Боротьба за визволення м. Харків

Мета:
розширення знань учнів із даної теми; удосконалення
навичок групової роботи;
розвиток вміння порівнювати явища, систематизувати,
узагальнювати та передавати інформацію;
формування особистої відповідальності за збереження
пам’яті про героїчний подвиг харків’ян і жителів
Харківської області в роки Великої Вітчизняної війни.

3.

Нагадую!!! Харків перебував під окупацією з 24 жовтня 1941р.
по 23 серпня 1943 р.
Питання:
Як ви думаєте, змирилися місцеві жителі з
«новим»порядком
чи
вели
боротьбу
з
коупантами?
Чим відрізняється діяльність партизан
діяльності підпільних організацій?
від

4.

Перша битва за Харків — битва в ході
операції «Барбаросса» між радянськими
військами Південно-Західного фронту та 6-ї
армії Вермахту за контроль над містом
Харків та Харківським промисловим
районом.
Сумсько-Харківська
операція
Операція «Барбаросса»
Радянській 38-й армії було наказано
захистити місто, для того щоб виграти час та
забезпечити демонтаж і евакуацію заводів
далі на схід. 6-та німецька армія мала задачу
опанувати місто, щоб закрити розрив, що
Німецька піхота за підтримки
збільшувався між 4-ю танковою групою і
бронетранспортерів та штурмових
гармат веде вуличні бої за
17-ю армією. До 20 жовтня німці підійшли
Лопанський міст на вулиці
до західної околиці міста, і місто було
Свердлова. Харків.
захоплене військами LV-го армійського
24 жовтня 1941 р.
корпусу до 24 жовтня. До того часу, проте,
Дата:
1 — 29 жовтня 1941р.
більша частина промислового обладнання
Місце: Харків
Харкова була евакуйована.
Результат:
Перемога Вермахту
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%88
%D0%B0_%D0%B1%D0%B8%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D0
%B7%D0%B0_%D0%A5%D0%B0%D1%80%D0%BA%D1%96%
D0%B2
Територіальні зміни:
військами Харкова
Захоплення
німецькими

5.

Ха́рківська опера́ція 1942 року, або Друга
битва за Харків — крупна воєнна операція,
розпочата наступом Південно-Західного і
правого крила Південного фронтів Червоної
армії проти німецьких військ групи армій
«Південь» на Ізюмському плацдармі в період
12—29 травня 1942 року під час Другої
світової війни, що мала на меті відвоювання
Харкова і створення сприятливих умов для
подальшого наступу Червоної армії на Дніпро.
Закінчилася оточенням та майже цілковитим
знищенням радянських військ в результаті
контрнаступальної
операції
Вермахту
(Операція «Фрідерікус»). Через поразку під
Харковом
стало
можливим
стрімке
просування німецьких військ на південній
ділянці фронту на Вороніж та Ростов-на-Дону
з наступним виходом до Волги та
просуванням на Кавказ (див. Операція
«Блау»).
Харківська операція (1942 р.)
Дата:
12-29 травня 1942
Місце:
Харківська
область,
УРСР,
СРСР
Привід: Спроба
радянського
командування оточити і знищити німецькі
війська в районі Харкова:
Результат: поразка радянських військ
Територіальні зміни: відступ радянських
військ за річку Сіверський Донець
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0
%B5%D1%80%D1%88%D0%B0_%D0%B
1%D0%B8%D1%82%D0%B2%D0%B0_%
D0%B7%D0%B0_%D0%A5%D0%B0%D1
%80%D0%BA%D1%96%D0%B2

6.

Третя битва за Харків —
серія наступальних операцій
Вермахту на Східному фронті
проти Червоної армії навколо
міста Харків з 19 лютого по 15
березня 1943 року. У німецькій
історіографії
відома
як
«Донецька
кампанія».
Дії
командувача
групи
армій
«Південь»
Еріха
фон
Манштейна
до
сих
пір
вивчаються
в
багатьох
військових академіях світу, як
приклад
«маневреної
оборони».
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%
D1%88%D0%B0_%D0%B1%D0%B8%D1%82%D0%B2%
D0%B0_%D0%B7%D0%B0_%D0%A5%D0%B0%D1%80
%D0%BA%D1%96%D0%B2
Третя битва за Харків
Німецько-радянська війна
Дата: 19 лютого — 15 березня 1943
Місце: Українська Слобідщина,
Бєлгород
Результат:
перемога Вермахту,
окупація Харкова та Бєлгороду

7.

Бєлгородсько-Харківська
операція
умовна
назва
Операція
«Полководець Румянцев» — наступальна операція військ Воронезького
та Степового фронтів 3—23 серпня 1943 року в ході Курської битви з
метою розгрому бєлгородсько-харківського угруповання ворога і
створення умов для оволодіння Лівобережною Україною.
В ході наступу радянські війська завдали відчутної поразки ворогові в
районі Томарівки і Борисовки та 5 серпня звільнили Бєлгород. 11
серпня вони блокували залізницю Харків—Полтава і впритул підійшли
до Харківського оборонного обводу. Контрнаступ німецьких військ був
відбитий. 23 серпня, оволодівши Харковом, радянські війська нависли
над донбасівським угрупованням противника, готуючись до боїв за
Лівобережжя.
За мужність і відвагу, проявлені при оволодінні Харковом, десяти
стрілецьким дивізіям Степового фронту присвоєно найменування
«Харківські», двом стрілецьким дивізіям і авіаполку за звільнення
Бєлгорода — «Бєлгородські».

8.

9.

21 січня 1943 р. командуючий Воронезькім фронтом генералполковник Ф. І. Голіков подав верховному командуванню план
операції з оволодіння Курськом, Бєлгородом і Харковом. Цей план
отримав кодову назву "Операція "Зірка".
Дані розвідки не давали
приводу
сумніватись
в
успіхові
операції.
Після
попередніх
розгромів
німецьке командування лише
намагалось
сформувати
оборонний
заслон
з
перекинутих з Заходу та
інших
ділянок
фронту
з'єднань.
Ситуація на фронті станом на січень 1943 року
https://www.istpravda.com.ua/articles/2013/03/13/115262/
Так, із Франції прибула під
Харків 320-та піхотна дивізія,
а з-під Ржева до Білгорода –
танко-гренадерська
дивізія
"Велика Німеччина". Однак
про
створення
жорсткої
суцільної лінії оборони не
йдеться.

10.

В результаті бої під Харковом
носили
характер
сучасної
маневрової війни, тому цю битву
так люблять історики різних
країн. Зміцнені та загартовані в
боях з'єднання Червоної армії, із
воєначальниками, котрі швидко
навчалися веденню сучасної
війни, зустрілись під Харковом із
поважним
противником
–
танкогренадерськими військами
СС, що відпочили і були
оснащені
якнайсучаснішими
зброєю, обмундируванням та
засобами ведення війни.
https://www.istpravda.com.ua/arti
cles/2013/03/13/115262/
1 лютого 1943 року

11.

Операція "Зірка" почалась 2 лютого 1943 р. Термін довелося дещо посунути щоб згрупувати та привести в порядок розтягнуті при виході на початкові рубежі
й виснаженi попередніми боями війська.
Лютий 1943 року. Уродженець Сумщини, командир 3-ї танкової армії генерал Павло
Рибалко в центрі визволеного Харкова. Пізніше Рибалко стане відомим за свою
тактику стрімких танкових проривів. Улітку 1944 року один із таких проривів
призведе до Бродівського котла дивізії "Галичина"
https://www.istpravda.com.ua/articles/2013/03/13/115262/

12.

До 6 лютого війська армії
вишли до р. Сіверський
Донець, де вже займали
оборону
частини
2-й
танкогренадерської дивізії
СС "Рейх" - першого
з'єднання зі складу II-го
танкового
корпусу
СС
групенфюрера
Пауля
Хауссера, яке прибуло до
Харкова.
Фронт станом на 1-8 лютого 1943 року
https://www.istpravda.com.ua/articles/2013/03/13/115262/

13.

"Я виїхав у супроводі двох
танків в бік Куп'янська, щоб
самому отримати уявлення про
противника. Колюча сніжна буря
хльостала нас… Ліворуч і
праворуч упізнавали ми тіні
радянських
танків,
котрі
повільно рухались на захід. Ці
танки уникали дороги, повзучи
через
сильно
пересічену
місцевість, і точно хотіли
спробувати взяти в кліщі наші
передмостові укріплення".
Так описує початок операції
Червоної армії німецький танкіст
Курт Мейєр. Наступного дня
його танковий полк прийняв бій
під Чугуєвом, де передові загони
Воронезького фронту потрапили
вhttps://www.istpravda.com.ua/articles/2013/03/13/115262/
пастку, влаштовану військами
Бої з 1 до 9 лютого

14.

Ситуація на фронтах станом
на 11 лютого 1943 р.
Прорив під Мерефою 10 лютого
https://www.istpravda.com.ua/articles/2013/03/13/115262/

15.

Під час звільнення Харкова солдати й офіцери Червоної армії виявляли
героїзм та мужність. Вочевидь, варто навести кілька прикладів.
15 лютого на східній околиці селища Основа, противник укрився у
кам'яницях і чинив сильний вогневий опір наступаючим військам армії.
Стрілецькі полки 48-ї та 62-ї дивізій залягли. Тоді командир 179-ї
віддільної танкової бригади наказав командиру танка Володимиру Хало
зайти в тил противнику та знищити його вогневі точки, які заважали
просуванню стрілецьких підрозділів.
Радянська піхота у битві за Харків, лютий 1943 року
https://www.istpravda.com.ua/articles/2013/03/13/115262/

16.

16 лютого 1943 року не судилося стати днем остаточного звільнення Харкова від
німецьких окупантів. Цим днем стало 23 серпня 1943-го.
16-18 березня 1943 року
https://www.istpravda.com.ua/articles/2013/03/13/115262/

English Русский Правила