ №5
Орлова Елла Олександрівна

2.

План уроку
1. Життєвий шлях: біографія Поля Верлена.
2. Творчий шлях: збірки віршів і основні
ознаки поезії П.Верлена.

3.

Мета уроку
1. Ознайомитися з біографією Поля Верлена.
2. Поглибити знання про символізм.
3. Розкрити особливості поезії Поля Верлена,
ії провідні мотиви.

4.

Чи гість минулих я століть,
Чи того віку, що прибуде ?Але востаннє, добрі люди,
За мене Господа моліть.
П.Верлен
(1844 -1896)

5.

Поль Верлен (1844 - 1896) -
видатний французький поет,
людина, яка перебувала у
вічному пошуку, у душі якої
боролися протиріччя, яка
страждала, грішила, помилялась, шукала істину, своє
місце у житті.

6.

Поль Верлен французький «король
поетів» XIX століття. Його
прониклива, художньо
досконала лірика передавала дух декадентської
доби.

7.

Як сказав німецький поет Генріх
Гейне: «Світ розколовся, і тріщина
пройшла крізь серце поета».
Бо поет - це людина, котра
надзвичайно тонко і глибоко
відчуває, прагне краси і гармонії гармонії світу, людських відносин.

8.

Біографія
Здавалось, дитинство поета, яке він
вважав «веселим», та його молоді роки не
пророкували якихось негараздів. Поль
Верлен народився 1844 р. у місті Мец, де
служив тоді батько малюка, військовий
інженер за фахом. Після його відставки
родина переїхала до Парижа (1851).

9.

Біографія
Батько, військовий інженер, вважав себе невдахою і для сина
прагнув іншої долі, тільки для батька це асоціювалося з
кар’єрою адвоката чи банкіра, а хлопець хотів поринути в
мистецьке життя. Його захоплювали вірші поетів - символістів,
хоча справді великим Поль вважав лише одного поета Шарля Бодлера.

10.

Біографія
Закінчивши ліцей (1862), юнак записався
до університету на юридичний факультет,
але через байдуже ставлення до професії
адвоката його студентське життя було
коротким. У 1864 р. Верлен вступив на
службу до страхового товариства, а потім
до мерії одного з паризьких районів і,
нарешті, до міської ратуші.

11.

Біографія
Він мав одного літературного вчителя Шарля Бодлера, чиї «Квіти Зла» також
великою мірою визначили тематику і
загальну песимістичну атмосферу його
творчості.
Проте вже в цей час стала очевидною
згубна пристрасть Верлена до богемного
життя, з якою він так і не зумів упоратись і
яка врешті - решт призвела його
до падіння.

12.

Біографія
На коротку мить Верлен повірив, що знайшов
захист від згубного потягу в шлюбі з шістнадцятирічною Матильдою Моте (1870), сподівався,
що подружнє життя подарує йому
ідилію щастя.
Ці настрої знайшли відображення
в збірці поета «Добра пісня» (1870).
Але всі ті сподівання зазнали краху.

13.

Віктор Гюго назвав збірку «Добра пісня» «квіткою в бомбі».
Бомба вибухнула тоді, коли в дім Верленів прийшов юний
Артюр Рембо. Він нагадував Матильді варнака. Вона
намагалася врятувати сімейне вогнище, але нічого з того не
вийшло.
Верлен теж захотів досягти внутрішньої свободи й неза-
лежності від обивательського оточення.
А що може бути вільнішим, аніж
незалежне життя блукачів, які
мандрують світом?

14.

Біографія
У вересні 1871р. Верлен
втікає з дому, залишивши
молоду дружину з немовлям.
Обидва поети блукають
північною Європою,
відвідують спершу Бельгію,
потім Англію, знову повертаються до Бельгії.

15.

Дворічна подорож Бельгією та Англією разом із Рембо стала чи не
найпродуктивнішим періодом для становлення Верлена - поета.
У цей час виникають основи Верленової поетики «пісні без слів».
Поет прагнув осягнути природу поетичної творчості, цікавився
пошуками Моне, сугестивним впливом музики на людину.

16.

Напружене інтелектуальне
життя Верлена стало контрастом до його богемних
блукань, почуття провини
перед дружиною,переживань
Рембо.
Дружні стосунки поетів
погіршилися, між ними виникали сварки, під час однієї з
яких Верлен вистрелив у
Рембо й поранив його.
Брюссельський суд виніс
вирок Верлену про позбавлення волі терміном на два
роки.

17.

Біографія
Безперечно,за таких умов про подружнє
життя не могло бути й мови, і Матильда
розлучається з Полем назавжди.
Щоправда, для Верлена це був період
не тільки авантюр і пригод, а й час найвищих поетичних досягнень. Саме тоді
він створив чи не найкращу збірку поезій
«Романси без слів» (1874), але занепад
його як людини можна було тільки загальмувати, але не зупинити.

18.

У в’язниці Поль Верлен
звернувся до Бога, навіть
спробував навернути до
католицизму й Рембо.
Після повернення до Парижа
він намагався помиритися з
дружиною, але ця спроба
була невдалою.
Поет вирішив розпочати
нове життя. Він поїхав до
Лондона й улаштувався там
на посаду викладача в
коледжі.
Його життя стало іншим.
Основне в ньому - Мудрість і
Віра.
Згодом Верлен повернувся
до Парижа, довго не міг знайти роботу, зрештою став працювати вчителем.

19.

Біографія
Обраний «королем поетів»,
немічний і хворий Верлен
помер 8 січня 1896 р. у маленькій жалюгідній квартирці.
Він відчував себе поетом.
Він і жив, як поет.
Кохав, але його надії на
щасливе подружнє життя не
справдилися.
Визнання метром і захоплення його творами наздогнало вже зневіреного митця.

20.

Пам’ятник Полю Верлену в рідному місті - Меці
(столиці Лотарингії)

21.

Пам’ятник П. Верлену
в Люксембургському саду. Париж

22.

Висновки
Життя П. Верлена було сповнене
злетів і падінь, добропорядного
існування й ув'язнення, пошуками
Бога, радощами богеми і
безпритульного злидарювання.
Пристрасний і неврівноважений,
чутливий і надзвичайно емоцій-
ний, він постійно шукав себе у
суперечностях долі, виливаючи
щастя і біль, тугу і самотність у
віршах.

23.

Найперше - музика у слові!
П. Верлен
(1844 -1896)

24.

Збірки поезій
«Сатурнічні поезії» - 1866 р.
«Галантні свята» - 1869 р.
«Добра пісня» - 1870 р.
«Романси без слів» - 1874 р.
«Мудрість» - 1880 р.
«
«Колишнє і недавнє»- 1884 р.
«Любов» - 1888 р.
«Паралельно» - 1889 р.
«Щастя» - 1891 р.

25.

Загальні риси європейського модернізму:
-особлива увага до внутрішнього світу особистості;
-орієнтація на вічні закони філософії буття і
мистецтва;
-надання переваги творчій Інтуїції;
-схильність до містицизму, підсвідомості;
-пошук нових форм у мистецтві;
-прагнення віднайти вічні ідеї, що можуть перетворити світ за законами краси і мистецтва.

26.

Особливості поетики П.Верлена
1.Модернізм.
Поет став новатором у поетичному мистецтві. Його поезія відноситься до такого
літературного напряму як модернізм.
(Модернізм - (від фр. - сучасний, найновіший) - загальна назва літературномистецьких тенденцій, що виникли у європейських літературах на межі XIX - XX
ст.)
2. Сугестивна лірика.
Сугестія (лат. - натяк, навіювання ). Слово у поета діє не стільки своїм прямим
значенням, скільки смисловим ореолом, який «навіває» інші настрої.
3. Імпресіонізм і символізм.
Це течії модернізму. Сучасник Верлена,поет-теоретик Банвіль, писав йому:
«Часом ви, можливо, плаваєте так близько від меж поезії, що ризикуєте
потрапити в музику. Хто знає, може, ви й маєте рацію».
4. Мелодійність.
Найхарактернішою рисою творів поета є мелодійність, дивовижне поєднання
звуків Із почуттями. У своїй поезії П. Верлен наблизився до розуміння душі, яка
прагнула гармонії, але не знаходячи її у світі, плакала і страждала, виливаючи
весь свій сум у мелодіях ліричних віршів.

27.

Збірка «Сатурнічні поезії»
Перша збірка П. Верлена мала назву
«Сатурнічні поезії» (1866) . Згідно з
уявленнями астрологів, Сатурн похмура, сумна планета, і Верлен
зарахував себе до людей, народжених
під нею, які не мають щастя в житті.

28.

Збірка «Сатурнічні поезії»
Таким чином, меланхолія - і поетичний
образ, і власний стан душі поета - визначальна риса його світосприйняття.
Можливо, тому Верлен був такий
близький і українським поетам, багато з
них перекладали його вірші на українську
мову.

29.

Збірка «Сатурнічні поезії»
Осінь є метафорою утоми, старіння,
смерті, що наближається; вітер символізує
всесильний Рок; ліс - це матеріалізовані
думки про минуле, мрії й розчарування;
сутінки - образ хиткості буття; сніжні
рівнини - туга.

30.

Збірка «Сатурнічні поезії»
Шедевром цієї збірки став вірш
“Осіння пісня..” (1866). Вірш увійшов
до циклу "Сумні пейзажі". Це дійсно
"сумний пейзаж". Одначе, не тільки
і не стільки осінній пейзаж, скільки
пейзаж душі.

31.

“Осіння пісня”
«Осіння пісня» - один із найвідоміших творів
Поля Верлена. Вірш входить до першої збірки
поета «Сатурнічні поезії».
Цей верленівський шедевр, який вимагає неабиякої перекладацької майстерності, неодноразово відтворювали українською мовою.
Першим це зробив Павло Грабовський у 1897р.
До цієї праці долучилися також Борис Тен, Микола Лукаш, Григорій Кочур, Святослав Гординский,
Михайло Москаленко, Ігор Качуровський, Всеволод Ткаченко та інші майстри художнього перекладу.

32.

“Осіння пісня”
Поезії збірки сповнені тривоги, туги й відчаю.
Глибокий біль ліричного героя суголосний
сумним пейзажам, які стали своєрідним
символом - уособленням людської душі.
Тож ці пейзажні мініатюри П.Верлена почали
називати пейзажами душі. Саме таким
«пейзажем душі» став і вірш «Осіння пісня»,
який увійшов до циклу «Сумні пейзажі».

33.

Поль Серюзьє. Меланхолія. 1891

34.

“Осіння пісня”
Неголосні
Млосні пісні
Струн осінніх
Серце тобі
Топлять в журбі,
В голосіннях.
Блідну, коли
Чую з імли
Б'є годинник:
Линуть думки
В давні роки
Мрій дитинних.
Вийду надвір Вихровий вир
В полі млистім
Крутить, жене.
Носить мене
З жовклим листям.
Переклад Григорія Кочура

35.

“Осіння пісня”
Довгі жалі,
Скрипок в імлі
Спів осінній, Крають, смутні,
Серце мені,
Млосні й плинні.
Вийду - й мене
Вітер жене
Напропале,
Кине і знов
Носить, немов
Лист опалий.
Сил не стає,
Блідну, як б’є
Час, як завше;
Плачу, прудкі
Давні роки
Пригадавши.
Переклад Михайла Москаленка

36.

“Осіння пісня”: художні засоби
Мелодичність вірша досягається за допомогою алітерацій
та асонансу. Центральним образом твору є метафора «пісень
скрипки осені».
Це може бути і нескінченний осінній дощ, і монотонне
завивання листопадового вітру, і тужливі ридання. Саме ця
осіння пісня стискає серце ліричного героя, потопивши його в
журбі. Спогади про минуле контрастують із трагічним світовідчуттям і примушують ліричного героя йти в морок ночі,
де його крутить і жене «вихровий вир». Символом неприкаяності і приреченості ліричного героя став жовтий листок,
зірваний злим осіннім вітром; опалий листок у французькій
мові називають «мертвим».
Ритм вірша неначе повторює рух осіннього листка,
який, кружляючи, падає додолу...

37.

"Не можна розуміти "Поетичне
мистецтво" буквально... адже це, врештірешт, лише пісня, та я й не став би
будувати теорій".
Але молоді поети-символісти сприйняли
верленівський вірш саме як маніфест нового
мистецтва: "Найперше — музика у слові! "

38.

“Поетичне мистецтво”
Свій знаменитий вірш «Поетичне мистецтво» П.Верлен
написав у 1874 , коли Франція відзначала двохсотріччя появи
«Поетичного мистецтва» Ніколя Буало.
Традиції мистецтва класицизму з його унормованістю і
приписами були у французькій поезії надзвичайно міцними.
Проте опублікувати його вдалося лише у листопаді 1882 р.
Уперше твір був надрукований у "Парі модерн", а згодом
увійшов у поетичну збірку Верлена “Колишнє і недавнє“.

39.

“Поетичне мистецтво”
У вірші йдеться і про символізм
(прагнення сягнути інших небес, тобто
світу втаємниченого і прекрасного), і
про імпресіонізм (тяжіння до передачі
"пейзажу душі" - настрою, його найтонших відтінків і нюансів).
Втім, сам Верлен зауважував, що не
слід сприймати його вірш як новий
догмат, нову естетичну програму.

40.

“Поетичне мистецтво”
Найперше - музика у слові!
Бери ж із розмірів такий,
Що плине, млистий і легкий,
А не тяжить, немов закови.
Не клопочись добором слів,
Які б в рядку без вад бриніли,
Бо наймиліший спів - сп’янілий:
Він невиразне й точне сплів,
В нім - любий погляд з-під вуалю,
В нім - золоте тремтіння дня
І зірок осіння метушня
На небі, скутому печаллю.

41.

“Поетичне мистецтво”
Люби відтінок і півтон,
Не барву - барви нам ворожі:
Відтінок лиш єднати може
Сурму і флейту, мрію й сон.
Винищуй дотепи гризькі ті,
Той ум жорстокий, ниций сміх,
Часник із кухонь тих брудних
Від нього плач в очах блакиті.
Хребет риториці скрути
Та ще як слід приборкай рими:
Коли не стежити за ними,
Далеко можуть завести.

42.

“Поетичне мистецтво”
Хто риму вигадав зрадливу?
Дикун чи то глухий хлопчак
Скував за шаг цей скарб, що так
Під терпугом бряжчить фальшиво?
Так музики ж всякчас і знов!
Щоб вірш твій завше був крилатий,
Щоб душу поривав - шукати
Нову блакить, нову любов,
Щоб мчав, де далеч непохмура,
Де чари діє вітерець,
Де пахне м’ята і чебрець...
А решта все - література.
Переклад Григорія Кочура

43.

Естетичні погляди Поля Верлена
У своєму мистецькому маніфесті Верлен виступає
за новий погляд на призначення поезії: поезія має
бути подібною до музики - майже безтілесною,
побудованою на нюансах, невизначеною, нериторичною, ірраціональною, спрямованою до іншого,
ідеального світу. Він виступає за природну музичність вірша, за недомовленість, натяк і відтінки, бо
лише вони можуть з’єднати непоєднуване «сурму й флейту, мрію й сон».

44.

Естетичні погляди Поля Верлена
Поезія(за П.Верленом)має бути звернена не до
розуму, а до почуттів читача, тож пробуджувати
в його уяві неймовірну кількість різноманітних
картин і символів. Саме в цьому полягає завдання справжньої поезії, якій протистоїть... література, тобто поезія, що має бодай натяк на якийсь
розгорнутий сюжет. І ось до неї поет ставиться
дещо іронічно...

45.

Основні ознаки поезії Поля Верлена
1. Змалювання “пейзажів душі”
2. Музичність
3. Символічність
4. Живописність
5. Мотиви печалі, розчарування

46.

Висновки
Поль Верлен повів за собою не тільки покоління французьких
символістів.
Його творчістю захоплювались і відчували на собі його вплив
Р.М. Рільке та О.Блок, Гарсіа Лорка та Б. Пастернак, А.Ахматова
та П. Тичина, Л.Костенко.
Тож нехай і у ваших душах назавжди залишиться П.Верлен, його
прагнення красою змінити світ.

47.

Домашнє завдання
1.Прочитати статтю підручника «Поль Верлен»
- стор. 160-162.
2.Прочитати статтю про поезії П.Верлена
«Осіння пісня», «Поетичне мистецтво»- стор. 163-167.
3.Вірш П.Верлена (за вибором) - вивчити
напам’ять.

48.

Дякую за увагу!