Сечовидільна система 2020

1.

2.

нирки
сечоводи
сечовий міхур
сечовивідний
канал

3.

утворення сечі:
– Регуляція балансу рідини
(води) і балансу
електролітів (солей, іонів)
– Виведення кінцевих
продуктів обміну речовин
– Регуляція кров’яного тиску

4.

5.

• Вкрита фасцією та
жировою
капсулою;

6.

• В області воріт
нирки
знаходяться:
– нерви,
– кровоносні
судини
– сечовід

7.

• Складається з
• кіркової речовини
• мозкової речовини

8.

• Мозкова речовина
• складається з 8-12
пірамід.
• Верхівки пірамід звернені
в ниркові чашечки.

9.

• Кіркова речовина:
• лежить поверхнево,
між капсулою і
основами пірамід,
• проникає між
пірамідами у вигляді
ниркових колонок.

10.

• Кіркова речовина:
• Мозкова речовина
вростає в кіркову,
утворюючи мозкові
промені.

11.

• Основні структури нирки –
дві системи канальців:
нефрони і збиральні
трубочки.

12.

– структурнофункціональна одиниця
нирки, у якій вібувається
утворення сечі.
• Декілька нефронів
відкриваються в одну
збиральну трубочку,
утворюючи часточку
нирки.

13.

• Збиральні трубочки
відкриваються на
вершині пірамід
• Збиральні трубочки не є
частиною нефронів

14.

• Паренхіма представлена
епітеліальними нирковими
канальцями – нефронами і
збиральними трубочками.
• Строма нирки складається із
пухкої волокнистої
сполучної тканини
(інтерстицій).
В ній знаходяться капіляри.

15.

15

16.

• Ниркове тільце
• (капілярний клубочок і
капсула БоуменаШумлянського)
• Канальці нефрона

17.

проксимальний
звивистий
каналець
дистальний
звивистий
каналець
проксимальний
прямий
каналець
дистальний
прямий
каналець
тонкий
каналець
(нисхідна
частина)
тонкий
каналець
(висхідна
частина)

18.

• Проксимальний прямий,
тонкий та дистальний
прямий канальці
утворюють петлю
нефрона (петлю Генле)
• Петля Генле має
нисхідний та висхідний
сегменти

19.

містить ниркові тільця,
звивисті проксимальні і
дистальні канальці усіх видів
нефронів.

20.

містить ниркові тільця,
звивисті проксимальні і
дистальні канальці усіх видів
нефронів.

21.

містить ниркові тільця,
звивисті проксимальні і
дистальні канальці усіх видів
нефронів.

22.

складається з прямих
проксимальних і дистальних
канальців, тонких нисхідних
та висхідних канальців, а
також збиральних трубочок.

23.

складається з прямих
проксимальних і дистальних
канальців, тонких нисхідних
та висхідних канальців, а
також збиральних трубочок.

24.

складається з прямих
проксимальних і дистальних
канальців, тонких нисхідних
та висхідних канальців, а
також збиральних трубочок.

25.

26.

27.

28.

29.

30.

• Капсула
• Клубочок
• Мезангій

31.

• Капсула утворена
внутрішнім і зовнішнім
листками, між якими
розміщена порожнина
капсули, яка переходить
в просвіт проксимального
канальця нефрона.

32.

• Клубочок складається із
кровоносних капілярів,
що формують первинну
капілярну мережу між
приносною та виносною
артеріолами.

33.

В судинних клубочках
між капілярами
присутній простір –
мезангій.
Він заповнений
мезангіоцитами
та матриксом.

34.

В судинних клубочках
між капілярами
присутній простір –
мезангій.
Він заповнений
мезангіоцитами
та матриксом.

35.

В судинних клубочках
між капілярами
присутній простір –
мезангій.
Він заповнений
мезангіоцитами
та матриксом.

36.

37.

38.

39.

• Особливості будови
ниркового тільця:
1. Ендотелій капілярів
містить пори

40.

• Особливості будови
ниркового тільця:
1. Ендотелій капілярів
містить пори

41.

• Особливості будови
ниркового тільця:
2. Базальна мембрана є
загальною для
ендотелію капілярів і
внутрішнього листка
капсули

42.

• Особливості будови
ниркового тільця:
2. Базальна мембрана є
загальною для
ендотелію капілярів і
внутрішнього листка
капсули

43.

• Особливості будови
ниркового тільця:
3. Внутрішній листок
капсули
утворений особливими
клітинами –
подоцитами.

44.

• Особливості будови
ниркового тільця:
3. Внутрішній листок
капсули
утворений особливими
клітинами –
подоцитами.

45.

• Від тіл подоцитів
відходять широкі
відростки –
цитотрабекули, від
яких починаються
короткі – цитоподії,
• Ці відростки охоплюють
капіляри

46.

47.

48.

• Між цитоподіями
розміщуються
фільтраційні щілини.
• Вони закриті
діафрагмами

49.

Ендотелій капілярів
клубочка
Тришарова
гломерулярна мембрана
Подоцити внутрішнього
листка капсули

50.

• Фільтрація відбувається
через:
• пори в капілярах;
• суцільну базальну
мембрану;
• фільтраційні щілини
між відростками
подоцитів

51.

Через «фільтр» із
крові в порожнину
капсули фільтруються
складові частини
плазми крові, що
утворюють первинну
сечу.

52.

53.

проксимальний
звивистий
каналець
дистальний
звивистий
каналець
проксимальний
прямий
каналець
дистальний
прямий
каналець
тонкий
каналець
(нисхідна
частина)
тонкий
каналець
(висхідна
частина)

54.

55.

Епітелій:
Одношаровий кубічний проксимальні та
дистальні канальці
Одношаровий плоский –
тонкий сегмент

56.

Епітелій:
Одношаровий кубічний проксимальні та
дистальні канальці
Одношаровий плоский –
тонкий сегмент

57.

складається зі
звивистого
та прямого
канальця

58.

• Стінка утворена
одношаровим
кубічним епітелієм
зі щітковою
облямівкою та
базальною
складчатістю

59.

• Стінка утворена
одношаровим
кубічним епітелієм
зі щітковою
облямівкою та
базальною
складчатістю

60.

• Стінка утворена
одношаровим
кубічним епітелієм
зі щітковою
облямівкою та
базальною
складчатістю

61.

• На поверхні
эпітеліоцитів
знаходяться
мікроворсинки
(щіткова
облямівка)

62.

• В базальній частині
епітеліоцити мають :
• 1. складки базальної
поверхні цитолеми –
базальну складчатість
• 2. базальну
посмугованість, що
утворили мітохондрії.

63.

64.

65.

• Містить лужну фосфатазу
для повного зворотнього
всмоктування глюкози.
• Білки поглинаються із
первинної сечі шляхом
піноцитозу, за допомогою
лізосом вони
розщеплюються до
амінокислот.

66.

• Мітохондрії мають
фермент СДГ, який сприяє
активному зворотньому
транспорту електролітів.
• Складчатість забезпечує
зворотнє всмоктування
води.

67.

• в проксимальних
канальцях із сечі повністю
реабсорбуєтьсяцукор та
білок, 85 % води та солей

68.

Епітелій
одношаровий
плоский
забезпечує пасивну
реабсорбцію води.

69.

70.

70

71.

прямий каналець
переходить в
звивистий

72.

• Епітелій
одношаровий
кубічний,
• без щіткової
облямівки,
• з базальною
складчатістю та
посмугованістю

73.

• Епітелій
одношаровий
кубічний,
• без щіткової
облямівки,
• з базальною
складчатістю та
посмугованістю

74.

75.

76.

77.

78.

78

79.

• Пряма частина
непроникна для
води,
• але забезпечує
реабсорбцію
электролітів під
впливом гормона
альдостерона.

80.

Не є частиною
нефрона,
збирають сечу із
кількох нефронів

81.

Епітелій –
одношаровий;
У верхніх відділах –
кубічний
У нижній відділах –
призматичний.

82.

83.

84.

84

85.

В збиральних
трубочках
завершується
пасивне зворотнє
всмоктування води.
Цей процес
контролюється АДГ.

86.

• В епітелії збиральних
трубочок розрізняють
світлі і темні клітини.
• Світлі клітини
сприяють
всмоктуванню води.
• Темні клітини здатні
підкислювати сечу,
бо вони виробляють
соляну кислоту.

87.

88.

Механізм
утворення
вторинної
гіпертонічної
концентрованої
сечі –
протитечійноповоротномножинний.

89.

Первинна сеча ізотонічна
В результаті
фільтрації у
нирковому
тільці
утворюється
первинна сеча,
що подібна до
плазми крові.

90.

Альдостерон
В дистальних
канальцях
відбувається
реабсорбція Na,
яка
контролюється
альдостероном
Na/K насос
Реабсорбція Na

91.

Na
накопичується у
інтерстиції.
В результаті
цього в
інтерстиційній
тканині
підвищується
осмотичний
тиск.
Реабсорбція Na
Гіпертонічний
інтерстицій

92.

Гіпертонічність
інтерстицію
призводить до
пасивного
транспорту води
із сечі в
низхідних,
тонких
канальцях і в
збиральних
трубочках.
Реабсорбція Na
Гіпертонічний
інтерстицій

93.

Реабсорбція води
контролюється
АДГ
(антидіуретичним
гормоном або
вазопресином)
Реабсорбція Na
Гіпертонічний
інтерстицій

94.

Реабсорбція води
Реабсорбція Na
Реабсорбція води
Реабсорбція води
Гіпертонічний
інтерстицій

95.

Ізотонічна сеча
Гіпертонічна сеча
(після реабсорбції
води)
Ізо- або
гіпотонічна сеча
(після реабсорбції
Na)
Гіпертонічна сеча
(після реабсорбції
води)
Гіпертонічна сеча
(після реабсорбції
води)

96.

• Протитечійноповоротномножинний
механізм нирок
забезпечує
зменшення об’єму
(концентрацію)
вторинної сечі, що є
механізмом регуляції
водно-сольового
гомеостазу в
організмі.

97.

Фільтрація
Реабсорбція
Секреція

98.

Фільтрація
Реабсорбція
Секреція
Ниркове
тільце
Канальці
нефрона та
збірні
трубочки

99.

Фільтрація
Реабсорбція
Секреція
Ниркове
тільце
Канальці
нефрона та
збірні
трубочки
Первинна
сеча (фільтрат
плазми крові)

100.

Фільтрація
Реабсорбція
Секреція
Ниркове
тільце
Первинна
сеча (фільтрат
плазми крові)
Канальці
нефрона та
збірні
трубочки
Вторинна
(остаточна)
сеча

101.

102.

103.

• ренін - ангіотензиновий
апарат (ЮГА)
• калікреїн-кініновий
аппарат
• простагландиновий апарат

104.

- секретуює ренін,
- каталізує утворення
ангіотензину
- стимулює продукцію
альдостерона і вазопресина
- продукує еритропоетини
- бере участь в регуляції
кровопостачання і
сечоутворення в нирках і
сприяє гемодинаміці та
водно-сольовому обміну в
організмі.

105.

- Юкстагломерулярні
клітини
- Юкставаскулярні
клітини
- Щільна пляма

106.

- Юкстагломерулярні
клітини
- Юкставаскулярні
клітини
- Щільна пляма

107.

- лежать в стінці
приносних і виносних
артеріол під ендотелієм
(виробляють ренін)

108.

- ділянка стінки
дистального канальця, що
знаходиться між
приносною та виносною
артеріолами.
- Клітини щільної плями
високі та вузькі
- Вони виконують роль
натрієвого рецептора

109.

- ділянка стінки
дистального канальця, що
знаходиться між
приносною та виносною
артеріолами.
- Клітини щільної плями
високі та вузькі
- Вони виконують роль
натрієвого рецептора

110.

- юкставаскулярні клітини
(Гурмагтіга) – лежать в
просторі між приносною,
виносною артеріолами і
щільною плямою.
- Участь в продукції реніна
при виснаженні
юкстагломерулярних
клітин

111.

- Юкстагломерулярні
клітини
- Юкставаскулярні
клітини
- Щільна пляма

112.

113.

Ангіотензиноген
Ренін
Ангіотензин І
Ангіотензин-перетворюючий
фермент (АПФ)
Ангіотензин ІІ
Звуження судин
підвищення артеріального тиску
Альдостерон
Затримка натрію
Підвищення артеріального тиску

114.

• Простагландини
утворюються в
мозковій речовині
інтерстиційними
клітинами,
нефроцитами петель
нефронів і збиральних
трубочок.
• Простагландини мають
судинорозширюючу
дію.

115.

• Калікреїни
виявляються в
клітинах дистальних
канальців, вони
сприяють
вивільненню кінінів,
які стимулюють
секрецію
простагландинів

116.

117.

118.

• Кров надходить в
нирку по нирковим
артеріям, які
розпадаються на
міжчасткові артерії.
• На межі між кірковою
та мозковою
речовинами вони
розгалужуються на
дугові артерії.

119.

• Кров надходить в
нирку по нирковим
артеріям, які
розпадаються на
міжчасткові артерії.
• На межі між кірковою
та мозковою
речовинами вони
розгалужуються на
дугові артерії.

120.

• Кров надходить в
нирку по нирковим
артеріям, які
розпадаються на
міжчасткові артерії.
• На межі між кірковою
та мозковою
речовинами вони
розгалужуються на
дугові артерії.

121.

• Від дугових артерій в
кіркову речовину
відходять
міжчасточкові артерії.
• Від них відходять
внутрішньочасточкові
артерії, від яких
починаються приносні
артеріоли.

122.

123.

• Субкапсулярні кіркові
нефрони
• Проміжні кіркові нефрони
• Юкстамедулярні
(біляломозкові) нефрони

124.

• Якщо ниркове тільце
лежить поверхнево – це
субкапсулярні кіркові
нефрони з короткими
петлями, майже не
заходять в мозкову
речовину

125.

• У більшості нефронів петлі
спускаються на різну
глибину в зовнішню зону
мозкової речовини – це
проміжні кіркові нефрони
(80%)

126.

• Юкстамедулярні
(біляломозкові) нефрони
розміщуються так, що їх
ниркові тільця та звивисті
канальці розміщуються на
межі з мозковою
речовиною.

127.

• Субкапсулярні кіркові
нефрони
• Проміжні кіркові нефрони
• Юкстамедулярні
(біляломозкові) нефрони

128.

• Приносні артеріоли
розпадаються на капіляри, які
утворюють судинний
клубочок.
Капіляри клубочків
збираються в виносні
артеріоли

129.

• Приносні артеріоли
розпадаються на капіляри, які
утворюють судинний
клубочок.
Капіляри клубочків
збираються в виносні
артеріоли

130.

• Виносні артеріоли знову
розпадаються на капіляри, які
утворюють перитубулярну
сітку

131.

Виносні артеріоли знову
розпадаються на капіляри, які
утворюють перитубулярну сітку

132.

• Кров із перитубулярних
капілярів збирається в зірчаті
вени,
а потім – в міжчасточкові,
які впадають в дугові,
а ті – в міжчасткові,
потім - в ниркові, що виходять
із воріт нирки.

133.

Приносна та виносна
артеріоли мають майже
однаковий діаметр, у
результаті чого фільтрація у
таких нефронах відбувається
мінімально.

134.

Від виносних артеріол відходять
прямі судини.
Від них, а також від виносних
артеріол, відходять судини
перитубулярної сітки.
Капіляри збираются в прямі вени,
які впадають в дугові вени.

135.

- ниркові чашечки і
миски,
- сечоводи,
- сечовий міхур
- сечовивідний канал
(уретра)

136.

• слизова,
• підслизова,
• м’язова
• адвентиційна

137.

• Епітеліальна пластинка –
багатошаровий перехідний
епітелій (уротелій)
• Власна пластинка – пухка
сполучна тканина.

138.

• Епітеліальна пластинка –
багатошаровий перехідний
епітелій (уротелій)
• Власна пластинка – пухка
сполучна тканина.

139.

• Підслизова основа – пухка
сполучна тканина
• М’язова оболонка – 2-3 шари
гладеньких міоцитів
• Адвентиційна оболонка –
пухка сполучна тканина

140.

• Вистелені багатошаровим
перехідним епітелієм
(уротелієм).

141.

142.

• Здатні до розтягнення,
оскільки мають поздовжні
складки в слизовій оболонці.

143.

• Оболонки:
• слизова,
• підслизова,
• м’язова
• адвентиційна

144.

• Здатні до розтягнення,
оскільки мають поздовжні
складки в слизовій оболонці.

145.

• Здатні до розтягнення,
оскільки мають поздовжні
складки в слизовій оболонці.

146.

• В підслизовій основі нижньої
частини розташовані
альвеолярно-трубчасті
залози.

147.

• М’язова оболонка в верхній
третині має – два, а в нижній
третині – три шари
гладком’язових пучків, що
охоплюють сечовід по спіралі.
• Знизу вони переходять в
м’язову оболонку сечового
міхура.

148.

• Там, де сечовід
проходить
через стінку
сечового
міхура, є лиш
повздовжній
шар, який при
скороченні
розкриває отвір
сечоводу.

149.

• Зовні сечоводи вкриті
адвентицією

150.

• Сечовід підрозділяється на 2-4
сегменти – цистоїди, між якими
знаходяться сфінктери.
• Сфінктери утворені
кавернозними звивистими
судинами. В залежності від їх
наповнення сфінктери бувають
відкритими і закритими.
Відкриття відбувається
рефлекторно і послідовно, тому
сеча в сечовий міхур надходить
порціями.

151.

152.

• Оболонки:
• слизова,
• підслизова,
• м’язова
• адвентиційна

153.

• Слизова вистелена
перехідним епітелієм, під
яким знаходиться власна
пластинка з дрібними
кровоносними судинами.
• У власній пластинці слизової
оболонки розміщені залози.

154.

• Складки відсутні в
трикутнику сечового
міхура, розміщеному між
гирлами сечоводів і
сечовивідним каналом.
Ця ділянка не має
підслизової.

155.

• Складки відсутні в
трикутнику сечового
міхура, розміщеному між
гирлами сечоводів і
сечовивідним каналом.
Ця ділянка не має
підслизової.

156.

• М’язова оболонка
сечового міхура має 3
шари гладком’язових
клітин.
• В шийці сечового міхура
утворюється
концентричний м’язовий
сфінктер.

157.

• М’язова оболонка
сечового міхура має 3
шари гладком’язових
клітин.
• Зовнішня оболонка
представлена серозною
оболонкою і адвентицією
в різних ділянках.

158.

159.

Характерний статевий
диморфізм
Оболонки:
• слизова,
• підслизова,
• м’язова
• адвентиційна

160.

Перехідний епітелій
переходить у
багатошаровий плоский
незроговілий, потім – у
зроговілий.

161.

Простатична частина
• Перехідний епітелій
Перетинчаста частина
• Багаторядний призматичний
епітелій
• Одношаровий призматичний,
• потім – багаторядний
призматичний,
• потім – багатошаровий плоский
незроговілий,
• в дистальній частині – з ознаками
зроговіння
Печериста частина