Релігійно-культурне життя на українських землях у другій половині XVII – на початку XVIII ст.
План
Особливості тогочасної української архітектури
Українське козацьке бароко
Cвоєрідність образотворчого мистецтва
Освіта і книговидання в Україні. Києво-Могилянська академія
Становище православної церкви
Домашнє завдання
2.99M
Категория: ИсторияИстория

Релігійно-культурне життя на українських землях у другій половині XVII - на початку XVIII ст

1. Релігійно-культурне життя на українських землях у другій половині XVII – на початку XVIII ст.

§ 29
Релігійно-культурне життя на
українських землях у другій половині
XVII – на початку XVIII ст.
Доба “Руїни”

2.

3. План

• Особливості тогочасної української
архітектури
• Cвоєрідність образотворчого мистецтва
• Освіта і книговидання в Україні. КиєвоМогилянська академія
• Становище православної церкви

4. Особливості тогочасної української архітектури

1 Особливості тогочасної української архітектури
термін
Бароко – стиль у
європейському мистецтві,
для якого характерні
масштабність, зовнішній
блиск, парадність,
декоративність, емоційність
Європейську архітектуру другої половини XVII – XVIII ст.
визначають як архітектуру бароко.
Українське /козацьке/ бароко
Найбільше українських барокових споруд збудовано за
правління гетьмана І. Мазепи
Георгіївська церква
Видубицького монастиря.
Частина східного
фасаду Троїцької
надбрамної церкви
Києво-Печерської
лаври. Кінець XVII
– початок XVIII ст.
1696– 1701 рр.
Споруджена коштом
стародубського
полковника
Миклашевського, є
прикладом пам’яток
архітектури українського
бароко

5. Українське козацьке бароко

надзвичайна пишність
декору

6.

Типова тридільна церква
перший кам’яний храм Слобожанщини
Іллінська церква в Суботові
збудована коштом Б. Хмельницького
харківський Покровський собор
корпус Київської академії.архітектор Шедель
Будинок полкової канцелярії в Чернігові.
Кінець XVII ст

7. Cвоєрідність образотворчого мистецтва

2
«Руїна» негативно вплинула на деякі види мистецтва. Так занепад
книговидання уповільнив розвиток гравюри
Наприкінці 17 ст.стала розвиватися гравюра на металі .
Відомими граверами доби були
Олександр і Леонтій Тарасевичі,
Інокентій (Іван) Щирський.
Гравюра І. Щирського до книги
П. Орлика. 1698 р
1702 р
«Києво-Печерський патерик» із 45
гравюрами Л. Тарасевича

8.

Образотворче мистецтво
У малярстві переважали релігійні
сюжети, хоча розвивався й
світський живопис
Західноукраїнські майстри:
Івана Руткович , Йов Кондзелевич
поєднали іконописні традиції із тогочасними
художніми досягненнями
У розписах українських церков стали
виразніше виявлятися народні
мотиви.
«Зустріч Марії з Єлизаветою»
Архангел Михаїл. Художник
І. Руткович.
Вознесіння Христове. Ікона з церкви
Воздвижения Чесного Хреста.
Художник Й. Кондзелевич

9.

Йов Кондзелевич
Іконостас церкви Воздвижения Чесного Хреста монастиря. 1698-1705 рр.

10.

Упродовж другої половини XVII – XVIII
популярною в Україні стала ікона
Покрову Богородиці.
У нижній частині таких ікон подавали реалістичні
зображення представників козацької старшини
Популярності набув портретний
живопис
Портрети замовляли
представники козацької
старшини, власне, тому їх і
називають козацькими.
Ікона Покрову Богородиці із зображенням
Б. Хмельницького з Покровської церкви с.
Дешки
Портрет Михайла
Миклашевського. 1705 р
Портрет Григорія Гамалії.
Кінець XVII ст

11. Освіта і книговидання в Україні. Києво-Могилянська академія

3
Освіта і книговидання в Україні. Києво-Могилянська академія
Попри несприятливі соціально-політичні умови розвитку, освіта на українських землях
залишалася на доволі високому рівні.
початкова школа
Сільські і міські школи
Слобідська Україна
129 шкіл,
Гетьманщина
866 шкіл,
середня освіта
колегіуми
В колегіумах
навчалися не лише
діти священників,
козацької старшини і
шляхтичів, а й
вихідці з селян і
містян.
Чернігівський (1700), Харківський
(1726) , Переяславський (1738)
школи утримували громади
західноукраїнські землі
Братські школи
Льві́вська бра́тська шко́ла —
перша братська школа в Україні.
Заснували у 1586 р.
Будівля Чернігівського колегіуму.
1674–1702 рр.

12.

Вищі навчальні заклади в Україні
1701 р.
Києво-Могилянська академія була головним осередком науки й мистецтва
1634 р.
колегія

13. Становище православної церкви

4
У другій половині XVII – на початку XVIII ст. різко
погіршилося становище Київської митрополії
Після смерті Б. Хмельницького царський уряд заходився підпорядковувати Київську
митрополію Московському патріархатові.
1686 р.
Патріарх Константинопольський за хабар ціною 200 золотих і 120
соболиних шкурок погодився надати Патріархові Московському
право висвячувати митрополита Київського.
Московія підпорядкувала собі українську церкву
- У 1710 р. у Київській митрополії запроваджено церковну цензуру.
- З українських церковних книжок вилучали слова, які здавалися московським
духівникам єретичними.
- У 1722 р. вперше ієрархові Київської митрополії замість давнього історичного
титулу «митрополит Київський, Галицький і всієї Русі» було надано титул
архієпископа Київського та Малої Росії
Київська митрополія –перетворилася на єпархію Російської православної
церкви.

14.

Шляхи руйнації української культури
Ст.207
Переманювання вчених,богословів, письменників
і педагогів з українських земель до Росії
Єпископ Стефан Яворський став
митрополитом Рязанським, президентом Синоду;
Феофан Прокопович
став новгородським архієпископом, заступником
президента Синоду.
З України почали вивозити історичні пам’ятки, рідкісні книги,
Указ Петра І
1720 р.
«у всіх монастирях... оглянути й забрати давні жалувані
грамоти та інші оригінальні листи (і також книги історичні,
рукописні й друковані)».

15. Домашнє завдання

• § 29 Релігійно-культурне життя на
українських землях у другій половині XVII –
на початку XVIII ст.
• Заповнити таблицю:
Галузь культури /освіти
Архітектура
Образотворче мистецтво
Гравюра
Іконопис
Живопис
Освіта
Книгодрукування
Основні досягнення
Видатні діячі/споруди
English     Русский Правила