Український театр ХVII - ХVIIІ століття

1.

Український театр ХVII — ХVIIІ
століття

2.

Серед явищ мистецького побуту України ХVII-ХVIII століть особливої уваги
заслуговує театр, початки якого сягають ще в часи синкретичної єдності
найдавніших фольклорних жанрів: обрядових пісень, хороводів, театралізованих
дійств, що нерозривно поєднували слово, музику, танець, акторську гру. Проте
поступовий розвиток освіти, культури народу призвів до компромісних рішень цієї
проблеми. Цьому сприяли також контакти з європейським театром XVI—ХVII
століття, де поряд з п'єсами релігійного змісту, що виконувались у храмах з нагоди
Різдва, Великого Посту, Великодня, набував широкого розповсюдження народний
ярмарковий театр. Сформувалися типові сюжетні колізії побутових вистав з
характерними персонажами-масками: рівнивий старий чоловік, кокетлива молода
жінка, коханець, монах, Арлекін, Коломбіна та ін Подібні процеси своєрідно
виявлялись і в Україні як на професійному рівні у формах «високої драми», так і в
широкому існуванні жанрів «низького бароко» — у народних інтермедіях,
ляльковому театрі-вертепі.

3.

4.

Зміни в українському суспільстві під
імперською владою спричинили появу нових
форм театрального життя. Внаслідок
запровадження в Наддніпрянській Україні
кріпацтва російського штибу дворяни стали
запроваджувати у себе те, що було
характерним для побуту російських поміщиків.
Перейняли вони, серед іншого, і захоплення
кріпацьким театром. Наввипередки, за великі
гроші, хизуючись один перед одним, вони
наймали іноземних режисерів, хормейстерів,
балетмейстерів, диригентів і доручали їм

5.

6.

У Наддніпрянській Україні було чимало
кріпацьких театрів, розташованих у
поміщицьких маєтках. Серед найвідоміших
були театри в с.Кибинці на Полтавщині у
маєтку Д.Трощинського та в с.Качанівка на
Чернігівщині у поміщика Г.Тарнавського. До
маєтку Тарнавського на театральні вистави
приїздили М.Гоголь, М.Маркевич,
М.Максимович. У повісті «Музикант» театр
описав Т.Шевченко, який був добре знайомий з
господарем театру та його акторами. Театр

7.

Кріпацький театр за характером і змістом
залишався розвагою замкнутого кола людей,
панською примхою. Однак незважаючи на це
він готував кадри професійних акторів,
створював підґрунтя для подальшого розвитку
театрального мистецтва. Сприяло цьому також
і те, що деякі поміщики, бажаючи заробити
гроші на талантах своїх кріпаків, посилали
театральні трупи гастролювати в містах. Але
талановиті актори були абсолютно безправною
«хрещеною власністю» господарів. Коли
вистава не подобалася власникові, він міг її

8.

Наступним етапом становлення професійного
театру став аматорський театр. Гуртки акторіваматорів існували у вищих навчальних
закладах і гімназіях. Відомі аматорські трупи
працювали в Полтаві, Харкові, Ніжині,
Кременчузі та інших містах. За мовою і
репертуаром як кріпацький, так і аматорський
театри не були українськими.

9.

Шлях від аматорського до професійного театру в Харкові розпоча

10.

11.

Головним центром творення, виконання і розповсюдження цих основних форм т

12.

13.

Дві основні жанрові різновиди театрального мистецтва доби «українського б

14.

15.

16.

17.

Дякую за увагу!!!