Участь медсестри в лабораторних та рентгенологічних методах дослідження

1.

1. Підготовка пацієнта, взяття і направлення матеріалу
на лабораторне дослідження.
2. Підготовка пацієнтів до рентгенологічного
обстеження шлунка, жовчного міхура, кишок, нирок,
сечового міхура.

2.

Мокротиння – патологічні виділення
виділяються під час кашлю.
органів
дихання, що
Лабораторне дослідження
мокротиння
Загальноклінічне
(визначення кількості,
консистенції, кольору,
запаху і домішок
Бактеріологічне
На чутливість до
антибіотиків
На
мікрофлору
Цитологічне
(на атипові клітини)
На мікобактерії
туберкульозу

3.

Мета
Визначення кількості,
консистенції, кольору,
запаху і домішок
Оснащення:
Суха скляна банка із кришкою;
Розчин фурациліну (1 : 5000)

4.

Підготовка
пацієнта
В день обстеження
Натще
Почистити зуби,
прополоскати рот
водою, а потім
розчином
фурациліну 1 : 5000
Після
відкашлювання
зібрати 3-5мл
мокротиння в
скляний сухий
посуд
Направити до
лабораторії
протягом 2год.

5.

Довге тримання мокротиння в зовнішньому
середовищі призведе до розмноження мікробної флори і
руйнування клітинних елементів.
Зібраний матеріал для кожного виду дослідження
відправляти до лабораторії в спеціально призначених
ящиках або в стерилізаційній коробці, які після
використання дезінфікують дворазовим протиранням
0,2% розчином дезактину.
Пульмонологічне
відділення
НАПРАВЛЕННЯ
у клінічну лабораторію
АНАЛІЗ МОКРОТИННЯ ЗАГАЛЬНИЙ
Прізвище, ім’я, по батькові пацієнта __________________
________________________________________________
Дата: _________ Прізвище лікаря-куратора: ___________
Підпис медсестри: __________________________________

6.

Проводиться перед початком антибіотикотерапії
Оснащення
Стерильна скляна
банка з кришкою
Чашка Петрі
2% розчин натрію
гідрокарбонату

7.

Методика
проведення
Почистити зуби,
прополоскати рот
2% розчином натрію
гідрокарбонату
Відкашляти і
сплюнути мокротиння
на стерильну чашку
Петрі
Не можна торкатись країв стерильного посуду руками й
ротом, після спльовування посуд негайно закрити
стерильною кришкою і відправити в лабораторію.
Якщо у хворого немає мокротиння, необхідно:
за призначенням лікаря: дати відхаркуючі або муколітичні речовини
(калію йодид);
запропонувати відкрити широко рот, гортанним шприцом влити 2 – 3мл
стерильного 0,9% розчину калію хлориду. Розчин потрапляє в дихальні
шляхи, хворий відкашлює і спльовує в стерильний посуд.

8.

Методика
проведення
Збирається
протягом 24год в
суху чисту
плювальницю
Зберігається в
прохолодному
місці
Якщо виділяється
мало мокротиння,
тоді збирається
протягом 3 діб
Заздалегідь до посуду, призначеного для аналізу,
треба приклеїти етикетку, де вказується:
назва лабораторії;
мета аналізу;
прізвище та ініціали хворого відділення;
палата;
клінічній діагноз;
прізвище лікаря;
дата;
підпис медсестри.

9.

Мета
Знаходження в ньому гемолітичного
стрептококу патогенного стафілококу,
дифтерійної палочки;
З метою визначення чутливості до
антибіотика
Підготовка обладнання
в штативі дві стерильні пробірки з транспортним середовищем
(стерильні стержні - спеціальні стерильні ватні тампони,
закріплені на конусі дерев’яної або металевої палички,
вставлені в пробірку і знаходяться над середовище);
стерильний шпатель;
спиртівка;
сірники;
бланк направлення.

10.

Підготовка пацієнта
Посадити хворого
обличчям до
джерела світла
Стерильний
тампон
Не торкаючись до слизової
оболонки ротової
порожнини взяти мазок на
межі здорової і зміненої
слизової оболонки
мигдаликів
Горловину
пробірки
провести над
вогнем
спиртівки
Вставити стерильний
стержень в пробірку,
не торкаючись її
зовнішньої поверхні
Прикріпити направлення
і терміново відправити у
лабораторію

11.

Підготовка пацієнта
Голова хворого
відхилена назад,
кінчик носа
підняти
Стерильний
тампон
Ввести стерильний
стержень в один хід,
а потім – в другий
Горловину пробірки
перед введення
стерильного стержня
провести над вогнем
спиртівки, прикріпити
направлення і
відправити в
лабораторію

12.

Міська лікарня №1
ЛОР-відділення
НАПРАВЛЕННЯ
у бактеріологічну лабораторію
МАЗОК ІЗ ЗІВА ТА НОСА НА BL
Прізвище, ім’я, по батькові пацієнта: _________________
Дата і рік народження: _____________________________
Адреса: _________________________________________
Діагноз: Лакунарна ангіна__________________________
Дата: _________ Лікар: _____________
Підпис медсестри: _________________
Дезінфекція металевих шпателів:
замочування у 0,2% жавелю на 60хв.

13.

Підготовка пацієнта
жінка
Здійснити туалет
зовнішніх статевих
органів
чоловік
Промити головку
статевого члена
Теплою водою або блідо-рожевим
розчином перманганату калію
Забір сечі проводять в чистий
сухий скляний посуд з кришкою
Необхідно зібрати ранкову порцію
сечі в кількості 150 – 200 мл

14.

Щоб запобігти потраплянню сторонніх домішок (з піхви, сечівника),
збирають «середню» порцію сечі, тобто пацієнт починає і закінчує
мочитись в унітаз.
У жінок сечу іноді беруть катетером, щоб виключити потрапляння
патологічних домішок з піхви
Терапевтичне
відділення
НАПРАВЛЕННЯ
у клінічну лабораторію
АНАЛІЗ СЕЧІ ЗАГАЛЬНИЙ
Прізвище, ім’я, по батькові пацієнта _______________
________________________________________________
Дата: _________ Прізвище лікаря-куратора: _________
Підпис медсестри: _____________________________

15.

Добова кількість сечі – в межах 1500мл
Характеристика сечі: в нормі
Прозорість
Прозора
Колір
Жовтий або світло-жовтий
Питома вага
1003 – 1030
Реакція
Слабокисла
Білок
Відсутній
Пігменти
Відсутні
Цукор
Відсутній
Кетонові тіла
Відсутні
Лейкоцити
2 – 4 в п/з
Еритроцити
1– 2 в п/з
В осаді сечі – поодинокі клітини епітелію, лейкоцити
і мала кількість солей.

16.

Для дослідження на визначення кількості амілази – збирають 50мл
сечі, але обов’язково щойно випущеної, теплої сечі.
Для бактеріологічного дослідження достатньо 10мл сечі, зібраної в
стерильну ємність з гумовим корком.
Для дослідження сечі на наявність глюкози – збирають протягом
доби.
Перед відправлення до лабораторії необхідно визначити добовий
діурез.
Необхідно правильно оформити направлення-етикетку на матеріал, який
відправляють на лабораторне дослідження. У ній зазначають назву
лабораторії (клінічна, бактеріологічна, біохімічна); вид аналізу; прізвище та
ініціали хворого; відділення стаціонару або назву кабінету поліклініки;
клінічний діагноз; прізвище лікаря; ставиться підпис медичної сестри; дата

17.

Мета: Визначення концентраційної та видільної функції нирок
Проба Зимницького
Обладнання:
Підготовка пацієнта:
напередодні дослідження пацієнту
відміняють сечогінні препарати, приймання
рідини обмежують до 1,5л/добу.
Ввечері напередодні медична сестра готує
8 флаконів об'ємом 250мл (сухих, чистих).
Кожний флакон підписати:
У лабораторію
терапевтичне
відділення
ПРОБА ЗИМНИЦЬКОГО
І порція: 600 – 900____________________
Прізвище, ім’я, по батькові пацієнта:
_____________________________________
Дата: 13.01.20020р.____________________
Підпис медсестри: __________________
У лабораторію
терапевтичне
відділення
ПРОБА ЗИМНИЦЬКОГО
VІІІ порція: 300 – 600______________
Прізвище, ім’я, по батькові
пацієнта: ______________________
Дата: 13.01.2020р.________________
Підпис медсестри: _______________

18.

В 600 ранку хворий спорожнює сечовий міхур (дана порція
сечі для дослідження не збирається).
Протягом кожних трьох годин пацієнт мочиться у
відповідні ємності один або декілька разів.
I порція
600– 900
II порція 900 –1200
ІІІ порція 1200–1500
ІV порція 1500 – 1800
V порція
VI порція
VIІ порція
VIІІ порція
1800 – 2100
2100 – 2400
2400 – 300
300 – 600

19.

Медична сестра контролює, щоб хворий заповнив всі
баночки.
Якщо при поліурії, якщо хворому не вистачає об'єму однієї
баночки, медсестра видає додаткову баночку з надписом
(ПІП, номер порції).
При відсутності сечі на протязі трьох годин порожню
баночку здають в лабораторію.
В кожній порції визначають її питому вагу сечі.
ДД (добовий діурез) сечі становить 65 - 75% випитої
рідини.
Денний діурез становить 2/3 — 3/4 ДД
Питома вага 1004-1025

20.

Забір сечі для визначення кількості
форменних елементів (лейкоцитів,
еритроцитів, циліндрів)
Метод
Амбурже
Метод
Аддіса-Каковського
Метод
Нечипоренка

21.

За методом АМБУРЖЕ – сеча виділена протягом 3 годин.
За цим методом визначають хвилинну лейкоцитурію – кількість
форменних елементів.
У нормі за 1хв
виділяється:
1000 еритроцитів
2000 лейкоцитів
За методом АДДІСА –КАКОВСЬКОГО – визначають кількість
форменних елементів у добовій сечі.
У нормі за добу
виділяється:
1 • 106 еритроцитів
2 • 104 лейкоцитів
2 • 106 циліндрів
За методом НЕЧИПОРЕНКА – визначають кількість форменних
елементів в сечі в будь-який час доби в кількості 3 – 5мл із «середньої
порції». Визначають кількість форменних елементів в 1мл осаду сечі.
У нормі в 1мл осаду
сечі
1000 еритроцитів
2000 лейкоцитів

22.

Мета
Діагностика кишкових
інфекцій
Лабораторне
дослідження калу
макроскопічне
(копрологічне)
мікроскопічне
бактеріологічне
колір
лейкоцити
збудників кишкових
інфекційних
захворювань
щільність
форма
запах
домішки
(слиз, гній, кров,
кишкові паразити)
еритроцити
жирні кислоти
епітелій, слиз
рослинна
клітковина
яйця гельмінтів
хімічне
приховану
кров

23.

Підготовка пацієнта
За 4-5 дні до проведення
дослідження не приймати
препарати заліза, барію,
карболену, атропіну, рицинової
та вазелінової олії
Наклеїти направлення
на скляну чисту суху
посудину з кришкою
За допомогою шпателя
зібрати 5-10г ранкового щойно
виділеного калу з кількох
місць в скляну посудину і
відправити в лабораторію
ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ В лабораторію не можна
відправляти кал після клізми, введення
ректальних свічок.

24.

На суху чисту скляну
посудину з широкою
горловиною наклеїти
направлення
Шпателем зібрати після
випорожнення 30 - 50г ще
теплого калу з трьох
різних місць
У разі застосування хворим протигельмінтних
препаратів направити на дослідження всю порцію
калу.
Терапевтичне
відділення
НАПРАВЛЕННЯ
у клінічну лабораторію
АНАЛІЗ КАЛУ НА ЯЙЦЯ ГЕЛЬМІНТІВ
Прізвище, ім’я, по батькові пацієнта __________________
________________________________________________
Дата: _________ Прізвище лікаря-куратора: ___________
Підпис медсестри: __________________________

25.

Закріпити направлення на
зовнішньому боці
стерильної пробірки з
консервантом та
металевим стержнем
Покласти хворого на
лівий бік із зігнутими в
колінах ногами
Лівою рукою розвести
сідниці хворого, а правою
обертальними рухами
ввести петлю в анальний
отвір на 8-10см
Не торкаючись зовнішніх
стінок, петлею опустити у
пробірку і одразу
відправити до лабораторії

26.

Підготовка пацієнта
Протягом трьох днів
хворий дотримується
безгемоглобінової дієти
З лікарських засобів не
приймати препарати
заліза, йоду, брому
Терапевтичне
відділення
НАПРАВЛЕННЯ
у клінічну лабораторію
АНАЛІЗ КАЛУ НА ПРИХОВАНУ КРОВ
Прізвище, ім’я, по батькові пацієнта _________
___________________________________________
Дата: _________ Прізвище лікаря-куратора: ____
Підпис медсестри: _________________
Виключити
потрапляння крові з
інших джерел
кровотечі (носова,
кровотеча з ясен)
За допомогою шпателя
зібрати для дослідження
5-10г калу з різних місць в
суху чисту скляну ємність з
кришкою і відправити в
лабораторію

27.

позитивне
Відсутність динаміки
(рухомість органу)
Мале опромінення
Швидкість
негативне
Наявність документації (знімок)
Променеве навантаження
позитивне
Відсутність документації (знімку)
Визначаємо локалізацію пат. процесу
відносно інших органів
Досліджуємо органи в русі
Економність(використовуємо плівку)
Контакт з хворим
Rtq - скопія – це зображення
органу на екрані
Rtq – графія – це зображення
органу на рентгенівській
плівці
негативне

28.

Операційний
рентген
Палатний
рентген
Портативні
універсальні
апарати
Апарат для
важкохворих

29.

Рентгенографія (Rtq –графія) ОГК
Рентгенконтростна речовина не
застосовується
Оглядова
Rtq -графія
Флюорографія
велика кількість
знімків ОГК малих
розмірів для
масового
профілактичного
обстеження
великої кількості
людей за
допомогою
флюорографів
Томографія –
пошарові
знімки на
певній глибині
для виявлення
глибини
залягання
патологічного
процесу
Підготовка пацієнта не потрібна
Контрастна бронхографія
– рентгенологічне
дослідження бронхів та
трахеї після попереднього
заповнення їхнього просвіту
контрастною речовиною

30.

31.

кардіографія
урографія
кардіотраст
діодон
верографін
урографін
тріомбраст
В/в
В/в
Через
пряму
кишку
Через рот
Сульфат
барію
Холеграфія
(холангіографія)
білігност
Через рот
Rtq шлунка,
іригоскопія
холецистографія
білітраст,
холевід,
йопагност
В/в
бронхографія
йодоліпол
В тканини або органи,
що досліджуються
В тік крові
Через природні
отвори
Способи введення
В/в
В/в
Через пряму
кишку
Через рот
Контрастна рентгенографія – застосування контрастних
речовин для дослідження порожнистих органів
Застосування ренгтгенконтрастних речовин

32.

Підготовка пацієнта до рентгенологічного обстеження шлунка
Визначити форму, величину, рухомість,
положення шлунка, локалізацію виразки,
наявність патологічних змін
Мета
Підготовка пацієнта до рентгенобстеження
За 2-3 дні до
обстеження
виключають продукти,
які сприяють
метеоризму
Напередодні
1. 1800 – низько
калорійна
вечеря
2. 2000 - очисна
клізма
В день обстеження:
1. Натще
2. При великій кількості
рідини у - відсмоктати
шлунковий вміст через
зонд
Методика проведення
Випити 200г барієвої суміші
Зробити знімок

33.

34.

Якщо в шлунку натще є велика кількість рідини, то за
призначенням лікаря протягом 2 днів перед
рентгенологічним дослідженням промийте шлунок
товстим зондом.
Іноді шлунковий вміст відсмоктують безпосередньо
перед Rtg дослідженням

35.

Іригоскопія – рентгенологічне дослідження товстого кишечника
Визначити форму, величину, рухомість,
наявність патологічних змін
Мета
Підготовка пацієнта
За 2-3 дні до обстеження
1.виключають продукти, які
викликають метеоризм.
2.карболен – 2т. 3р./день
3.відвар ромашки 200-250мл
Напередодні
1. О 1500 (після
обіду) 30-50г
рицинової олії
всередину
2. 1800 – очисна
клізма
3. 2000 - очисна
клізма
У день обстеження
1. За 2,5 –3год. – легкий
сніданок
2. Через 30хв – очисна
клізма.
3. Через 30хв - очисна
клізма.
4. При метеоризмі –
газовідвідна трубка
Методика проведення процедури
У рентгенкабінеті у пряму кишку вводять
250г барієвої суміші у вигляді клізми
Знімок

36.

За добу до обстеження хворий не повинен
приймати медикаменти, які знижують тонус
перистальтики кишок.

37.

Холецистографія – рентгендослідження жовчевого міхура
Визначити форму величину, положення
Мета
жовчевого міхура, його скоротливу функцію,
наявність конкрементів
Підготовка пацієнта до рентгенобстеження
За 2-3 дні до
обстеження
виключають
продукти, які
сприяють
метеоризму
1.
2.
3.
4.
5.
6.
Напередодні
заявка в їдальню на харчування
обід – перша страва без хліба
1700вечеря: 50-100 г білого хліба, 25г масла
(100г сметани), 2 сирі яєчні жовтки
1800 – очисна клізма
1900 - 2000 - всередину йодовмісні
таблетовані препарати (холевід, йопагност,
білітраст) через кожні 10хв., запити солодким
чаєм
1-2години полежати на правому боці, грілка
Методика проведення
знімок
У день
обстеження:
1. за 2 год. до
обстеження –
очисна клізма
2. натще
3. у рентгенкабінет
взяти з собою 2
сирих курячих
яйця
Випити 2
сирих яйця
знімок

38.

пряма проекція

39.

Холангіографія – рентгенологічне дослідження жовчних
протоків, яке дає змогу оцінити їх стан.
Якщо холецитографія із застосуванням таблетованих
препаратів не дає результатів або є протипоказанням до їх
застосування, використовують білігност або біліграфін, які
вводять внутрішньовенно.
При цьому контрастується не лише жовчний міхур а й жовчні
шляхи (ХОЛЕГРАФІЯ)

40.

Підготовка пацієнта до ХОЛЕГРАФІЇ
За 2 – 3 дні до
обстеження
Напередодні
1.Перевірити
індивідуальну
чутливість хворого до
контрастної речовини –
ввівши внутрішньовенно
1-2 мл 20% розчину
білігносту
При підвищенні температури
тіла, появі свербіжу, висипань
або інших симптомів підвищеної
чутливості до йоду,
дослідження не проводять
У день обстеження
1.Натще.
2.При відсутності реакції в
рентгенкабінеті хворому,
який лежить в/в повільно
(протягом 3-5хв ввести
30-40мл 20% розчину
білігносту, підігрітого на
водяній бані до T 37оС.
3.Через 10-15хв після
введення білігносту на
рентгенограмі видно
жовчні протоки, а через
40-45хв – заповнюється
жовчний міхур

41.

42.

Рентгенологічне обстеження органів
сечовиділення
Оглядова рентгенографія
органів сечовиділення
Положення
пацієнта
Напередодні
очисна клізма
В день обстеження
• Помочитись
• Очисна клізма.
• Контроль на наявність газу
Висхідна
(ретроградна)
Нисхідна
(екскреторна)
Методика проведення процедури
лежаче
За 2-3 дні до обстеження
1.Вилучають
газоутворюючі продукти.
2. карболен- 1т. 3р./день
стояче
Підготовка
пацієнта
Контраста урографія
Контрастна
речовина вводиться
через катетер у
сечовивідні шляхи
Контрастна
речовина вводиться
в/в
Рентгенконтрастні речовини (в/в - проба)
1. верографін 60-76%
3. діодон
2. урографін
4. тріомбраст
Протипокази: алергія, тахікардія, гіпертермія,
слабкість

43.

Надання невідкладної допомоги при алергічній реакції на
йодовмісні препарати
1. При появі перших ознак алергії негайно припинити
введення препарату.
2. Викликати лікаря.
3. Прикласти міхур з льодом на зону введення.
4. За призначенням лікаря ввести в/м 2мл 1% димедролу,
2мл преднізолу або гідрокортизону.
5. В/в повільно ввести 10мл 10% хлориду калію.
6. Заповнити систему і ввести в/в краплинно препарати
призначені лікарем.
7. Контролювати показники пульсу, частоти дихальних
рухів, артеріального тиску.

44.

45.

Бронхографія
Підготовка пацієнта
Мета дослідження
Уточнення
локалізації
бронхолегеневого
процесу (пухлини,
бронхоекстази).
Дослідження відділів,
які недоступні при
бронхоскопії
Визначення об’єму
хірургічного
втручання
За 2-3 дні
1. Перевірити чутливість пацієнта до
р. контрастної речовини (1ст.л.
йодиду калію на молоці 3 р. /день).
2. Санація бронхів:
– протикашльові (лібексин 0,1
3р./день).
– інгаляції протеолітичних ферментів
(трипсин 2-3р./день)
– відхаркуючі середники
– бронхолітики
3. Сухоїдення
Підготовка обладнання:
– гумова груша розчином лідокаїну
температура 37-38оС;
– лоток, стерильний носовий катетер;
– шприц 20мл з розчином йодоліполу;
– електровідсмоктувач;
– флакон.
В день
обстеження:
1. Натще
2. За 60хв. 0,1г
люміналу.
3. Зняти зубні
протези.
2-3 години після
процедури
пацієнт не
повинен
приймати їжу