Вступ до мікробіології. Морфологія та фізіологія мікроорганізмів

1.

Лекція №1
Тема:
Спеціалізація : сестринська справа

2.

Міждисциплінарна інтеграція
Дисципліни
загальної школи
фізика
біологія
фізіологія
Дисципліни природничо-наукового
циклу
анатомія людини
основи медичної генетики
фармакологія з
медичною рецептурою
основи латинської мови
з медтермінологією
патоморфологія та
патфізіологія
Дисципліни циклу
професійної
та практичної підготовки
основи сестринської справи
інші клінічні дисципліни

3.

План
1. Мікробіологія як наука
2. Медична мікробіологія
3. Історія розвитку мікробіології
4. Розвиток мікробіології в Україні
5. Досягнення мікробіології у подоланні інфекційних хвороб, вірусу
імунодефіциту та онкогенних вірусів
6. Поняття про класифікацію та номенклатуру мікроорганізмів
7. Морфологія бактерій:
♦ основні форми
♦ будова бактеріальної клітини
♦ поліморфізм
8. Коротка морфологічна характеристика грибів, спірохет,
найпростіших, рикетсій, вірусів і пріонів, хламідій та мікоплазм
9. Мікроскопічний метод дослідження, його значення
10. Поняття про хімічний склад мікроорганізмів
11. Характеристика поживних середовищ
12. Токсини, їх практичне застосування

4.

Мікробіологія (грец.micros-малий, bios-життя,
logos-вчення) - це наука про найдрібніші живі
істоти, невидимі неозброєним оком; вона
вивчає закономірності росту, розмноження,
також взємодію їх з природою та зміни, які
вони спричиняють в організмі людей і тварин

5.

Диференціація мікробіології як науки
медична
загальна
сільськогосподарська
промислова
санітарна
ветеринарна
морська
космічна тощо

6.

На основі медичної мікробіології виникли
самостійні наукові дисципліни
вірусологія
імунологія
мікологія
паразитологія
біотехнології
молекулярна
біологія
генна інженерія

7.

Основні проблеми мікробіології
дальший розвиток науки вірусології
фундаментальні відкриття у галузі генетики
розвиток і становлення імунології
проблема кокових інфекцій

8.

Основні етапи розвитку мікробіології
І етап – евристичний (емпіричний)
Гіппократ (ІІІ-ІVст. до н.е)
Дж.Фракастро (1476-1553)

9.

ІІ етап – морфологічний
А. Левенгук (1682-1723)
Д. Самойлович (1744-1805)

10.

ІІІ етап – фізіологічний
(кінець ХVІІІст.- початок ХІХст.)
Л. Пастер
Р.Кох
Е.Дженер

11.

ІV етап – хіміотерапевтичний
Г. Домагк
П. Ерліх

12.

Відкриття антибіотиків
Х. Флорі
З.В. Ермольєва
Дж. Чейн
О. Флемінг
Е. Ваксман

13.

V етап – імунобіологічний
Е.Дженер (1749-1823)
Л. Пастер (1822-1895)
І.І. Мечніков (1845-1916)
П. Ерліх (1854-1915)
Е.Ру

14.

VІ етап – вірусологічний
Д.Й. Івановський
Бейєринк
Л.О. Зільбер

15. VІІ етап – молекулярно-генетичний (середина ХХст. – до сьогодення)

Роберт Галло
Л.О. Зільбер
Люк Монтаньє
В.Д. Тимаков

16. Українські вчені та їх вклад у розвиток мікробіологічної науки

О.М.Тарасевич
М.Ф. Гамалія
Г.М. Мінх
С.М. Виногрдський
Д.К. Заболотний
Л.В.Громадшевський

17.

І.І. Савченко
О.О. Мочутковський
О.М. Безредка
С.С. Дяченко

18.

Морфологія мікроорганізмів
Клітинні
форми життя
Неклітинні
форми життя

19.

Класифікація мікроорганізмів,
що мають клітинну будову
Еукаріоти
Прокаріоти
(найпростіші, деякі види
грибів)
(бактерії, рикетсії,
спірохети тощо)

20.

Відповідно до Міжнародного кодексу номенклатури бактерій
запроваджені міжнародні класифікаційні категорії бактерій,
відображені у другому виданні Визначника Бергі з
систематичної бактеріології (2002р.)
Домен
Царство
Розділ
Клас
Порядок
Родина
Рід
Вид
Підвид
Штам
Бінарна номенклатура виду мікроорганізмів – Esherichia coli

21.

22.

Морфологія бактерій
Бактерії це одноклітинні мікроорганізми
рослинного походження, позбавлені хлорофілу
За формою бактерії поділяютьсян на:
І. Кулясті (коки –грец.coccus-ягода, зерно)
ІІ. Паличкоподібні
ІІІ. Звивисті форми

23.

І. Кулясті (коки –грец.coccus-ягода, зерно)
Мікрококи
Диплококи

24.

І. Кулясті (коки –грец.coccus-ягода, зерно)
Стрептококи
Стафілококи

25.

І. Кулясті (коки –грец.coccus-ягода, зерно)
Тетракоки
Сарцини

26.

ІІ. Паличкоподібні
1. Власне паличкоподібні бактерії

27.

ІІ. Паличкоподібні
2. Клостридії
3. Бацили

28.

ІІІ. ЗВИВИСТІ ФОРМИ
Вібріони

29.

Поліморфізм – це зміна форми мікроорганізмів
під впливом чинників навколишнього середовища
Атенуація– це зміна властивостей мікроорганізмів
під впливом чинників навколишнього середовища
Штам – культура мікробів, виділена з конкретного
джерела (організму людини, тварини, довкілля)
Клон – потомство однієї мікробної клітини
Колонія – видиме скупчення мікроорганізмів
на живильному середовищі

30.

Будова бактерійної клітини
Основні елементи
♦ Ядро (10 )
♦ Цитоплазма (9)
7 - мезосоми
11 – плазміди
12 – рибосоми
13 - включення
● вакуолі
● полісоми
♦ Оболонка
5 - клітинна стінка
6 - цитоплазматична мембрана

31. Додаткові елементи

♦ спора
♦ капсула
♦ засоби руху

32.

Морфологія грибів
Гриби (fungi) – це, в більшості, багатоклітинні
мікроорганізми рослинного походження позбавлені
хлорофілу, або тваринного походження
1. Завершені (fungi perfecti)
Плісневі
(Mucor, Aspergillus,
Penicillium)
Дріжджі
(Candida)

33. 2. Незавершені (fungi imperfecti)

ДЕРМАТОМІЦЕТИ

34.

Epidermophyton floccosom

35. Морфологія спірохет

Спірохети (грец. speira - вигин, haite -грива) - це
мікроорганізми, які мають вигляд довгих, спірально
закручених, тонких ниток
Патогенні спірохети
1. Borrelia

36.

Патогенні спірохети
2. Treponema
3. Leptospira

37.

Морфологія рикетсій
Рикетсії – це мікроорганізми, які займають
проміжне положення між бактеріями і вірусами

38.

Морфологія найпростіших
Найпростіші (protozoa) – це одноклітинні
мікроорганізми тваринного походження
Джгутикові

39.

Морфологія найпростіших
Війчасті

40.

Морфологія найпростіших
Саркодові
Споровики

41.

Хламідії – це дрібні, кокоподібні,
нерухомі аспорогенні бактерії, що мають
внутрішньоклітинний тип паразитування
Цитоплазматичні включення в клітинах

42.

Мікоплазми – аспорогенні прокаріотичні
мікроорганізми, що мають типову будову
бактерійної клітини, окрім клітинної стінки

43. Морфологія вірусів і пріонів

Віруси (лат.virus –отрута) – це особливий клас
неклітинних форм життя, що мають
внутрішньоклітинний тип паразитування.
Пріони – неканонічні віруси білкової природи, які
мають вигляд фібрил і є одночасно
індукторами і продуктами автономного гена
людини або тварини.

44. Класифікація вірусів:

за формою
за вмістом нуклеїнової кислоти
кулясті
РНК - геномні
паличкоподібні
ДНК - геномні
сперматозоїдовидні
кубоїдальні
у формі ікосаедра

45.

Будова віріона
● Серцевина
( РНК – або ДНК)
● Капсид
● Капсомери
● Пеплос
● Пепломери

46. Мікроскопічний метод дослідження

Мікроскопічний метод дослідження вивчає
морфологію мікроорганізмів. Він полягає в тому, що
з досліджуваного матеріалу або культури
мікроорганізмів виготовляють мікропрепарат і
розглядають під імерсійною системою мікроскопа.
Монокулярний мікроскоп
Бінокулярний мікроскоп

47. Фізіологія мікроорганізмів

Культуральні властивості

48.

Колонії мікроорганізмів на поживному
середовищі (R - форма)

49.

Колонії мікроорганізмів на поживному
середовиші (S - форма)

50. Контроль морфології мікроорганізмів

51.

52. Біохімічні властивості

Цукролітичні властивості
Розрідження желатини
Визначення сірководню та індолу

53.

Ферментативні властивості
Лецитиназна активність
стафілококів
Визначення
плазмокоагулази
Визначення
цистинази
Визначення
фосфатази

54. Фаготипування

55. Визначення сероваріанту збудника

Реакція аглютинації на склі

56. Визначення чутливості мікроорганізмів до антибіотиків

57.

Тестові завдання
для закріплення навчального матеріалу з лекції
на тему: Вступ до мікробіології. Морфологія та фізіологія
мікроорганізмів
В-1
1. Одна з основних складових частин
бактерійної клітини, що має рідку
консистенцію і є своєрідною колоїдною
системою, в якій містяться органели:
A. Цитоплазма
B. Нуклеоїд
С. Вакуолі
D. Рибосоми
Е. Плазміди
В-2
1. Прокаріоти, у яких поєднується типова
структура бактерійної клітини та
внутрішньоклітинне паразитування,
характерне для вірусів:
A. Віруси
B. Бактерії
С. Найпростіші
D. Гриби
Е. Рикетсії
В-3
1. Утвір, який захищає клостридії правця
від несприятливих умов навколишнього
середовища, роками зберігається у грунті і
стійкий до впливу чинників довкілля:
A. Спора
B. Капсула
C. Війки
Д. Включення
Е. Джгутики
В-4
1. Засіб захисту бактерій від
несприятливих умов внутрішнього
середовища:
A. Джгутики
B. Спора
C. Капсула
Д. Цитоплазма
Е. Циста

58.

В-1
2. У темному полі зору мікроскопа були
виявлені рухливі спірально-звивисті
мікроорганізми, за формою схожі на туго
скучену пружину у вигляді літер С- і S.
Що це за мікроорганізми?
A. Рикетсії
B. Найпростіші
С. Бактерії
Д. Віруси
Е. Спірохети
В-2
2.Метод лабораторна, діагностики, що
вивчає морфологію мікроорганізм.
A. Мікробіологічний
B. Клінічний
С. Серологічний
Д. Біохімічний
Е. Мікроскопічний
В-3
2. Дріжджеподібні гриби, які є
редставниками нормальної мікрофлори і
при певних умовах можуть викликати
уражені - шкіри або слизових оболонок:
A.Актиноміцети
В. Candida
C.Aspergillus
Д. Penicillium
Е. Mucor
В-4
2. Один з основних елементів бактерійної
клітини:
A.Оболонка
B.Цитоплазма
С. Джгутики
Д. Рибосоми
Е. Включення

59.

В-1
3. Засіб захисту бактерій від несприятливих
умов довкілля:
A. Джгутики
B. Спора
C. Капсула
Д. Цитоплазма
Е. Війки
В-2
3. Незавершені гриби викликають:
A. Гнійно-запальні процеси
B. Дерматомікози
С. Бешиху
Д. Ревматизм
Е. Скарлатину
В-3
3. У мікропрепараті, виготовленому із гною,
виявлені коки, розміщені у вигляді
грона винограду, грампозитивні:
A.Мікрококи
B.Диплококи
С.Тетракоки
Д.Стрептококи
Е.Стафілококи
В-4
3. Коки, розміщені попарно:
A. Мікрококи
B.Диплококи
С. Тетракоки
Д. Стрептококи
Е. Стафілококи

60.

В-1
4.Основоположник наукової мікробіології:
A. Л. Пастер
B. Е. Дженер
C. Р. Кох
Д. І. Мечніков
Е. Д. Заболотний
В-2
4.Основоположник імунобіологічного
періоду:
A. Л. Пастер
B. Е. Дженер
C. Р. Кох
Д. І. Мечніков
Е. Д. Заболотний
В-3
4.Бактерії, що мають схожість з «комою» :
A. Віріони
B. Спірохети
С. Вібріони
Д. Спірили
Е. Бацили
В-4
4.Спірохети фарбуються за методом:
A. Романовського-Гімза
B. Нейсера
C. Грама
Д. Ціля-Нільсена
Е. Здродовського

61.

В-1
5. Коки розміщені у ланцюжок:
A.Мікрококи
B. Диплококи
С. Тетракоки
Д. Стрептококи
Е. Стафілококи
В-2
5. Засіб руху бактерій:
A.Спора
B.Капсула
С. Псевдоніжки
Д. Міофібрили
Е. Джгутики
В-3
5. Сучасний період розвитку
мікробіології:
A. Імунобіологічний
B. Морфологічний
C. Фізіологічний
Д. Молекулярно-генетичний
Е. Генетичний
В-4
5. Метод лабораторної діагностики,
що вивчає морфологію
мікроорганізмів:
A. Мікробіологічний
B. Клінічний
С. Серологічний
Д. Біохімічний
Е. Мікроскопічний

62.

Нехай кожен когось навчає !
Чотири міфи про навчання:
1. Школа – це найкраще місце для навчання
2. Рівень інтелекту – це стала величина
3. Результатом викладання є навчання
4. Ми всі вчимося однаковими методами
Людський мозок немовби трамплін із якого можна
злетіти і чарівний світ геніальності