Похожие презентации:
Соціальні норми поведінки
1.
«Соціальні норми поведінкиу різних соціальних
спільнотах»
Презентація студента групи П-11-27
Костянтина ВОЙТЕНЯКА
2.
Людина як особистість формується під впливом системи соціальнихвідносин, у яку вона включена. Соціальну норму визначають як правило,
вимогу суспільства до особистості, у яких представлені більш-менш
точно обсяг, характер, а також межі можливого й припустимого в її
поведінці.
Соціальні норми – продукт пізнання і переробки у
свідомості людей інформації про минуле і теперішнє, про
найбільш раціональні форми поведінки й діяльності, що
виправдали себе на практиці і ведуть найкоротшим шляхом до
корисного результату.
3.
Виступаючи як потужні засоби соціальної регуляції поведінки,соціальні норми є «мостом», що пов’язує воєдино всі прояви особистості
людини, її поведінки з найважливішими інститутами сучасного
суспільства,
його
структурою
та
вимогами.
Урегульованість
життєдіяльності людей у суспільстві, так звана нормативність поведінки,
забезпечується низкою різнобічних вимог, які мають системний характер,
соціальну спрямованість та називаються соціальними нормами.
Соціальні норми – невід’ємний елемент суспільного
управління, засіб орієнтації поведінки особистості чи соціальної
групи в конкретних соціальних умовах і одночасно засіб
контролю з боку суспільства за їх поведінкою.
4.
Корисність соціальної норми:- по-перше, відносна, оскільки норма, корисна для інтересів однієї
соціальної групи, може бути нейтральною або навіть шкідливою
для іншої;
- по-друге, мінлива в просторі й часі, вона змінюється відповідно
до змін у суспільних умовах життя людей.
5.
Основними видами нормативних систем у сучасному суспільстві єправо, мораль, звичаї й традиції.
Право – єдина (неальтернативна) для конкретного суспільства
сукупність норм, що закріплює вже сформовані відносини, у тому числі
загальнолюдські, або визнає припустимими (обов’язковими) соціально
корисні варіанти поведінки, що не мали до того масового характеру.
Коли індивід добровільно й свідомо виконує правові розпорядження,
вони стають його переконаннями, тобто переходять у структуру моралі.
Мораль – альтернативна (неоднорідна) система, представлена
загальноприйнятими в суспільстві нормами та нормами певних
прошарків і груп населення.
Вони також закріплюють уже сформовані правила й цінності суспільства
(групи), але переважно у вигляді оцінювальних суджень (порядно –
непорядно, чесно – нечесно, справедливо – несправедливо).
Звичаї й традиції закріплюють історично сформовані, зручні й звичні
зразки поведінки, здебільшого правила співжиття та взаємодії людей.
6.
Соціальні норми поведінки у різних спільнотахвизначаються культурними, історичними, релігійними
та соціальними особливостями кожного суспільства.
Вони регулюють взаємодію між людьми і визначають, що є
прийнятним або неприйнятним у певних ситуаціях.
Ось кілька прикладів:
7.
Сімейні спільнотиУ багатьох культурах важливі такі норми, як повага до
старших, підтримка членів сім'ї, та взаємодопомога. У
традиційних спільнотах діти зобов’язані слухатися батьків,
а дорослі – турбуватися про старших членів родини.
8.
Професійні спільнотиНорми включають етичну поведінку, виконання
професійних обов’язків, повагу до колег і керівників. У
різних професіях існують власні кодекси етики, які
регулюють взаємодію між працівниками.
9.
Релігійні спільнотиПоведінка часто визначається релігійними канонами,
які вказують на те, як слід одягатися, говорити та
поводитися. Наприклад, у мусульманських спільнотах
важливими є норми скромного одягу та дотримання
молитв.
10.
Інтернет-спільнотиНа онлайн-платформах існують негласні правила
спілкування, такі як повага до інших, уникання образ і
тролінгу. У різних форумах і соціальних мережах можуть
бути свої специфічні правила поведінки.
11.
Культурні спільнотиНорми можуть варіюватися від культури до культури.
Наприклад, у японському суспільстві особлива увага
приділяється ввічливості та стриманості, тоді як у західних
культурах більше уваги може надаватися особистій свободі
та вираженню думки.
12.
Кожна спільнота має свої унікальні норми, якідопомагають забезпечити гармонійне співіснування та
підтримку стабільних соціальних відносин.