Визволення України під час Другої світової війни (Радянський рух опору та бойові операції)

1.

ХАРКІВСЬХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ПОВІТРЯНИХ
СИЛ імені ІВАНА КОЖЕДУБА
Лекція № 18
з навчальної дисципліни
«Історія України та українського війська»
Змістовий модуль 4. УКРАЇНА НАПЕРІДОДНІ ТА
У ДРУГІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ.
Заняття 3. ВИЗВОЛЕННЯ УКРАЇНИ.
1

2.

1. Радянській Рух опору.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9. 2. Визволення Українських земель

10. Сталінградська битва

17 липня 1942 –
2 лютого 1943 р.
Сталінградська
битва
• оточення 300-тисячної
армії фельдмаршала
Ф.
фон Паулюса;
• знищення четвертої
частини німецьких військ на
радянському фронті.
Легендарний "будинок Павлова" - один із
опорних пунктів радянської оборони.
Втрати вермахту від радянського вогню
тут перевищили втрати при захопленні
Парижу. Оборону в цій "фортеці" тримали
30 бійців 13-ої гвардійської дивізії, з них
семеро українців

11. Наступ радянських військ

12. Початок визволення України

Поштовх:
Сталінградська битва
Грудень 1942 р.
с. Півнівка
(Ворошиловградська
обл.) – перший
населений пункт
визволений від німців
Полонені німці з 11-го піхотного корпусу

13. Наступ радянської армії

Звільнення Харкова
16 лютого
1943 р.
Лютий 1943 року. Командир 3-ї
у битві за Харків, лютий 1943 р танкової армії генерал Павло Рибалко
в центрі Харкова
Вихід на лінію Зміїв – Червоноармійськ – Слов'янськ - Ворошиловград

14.

Німецький контрнаступ
Лютий –
березень
1943 р.
• захоплено Харків і
Бєлгород;
• спроба оточення військ
Центрального і
Воронезького фронтів.
• перехід до позиційної
війни.
Гітлер) тисне руку командиру групи
армій "Дон" Еріху фон Манштейну,
бажаючи йому успіху у планованому
контрнаступі.

15.

5 липня –
26 серпня
1943 р.
Курська битва
• спроба літнього
німецького наступу на
Курській дузі
(операція “Цитадель”);
• спроба реваншу за
Сталінград;
• с.Прохоровка – грандіозна
танкова битва;
• поразка німецького
наступу.

16.

17.

23 серпня
1943 р.
Визволення Харкова
ХарківськоБєлгородська
операція
Воронезький
фронт
Харків. 1943 рік
Степовий
фронт
Завершення Курської битви

18.

Масове визволення України
Поштовх
Курська битва
Орден Б.Хмельницького,
заснований 10 жовтня 1943
р. з ініціативи М.Хрущова
• перехід в наступ всіх радянських
фронтів;
• перехід стратегічної ініціативи
до радянського командування.

19. Визволення Лівобережної України

Перший етап
(серпень – вересень 1943 р.)
• розгром німців на Лівобережній
Україні, у Донбасі ( Донбаська
операція) та вихід до Дніпра в
районі Дніпропетровська;
•створення 21 плацдарму на його
правому березі.
Пам'ятний знак на честь
визволення Чернігова.
21
вересня 1943 р. – визволення
Чернігова і початок форсування
Дніпра
Солдати В
ермахту го
тують
позиції для
оборони
Дніпровського валу.
Осінь 1943

20.

Визволення Лівобережної України
Другий етап
(жовтень – грудень 1943 р.)
Наступ радянських військ під
Мелітополем.
Хрест Меморіалу Запорізька обл.
• знищення ворога у районі
Запоріжжя і Мелітополя;
• створення власних стратегічних
плацдармів на правому березі Дніпра
в районі Києва та Кременчука.
Біля греблі Дніпрогесу. Запоріжжя,
1943 р.

21.

Визволення Лівобережної України
“Сірі піджаки”
поспіхом мобілізовані і
непідготовлені радянські
новобранці
“ Не забуду, поки й житиму, одну атаку взимку сорок третього…
Німці засіли за цегляними мурами одного металургійного
комбінату, понад водосховищем, і полковник та його комісар не
придумали нічого кращого, як кинути в атаку кількасот
новобранців, яких не встигли ще й обмундирувати та озброїти.
Вони висипали на лід водосховища величезним натовпом, і ворог,
підпустивши їх майже впритул, викосив до ноги. Уся крига стала
криваво-чорною від трупів ”.
Письменник А.Дімаров

22.

”…Необхідно добитися того,
щоб при відході з районів
України не залишилося
жодної людини, жодної
голови худоби, жодного
центнеру зерна, жодної
рейки;
щоб не зберігся жоден дім,
жодна шахта, яка б не була
виведена з ладу на довгі
роки; щоб не лишилося
жодного колодязя,
який би не був отруєний.
Противник повинен знайти
дійсно повністю спалену
і зруйновану країну… ”
З розпорядження
рейхскомісара України
Е.Коха представникам
німецької адміністрації
від 6 вересня 1943 р.
Визволення
Лівобережної України
Політика
“спаленої землі”
Село Корюківка на Чернігівщині після
каральної операції нацистів

23. Битва за Дніпро ( осінь 1943 року)

Суть:
- подолання
радянськими
військами “
Східного валу”.
“ Східний вал” –
система
німецьких
укріплень по
Дніпру
”Швидше Дніпро потече назад,
ніж росіяни зможуть його
взяти ”.
А.Гітлер:

24.

Битва за Дніпро
Співвідношення сил у битві за Дніпро
Німеччина
СРСР
Співвідношення
Особовий склад
1 240 тис.
2 633 тис.
1 : 2,1
Танки
2 100
2 400
1 : 1,1
Гармати і
міномети
12 600
51 200
1:4
Літаки
2 100
2 850
1 : 1,4

25. Форсування Дніпра

Початок –
21 вересня 1943 року
Наслідок – створення протягом
вересня
плацдарму на правому
березі
21
Радянські солдати готують плоти для форсування Дніпра
Таку потужну водну перешкоду передові частини радянських військ
форсували з ходу, на підручних засобах

26. Лінія “Вотан”

1943 р.
Залишки оборонних
споруд лінії “Вотан”
Німецький станковий
кулемет MG-42
Лінія “Вотан”
у степу між Азовським морем і Запоріжжям
німці збудували грандіозну лінію оборони, яка
була складовою частиною оборонного рубежу
“Східний вал”;
проходила вздовж правого берега річки
Молочної та складалася з 3 – 4 оборонних
рубежів глибиною до 40 км. та включала
протитанкові рови, мінні поля, дротяні
загородження, кулеметні майданчики;
довжина лінії оборони склала 150 км.;
найважливішими опорними пунктами лінії
оборони стали Запоріжжя та Мелітополь.

27. Лінія “Вотан”

Штурм лінії “Вотан” на
р.Молочній. Жовтень, 1943 р.
Діорама
Штурм лінії “Вотан” радянські
війська почали 26 вересня 1943 р.
Останні укріплення були взяті 5
листопада того ж року. У боях по
оволодінню
неприступними
укріпленнями прийняли участь
понад
5
млн.
радянських
військовослужбовців.
14 жовтня від
Перепоховання останків
радянських воїнів, які
загинули при прориві лінії
“Вотан”, 2009 рік.
окупантів було звільнено
Запоріжжя, 23 жовтня –
Мелітополь.

28. Перейменування фронтів

1943 р.
Перейменування фронтів
Фронти радянських військ, що діяли на території України
Воронезький
фронт
Степовий
фронт
ПівденноЗахідний
фронт
Південний
фронт
Перший
Український
фронт
Другий
Український
фронт
Третій
Український
фронт
Четвертий
Український
фронт
1-й український
фронт.
Літо 1944 року
Прапор 2-го Українського
фронту
Солдати Четвертого Українського
фронту переходять Сиваш

29.

Визволення Києва
Особливість:
• наказ Сталіна про взяття
міста до річниці Жовтневої
революції.
Бій при звільненні Києва
Підготовка до битви за Дніпро
Бліндаж генерала Ватутіна

30.

Битва за Київ
Перший етап
Форсування Дніпра на Букринському
плацдармі
Генерали, які командували операцією
з визволення Києва : Ватутін,
Рибалко, Москаленко
Наступ на Київ з
плацдарму в
районі с. Великий
Букрин
міцна німецька оборона
і великі втрати з
радянської сторони –
ідея про перенесення
напрямку наступу

31.

Битва за Київ
Другий етап
«Битва за Київ. Лютізький
плацдарм. 1943 рік »
Наступ на Київ з
плацдарму
поблизу с. Лютіж
(Лютіжський)
Таємна переправа сил
на північ Києва
Прорив німецької
оборони

32.

Битва за Київ
6 лист опада 1943
р.
Людвік Свобода 14 квітня 1943 року
Взяття Києва
Хрущов утішає жінку на вулиці Києва
у лист. 1943 р.
- Визволення частинами Українського фронту;
- першими до міста увійшли частини танкової армії
П.Рибалка;
- участь у визволенні міста 1-ої окремої чехословацької
бригади ( очолював Л.Свобода);
- втрати – близько 480 тис., з них – 260 тис. вбитих.

33.

Співвідношення сил сторін
на території України
Українські
фронти
Гітлерівська група
армій “Південь”
Особовий склад
2,3 млн.
1.8 млн.
Танки і САУ
2 000
2 200
Гармати і
міномети
28 800
16 800
Літаки
2 370
1 760

34.

Звільнення Правобережної України
24 січня –
7 лютого 1944 р.
Німецький
генерал
Вільгельм
Штеммерман,
який загинув
при прориві
радянського
кільця
оточення
Значення: відкрито шлях до
визволення Правобережної
України.
Корсунь-Шевченківська
операція
(“Другий Сталінград”)
Суть: оточення і знищення військ
німецької армії “Південь” під
командування Еріха фон
Манштейна.
Німецькі танки під Корсунь-Шевченківським

35.

36. Вихід на державний кордон СРСР

26 березня
1944 р.
Державний кордон
відновлено.
26 березня 1944 р.
В ході Умансько-Ботошанської
операції війська 2 Українського
фронту маршала І.Конєва
стрімко форсували ріку Дністер
та 26 березня 1944 р. вийшли на
річку Прут – державний кордон
СРСР і Румунії.
Звільнену ділянку державного
кордону по Пруту прийняв під
охорону 24-й прикордонний полк
полковника Капустіна.
Підрозділи цього полку вступили
тут у нерівний та жорстокий бій
з ворогом на початку війни.

37.

Звільнення Південної України
26 березня –
14 квітня 1944
р.
Одеська операція
Суть: звільнення Одеси та частини
причорноморських територій.
На Одесу
Частини Червоної армії проходять вулицями
звільненої Одеси 10 квітня 1944 р.
Визволителі на “Віллісі”. Одеса, 10 квітня 1944 р.

38.

Звільнення Південної України
8 квітня –
12 травня 1944 р.
Кримська
операція
Суть: розгромлено Кримське військове
угруповання фашистів і визволено
Кримський півострів.
Звільнений Севастополь
Знищена німецька техніка на березі козачої
бухти в Севастополі

39.

40.

Звільнення Кримського півострова
ліквідація IV Українського
фронту після звільнення
Криму;
10 травня 1944 р. – поява
доповідної записки Л.Берії
до Сталіна з
обґрунтуванням
необхідності виселення з
Криму татар.
9 травня 1944 р. –
звільнення Севастополя;
“…Враховуючи зрадницькі дії
кримських татар проти радянського
народу та виходячи з небажаності
подальшого проживання кримських
татар на прикордонній околиці
Радянського Союзу, НКВС СРСР
виносить на Ваш розгляд проект
рішення Державного Комітету Оборони
про виселення усіх татар з території
Криму.
Вважаємо за доцільне розселити
кримських татар у якості
спецпереселенців в районах Узбецької
РСР для використання на роботах як у
сільському господарстві – колгоспах і
радгоспах, так і у промисловості та на
будівництві…”
З подання Народного комісара внутрішніх
справ Л.Берії
Голові Державного комітету оборони
Й.Сталіну.
10 травня 1944 р.

41.

Депортація кримських татар
“Депортація” – вигнання, примусове переміщення окремих осіб,
груп чи цілих народів за межі держави чи певного
регіону.
18 – 20 т равня
1944 р.
Частка кримських
татар на 1939 рік

42.

Депортація кримських татар
Території, до яких відбулася
Основна причина:
депортація:
- звинувачення в співпраці з
нацистськими окупантами. • Узбекистан;
• Казахстан;
• Марійська АРСР;
• Урал.
Амет-Хан Султан - військовий
льотчик-винищувач, двічі Герой
Радянського Союзу
Загін кримськотатарських поліцаїв
під командуванням німецького унтер-офіцера.
Крим. 1942 р.

43.

Доля інших народів Криму
Червень –
липень 1944 р.
1945 р.
Депортовані народи:
• греки;
• болгари;
• вірмени.
ліквідація
Кримської
автономії
створено
Кримську
область в
складі
РСФРР

44.

Операція «Фре́нтік»
— кодова назва спільної радянськоамериканської
військової
операції
з
човниковим
рухом
американських бомбардувальників за трикутником Англія — Італія —
Полтава у червні — вересні 1944 року, метою якої було завдання
масованих авіаційних ударів по важливих військових і промислових
об'єктах Німеччини і її сателітів.
За 18 рейдів здійснено 2207 літако-вильотів, на об'єкти противника
скинуто 1955 тонн авіабомб. Ударів зазнали 12 важливих об'єктів у
глибокому тилу противника, у повітряних боях знищено щонайменше
100 німецьких літаків, на землі — понад 60. Літаки-розвідники виконали
117 бойових вильотів і сфотографували 174 цілі.

45.

Звільнення України
13 липня –
29 серпня 1944 р.
Львівська-Сандомирська
операція
Суть: знищена група
німецьких армій “Північна
Україна”.
Братська Могила на Пагорбі
Слави у Львові
Німецький танк “Королівський Тигр”. Вперше задіяні в
ході Львівсько-Сандомирської операції

46.

Львівська – Сандомирська наступальна операція
13 червня – 29 серпня 1944 року.

47.

Львівське повстання ( Операція “Буря”)
Липень 1944
р.
Основні події:
керівництво з боку
польського еміграційного
уряду;
повстання Армії Крайової
(АК) проти німців;
допомога радянським
військам у взятті Львова;
арешт радянською
владою після взяття Львова
командування АК і її бійців.
Нагорода Армії
Крайової за
участь в акції
«Буря»
Тадеуш БурКоморовський командуючий
Армії Крайової

48. Останні звільнені населені пункти

ст. Лавочне –
8 жовтня 1944 року
• населений пункт в межах
кордонів 1941 року.
Пам'ятник
“Україна –
визволител
ям” в
Ужгороді
28
жовтня
м. Ужгород –
28 жовтня 1944 року
• населений пункт в межах
сучасних кордонів України.
Залишки “Лінії Арпада” – ворожих
оборонних укріплень у Карпатах
День визволення
України від
нацистських
загарбників

49.

Особливості звільнення
Велика кровопролитність боїв
Похорон героя, який загинув в ході
звільнення Одеси
Радянські воїни форсують Дніпро в 1943 р.

50.

Особливості звільнення
Контроль за військами з боку СМЕРШ
СМЕРШ (абревіатур
а початкових букв
гасла рос. Смерть
шпионам!) —
відділ
контррозвідки
народного
комісаріату
оборони (НКО)
СРСР
Посвідчення СМЕРШ, 1943 р.
Діяльність:
розстрільні вироки трибуналів;
відправка засуджених до
штрафбатів чи в ГУЛАГ.

51.

Особливості звільнення
Нестача зброї і боєприпасів, якісного
обмундирування і харчування
Ю. Непринцев. Форсування Дніпра.
1954 р.
Радянські солдати у Дніпрі

52.

Особливості звільнення
Здійснення військових проривів силами
стрілецьких військ, а не механізованих
Радянські піхотинці переходять через озеро Сиваш. Листопад, 1943 р.

53.

Особливості звільнення
Проведення масових мобілізацій
Ідеологічне
підґрунтя:
“Спокутувати
кров'ю
перебування в
окупації”
«Підлітків силою забирали на фронт,
не питаючи паспорта ... на око»

54. Участь України в завершальних операціях Другої світової війни

Легендарне фото - символ зустрічі на Ельбі.
Праворуч - уродженець Черкащини лейтенант
Олександр Сильвашко (Перший Український фронт),
який першим зустрів американських союзників. 25
квітня 1945 року
1- й
Український
ф ронт
Похорон бійця Першого
Українського, сумчанина
Івана Гончаренка, танк
якого першим увірвався у
Прагу. 9 травня 1945 року
Танки Т-34 Першого
Українського фронту в
лісі під Берліном.
Квітень 1945 року
З вільнення
Польщі
Берлінська
операція
Празька
операція

55. Участь України в завершальних операціях Другої світової війни

2-й, 3-й, 4-й
Українські фронти
2- й Український
фронт
Звільнення Румунії,
Розгром
Квантунської армії
мілітаристської
Японії на Далекому
Сході
Угорщини, Болгарії,
Югославії, Австрії,
Чехословаччини
Вуличні бої
в Будапешті.
Будапештська
операція. 1945 р.
Радянські і
американські
моряки
святкують
капітуляцію
Японії
(Аляска, США)

56. Перемога над Німеччиною

Поразка Німеччини
8 травня 1945 року – акт про
беззастережну капітуляцію.
9 травня 1944 року – День
перемоги
Кейтель підписує капітуляцію в Карлсхорсті

57. Червоний прапор над рейхстагом

Олексій Берест – один з
трьох солдат, що першими
встановили прапор Перемоги

58. Завершення Другої світової війни

2 вересня 1945 року
• підписання Акту капітуляції Японії.
Представник СРСР К. М. Дерев'янко
ставить свій підпис під Актом про
капітуляцію Японії
Генерал-лейтенант Кузьма Дерев’янко. Від
імені СРСР підписав Акт капітуляції Японії. Цей
українець був єдиним серед радянського
генералітету, що знав англійську і японську
мови

59. Втрати України

1225 днів
війни
• Україна втратила п'яту
частину населення
( 8-10 млн.);
Вигляд зруйнованого Хрещатика
• втрачено 40%
промислового
потенціалу республіки;
• прямі матеріальні
збитки склали 285 млрд.
крб. у цінах 1941 р.
Вічний вогонь у Кременчуці, який
символізує вічну пам'ять про
загиблих в роки війни

60.

Внесок України у перемогу
Бойові
нагороди українців
( всього 2,5 м лн. чол.)
Іван Кожедуб
Г ерой
Радянського
С оюзу
двічі Г ерой
Радянського
С оюзу
Тричі Г ерой
Радянського
С оюзу
2 069
32
предст авники
України
Іван
К ожедуб
українців