Українські землі у другій половині XVIII століття (тема 11)

1. Тема 11. Українські землі у другій половині XVIII ст.

План
1. Гетьманування К. Розумовського. Ліквідація
автономного устрою Гетьманщини.
2. Друга Малоросійська колегія. Ліквідація
Запорозької Січі.
3. Розгортання гайдамацького та
опришківського рухів.
4. Розвиток культури, науки, освіти.

2. ПРАВЛІННЯ ГЕТЬМАНСЬКОГО УРЯДУ (1734 – 1750).  Очолював - російський князь О.Шаховський.

ПРАВЛІННЯ ГЕТЬМАНСЬКОГО УРЯДУ
(1734 – 1750). Очолював - російський князь О.Шаховський.

3. ГЕТЬМАНУВАННЯ КИРИЛА РОЗУМОВСЬКОГО (1750 – 1764)

Останній гетьман Лівобережної
України.
• Походив із простих кзаків
• Здобув вищу освіту в
університетах Європи
• Мав титул графа
• Був Президентом АН Росії
• Переніс столицю до Батурина
• Правління К, Розумовського
називають «золотою осінню
Гетьманщини. .

4.

Політична діяльність
•Не уклав жодних статей з Росією
•Підпорядковувався Колегії
іноземних справ
•Повернув резиденцію до
Батурина
•Підпорядкував Київ і Запорозьку
Січ
•Збирав старшинські зібрання
•Проєкт спадкового гетьманства.
•Заборонив арешти українців без
його згоди.

5.

Військова реформа
судова реформа
•Полки перетворено на
•Генеральний військовий
суд- вища інстанція
•Засновані суди –
земський(цивільні
справи), підкоморський(
земельні справи),
гродський( кримінальні
справи)
регулярні,
•Єдина форма і
озброєння
•Удосконалено
артилерію
•З України виведено
російські війська

6.

Культурно – освітня сфера
Результати гетьманювання
•Обовязкове навчання
•Катерина ІІ запропонувала
козацьких дітей
відставку, 1764 року
•Відкрити у Батурині
ліквідовано гетьманство
університет
•Утворена Друга
•Києво – могилянську колегію малоросійська колегія
перетворити на
університет
•У Глухові відкрита музична
школа

7. Друга Малоросійська колегія 1764-1786 рр.

• 1765 рік – слобожанські полки
перетворено на гусарські
• 1765-1767 р – генеральний опис
Малоросії
• 1775 – остаточно ліквідовано
Запорозьку Січ
• 1781 р. – ліквідовані полки на
Лівобережжі
• 1783р. – закріпачено селян
• 1785 р – “Жалувана грамота
дворянству”- козацька старшина
урівняна в правах з російським
дворянством.

8. Російсько – турецькі війни

• 1768 -1774 роки – Росія виграла, підписала
Кючюк – Кайнарджиський мир, приєднала
землі між Дніпром і Пд. Бугом .
• 1783 рік – Росія приєднала Крим
• 1787-1791 рік – Росія виграла, підписала
Ясський мир, приєднала землі між Пд.
Бугом і Дністром.

9. Петро́ Калнише́вський

останній кошовий отаман
Запорозької Січі
(1762-1775 рр.).
• У Соловецькому монастирі
збережено могильну плиту з
текстом:
– «Здесь погребено тело кошевого
бывшей некогда Запорожской
грозной Сечи казаков атамана
Петра Кальнишевского,
сосланного в сию обитель в 1776
году на смирение. Он в 1801 году
был освобожден, но уже не
пожелал оставить обитель, в
коей обрел душевное
спокойствие…».

10.

Причини знищення Січі у 1775 р. .
• економічні: неможливість існування
фермерського господарства в рамках
феодально-кріпосницької системи Російської
імперії.
• політичні: існування республіканського
демократичного устрою Запорізької Січі не
могло співіснувати з монархічною системою
управління в імперії.
• соціальні: Січ була колискою національновизвольних рухів.
• воєнно-стратегічні: після ліквідації
турецько-татарської загрози Січ втратила
своє значення.

11.

12. Гайдáмаки - (тур. кочівник, розбійник) - народні повстанці на Правобережній Україні. Гайдамацький рух - національно-визвольний

•Гайдáмаки - (тур. кочівник, розбійник) - народні
повстанці на Правобережній Україні.
Гайдамацький рух - національно-визвольний
рух проти польського гніту на правобережній
Україні наприкінці XVIII – поч. XIX ст., який
поширився на Київщині, Брацлавщині і Волині.
• Колії́вщина селянсько-козацьке
повстання на
Правобережній Україні
у 1768 р., найвищий
етап гайдамацького
руху.
• Очолили: Максим
Залізняк та Іван Ґонта.

13. Коліївщина 1768 -1769 роки

14. Найбільший розмах руху - у 1738-1745 рр. під керівництвом Олекси Довбуша.

• Опришки учасники
селянського
повстанського руху
в Галичині,
Закарпатті та
Буковині проти
польської шляхти.
• Найбільший розмах руху - у 1738-1745 рр.
під керівництвом Олекси Довбуша.

15.

16. Українська культура у п. п. 18 ст.

• Загальна характеристика
• Вплив Національно – визвольної війни і Руїни
• Розвивалась в умовах існування Гетьманщини і
гетьманської фінансової підтримки.
• Набувала світського (не церковного ) характеру
• Від п.п. 18 ст. – наступ російської влади на українську
культуру : скоротилася кількість студентів Києво –
Могилянської академії, звільнили “неблагонадійних”
викладачів, заохочували переїзд до Росії вчених, митців,
церковних діячів.
• Вплив західноєвропейського бароко

17. Освіта

Початкова •Початкові школи (Лівобережжя)
•Братські школи (Правобережжя)
•Вчителі – мандрівні дяки
Середня
1700 – відкритий Чернігівський колегіум
Єзуїтські колегії – на Правобережжі
вища
•Києво – Могилянська академія1701 р

18. Література

Усна народна
творчість
Думи виконували кобзарі, бандуристи, лірники
Художня
література
•К. Зиновіїв зібрав колекцію народних прислівїв та
приказок, був автором віршів про народне життя
•І . Величківський автор барокових курйозних віршів

19. Наука

Філософія і точні Києво – Могилянська колегія приділяє увагу розвитку фізики,
науки
математики, особливо за часів ректора Ф. Прокоповича
Історія
• 1674 рік - “Синопсис” П. Кохановського – перший підручник
з історії
•Археологічні розкопки Десятинної церкви
•Козацькі літописи:
•“Літопис Самовидця” – автор Р. Ракушка – Романовський
•Літопис Г. Грабянки
•Літопис С. Величка

20. Образотворче мистецтво

Основні живописні жанри – ікони, фреска, портрет
Популярна ікона Покрови Богородиці
В храмах портрети ктиторів – меценатів
Парсунний портрет - портрети гетьманів і старшини
Розвиток книжкової графіки
Іконописці – І. Руткович . Ікона “Архангел Михаїл”, Й. Кондзелевич , ікона
“Вознесіння”

21. Архітектура бароко

Покровський собор у
Харкові (1689)
Свято – Троїцький собор
Густинського монастиря
(Чернігівщина)

22. Архітектура бароко

Георгіївський собор у Києві
Троїцький собор у Чернігові

23. Культура другої половини 18 століття

Загальна характеристика
• Розквіт української і адаптація до імперської
культури.
• Вплив Просвітництва
• Перехід від бароко до класицизму
• Відплив української еліти до Москви і
Петербургу.

24. Освіта

початкова • скорочено кількість початкових шкіл
•1769 р. – вилучено українські букварі
•1786р.- на території Гетьманщини створено 4-класні(для
дворян) і 2-класні(для міщан) народні училища з
російською мовою
•1774 – в Західній Україні (Австрія) – обов’язкова початкова
освіта українською мовою
середня
В Австрії – німецькомовні гімназії.
вища
в Росії – Києво – Могилянська академія починає
занепадати
Відкрито Харківський(1726), Переяславський (1738)
колегіуми
1784 р. – Львівський університет з німецькою мовою
навчання.

25. Наука

медицина
Н. Амбодик – Максимович – автор
перших в Росії підручників з
акушерства і ботаніки
Д.Самойлович – обгрунтував
необхідність щеплення від віспи
математика Викладач Києво – Могилянської
Академії І. Фальковський видав
підручники “Скорочення змішаної
математики”, “Теоретична астрономія”

26.

Г. Сковорода
(1722-1794)
• філософ, просвітитель,
поет, педагог.
• Збірка поезій «Сад
божественних пісень»
складається з 30 віршів.
• Байки зібрані в книгу
«Байки харківські».

27. Музика

Максим Березовський
Перша українська опера
“Демофонт”
Дмитро Бортнянський
Опери, церковна музика
Артем Ведель
Хорові концерти

28. Архітектура . Бароко. Андріївська церква у Києві . Архітектор Б. Растреллі

29.

Троїцька соборна церква в Новомосковську. 1773–1779 р .
Архітектор Я Погребняк.

30.

Успенська соборна церква Почаївської лаври. 1771–1783.
Архітектор Г. Гофман
© Жаріков В.В. 2011

31.

Покровська церква в Києві. 1766. архітектор І. Григорович Барський
© Жаріков В.В. 2011

32.

Андріївська церква (1747-1762)
арх. Б. Растреллі

33. Собор Святого Юра Львів, 1762 р. архітектор Б. Меретин

34.

Іван Пінзель (1707-1761) –
скульптор бароко. «Св.Юрій Змієборець» на
фасаді собору Св.Юра у Львові.

35.

Палац Кирила
Розумовського
в Батурині
© Жаріков В.В. 2011

36.

• Ікона Моління з
Вознесенської
церкви в Березні.
Близько 1762 р.