Середньовічні держави: від роздробленості до станово-представницьких монархій

1.

Середньовічні держави:
від роздробленості до
станово-представницьких
монархій.

2.

План:
1. Феодальна роздробленість.
2. Станова монархія.
3. Станово-представницькі
органи.

3.

• Стани – великі групи
людей, які мають
однакові права та
обов´язки, відмінні
для різних станів, що
передаються у
спадок.

4.

сеньйори
• Захищали своїх васалів
від нападів інших
феодалів або повстань
селян.
• Не могли забрати феод у
васала без підстав.
васали
• Виступали за наказом
сеньйора у похід зі своїм
загоном воїнів.
• Викуповували сеньйора
з полону.
• Допомагали радою,
грошима.

5.

“Васал мого васала – не мій васал”
• Король – сеньйор герцогів і
графів.
• Герцоги і графи – сеньйори
баронів.
• Барони – сеньйори
рицарів.
• Рицарі васалів не мали.

6.

Феодальна роздробленість
• Домен – сукупність спадкових земельних володінь
феодала в країнах Західної Європи, на яких
безпосередньо здійснювалася його влада.
• Феодальна роздробленість – розпад
середньовічних держав на окремі
феодальні держави (герцогства, князівства),
ослаблення влади монарха.

7.

Ознаки феодальної
роздробленості в Х-ХІІІ ст.:
• Державу поділено на частини, які очолювали посланці
короля і виконували адміністративні, судові, військові
функції.
• Посилення влади феодалів на місцях і не
контрольованість їхніх дій.
• Виокремлення областей, які ставали державами
в державі.
• Послаблення королівської влади.
• Міжусобні війни.

8.

Причини феодальної роздробленості:
Зростання і
зміцнення
приватного
землеволодіння
феодаліввласників
Феодали, які мали
великі земельні
володіння, не були
зацікавлені в сильній
центральній владі і
перестали
її підтримувати
Панування
натурального
господарства
Великі феодали
прагнули до повної
незалежності від
короля
в своїх володіннях
Відособленість
регіонів та
відсутність
господарських
зв’язків між ними
Відсутність
економічної та
політичної єдності
між народами,
які входили
в ранньофеодальні
держави

9.

Централізація
держав
Подолання опору
непокірних
феодалів.
Єдині органи
управління, закони
та податки.

10.

Монархія — від грецьких слів
«моно» — «один» і «архе»
«влада», що означають
«єдиновладдя»;
1) правління, за якого
найвища влада належить
одній особі — монарху
(королеві, князеві, ханові,
султанові тощо);
2) держава, де править
монарх.

11.

12.

13.

14.

15.

Станова
монархія
держава, де монарх,
здійснюючи владу,
опирається на збори
представників від
деяких станів
суспільства.

16.

Станово-представницькі органи

17.

Д/З
п. 11 – опрацювати
Конспект (основні терміни та
поняття)