Займенник як частина мови

1.

Займенник як частина мови: значення,
морфологічні ознаки, синтаксична роль.
Займенник — це самостійна
повнозначна змінна частина мови, яка
об'єднує слова, що вказують на
предмети, ознаки, кількість, не
називаючи їх, і відповідає на
питання хто? що? який? чий?
Займенники виражають граматичні категорії
відмінка, а також роду й числа (ті, що
вказують на ознаки); у реченні виконують
синтаксичні функції підмета, означення,
додатка; у словосполученні можуть бути—
головним і залежним словом

2.

За значенням займенники поділяють на
такі групи (розряди):
1
2
3
Особові
Указують на осіб, інших істот, я, ми, ти, ви; він,
предмети, явища
вона, воно, вони.
Зворотний
себе (не має
Указує на того, хто виконує
форми називного
дію
відмінка)
Відносні
Виконують функцію
сполучних слів у складних
реченнях
хто, що, який,
чий, котрий,
скільки

3.

4
5
6
Питальні
Слугують для
оформлювання
запитання про
особу, предмет,
ознаку, кількість
Заперечні
Указують на
ніхто, ніщо, ніякий,
відсутність особи,
нічий, нікотрий,
предмета, ознак,
ніскільки
кількості
Присвійні
Указують
належність
предмета особі
хто? що? який?
чий? котрий?
скільки?
мій, твій, свій, наш,
ваш, їхній, її, його

4.

7
8
9
Вказівні
Вказують на
предмет, ознаку,
кількість
той, цей, такий,
стільки
Означальні
Вказують на
узагальнену ознаку
предмета, явища
весь, всякий, сам,
самий, кожний,
інший, жодний
Вказують на
невизначеність
особи, предмета,
ознаки, кількості
дехто, дещо,
деякий, хтось,
щось, якийсь, хтонебудь, що-небудь,
будь-хто, будь- що,
будь-який, абихто,
абищо, абиякий,
хтозна-що, казнащо, казна-хто,
невідь- хто, невідьщо, невідь-який
Неозначені

5.

Займенники пишуться разом, через дефіс чи окремо,
залежно від уживання часток і прийменників з ними.
Разом
Через дефіс
Окремо
Якщо прийменник
стоїть між часткою
3 частками будь-, і займенником (у
(-будь), -небудь,
непрямих
3 частками ні-,
казна-, хтозна-,
відмінках):
аби-, де-, бозна-, невідь-:
ні в кого, будь з
сь: ніхто, абиякий,
будь-що, якийчим, невідь у
котрийсь
небудь, казна-хто, скількох: аби в
невідь-чий
чому (але: в нікого,
у хтозна-чому, до
декого та ін.)

6.

Синтаксична роль займенника залежить від того, з якою частиною
мови він співвідносний. Не допустимо, щоб займенник співвідносився
водночас із різними словами, бо це зумовлює двозначність, знижуючи
культуру мови.
Займенники, співвідносні з іменниками
Н.
я
ми
він
вони
—
будького
ніщо
Р.
мене
нас
його (до
нього)
їх (до
них)
себе
будького
нічого
Д.
мені
нам
йому
їм
собі
будькому
нічому
Зн.
мене
нас
його (у
нього)
їх (у
них)
себе
будького
ніщо
Ор.
мною
нами
ним
ними
собою будь-ким нічим
М.
(на)
(на) мені (на) нас ньому, (на) них
нім
. (на)
собі
(на)
будькому
ні на
чому

7.

Займенники, співвідносні з прикметниками
Н.
Р.
чий
абиякий нікотрий
мій
цей
всякий
чийого абиякого нікотрого
мого
цього
всякого
Д.
чийому
(чиєму)
абиякому нікотрому
моєму
цьому
всякому
Зн.
чий,
чийого
абиякий, нікотрий,
абиякого нікотрого
Н. або
Н. або Р.
Р.
Н. абоР.
Ор.
чиїм
абияким нікотрим
моїм
цим
всяким
М.
(на)
аби на
чийому
якому, ні на
(чиєму),
(на) котрому
чиїм абиякому
(на)
моєму,
моїм
(на)
цьому,
цім
(на)
всякому,
всякім

8.

Займенники, співвідносні з числівниками
Н.
жодний
стільки
казнаскільки
Р.
жодного
стількох
казнаскільки
ніскількох
Д.
жодному
стільком
казнаскільком
ніскільком
Зн.
Н. або Р.
Н. або Р.
Н.абоР.
Н.абоР.
Ор.
жодним
стількома
казнаскількома
ніскількома
М.
(на)
жодному,
жоднім
(на) стількох
казна на
скількох (на)
казнаскількох
ні на
скількох, на
ніскількох
ніскільки

9.

Увагу слід приділити наголошенню окремих займенників:
1) наявність чи відсутність прийменника при особових та зворотному
займенниках у непрямих відмінках змінює місце наголосу:
— без прийменника наголошується другий склад : мене, тебе, себе,
його, її;
— за наявності прийменника — перший: без мене, про тебе, за неї, на
себе, від нього;
2) заперечні займенники ніхто, ніщо у непрямих відмінках мають
подвійний наголос:
— на другому складі у значенні «немає кого, чого»: нікому не радий,
нічого не знає;
— на передньому складі у значенні «абсолютно відсутній» : нікого
спитати, нічого робити;
3) подвійне наголошення у непрямих відмінках має неозначений
займенник декілька без зміни лексичного занчення: з декількох питань,
декільком учням, декількома варіантами

10.

Займенники можуть втрачати узагальнене значення,
переходячи в інші частини мови, зокрема:

11.

Схема морфологічного розбору
займенника
Аналізоване слово.
Частина мови.
Початкова форма (Н. в. одн.).
З якою частиною мови співвідносний.
Розряд за значенням.
Відмінок, рід, число, особа (якщо
визначається).
Синтаксична функція.
Орфограма.

12.

Дякую за увагу
Підготувала: вчитель української мови КЗ “Лихівський ОЗЗСО І-ІІІ ступенів”
Сокур Н.І.