Роль спілкування в житті людини

1.

Роль спıлкування в життı людини ı
суспıльства.

2.

Спıлкування —це процес взаємодıї мıж
людьми, у якому вıдбувається обмıн
дıяльнıстю, ıнформацıєю, досвıдом,
цıнностями й навичками, результатами
працı

3.

Спілкування може бути прямим і
опосередкованим.
Пряме спілкування відбувається під час безпосередніх контактів
між партнерами, наприклад, у дружній розмові, що дає
можливість відчути тепло людських стосунків, сприйняти їх
найтонші нюанси, які можна передати жестами, поглядом,
виразом обличчя.
Опосередковане ж спілкування має місце, коли між учасниками
спілкування існує просторово-часова дистанція. Це означає, що
людина може сприймати інформацію через книги, твори
мистецтва про історію та життя людей інших епох і культур.

4.

Прокоментуйте філософські думки
Ну що б, здавалося, слова?
Слова та голос — більш нічого.
А серце б’ється — ожива, як їх
почує!..

5.

Формальне спілкування
Регламентується усталеними нормами
та має стереотипний характер.
Сторони такого спілкування
виконують певні, заздалегідь
визначені ролі: вчитель — учень,
керівник — підлеглий, банкір —
підприємець... Таке спілкування є
офіційним.

6.

Ділове спілкування може
перерости у дружнє та
неформальне. Спілкування
органічно вплетене в людську
діяльність, відповідає її різним
видам і постає як передумова
співпраці. Основним засобом
спілкування є мова.

7.

Важливим елементом загальнолюдського спілкування є його культура —
сукупність загальноприйнятих норм поведінки людини в суспільстві.

8.

Види спілкування: зовнішнє, внутрішнє, невербальне, письмове,
звукове, усне, діалогічне, монологічне.
Культура спілкування має бути присутньою в повсякденному житті
кожної людини, яка постійно контактує з іншими (у родині, у шкільному
колективі, на вулиці, на роботі)
Культура спілкування охоплює дві складові: культуру говоріння та
культуру слухання. Важливим є активне слухання — це техніка спілкування
зі співрозмовником, що полягає в наданні йому підтримки в розмові та
збереженні його внутрішнього комфорту. Ознаками активного слухання є
прояв зацікавленості, участі, готовність надати підтримку, прагнення
зрозуміти співрозмовника. Найпростіші прийоми — не перебивати
співрозмовника, злегка нахилитися тілом до співрозмовника, робити кивки
головою, піддакувати, мімікою показувати співпереживання, перепитувати,
чи ви правильно розумієте, підбивати підсумки.

9.

Правила активного
слухання
Використовуйте:
1) мову тіла: сідайте обличчям до того, з ким говорите, нахиляйтеся вперед, установіть контакт
очима;
2) звуки й жести заохочення: хитання головою, доброзичливу посмішку, слова «так-так», «м-м-м...»
тощо;
3) уточнювальні запитання, що допомагають прояснити ситуацію, уточнити дещо з того, що вже
відомо. Наприклад, «Ви маєте на увазі, що.?», «А як щодо...?».
Не бажано під час активного слухання:
а) давати поради;
б) змінювати тему розмови;
в) давати оцінки людині, яка говорить;
г) перебивати;
д) розповідати про власний досвід.

10.

11.

НАВИЧКИ УСПІШНОГО СПІЛКУВАННЯ
уміння розуміти інших
уміння адекватно реагувати на критику
уміння ефективно висловлювати власну думку
узгодження дій
толерантність і компроміс у стосунках з іншими
ведення переговорів
розв’язування конфліктів і навички посередництва

12.

Комунікація — це процес, під час якого двоє або більше людей
обмінюються інформацією. Окрім того, під час комунікації люди
здійснюють обмін досвідом, цінностями, навичками, досягненнями.
Види комунікації:
за типом відносин між учасниками:
міжособистісна, публічна, масова;
за типом використовуваних засобів:
передавання значень, вербальна
(мова), невербальна (жест, міміка),
матеріально-знакова (зокрема,
художня).

13.

14.

Невербальна комунікація є дзеркалом,
що відображає емоційні реакції людини.
Через систему невербальних засобів
транслюється інформація про почуття,
учасники спілкування стають більш
відкритими.

15.

Комунікативністю називають і здатність людини будувати широку
мережу знайомств, і вміння спільно обговорювати проблеми.
Саме через здатність людини
налагоджуються й осмислюються
необхідні для діяльності зв’язки,
завдяки яким відбувається навчання й
виховання особистості, засвоєння
нею різних форм соціального досвіду,
виявляються різноманітні здібності
людини, її внутрішній світ, який стає
доступним іншим.

16.

Життя і діяльність людини неможливі без спілкування і
комунікації, які забезпечують організацію і єдність дій
окремих особистостей та інтелектуальну й емоційночуттєву взаємодію між ними. Спілкування і комунікація
формують спільність настроїв і поглядів та сприяють
соціалізації людини.

17.

Дякую за увагу