Похожие презентации:
Збудники бактеріальних повітряно-краплинних інфекцій
1.
ТемаЗбудники бактеріальних
повітряно-краплинних
інфекцій
Спеціалізація: сестринська справа
2. Міждисциплінарна інтеграція
основи екології та профілактичноїмедицини
анатомія та фізіологія людини
медична біологія
Дисципліни
природничого-науково
циклу
основи латинської мови
з медичною термінологією
фармакологія та медична рецептура
основи загальної та медичної
психології
безпека життєдіяльності
патоморфологія та патофізіологія
Дисципліни циклу
професійної та практичної
підготовки
основи мдсестринства
клінічні дисципліни
3.
Збудники бактеріальних повітряно – краплинних інфекційЗбудник
дифтерії
1. Джерело інфекції,
механізм передачі
2. Захворювання,
викликані даними
збудниками
3. Досліджуваний матеріал
4. Методи діагностики та
результати
Мікроскопічний
(мікроскопічна картина)
Культуральний
(поживні середовища,
характер росту)
Серологічний (вид
реакції)
Алергійний
Біологічний
(експериментальний)
Збудник
коклюшу
Мікобактерії
туберкульозу
4.
Коринебактеріїдифтерії
5.
ЕпідеміологіяДжерело інфекції
● хвора людина
● мікробоносій
Чинники прередачі
● повітря
● краплі слизу
● іграшки
● книги
● посуд
● харчові продукти
Шляхи передачі
● повітряно-краплинний
● контактно-побутовий
Механізми передачі
● повітряний
● контактний
6.
Клінічні ознаки7.
Досліджуваний матеріал та його взяттяМета дослідження – на виявлення BL
8.
Методи лабораторної діагностикиМікроскопічний
9.
КультуральнийІдентифікація збудника
(визначення токсигенності)
10. За культуральними і біологічними властивостями коринебактерії дифтерії поділяються на три типи: ♦ t.gravis
11. ♦ t. mitis
12. ♦ t.intermedius
13.
Специфічне лікування дифтерії проводитьсяпротидифтерійною антитоксичною сироваткою
згідно доданої інструкції
14.
БОРДЕТЕЛИ15.
ЕпідеміологіяДжерело інфекції
● хвора людина
● мікробоносій
Чинники прередачі
● повітря
● краплі слизу
Шляхи передачі
● повітряно-краплинний
Механізми передачі
● повітряний
16.
17.
Взяття досліджуваного матеріалу18. Методи лабораторної діагностики
МікроскопічнийКультуральний
Серологічний
Визначення АТ у
сироватці крові
пацієнта у РА, РЗК
19.
Культуральні властивостіСередовище
Борде - Жангу
Казеїново –
вугільний агар
20.
Профілактика дифтерії та кашлюку1. Загальні заходи:
● рання діагностика
● ізоляція та госпіталізація хворих
● дезінфекція
● обстеження контактних осіб
● виявлення мікробоносіїв
2. Специфічна пофілактика:
►Проводяться планові профілактичні
щеплення згідно Календаря профілактичних
щеплень (наказ МОЗ України №947 від 18.05.2018р.
21.
Вакцинаціяпроводиться АКДП – вакциною
Ревакцинація
проводиться АДП – М, АД – М
анатоксином
Новітні вакцини:
22. Мікобактерії туберкульозу
23.
ЕпідеміологіяДжерела інфекції
● хвора людина
M. tuberculosisпонад 90%
● хвора тварина
М.bovis- 3-5%
● інфіковані птахи
M.avium
●гризуни
M.murium
Чинники передачі
● повітря
● краплі слизу, мокротиння
● пил
● предмети вжитку
● харчові продукти
(молоко, молочні продукти)
Механізми передачі
● повітряний
● контактний
24.
Ураження органів та системпри туберкульозі
Туберкульозний менінгіт
25.
Туберкульоз суглобівТуберкульозний
лімфаденіт
26.
Трансплацентарний шляхпередачі
27.
Туберкульоз шкіри, нирок28.
Туберкульоз кишківникаТуберкульоз кісток
29.
Туберкульоз легень30.
31.
32.
Мікробіологічна лабораторія33. Методи діагностики
МікроскопічніСвітлова
мікроскопія
34.
Збудник туберкульозу підлюмінісцентним мікроскопом
35. Культуральний метод
Які поживні середовища використовують для вирощуваннязбудника туберкульозу?
36. Характер росту мікобактерій
37.
Прискорений метод Прайса - ШкольніковоїМікроколонії у мазку у вигляді
зігнутих джгутів (“кіс”)
38. Шкірно – алергійний метод
туберкулінодіагностика – проба МантуРезультат оцінюють через 72 год.
39.
Біологічний(експериментальний) метод
40.
Профілактика туберкульозусоціальна
санітарна
санітарнопросвітня
робота
ветеринарна
імунопрофілактика
хіміопрофілактика
Вакцина БЦЖ (BCG - Bacille Calmette et Guerin)
41.
Тестові завданнядля закріплення навчального матеріалу лекції на тему:
Збудники бактеріальних повітряно-краплинних інфекцій
В-1
1. Диференціально-діагностична
морфологічна ознака збудника дифтерії:
А. Рухомість
В. Капсулоутворення
С. Грамнегативні палички
D. Зерна волютину
Е. Спороутворення
В-3
В-2
1. Щоб виявити зерна волютину у
С. diphtheria, мазок необхідно
забарвити за методом:
А. Грама
В. Романовського-Гімза
С. Нейсера
D. Ціля –Нільсена
Е. Здродовського
В-4
1. У мікропрепараті збудник дифтерії
1. У мікропрепараті псевдодифтерійні
розташований:
палички, на відміну від С. diphtheriae,
розміщені:
А. Безладно
А. Безладно
В. Попарно
В. Попарно
С. У ланцюжок
С. У ланцюжок
D. Під кутом у вигляді римських
D. Під кутом у вигляді
цифр
латинських літер
Е. Паралельно
42.
В-1В-2
2. Збудник дифтерії культивується на
:
А. М’ясо-пептонному агарі
В. Кров’яно-телуритовому агарі
С. Цукровому бульйоні
D. Жовчному бульйоні
Е. М’ясо-пептонному бульйоні
2. Характер колоній біовару gravis
збудника дифтерії на кров’янотелуритовому агарі:
А. У вигляді крапель роси
В. Нагадує «мережану
хустинку»
С. У вигляді «лев’ячої гриви»
D .У вигляді «стокротки»
Е. Нагадує краплі ртуті
В-3
В-4
2. Фермент, який виділяє С. diphtheria, 2. Характер колоній біовару mitis
що має диференціально-діагностичне збудника дифтерії:
значення від інших форм
А. S - форми, напівпрозорі
коринебактерій:
В. S - форми, дрібні, опуклі,
А. Уреаза
чорні
В. Цистиназа
С. R - форми, сірі, великі з
С. Гемолізин
радіальною зчерченістю
D. Лейкоцидин
D.Нагадують «мережану
Е. Ліпаза
хустинку»
Е. У вигляді крапель ртуті
43.
В-13. Основний фактор вірулентності
С.diphtheriae:
А. Ендотоксин
В. Ентеротоксин
С. Екзотоксин
D . Фібринолізин
Е. Цистиназа
В-3
В-2
3. Специфічний препарат, який
отримують з екзотоксину, що не має
токсичності, але зберігає імуногенні
властивості:
А. Екзотоксин
В. Ендотоксин
С. Анатоксин
D . Антитоксична сироватка
Е. Вакцина
В-4
3, Дифтерійний екзотоксин має вибіркову 3. При дифтерії найчастіше уражається;
дію на :
А. Шкіра
А. Центральну нервову систему
В. Статеві органи
В. Шлунково-кишковий тракт
С. Очі
С. Серцевий м’яз
D .Вуха
D . Печінку
Е. Зів
Е. Дихальну систему
44.
В-14. При дифтерії зіва досліджуваним
матеріалом служить:
А. Випорожнення
В. Сеча
С. Кров
D . Слиз із зіва і носа
Е. Сироватка крові
В-3
4. При дифтерії на місці вхідних воріт
утворюється:
А. Некроз
В. Набряк
С. Сірувато-жовта фібринозна
плівка
D . Жовтуватий наліт
Е. Гіперемія
В-2
4. Досліджуваний матеріал при
дифтерії зіва забирають:
А. Бактеріологічною петлею
В. Стерильним ватним тампоном
С. Шпателем
D . Стерильною ватною кулькою
Е. Ректальною петлею
В-4
4. Ведучий метод лабораторної
діагностики дифтерії:
А. Мікроскопічний
В. Мікробіологічний
С. Шкірно-алергічний
D. Біологічний
Е. Серологічний
45.
В-15. Прискорений метод
мікробіологічної діагностики
туберкульозу:
А. Люмінісцентна мікроскопія
В. Наростання титру фага
С. Прайса і Школьнікової
D . Реакція Відаля
Е. Реакція мікроаглютинації
В-3
5. Специфічна профілактика
туберкульозу проводиться:
А. Вакциною БЦЖ
В. Анатоксином
С. Аутовакциною
D . Вакциною АКДП
Е. Сироваткою
В-2
5. Пробу Манту проводять:
А. Нашкірно
В. Внтрішньошкірно
С. Підшкірно
D . Внутрішньом’язово
Е. Внутрішньовенно
В-4
6. Для виявлення мікобактерій
туберкульозу мікропрепарат
фарбують за методом:
А. Ціля-Нільсена
В. Нейсера
С. Грама
D . Здродовського
Е. Фуксином
46.
Будь добрим, збагачуйся,однак зоставайся малим
Люди незалежно від свого віку
можуть навчатися достоту всього,
якщо дати змогу використовувати
власний стиль навчання і свої сильні риси