Поняття. Логічна характеристика понять. Види понять. Відношення між поняттями

1. Поняття. Логічна характеристика понять. Види понять. Відношення між поняттями

Лекція 2-3

2. ПЛАН

1.
2.
3.
4.
5.
Загальна характеристика поняття. Засоби
вираження понять у мові.
Логічна структура поняття. Закон
зворотного відношення між обсягом та
змістом поняття.
Види ознак, що складають зміст поняття.
Види понять за обсягом (екстенсіональна
характеристика понять) та за змістом
(інтенсіональна характеристика понять).
Відношення між поняттями.

3. 1. Загальна характеристика поняття. Засоби вираження понять у мові

Поняття (концепт) – це форма думки,
що відповідає об’єктам дійсності
сукупністю їх загальних суттєвих ознак.
Прийоми утворення понять –
порівняння, аналіз, синтез,
абстрагування та узагальнення.

4. 1. Загальна характеристика поняття. Засоби вираження понять у мові

Порівняння – це встановлення подібності або
відмінності предметів.
Аналіз – це поділ предмета на складові
частини.
Синтез – поєднання складових частин
предмета.
Абстрагування – відволікання від несуттєвих
особливостей предмета.
Узагальнення – утворення множин предметів
за однією властивістю шляхом її ототожнення.

5. 1. Загальна характеристика поняття. Засоби вираження понять у мові

Мовною формою понять є слова і
словосполучення, які є іменними частинами
мови (іменники, прикметники, числівники,
займенники). Словесне іменування поняття
називається терміном.
Поняття мають предметне та смислове
значення. Предметне значення або денотат
– це об’єкт, що відповідає поняттю та слову
(словосполученню). Смислове значення або
сенс – це змістовна інформація про предмет.

6. 2. Логічна структура поняття. Закон зворотного відношення між обсягом та змістом поняття

Логічна структура поняття містить: зміст та
обсяг.
Зміст поняття – це якісна (інтенсіональна)
характеристика поняття, що представляє
сукупність суттєвих ознак предмета думки.
Обсяг поняття – це кількісна
(екстенсіональна) характеристика поняття, що
представляє сукупність (клас) індивідів, які
охоплюються думкою і постають як її предмет.

7. 3. Види ознак, що складають зміст поняття

Ознака – особливість предмета або явища,
яка визначає подібність свого носія до
інших об'єктів пізнання або відмінність від них.
Ознакою може бути відображена властивість
предмету або відношення між предметами.
Ознака – це логічна характеристика наявності
або відсутності властивості предмета думки
або відношення між предметами.

8. 3. Види ознак, що складають зміст поняття

І. За субстанційністю
1. СУТТЄВІ ОЗНАКИ
А. ОСНОВНІ
Б. ЗАГАЛЬНІ
В. РОДОВІ
Г. НЕОБХІДНІ
2. НЕСУТТЄВІ
ОЗНАКИ
ПОХІДНІ
ІНДИВІДУАЛЬНІ
ВИДОВІ
ДОСТАТНІ
ІІ. За кількістю
ПРОСТІ
СКЛАДНІ
ІІІ. За якістю
ПОЗИТИВНІ
НЕГАТИВНІ

9. 4. 1. Види понять за обсягом (екстенсіональна характеристика понять)

1.
За кількістю елементів обсягу поняття
поділяються на:
порожні(нульові) поняття:
фактично хибні (міст через Атлантичний
океан, українська інквізиція);
логічно хибні (мирна війна, одружений
холостяк, злочинець, який не вчинив
жодного злочину);
гіпотетичні (член НАТО Україна);
необхідні (ідеальна держава, високе
право);

10. 4. 1. Види понять за обсягом (екстенсіональна характеристика понять)

непорожні поняття:
одиничні
(НЮУ імені Ярослава
Мудрого, чинний ЦК України);
загальні, які поділяються на:
реєструючі (державний податок в
Україні,
законний
представник
потерпіого) та
нереєструючі (факт, подія, злочин).

11. 4. 1. Види понять за обсягом (екстенсіональна характеристика понять)

2.
За характером (пов’язаністю /
непов’язаністю) елементів обсягу
поняття поділяються на:
збірні поняття з пов’язаними елементами
класу, який постає як сукупна цілісність
предметів (банда, сузір’я, колектив);
незбірні поняття, в яких ігноруються
можливі відношення між елементами
класу (злочинець, зірка, людина).

12. 4. 2. Види понять за змістом (інтенсіональна характеристика понять)

1.
2.
За типом елементів обсягу поняття
поділяються на:
конкретні (злочин, держава) та
абстрактні (злочинність, провина).
За характером ознак поняття
поділяються на:
Позитивні (осудність) та негативні
(неосудність).

13. Утворення негативних понять

Еле
мент
А-
Значення
Вказує на відсутність,
заперечення
Приклад
Атеїзм,
асиметрія,
аморальний
Абстракція,
абсистенція
Аб-; Вказує на видалення,
абс- відволікання ві чогонебудь
Ана- «зворотньо», «без», вказує Анахронізм,
(ан-) на невідповідність,
анаеробний,
протиставлення
анархія

14. Утворення негативних понять

Елем
Значення
ент
Анти- «проти», вказує на
протилежність, протидію
Приклад
Антифашист,
антикомуніст,
антитеза,
антипатія
ДеВказує на відсутність,
(дез-) відміну, зниження
Демобілізація,
дезінформація,
деморалізація
Дис- Вказує на порушення,
(диз-) втрату
Дисгармонія,
дисбаланс,
дискваліфікація

15. Утворення негативних понять

Елемент
Значення
Контр«Проти», вказує на
(контра-) спрямованість проти
чого-небудь, протидію
Приклад
Контратака,
контраргумент

16. 4. 2. Види понять за змістом (інтенсіональна характеристика понять)

3.
За пов’язаністю поняття поділяються
на:
співвідносні (позивач, відповідач) та
безвідносні (договір, норма права).

17. Завдання

Дайте повну логічну характеристику
поняттям:
а) “кредитор”,
б) “неправомірний”.

18. 5. Відношення між поняттями

Всі поняття можуть бути порівнянними
(співвідносними): “держава” і “республіка”
або непорівнянними (неспіввідносними):
“норма права” і “атмосфера”.
Непорівнянними логіка не займається.
Порівнянні
поняття
можуть
співвідноситись за двома критеріями:
наявності спільних елементів обсягу або
загального родового поняття.
Порівнянні поняття поділяються на дві
групи – сумісні та несумісні за обсягом.

19. 5. Відношення між поняттями

Для
правильного
визначення
виду
відношень
між
поняттями
потрібно
задавати до кожної пари понять питання:
“Чи всі елементи класу А є елементами
класу В?” та “Чи всі елементи класу В є
елементами класу А?” В залежності від
отриманих відповідей на ці запитання
будуть визначені види відношень між
даними
поняттями,
які
прийнято
зображувати на діаграмах Ейлера.

20. А. Сумісні за обсягом поняття

1. Тотожні поняття
А − Конституція, В − основний закон
держави
Формула: А ≡ В

21. А. Сумісні за обсягом поняття

2. Підпорядковані поняття
А − юрист, В − прокурор
Формула: В А (В належить А).
А – родове поняття (рід), В – видове (вид)

22. А. Сумісні за обсягом поняття

3. Перехресні поняття
А – свідок, В – викладач
Формула: А ∩ В.

23. Б. Несумісні за обсягом поняття

1. Супідрядні (співпідпорядковані)
поняття
А – прокурор, В – адвокат

24. Б. Несумісні за обсягом поняття

2. Контрарні (протилежні) поняття
А – «гарний юрист» і В – «поганий
юрист»

25. Б. Несумісні за обсягом поняття

3. Контрадикторні (суперечні)
поняття
А – «гарний юрист» і В – «негарний
юрист»

26. Завдання

1.
Визначити відношення між
поняттями:
А – депутат Верховної Ради, В –
науковець, С – юрист.
А – книга, В – сторінка книги, С –
підручник, D – підручник з логіки
А – чоловік, В – молодий чоловік; С –
немолодий чоловік, D – син, E - онук

27. Приклад (cекція “Аналітичне мислення” )

Ситуація №1 (ЗНО в магістратуру, вступні випробування
2016 р.)
У коледжі на 3-му курсі навчається 100 студентів, серед
яких було проведене опитування щодо вивчення ними
іноземних мов. В опитуванні взяли участь усі
третьокурсники. У результаті було з’ясовано, що серед
студентів є ті, хто вивчає лише одну іноземну мову, є ті, які
вчать дві або й три мови, а є й такі, хто не вивчає жодної.
Кількісні дані опитування такі:
1) англійську мову вивчає 31 студент (включно з тими, хто
вивчає й іншу / інші мови);
2) німецьку мову вивчають 30 студентів (включно з тими, хто
вивчає й іншу / інші мови);
3) французьку мову вивчають 28 студентів (включно з тими,
хто вивчає й іншу / інші мови);

28. Секція “Аналітичне мислення”

4) загальна кількість студентів, які вивчають лише
англійську або англійську з іншою / іншими мовами і
студентів, які вивчають лише німецьку або німецьку з
іншою / іншими мовами, становить 55 осіб;
5) загальна кількість студентів, які вивчають лише
англійську або англійську з іншою / іншими мовами і
студентів, які вивчають лише французьку або
французьку з іншою / іншими мовами, становить 52
особи;
6) загальна кількість студентів, які вивчають лише
німецьку або німецьку з іншою / іншими мовами і
студентів, які вивчають лише французьку або
французьку з іншою / іншими мовами, становить 53
особи;
7) усі три мови вивчають 2 студенти.

29. Секція “Аналітичне мислення”

1. Скільки третьокурсників вивчає лише
англійську мову?
А 15 Б 18 В 20 Г 25 Д 30
2. Скільки третьокурсників вивчає німецьку
мову, але не вивчає французької?
А 15 Б 20 В 24 Г 25 Д 30
3. Скільки третьокурсників не вивчає
жодної мови?
А 20 Б 21 В 23 Г 27 Д 30

30. Секція “Аналітичне мислення”

Розставимо відповідну умовам пп.1 3 та 7 кількість елементів класів та
загальну кількість елементів класу Т. Невідомі нам дані по елементам класів, що
знаходяться в області перехрещення позначимо змінними x, y, z (мал. 1).

31. Секція “Аналітичне мислення”

Знайдемо значення змінних;
а) відповідно умовам п. 4: 31+30-х=55, звідки х=6;
б) відповідно умовам п. 5: 31+28-у=52, звідки у=7;
в) відповідно умовам п. 6: 30+28-z=53, звідки z=5.
Добавимо на діаграму отримані значення.
Розрахунок залишившихся в кожній області
діаграми значень тепер не представляє складності.

32. Секція “Аналітичне мислення”

33. Секція “Аналітичне мислення”

Тепер розрахуємо, скільки студентів
вчать будь-яку іноземну мову:
31+21+3+18=73.
Дізнаємось, скільки студентів не
вивчає жодної мови: 100 73=27.

34. Секція “Аналітичне мислення”

Тепер можемо дати відповідь на всі
запитання завдання:
1. Скільки третьокурсників вивчає лише
англійську мову?
Відповідь: В 20.
2. Скільки третьокурсників вивчає німецьку
мову, але не вивчає французької?
Відповідь: Г 25.
3. Скільки третьокурсників не вивчає жодної
мови?
Відповідь: Г 27.