3.37M
Категория: БиографииБиографии

Бальзак і Україна

1.

БАЛЬЗАК І
УКРАЇНА

2.

Своїми щасливими подіями біографія Бальзака
зобов'язана Евеліні Ганській. У 1832 р.
письменник отримав листа, що надійшов з
Одеси за підписом «Іноземка» з приводу його
роману «Тридцятирічна жінка». Авторка
послання була багата польська
поміщиця Евеліна Ганська, власниця маєтку
поблизу Бердичева. Письменник почав
листування з жінкою, а згодом зустрівся з
нею у Швейцарії.

3.

28 лютого 1832, коли прийшов перший
лист із таємничої України, він взагалі поспішав на побачення з герцогинею де Кастрі ... І тим не менше
все-таки заглянув в конверт зі своєю
долею, заглянув - і почав в нетерпінні чекати наступного листа Незнайомки.
Її витонченість і аристократизм стилю
змусили його миттєво забути манірних
герцогинь і маркіз.
Між письменником і нею зав'язались дружні
стосунки, які невдовзі переросли в справжнє
кохання. Вони не могли одружитись, адже
Евеліна мала чоловіка. Венцеслав Ганський
помер у 1841 р., але закоханим через різні
обставини довелось чекати на вінчання ще
дев'ять років. Вони зустрічались у різних
містах і країнах Європи: у Швейцарії,
Відні, Дрездені, Санкт-Петербурзі, а
зрештою одружились у Бердичеві.

4.

Бальзак писав своїй
таємничій коханій: «Не
бійтеся мене, не вірте
нічому поганому, що про мене
говорять! Я просто дитина,
але набагато більш
легковажна, ніж Ви вважаєте.
Зате я чистий, як дитя, і
люблю, як дитя ». Його
листи, повні пристрасними
одкровеннями і почуттями,
зводили її з розуму:
«Обожнювана повелителька,
Ваше спляче величність,
горда королева ... троянда
Заходу, зірка Півночі ...»

5.

Бальзак ні на мить не
сумнівався, що
незнайомка була
розумна, молода і дуже
красива. Незабаром
таємнича українка в
новому листі розкрила
себе, назвавшись
Евеліною Ганською
(1802-1882), уродженої
Ржевуською - вона
походила з старовинного
польського роду. Їй
було тридцять два роки,
хоча вона і приховувала
свій вік, завжди
віднімаючи п'ять років.

6.

Україна вразила його своїми полями і родючою
землею.
«…Це пустеля, царство хлібів, ці мовчазні прерії
Купера, — захоплено зазначав він. — Тут починається
український чорнозем, шар чорного і тучного грунту
завтовшки футів п'ятдесяти, а іноді навіть і більше.
Його ніколи не угниють…»

7.

В Україну Бальзак приїздив тричі.
Його шлях пролягав через Дубно,
Броди... У Львові письменник цілий
вечір провів у готелі „Жорж”,
насолоджуючись французьким
вином, грою в карти й
архітектурними острівцями
„маленького Парижу”.

8.

Перебування в Україні дало
йому можливість
ознайомитися зі
слов'янським світом, до
якого він виявляв інтерес. У
листах на батьківщину
відзначав багатства цього
краю.

9.

Бальзак любив Україну. Він називав її
„прекрасним краєм, мешканці якої
самі не знають, серед якої краси
живуть”. Під’їжджаючи вперше до
маєтку Ганської, стомленому
нелегкою дорогою поглядові
парижанина відкрилася дивовижна
картина: до білосніжного палацу,
відтіненого вечірнім малиновим
світлом, вела широка брукована
дорога, наприкінці якої біля
парадного входу під розкішним
кленом стояла графиня Ганська,
одягнена у фіялкові шати…

10.

Йому запам'яталися мальовничі села,
родючі ниви і веселі селяни. "Всюди, зазначає він, - я бачив групи селян і
селянок, які йшли на роботу або
поверталися додому, дуже весело,
безтурботною ходою і майже завжди з
піснями". Життя українського селянина,
Бальзак сприйняв як ідилію.
«Країна ця дивна з того погляду, що поруч
з надзвичайним блеском бракує в ній
самого необхідного комфорту»
«Не можна уявити собі просторів та
врожаю на цих землях, котрих ніколи не
гноять і на котрих щороку сіють жито».

11.

У листах з України міститься і багато критичних
зауважень щодо відсталості української економіки,
невмілого ведення господарства поміщиками тощо.
Українські враження знайшли відображення у романі
"Селяни" (1848)- одному із підсумкових у творчості
письменника.

12.

Спогади Оноре де Бальзака про
«Можливо, що мені вдасться Вам подякувати за цю
Україну:
приятельську послугу, як Ви приїдете
на Україну, в цей
рай земний, де я запримітив уже 77 способів
приготовлення хліба, що дає високу ідею про винаходи
населення комбінувати самі прості речі. Чи так воно
само й на Литві? Готуєте Ви там каші на 77 відмін?»
(лист до п. Ширковичевої з 29. XI. 1848).
«Молоді дами бувають на балах в сукнях королівської
роскоші, далеко більшої від усього того, що можна
побачити в Парижі... Вони руйнують чоловіків
своїм вбранням…»

13.

Разом з Ганською Бальзак
відвідав Київ і так описав його
красу і велич у листі до Лори де
Сюрвіль:
«…Ось я і побачив цей
Північний Рим, це татарське
місто з трьомастами
церквами, з багатствами
Лаври і Святої Софії українських
степів. Добре поглянути на це
ще разок…» .
У 1847, 1848 і 1850 роках
відвідав Київ (загалом було 6
візитів письменника до Києва).
Зупинявся у будинку
польських магнатів Ганських
на Печерську (неподалік
теперішньої вулиці Липської),
почав писати нарис «Лист про
Київ». Бував у Контрактовому
будинку на Подолі під час
контрактових ярмарків.

14.

Палац князів Вишневецьких
Тривалий час жив у селі Верхівня (нині Житомирської області), в
маєтку Ганських (з осені 1847 по лютий 1848 року та з осені 1848 року
по квітень 1850 року).
Наприкінці вересня 1848, їдучи до Е. Ганської до с. Верхівня, чекаючи
вирішення прикордонних формальностей, на 4 дні зупинився у
містечку Вишнівець (нині смт Збаразького району Тернопільської
області) в палаці князів Вишневецьких, де жила дочка Ганської Анна,
заміжня за графом Ж. Мнішеком. Враження про Вишнівець виклав у
листах до Е. Ганської в Париж, назвавши, зокрема, палац і парк на
березі Горині «польським Версалем» і запропонувавши проекти
вивезення з Вишнівеччини деревини для будівництва залізниці та
спорудження тут ставків, суконної фабрики.

15.

У 1850 році одружився
з Евеліною Ганською.
Вінчання відбулося 2
березня 1850 року
в костьолі Святої
Варвари міста Бердичі
в.
На вінчанні були присутні дочка
Евеліни —Анна, Густав
Олізар та граф Жорж Мнішек.
Вінчав
Житомирський прелат Віктор
Ожаровський та канонік Йосип
Білобоцький.

16.

Утім, щодо любові, то людський
поголос, та й пізніші
дослідження бальзаківців,
інтерпретували їхні взаємини по
своєму. Вона любила його
славу, а він – її гроші – ось і вся
розгадка цього дивного роману,
казали вони. Й як головний
аргумент наводили „цитати” з
реєстру маєтностей Ганських,
котрі мали 21 тисячу акрів землі
й 3 тисячі душ кріпаків.
Але назло недоброзичливцям й
кепкувальникам, котрі твердили, що
Бальзак любив не Еліну, а її гроші,
письменник лишив по собі й ранні листи.
В них стільки пристрасти, стільки
палкости, стільки сокровенности, що
кожен, хто бодай раз у житті був
закоханим, впізнає в цих словесних
взаєминах справжні глибинні почуття.

17.

Зв'язок з Україною не вичерпується фактами перебування письменника
на її території. Його творчість стала відомою тут ще раніше
завдяки російським перекладам
Творчістю Бальзака захоплювалися
українські письменники другої
половини XIX - початку XX ст. від Марка
Вовчка до М. Коцюбинського.
З творами Бальзака був добре
обізнаний Т. Шевченко, про що свідчать
посилання на них у його повістях. І.
Франко охарактеризував творця
"Людської комедії" як одного з
найвидатніших представників
реалістичної традиції у французькій та
європейській літературі.

18.

У квітні 1959 року в
приміщенні Верхівнянського
сільськогосподарського
технікуму (с. Верхівня) було
відкрито кімнату-музей
Оноре де Бальзака, а у 1999
році тут
засновано Житомирський
літературно-меморіальний
музей Оноре де Бальзака.
Щороку у день народження
Оноре де Бальзака —
20 травня — у Верхівні
проводиться Міжнародне
літературно-мистецьке свято
«Весна Прометея».

19.

У 2011 році в Бердичеві,
навпроти костелу
Варвари, було відкрито
пам'ятник славетному
письменнику. Автором
погруддя став
житомирський скульптор
Василь Фешенко.
На честь Оноре де
Бальзака названо перший
український клуб Ротарі,
що об'єднує
франкомовних киян та
іноземців, що мешкають у
Києві, засідання якого
проводяться французькою
мовою.
English     Русский Правила