Похожие презентации:
Удосконалення елементів технології виробництва свинини шляхом інновацій систем годівлі
1.
ІНСТИТУТ СВИНАРСТВА І АГРОПРОМИСЛОВОГО ВИРОБНИЦТВАНАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ
МАСЛОВ ВІКТОР ІВАНОВИЧ
ДИСЕРТАЦІЯ
Удосконалення
елементів «
технології
виробництва
свинини шляхом інновацій систем годівлі, утримання тварин
й
утилізації
їх
продуктів
життєдіяльності
в
умовах
промислового комплексу
Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук,
професор
Іванов Володимир Олександрович
2.
Мета і завдання досліджень.Метою нашого
дослідження є
удосконалення елементів технології
виробництва свинини шляхом інновацій
систем годівлі,
утримання свиней й утилізації продуктів їх життєдіяльності в
умовах промислового комплексу
Для досягнення цієї мети поставлені такі завдання:
- розробити виробничу програму і оцінити технологічні
рішення для трифазної технології виробництва свинини на
ТОВ «Агропрайм Холдинг»
- удосконалити систему виробництва комбікормів для
промислового комплексу і племрепродуктора;
- дослідити ефективність комбікормів при використані їх
в базовому і новому варіанті;
3.
удосконалити систему утилізації гною та очистки повітрядопомогою розроблених інноваційних прийомів і способів;
за
-удосконалити
спосіб вермикомпостування з використанням
гнучких пластикових контейнерів;
- розробити спосіб застосування вермигумусу при відтворенні і
відгодівлі свиней в умовах свинокомплексу;
-розробити інноваційні рішення для промислового виробництва
свинини з елементами органічного свинарства
-розрахувати економічну ефективність результатів досліджень
Експериментальні дослідження проводилися в період 2013-2023
рр. на на ТОВ «Агропрайм Холдинг» Одеської області за схемою
наведену на рисунку 1
4.
5.
В дослідах використовувалися помісні свиноматки першогопокоління великої білої породи і ландрас французької селекції
(1/2КБ+1/2ЛН) та їх нащадки, що були отримані від термінальних
кнурів ( 1/2п’єтрен + 1/2дюрок).
Етапи дослідження. На першому етапі проведена оцінка
технологічних рішень
трифазної технології виробництва
свинини та розробленої
виробничої програми
для
свинокомплексу ТОВ «Агропрайм Холдинг»
На другому етапі удосконалювали систему виробництва
комбікормів для промислового комплекса і племрепродуктора та
досліджували їх ефективність при вирощуванні
свиней за
базового і нового варіанту шляхом аналізу річних звітів
господарства.
6.
На третьому етапі удосконалювали систему утилізаціїгною та очистки повітря на промисловому свинокомплексі за
допомогою розроблених інноваційних прийомів і способів і
досліджували їх ефективність.
Ефективність різних
способів біологічної утилізації
гноївки на
свинокомплексі визначали за
допомогою
біологічних препаратів, що зменшують виділення аміаку і
сірководню та неприємих (сморідливих)
запахи. Для
визначення ефективності процесу дезодорації рідкого гною у
контрольну ванну (V= 20,0 м3) свинарника заповняли
необхідним об’ємом води у яку заповнялися екскременти
молодняку свиней протягом 2-3 тижнів. Першу, другу і третю
дослідну ванну перед експлуатацією заповнили спиртовою
бардою у кількості 2,5; 2,2; 2,0 м3 .
Для цього у першому досліді у секторі для відгодівлі
свиней сформували одну контрольну ( без препаратів) і три
дослідні групи з бардою ( таблиця 1).
7.
Таблиця 1. Схема першого і другого дослідуГрупа
Контрольна
Дослідна 1
Дослідна 2
Дослідна 3
Умови досліду
співвідноше співвідноше
об’єм барди,
ння
ння
що внесли у
спиртової
коньячної
3
ванну, м
барди і гною барди і гною
2,5
1:8
1:8
2,2
1:9
1:9
2,0
1:10
1:10
8.
Ефективністьпроцесу дезодорації рідкого гною при
застосуванні біопрепаратів Комплезіму і Де-Одорази і
спиртової барди визначали у секторі для відгодівлі свиней.
Для цього у першу дослідну підпідлогову ванну вносили
біодекструктор Комплезім з розрахунку 10 л робочого
розчину на 1 м3 гною. У другу дослідну підпідлогову ванну
щоденно вносили по 3 г суспендированої у 10 л води
экстракту
юкки – Де Одорази.
У
третю дослідну
пілпідлогову ванну вносили спиртову барду у відношенні до
загальної маси гною 1:8. У контрольну підпідлогову ванну
препарати не вносили. Дослід тривав впродовж 105 днів.
Вміст аміаку і сірководню визначали хімічним, а запах –
органолептичним способами.
9.
Ефективність процесу дезодорації рідкого гною призастосуванні біопрепаратів Комплезіму і Де-Одорази і
спиртової барди визначали у секторі для відгодівлі свиней.
Для цього у першу дослідну підпідлогову ванну вносили
біодекструктор Комплезім з розрахунку 10 л робочого
розчину на 1 м3 гною. У другу дослідну підпідлогову ванну
щоденно вносили по 3 г суспендированої у 10 л води
экстракту юкки – Де Одорази. У третю дослідну
пілпідлогову ванну вносили спиртову барду у відношенні
до загальної маси гною 1:8. У контрольну підпідлогову
ванну препарати не вносили. Дослід тривав впродовж 105
днів. Вміст аміаку і сірководню визначали хімічним, а
запах – органолептичним способами.
Оцінку запаху проводили органолептичним способом
10.
Зразки оцінювали за п'ятибальною шкалою відповідно дотабл. 1. Якщо розбіжність в оцінці запаху окремими
випробувачами перевищувало 1 бал, оцінку проби повторювали
не раніше як за 30 хв. За остаточний результат випробування
приймали середнє арифметичне результатів оцінок, присуджених
випробувачами. Результат округляли до цілого числа ( табл. 2).
Таблиця 2 . Шкала оцінки інтенсивності запаху гною
Запах
Запах не сприймається
Запах сприймається недостатньо
виражений
Помірний запах
СильнийЗапах
Запах
Оцінка
Відмінно
Добре
Бал
0
1
Задовільно
Незадовільно
незадовільно
2
3
4
11.
На п’ятому етапі проводили утилізацію твердої фракції упластикових контейнерах
з використанням ферментних
препаратів та вермикультури.
Для цього у великогабаритну упаковку типу «Big-Bag»
завантажували
свіжу
тверду
фракцію гною разом із
ферментним препаратом Комплезімом, а через два місяці
фіксували якість біогумусу. Після чого у отриманий поживний
субстрат заселяли вермикульту ( каліфорнійський червоний
черв’як, Eisenia fotida ) в розрахунку 1000 особин на 1 м2. Далі
вели спостереження за процесом вермикультування/
На шостому
етапі розробляли спосіб використання
вермигумусу у годівлі свиней. Схема досліду наведена у
таблиці 3.
12.
Таблиця 3. Схема годівлі молодняку свиней нашостому етапі досліджень
Група
n
Умови годівлі молодняку
Контрольна 30 Стандартний комбікорм за існуючими
нормами
I-дослідна 30 Стандартний комбікорм + вермигумус ( 130 г
на голову на добу )
II-дослідна 30 Стандартний комбікорм + вермигумус ( 180 г
на голову на добу )
III-дослідна 30 Стандартний комбікорм + БАД ( нановерм) 4,4
г на голову за добу
На сьомому етапі досліджували інтер’єр, відгодівельні, забійні та м’ясні
якості свиней.
На восьмому етапі розробляли інноваційні рішення для промислового
виробництва свинини з елементами органічного свинарства
На дев’ятому етапі визначали економічну ефективність проведених
13.
Рис. 2. Технологічна схема комбікормового заводу після реконструкції14.
ПоказникДо
Після
реконструкції реконструкції
року, всього 14737 14156 14973 15165
Поголів’я на початку
гол.
Отримано приплоду, голіі
35695 36276 35713 36391
Валове виробництво тонн.
3071 2988 3215
3275
Середньодобовий приріст, грн.
597
578
609
632
На середньорічну свиноматку, кг
2760 2944 3052
3058
Собівартість 1 голови заліковою 4977 4904 4762
4728
вагою, 108, грн
Собівартість 1 голови приплоду, грн
559
534
546
540
Прямі витрати на виробництво продукції заліковою вагою, 108, грн:
Корма
3883 3762 3541
3536
Інші
704
716
721
725
Загальновиробничі, та амортизація
490
485
500
467
15.
Рис. 4. Сепараторна станція: 1-ангар, 2-гноєсховище, 3-майданчик длясепаратора, 4-вододисперсійна фільтраційна камера, 5- майданчик для
технологічного обладнання
16.
Таблиця 5. Вміст газів у гнойовій підпідлоговій ванні свинарника за різногоспіввідношення барди і гною
Група
Співвідношен СО
2
ня барди і
% об
гною
Н2S
NНз
мг/м3
мг/м3
Спиртова барда
Контрольна
Дослідна 1
1:8
0,12±0,011
0,02±0,002
9,3 ±1,16
0,05±0,03
12,4±1,03
0,17±0, 01
Дослідна 2.
1:9
0,04±0,013
00,10±0,06
0,26±0,03
Дослідна 3
1:10
0,05±0,011
00,19±0,07
0,36±0,02
Коньячна барда
Контрольна
-
0,12±0,012
9,6±1,7
13,4±1,233
Дослідна 1
1:8
0,01±0,009
0,06±0,03
0,15±0,01
Дослідна 2
1:9
0,02±0,002
0,13±0,04
0,24±0,03
Дослідна 3
1:10
0,03±0,003
0,20±0,05
0,37±0,02
17.
Таблиця 6. Вміст газів у повітрі гнойової підпідлогової ванни свинарникаВміст у повітрі
Група
СО2% об
Н2S мг/м3
NН3 мг/м3
Контрольна
0,14±0,012
6,71 ±1,151
8,13±1,021
Дослідна 1
0,05±0,002
2,11±0,033***
1,21±0, 017***
Дослідна 2.
0,07±0,013
3,15±0,054***
2,46±0,036***
18.
Рис.5. Показник інтенсивності запаху протягом двох тижнів.19.
Рис. 6. Загальний вигляд приміщення20.
Рис. 7. Приміщення в плані і поперечному розрізі21.
Таблиця 7. Порівняльна характеристика ефективності різнихспособів обігріву вермикультури в холодний період
Показник
Прототип
Пропонуєми
й спосіб
0,72
2,0
Об’єм гною, м3
Тривалість компостування
0,72
2,0
Комплезимом, міс.
Тривалість верми
5
4
компостування, міс.
Отримано вермигумусу, кг
Внесено вермикультури, кг
Отримано вермикультури, кг
Вихід вермігумусу, %
300
2,0
50,0
41,6
360
2,0
60,0
50.0
22.
Таблиця 8. Відгодівельні показники молодняку свиней, n=30 голів к групіПоказник
контрольна
Жива
маса 30, 24±0,31
при
постановці
на відгодівлю, кг
Жива маса при 110,47±1,01
закінченні
відгодівлі, кг
Середньодобовий 729 ±6,74
приріст, г
Оплата корму, кг 3,80±0,062
1-дослідна
30, 17±0,31
Група
2-дослідна
30, 46±0,35
3-дослідна
30,30±0,42
112,30±1,11
114,60±1,38
116,53±1,21
746 ±5,57
764±5,28***
783±6, 41***
3,60±0,041
3,37±0,033*** 3,09±0,054***
Примітки: ***р<0,001.
23.
Таблиця 8. М’ясні якості молодняку свиней, n=30 голів к групіГрупа
Показник
контрольна
півтуші, 96,87±0,76
1-дослідна
97,06±0,64
2-дослідна
97,45±0,85
Товщина шпику на 26,70±0,23
рівні 6-7 грудного
хребця, мм
Площа «м’язового 38,12±0,33
вічка, см2
26,10±0,24
25,14±0,22*** 24,70±0,29***
38,81±0,36
39,2±0,35*
40,2±0,31***
Маса
задньої 11,5±0,22
третини півтуші, кг
11,6±0,21
11,9±0,18
12,4±0,23**
Вміст в туші,%
61,0±0,31
62,0±0,32
63,0±0,33***
64,0±0,30***
м'ясо
сало
кістки
24,8±0,32
14,2±0,27
23,3±0,35
14,7±0,25
22,4±0,34
14,6±0,28
21,2±0,31***
14,8±0,25
Довжина
см
Примітки: **р<0,01; ***р<0,001.
3-дослідна
98,67±0,93
24.
ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУЗ метою підвищення ефективності виробництва
свинини на свиномплексі
доцільно застосовувати
інноваційні розробки:
- спосіб утилізації гною і викидів з використанням
Комплезіму і спиртової барди;
- використання вермигумуса у якості вітаміномінеральної добавки
-спосіб утримання підсисних свиноматок
вирощування молодняку на глибокій підстилці;
-спосіб біологічної утилізації забрудненого повітря
свинарських -приміщеннях від пилу і шкідливих газів
і
25.
ДЯКУЮ ЗАУВАГУ
.