214981

1.

НЕОРГАНІЧНІ
РЕЧОВИНИ
Д О Л ГАЧ О В А О . А .

2.

ПЛАН ЗАНЯТТЯ:
1. Елементний склад організмів
2. Класифікація хімічних
елементів за їх кількістю в
організмах: макро та
мікроелементи.
3. Роль неорганічних речовин у
життєдіяльності живих
організмів.

3.

• Усе живе та не живе у світі побудовано з
хімічних елементів. І тільки у живій природі
усі елементи характеризуються складністю
хімічних сполук. Це зумовлено певною
упорядкованістю їх на молекулярному рівні,
відмінності між хімічним складом
органічного та неорганічного світу і
виявляється уже на молекулярному рівні.
• За дослідженнями біохіміка
В.О.Енгельгардта «глибока корінна відміна
живого від неживого полягає у здатності
живого створювати порядок із хаотичного
теплового руху молекул».
Хімічні елементи живих організмів
створюють два класи сполук – неорганічні і
органічні.

4.

Біохімія – наука,
яка вивчає
хімічний склад
живих форм,
хімічні процеси,
хімічні
закономірності.

5.

6.

Із відомих хімічних елементів до складу клітин входить понад 80.
Елементів, які були б властиві лише живим організмам, у природі не
знайдено. Близько 30 елементів наявні в клітинах постійно, а понад 5
потрапляють водою, їжею, вдихаються.

7.

Всі елементи, що входять до складу клітин організмів поділяють на групи:
1. Органогенні – оксисен, нітроген, гідроген, карбон.
2. Макроелементи – кількість їх становить від 0,1% до 0,01 %.
3. Мікроелементи – містяться в кількостях від 0,001% до 0,000001%.
4. Ультрамікроелементи – ті, концентрація яких не перевищує 0, 000001%.

8.

Хімічні елементи, які
входять до складу клітин і
виконують біологічні функції
називають біогенними.
Всі живі організми
відрізняються від
навколишньої неорганічної
природи за кількісним
складом хімічних елементів.
Хімічні елементи беруть
участь у побудові організму
у вигляді іонів.

9.

Співвідношення елементів в
живих і неживих об’єктах є
різним. Якщо в неживих
об’єктах на нашій планеті за
кількістю атомів найбільш
поширеними є
О(63
%), Si(21,2 %), Аl(6,5 %), Na(2,4
%), Fe(1,9 %) і Са(1,9 %), то в
живих перші місця за вмістом
займають Н(64 %), О(25,6 %),
С(7,5 %), N(1,25 %),
Р(0,24%), S(0,06 %).

10.

Так, Оксиген ( Кисень) і Гідроген
(Водень)утворюють воду, що є
універсальним розчинником і
середовищем, у якому відбуваються
біохімічні реакції.

11.

Наявність Нітрогену (Азоту) вкрай важлива для утворення
найважливіших інформаційних молекул — ДНК і РНК.
Фосфор бере участь в утворенні макроергічних зв’язків,
тобто є найважливішим компонентом систем забезпечення
клітин енергією. А Сульфур (Сірка) відіграє важливу роль у
формуванні просторової будови біологічних молекул.

12.

Вміст у клітині та значення для організму макроелементів.
Елемент
Вміст маси
клітин, %
Фосфор (Р)
0,2-1,0
Калій (К)
0,15-0,4
Сірка (сульфур, S)
0,15-0,2
Хлор (Cl)
0,05-0,1
Кальцій (Са)
0,04-2,0
Магній (Mg)
0,02-0,03
Залізо (Ферум, Fe)
0,01-0,015
Значення
Входить до складу кісток, білків,
нуклеїнових кислот, АТФ.
Основний позитивно заряджений іон в
організмі.
Входить до складу білків та інших
біомолекул
Негативно заряджений іон в організмі
Основний компонент кісток і черепашок,
бере участь у реалізації метаболічних
процесів.
Головний внутрішньо-клітинний позитивно
заряджений іон
Входить до складу багатьох біомолекул у
тому числі гемоглобіну.

13.

МІКРОЕЛЕМЕНТИ
Так називають хімічні
елементи, які є в тваринних
і рослинних організмах, а
також в організмі людини у
дуже малих кількостях. Їх
маса становить від 0,001 до
0,000001 % маси тіла. Вони
входять до складу
ферментів, гормонів і ряду
інших важливих сполук.

14.

УЛЬТРАМІКРОЕЛЕМЕНТИ
До цієї групи відносять
елементи, маса яких
становить менше 0,000001 %
маси тіла. Це Уран, Радій,
Аргентум, Меркурій,
Берилій, Цезій, Селен.

15.

Їх біологічна роль мало досліджена. Скоріше за все, вони потрапляють до
організму випадково у вигляді домішок у складі необхідних речовин. Проте
в ряді випадків було відмічено їхній вплив на організм. Наприклад,
препарати, які містили дуже низькі концентрації Аu, виявили суттєвий
профілактичний ефект щодо атеросклерозу.

16.

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ !