Похожие презентации:
Українські землі в другій половині 16 століття. Тема 1
1.
Тема 1.Українські землі в
другій половині 16
століття
2.
Ми, Ягайло, з Божої ласки великий князь литовський, пан та дідич Русі, подаємо до відома усім, кого цестосується [...]
Отож, найясніша пані, нехай високість ваша прийме до такого високо спасенного зв’язку того ж пана
Ягайла, великого князя, за сина, а найяснішу княжну Ядвігу, дочку вашу найдорожчу, королеву Польщі,
нехай пошлюбить він законною дружиною. А гадаємо, що з того була б хвала Божа, душ спасіння, людям
честь і зміцнення держави». [...]
1385 р. в м. Крево (нині
територія Білорусі) було
укладено державнополітичний союз, відомий в
історії під назвою
Кревської унії.
Яка з уній поклала початок
об’єднанню Великого князівства
Литовського
і
королівства
Польського в єдину державу
3.
4.
«Ми, Сигізмунд Август, даною грамотою оголошуємо таке: на скликаному цьому сеймі закінчилисправу [об’єднання] між князівством Литовським та королівством Польським в братерській любові і за
згодою обох народів...»
5.
ЗМІСТ УНІЇПольща і Литва об’єдналися у федеративну державу –
Річ Посполиту («Республіка») з єдиним королем,
сеймом, грошовою системою, релігією. Литва
отримала автономію ( свій уряд, військо,
законодавство, суд). Українські землі переходили під
владу безпосередньо Польщі.
6.
Наслідки Люблінської унії для українських земель• Через Польщу на українські землі поширювався західноєвропейський
культурний вплив, збільшувалася кількість навчальних закладі
• Втрата українським суспільством своєї політичної еліти
• Виникнення на укр. землях величезних латифундій польських магнатів,
закріпачення селянства.
• Українське населення починає зазнавати релігійних і національних утисків
• На українських землях, що відійшли після Люблінської унії до Речі
Посполитої, запроваджувався адміністративно територіальний устрій за
польським взірцем.
• У Речі Посполитій на українських землях стало 6 воєводств:
• Руське (з центром у Львові), Белзьке (Белз), Подільське (Кам’янець),
Волинське (Луцьк), Брацлавське (Брацлав), Київське (Київ).
• Воєводства очолювали - воєводи.
7.
8.
Соціальна структура українського суспільстваШляхта – 2,5%
Духівництво – 2,5%
Міщани – 15%
Селяни – 80%
Соціальна структура населення українських земель.
У першій половині XVI ст. соціальна структура українського суспільства мала
становий характер.
Соціальні стани — великі групи людей, що мають закріплені законом права та
обов’язки, відрізняються своїм політичним становищем і наявністю привілеїв.
Привілей — пільга, право, надане володарем окремим особам, групам людей, станам.
9.
Становий поділ українського суспільства на початку XVI ст.10.
11.
Характерною рисою міського життя була цехова організація.Цех – об'єднання ремісників однієї спеціальності.
Перша згадка про існування цехової організації в українських землях датується 1386 р. - у
грамоті йдеться про цех шевців Перемишля .
12.
13.
Магдебурзьке право - звільнення міста від управління і суду державнихурядовців і феодалів та дарування права на створення органів місцевого
самоуправління
Магістрат – міська адміністрація,
яку очолював війт
Бургомістри –
помічники
війта
Райці особи, які
управляли
містом
Лавники –
засідателі
суду
14.
15.
Фільварок — хутір, маєток, велике шляхетське господарство, орієнтоване на ринок. Бувбагатопрофільним господарством, у якому вся земля належала панові і який базувався на
праці селян, що відробляли тяглову службу або панщину.
Поширенню фільваркової системи господарювання на українських землях у складі
Великого князівства Литовського сприяло здійснення заходів за «Уставою на волоки»
(1557 p.), підписаною польським королем і великим князем литовським Сиґізмундом II
Августом. Згідно з документом, усі земельні володіння великого князя вимірювалися й
ділилися на однакові ділянки — волоки. Найкращі орні землі відводилися під
великокнязівські фільварки, решта розподілялася між селянами. За користування волокою
тяглові селяни з усіма дорослими членами своєї родини повинні були відпрацьовувати два
дні панщини у фільварку.
16.
17.
Поширення якої формигосподарювання в ХVI ст.
спонукало сучасника зробити
такий висновок:
«Братія шляхетська, побачивши
перед собою родючі українські
землі, думала не про татар та
козаків, а про нову здобич для
польського плуга»?
А зимівник
Б уход
В фільварок
Г слобода
Про який соціально-економічний процес
ідеться в Литовському статуті 1588
р.? «Якби якийсь вотчинний підданий або
селянин пішов від котрогось боярина, не
переходячи до іншого [боярина], і той, від
якого піде, не шукав би того підданого або
селянина десять років, — надалі йому до
нього нема діла».
А обезземелення
Б окатоличення
В закріпачення
Г полонізація
18.
Зображеного на картині історичногодіяча називали
А «Самодержцем усієї Русі».
Б «Руським батьком козацтва».
В «Першим руським професором».
Г «Некоронованим королем Русі».
19.
20.
21.
22.
23.
24.
25.
Реформація в УкраїніРеформація – перетворення, виправлення
Протестантизм – християнські течії, що виникли в період реформації в XVI ст.
В Україні найвпливовіша протестантська течія
кальвінізм – головний постулат: Бог навіки визначив обраних для спасіння людей,
незважаючи на людські провини й заслуги.
Протестантизм не набув масового характеру в Україні (найбільша кількість
осередків – 100)
Найголовнішим здобутком Реформації в Україні:
–оновлення православної церкви;
–використання в богослужінні перекладів Святого Письма мовою народу;
–1556-1561 рр. українською мовою було видано Пересопницьке Євангеліє
26.
Контрреформація в УкраїніКонтрреформація – рух католицької церкви для боротьби з Реформацією.
Орден єзуїтів («Товариство Христове»):
боротьба проти православ’я;
основний девіз: «Усе на славу Божу»;
поширення католицизму через педагогічну діяльність(відкриття шкіл) і дипломатію
27.
Православні братстваБратства – національно-релігійні громадські організації православної шляхти та міщан у XVI–XVIII ст.
Виникли на базі традиційних церковних братств при парафіяльних храмах
опікувалися своїми церквами;
надавали позики своїм членам,;
організовували позикові каси;
рятували міщан від боргів;
організовували притулки для збіднілих і старців;
організовували в містах оборону українського міщанства;
виступали зі скаргами на утискувачів до міських магістратів;
висилали посольства до королів;
шукали допомоги в шляхти й вельмож.
Перші братства виникли у Львові: Благовіщенське (1542р.); Миколаївське (1544р.);
Найвідоміші братства:
Львівське Успенське ставропігійне братство (1586 р.),
Київське Богоявленське братство (1615 р.)
Ставропігія — автономна православна церковна одиниця, яка підлягає юрисдикції не місцевому ієрархові, а
безпосередньо патріархові і користується спеціальними правами.
28.
Становище православної церкви:криза православної церкви у зв’язку із не сформованістю української держави;
відсутність підтримки православної церкви Константинопольською патріархією;
залежність церкви від світської влади – право призначати єпископів великим
литовським князем і польським королем;
педагогічна діяльність чернечого ордену єзуїтів в школах виховували дітей в дусі
відданості католицької церкви й діти зрікалися батьківської мови, культури, віри;
1589 р. надання Московському патріархату титулу Патріархата Московського та всієї
Русі
29.
Дайте визначення поняттюдобірка текстів різних авторів, у яких
обговорюються проблемні питання релігійної дискусії між
католицькою та православною церквами з метою їх
об'єднання
_______________________ —
_________________ - твори релігійного спрямування, у
яких висувалися аргументи авторів, спрямовані проти
поглядів їх противників.
30.
полемічної літературиПершим помітним твором
в Україні
вважається написана за дорученням князя К.-В. Острозького відповідь
аріанина Мотовила на книгу П. Скарги «Про єдність церкви Божої під одним
пастирем...».
Одним із перших православних письменників полемістів став ректор
Острозької школи Герасим Смотрицький. У виданих 1587 р. творах «Ключ царства
небесного» і «Календар римський новий» він різко критикував католицизм й папство,
захищав православ’я й обґрунтовував шкідливість календарної реформи папи Григорія
ХІІІ.
Твори цього жанру значно поширилися в Україні у зв’язку з підготовкою й
укладенням Берестейської унії. Найвідомішими православними письменникамиполемістами були Клірик Острозький, Стефан Зизаній, Мелетій Смотрицький, Іван
Вишенський, Іов Борецький, Захарія Копистенський.
31.
У 1577 р. польський проповідник-єзуїт Петро Скарга видав книгу «Про єдністьцеркви Божої під одним пастирем...», у якій доводив необхідність об’єднання двох
церков.
32.
Берестейська унія – об’єднання у 1596 р. католицької та української православної церквив єдину – греко-католицьку
Причини унії:
бажання католицької церкви розширити свою владу на українські землі;
бажання православного духовенства отримати однакові права з католицьким; припинити
ворожнечу між православними та католиками.
Зміст унії:
утворювалася Українська греко-католицька церква, яка підпорядковувалася голові
католицької церкви папі римському, але зберігала церковний обряд і церковнослов’янську
мову богослужіння;
греко-католицькі священики та греко-католицька шляхта прирівнювались у
правах до католицьких;
православна церква в Україні оголошувалася поза законом.
Наслідки унії:
не відбулося фактичного зрівняння в правах католиків та греко-католиків; переважна
частина українців не визнали унію й в українському суспільстві загострилось
протистояння на ґрунті віросповідання.
33.
34.
Книговидання1574 р. – Іван Федоров у Львові видав перші книги в
Україні – «Апостол», «Буквар»;
1581 р. в Острозі І.Федоров надрукував Острозьку
Біблію церковнослов’янською мовою
35.
школи при церквах і монастирях;єзуїтські колегіуми;
братські школи;
Освіта
70-х рр.. XVI ст. - слов’яно-греко-латинські школи:
1578р. – Острозька школа, яка крім середньої давала вищу освіту;
(Зараз Острозька академія — перший вищий навчальний заклад у
Східній Європі, найстарша українська науково-освітня установа)
1585 р. – слов’яно-греко-латинська школа при Львівському братстві.