Виділення. Функції нирок

1. Виділення

2. Функції нирок

Екскреція кінцевих метаболітів азотного обміну;
Екскреція чужорідних речовин;
Екскреція надлишку органічних і неорганічних речовин, які
потрапляють з їжею або утворюються в процесі метаболізму;
Підтримка осмотичного тиску крові на постійному рівні;
Підтримання іонного балансу організму;
Підтримання кислотно-основного стану організму;
Участь у регулюванні кровообігу;
Утворення біологічно активних речовин та ферментів
(брадикінін, простагландини, урокіназа, вітамін D3,
еритропоетини, ренін та ін.);
Участь у регулюванні об'єму циркулюючої крові.

3.

• Структурнофункціональною
одиницею нирки є
нефрон.
• Залежно від місця
розташування в
нирці виділяють
суперфіціальні
(поверхневі),
інтракортикальні і
коломозкові
нефрони.

4. Будова нефрона

• судинний
клубочок,
• капсула
ниркового
клубочка
(капсула
ШумлянськогоБоумена)
• ниркові
канальці.

5. Судинний клубочок

• Судинний клубочок включає в себе від 50 до 160
капілярів, на які розпадається приносна артеріола.
• Капіляри клубочка збираються у виносну артеріолу.

6. Подоцити

До капілярів
прилягає внутрішня
стінка двошарової
капсули ниркового
клубочка, яка вкрита
клітинами
подоцитами.
Простір між двома
шарами капсули
сполучається з
просвітом канальця.

7. Ниркові канальці

• Канальці починаються
проксимальною
звивистою частиною,
яка переходить у
низхідний відділ петлі
нефрона (петлі Генле).
• Висхідний відділ петлі
нефрона піднімається
до рівня капілярів свого
ж нефрона, де
переходить у
дистальний звивистий
каналець. Початкова
частина цього відділу
доторкується до
клубочка між
приносною і виносною
артеріолами.
• Дистальний звивистий
каналець переходить у
збиральну трубку

8. Особливості кровопостачання нирок

• Капіляри клубочків не
виконують трофічної
функції.
• Виносна артеріола в
кірковій речовині нирки
знову розпадається на
капіляри навколо
звивистих канальців,
розташованих у
кірковому відділі.
Капіляри, які
супроводжують канальці
мозкового шару нирки,
утворюють прямі судини,
котрі рідко
розгалужуються. Ці
капіляри беруть участь у
процесі сечотворення і
виконують трофічну
функцію.

9. Артеріальний тиск в судинах нирок

• У нормі у дорослої людини через
нирки походить до 25 % крові, яка
викидається серцем (10001200 мл/хв). Таке інтенсивне
кровопостачання забезпечується
завдяки анатомічним особливостям
ниркових артерій, які відходять від
черевного відділу аорти у вигляді
короткого товстого стовбура.
• За рахунок невеликої довжини
розгалужень ниркових артерій
забезпечується високий тиск у
капілярах клубочків (65–70 мм рт. ст.).
Підтримці високого тиску сприяє і
менший діаметр виносної судини, яка
забезпечує підвищений опір
кровообігу. Такий рівень тиску
потрібен для здійснення першої фази
процесу сечотворення – фільтрації.

10. Ниркова мембрана

• Ниркова мембрана
відокремлює кров,
яка тече по
капілярах
клубочка, від
фільтрату, який
міститься в
порожнині між
двома листками
капсули ниркового
клубочка.
• Ниркова мембрана
складається з 3
шарів: ендотелію,
базальної
мембрани і
епітеліальних
клітин – подоцитів.

11. “Молекулярне сито”

• Сумарне сито
мембрани капсули
добре проникне для
речовин, які мають
молекулярну масу
менше за 5500.
• Розміри пор визначають
склад клубочкового
фільтрату. В нормі у
фільтраті можна
виявити майже всі
речовини, які містяться
в плазмі крові, за
винятком білків великих
розмірів.

12. Ефективний фільтраційний тиск

• Кількість фільтрату,
швидкість його утворення
залежать від
ефективного
фільтраційного тиску та
коефіцієнту фільтрації.
Фільтрація відбувається
без витрати енергії. Це
пасивний вид транспорту
речовини.
• Ефективний
фільтраційний тиск (ЕФТ)
є сумою сил, які
впливають на
фільтрацію. Збільшує
фільтрацію
гідростатичний тиск (Ркр)
крові клубочка,
протидіють цьому –
онкотичний тиск крові
(Ронк) та гідростатичний
тиск рідини, яка міститься
в проміжку капсули (Рф):
• ЕФТ = Ркр – (Ронк + Рф)
Ефективний
фільтраційний
тиск

13.

• Деякі речовини, проходячи по канальцях та
збиральних трубочках, цілком зникають із сечі або їх
стає набагато менше. Відбувається процес
реабсорбції.
• Інші речовини, яких взагалі не було в первинній сечі,
з'являються в кінцевій. Це відбувається в результаті їх
секреції.

14. Канальцева реабсорбція

• Процеси реабсорбції можуть бути
активними або пасивними. Для
здійснення активного процесу
потрібно, щоб були специфічні
транспортні системи та енергія.
Пасивні процеси відбуваються, як
правило, без витрати енергії за
законами фізики і хімії.
• У проксимальних звивистих
канальцях повністю реабсорбуються
амінокислоти, глюкоза, вітаміни,
мікроелементи. В цьому ж відділі
реабсорбується близько 2/3 води та
неорганічних солей Nа+, К+, Са2+,
Мg2+, Сl–, НСО3–, тобто ті речовини,
які потрібні організму для його
діяльності. Механізм реабсорбції
головним чином прямо чи
посередньо пов'язаний з
реабсорбцією Nа+.

15. Канальцева секреція

• Секреція – це
процес,
спрямований на
активний перехід
речовини з крові
через клітини
канальців у сечу.
• Вона може бути
активною, тобто
використовувати
транспортні
системи та
енергію АТФ, і
пасивною.

16. Поворотно-протипоточний механізм концентрування сечі

• Основною рушійною силою
реабсорбції є перенесення
Nа+ за допомогою
Nа+/К+АТФази через
базолатеральну мембрану.
Це забезпечує постійне
відтікання іонів з клітин.
• Внаслідок цього постійно
діючого конвейєра
концентрація іонів (в
мОсм/кг) в середині
клітини і особливо поблизу
апікальної мембрани стає
значно нижчою, ніж з
другого її боку. Це сприяє
пасивному надходженню
Nа+ в клітину по іонному
градієнту.
• Крім того, частина Nа+
реабсорбується пасивно
по міжклітинних проміжках
разом із водою.
Поворотно-протипоточний
механізм концентрування
сечі

17. Видільна функція шкіри

• З потом
виділяється окрім
води і солей
також сечовина,
залишковий азот
та інші речовини,
які надходять в
організм ззовні
або утворюються
у ньому.

18. Видільна функція органів травлення

• Органи травлення
здатні виводити разом із
секретом травних залоз
природні метаболіти сечовину, сечову
кислоту, солі кальцію та
інше.
• Травні залози можуть
виводити токсичні
речовини - сполуки
ртуті, вісмуту, брому,
йоду, деякі
фармпрепарати.
• Печінка виводить жовчні
пігменти, сечовину,
глутамін, креатинін,
холестерин та інше.

19. Видільна функція дихальної системи

• Через легені
виводяться леткі
сполуки - вуглекислий
газ який є кінцевим
продуктом обміну,
вода.
• Можуть виводитись
екзогенні речовини ефір хлороформ,
ацетон.

20. АФО сечової системи у дітей

При народженні нирки у дитини
морфологічно
незрілі.
нирок
у
новонароджених
становить
1:100
по
відношенню до маси тіла
Низьке розташування нирок:
• Верхній полюс – на рівні 11 – 12 грудних
хребців.
• Нижній полюс – на рівні верхнього краю 4
–го поперекового хребця.

21.

До 1 року верхні і нижні полюси нирок
зближені і орган має кулясту форму. Тільки в
подальшому нирка набуває бобоподібну
форму. У дітей раннього віку нирки більш
рухливі ніж у дорослих. Це пов'язано із
слабким розвитком навколо ниркової рідини і
фастії. Під час вдиху у дітей 1 року життя
нирки зміщуються вниз на 1 см.

22. Особливості сечових органів

1. У новонароджених маса нирок дорівнює
10 -12 г.
• 5 -6 міс. Збільшується у 3 рази, а потім
збільшення маси уповільнюється.
2. Нирки у новонароджених мають частки.
Кірковий шар недостатньо розвинений,
мозковий переважає над кірковим 1:4.
3. Прошарки сполучної тканини виражені
слабо.

23.

4. Клубочки нефронів розташовані компактно (
на 1см =50)
• у 1р. =18-20
• У дорослих = 7-8
5. Нефрон у новонароджених недостатньо
диференційований. Внутрішній (вісцеральний)
шар капсули клубочка нефрона складається з
кубічного епітелію, тому процес фільтрації
затруднений.
• На 4 міс. – плоский епітелій починає
з'являтися в деяких капсулах.
• На 8 міс. життя вже всі капсули нефронів
мають плоский епітелій.

24.

6. Канальці нефрона у новонароджених значно
коротші, їх просвіт у 2 рази вужчий ніж у
дорослих. З віком збільшується довжина
нефрона. Це збільшення триває до статевого
дозрівання.
7. Ниркові миски розвиненні відносно добре, але
мязеві і еластичні елементи вражені слабо.
8. У дітей раннього віку виражений зв’язок з
лімфатичної системи нирок з лімфатичними
судинами кишок, що пояснює швидкий перехід
інфекції з кишок о нирок і навпаки.
9. Сечоводи у новонароджених канальці мають
більше вигинів. Ці особливості сприяють застою
сечі і приєднання бактеріальної мікрофлори.

25.

10. Сечівник у дівчаток коротший, довжина 12 см, а діаметр ширший ніж у хлопчиків ( 5-6
см. довжина у хлопчиків) його вигини
виражені сильніше, добре розвинутий
слизовий шар, еластична і сполучна тканина
основа.
11. Акт сечовиділення в перші міс. Життя
відбувається
на
основі
вроджених
безумовних спінальних рефлексів. Потім він
регулюється підкіркою і корою великого
мозку.

26. Геронтологічні зміни сечової системи

У
старечому
віці
відбуваються
морфологічні зміни нирок, прогресує
атрофія
ниркової
паренхіми.
Втрачається ½, 1/3
нефронів, які
функціонують,
формується
нефросклероз.

27. Зміни в канальцях нефрона

Зменшується об'єм канальців, розширюється
просвіти, збільшується довжина проксимальних
канальців, у дистальних канальцях утворюються
дивертикули, зміни судин нирок, з віком
посилюється.
Проходить ущільнення стінок артерій різного
порядку,
артерії
видовжуються,
набувають
дугоподібного вигляду, а потім спіралеподібного,
артерії мають нерівномірний просвіт, площа
поперечного
просвіту
артерії
поступово
зменшується.

28. З віком зменшується екскреторна функція нирок. Поступово зменшується добовий діурез. Канальцева реабсорбція води також

зменшується.
Зменшується адаптогенні реакції. Це призводить
до збільшення кількості захворювань нирок. У
людей старше 70 років збільшується ниркова
декомпенсація в умовах стресу. Необхідність
зменшення доз лікувальних препаратів.

29. Зміни з боку сечових шляхів

З'являється слабкість м'язів замикачів через атрофію
м'язових волокон, втрачається скоротливість м'язів стінок.
Сечоводи з віком потовщуються, втрачають еластичність,
розширюються, видовжуються, порушується перистальтика.
М'язова стінка сечоводів стонщується, послаблюються
сфінктери, тому з віком стають частими рефлюкси.
Спостерігаються потовщення стінки сечового міхура за
рахунок зменшення кількості еластичної тканини і
зменшується
ємкість.
Змінюється
взаємовідношення
сечівника і дна сечового міхура, що полегшує виділення сечі і
акту нетримання. В старечому віці спостерігають високий
рівень інфікування сечовий шляхів.