Урок 1. Індустріальна революція у країнах Західної Європи та її наслідки

1.

Індустріальна
революція у країнах
Західної Європи та її
наслідки.
В с е с в і т н я і с то р і я , 9 к л а с

2.

Новий час став найважливішим етапом у процесі становлення сучасної
світової цивілізації. На зламі XVII–XVIII ст. розпочався аграрний переворот.

3.

Аграрний переворот (революція) - докорінні зміни в сільському
господарстві, що полягали в:
застосуванні землеобігу, механізації польових робіт;
використанні кращих сільськогосподарських технологій, що дозволяло
задовольнити потреби суспільства в сільськогосподарській продукції.
Основним змістом змін було встановлення капіталістичних
виробничих відносин.
Внаслідок аграрного перевороту відбувається перехід від
переважно натурального до товарного виробництва; дрібні
селянські господарства ліквідуються, земля зосереджується у
великих землевласників; запроваджується наймана праця.

4.

Індустріальна революція
(промисловий переворот) • перехід від ручного, ремісничо-мануфактурного до великого
машинного фабрично-заводського виробництва, який розпочався
в Англії у другій половині XVIII ст. і впродовж XIX ст. поширився
на інші країни Європи, США, Японію.
• Важливою
складовою
промислової
революції
було
впровадження у виробництво і транспорт робочих машин і
механізмів, які замінили ручну працю людей; створення
самостійної машинобудівної галузі.

5.

Індустріальна революція перехід від ручної праці до машинного
виробництва
Реміснича
майстерня
Ручний
Немає поділу
Мануфактура
Ручний
Поділ
праці
Фабрика,
завод
машина
Розподіл праці

6.

В економіці провідна роль переходить від сільського господарства до
промисловості (остаточно він завершився в ХІХ ст.). У цю епоху відбувся
перехід від традиційного аграрно-ремісничого суспільства до
індустріального.
Могутній поштовх розвитку індустріальної цивілізації дала
індустріальна революція, що розпочалася у Великій Британії із 60-х років
XVIII ст.

7.

Перший етап індустріальної революції.
Спочатку промисловий переворот відбувся в текстильній промисловості
в результаті винаходу прядильної машини, механічного ткацького верстата
та інших машин. Це дало можливість різко підвищити продуктивність праці,
знизити вартість пряжі й тканин. Ремісничі вироби не могли конкурувати з
індустріальним виробництвом, і ремісники тисячами розорялися.

8.

Другий етап індустріальної революції.
У Великій Британії було покладено початок другому етапу
індустріальної революції, коли машини стали створювати за допомогою
машин. Виникає й починає стрімко розвиватися машинобудування. Із
середини XIX ст. високими темпами розвивалися металургійна й хімічна
промисловість, виробництво паровозів, пароплавів, будувалися залізниці
й судноплавні канали.

9.

Деякі учені вважають, що
винахід парової машини Ватта
мав таке саме вирішальне
значення для розвитку людської
цивілізації, як винайдення вогню
первісною людиною та луку зі
стрілами. Інші кажуть, що сила
пари наповнила людське
суспільство енергією до змін.
Чи погоджуєтесь ви із цими
думками? Відповідь
аргументуйте.
Парова машина Ватта

10.

Індустріальна революція, що розпочалася у Великій Британії в 60-х роках
XVIII ст., згодом поширилася на інші країни Європи — Францію, Німеччину,
Італію, Австро-Угорщину, Росію, а також США та Японію. У цих країнах
формувалось індустріальне суспільство.

11.

НАСЛІДКИ ІНДУСТРІАЛЬНОЇ РЕВОЛЮЦІЇ
З індустріальної революції бере початок вся сучасна цивілізація. Її цінності поширюються
з Великої Британії спочатку на Європу та Північну Америку, а потім поступово
завойовують і весь світ.
01
02
03
04
На зміну аграрній цивілізації приходить промислова; землероб перетворюється на виробника товарів і послуг. Якісно
змінюється виробництво: з’являються стандартні та взаємозамінні деталі, у будівництві мостів і кораблів на зміну
дереву приходить метал. Земна куля стає такою маленькою, що її можна обігнути за вісімдесят днів.
Унаслідок індустріальної революції змінюється структура суспільства: падає значення селянства, зменшується роль
земельної аристократії, зникає безліч ремісників і ремесел, закриваються мануфактури. Виразним стає протистояння
промислової буржуазії та промислового робітничого класу.
Індустріальна революція породила так званий «середній клас», який становили власники невеликих підприємств, управлінці,
висококваліфіковані працівники, інженери. Отримуючи достатні доходи для забезпечення гідного рівня життя, представники
середнього класу стали чинником стабільності суспільства.
Унаслідок індустріальної революції змінюються умови праці: взаємозалежність людей усередині одного колективу
змушує насаджувати жорстку дисципліну, ставити одних працівників під нагляд інших, забороняти відволікатись від
роботи чи спізнюватись на неї. Саме на межі 1770-1780-х років у Європі відкриваються перші дитячі садки, а в XIX ст. і
ясла.
Отже, індустріальна революція суттєво вплинула на повсякденне життя, сімейні відносини та роль жінки в родині.

12.

Загалом індустріальна революція мала далекосяжні економічні, соціальні, політичні, культурні й
побутові наслідки.
Економічні наслідки
• Повсюдне запровадження фабричного виготовлення товарів; машини витіснили ручну працю, зокрема в промисловості; ремесло поступилося
місцем промисловому виробництву.
• Створення машин нового типу, які за допомогою двигуна й передавальних механізмів здійснювали операції, що раніше виконувалися вручну.
• Перехід до міської машинної індустрії, оскільки сила пари замінила мускульну силу; поява великої фабрично-заводської промисловості.
• Зростання частки промислового виробництва й відповідне скорочення частки сільського господарства у валовому національному доході.
• Закладення основ ринкового способу виробництва. До середини XIX ст. європейське суспільство перетворилося з аграрного на промислове.
Соціальні наслідки
• Значне зростання чисельності найманих працівників.
• Виокремлення із середовища найманих працівників прошарку високооплачуваних спеціалістів, інженерів, менеджерів.
• Формування серед промислових робітників «робітничої аристократії», яку уособлювали кваліфіковані робітники й майстри.
• Активна участь в акціях протесту низькооплачуваних некваліфікованих робітників (підсобних працівників, вантажників, прибиральників та ін.), які
становили значну групу робітничого класу.
• Поява професійних спілок, галузевих об’єднань робітників, а також загальнонаціональних профспілкових об’єднань на кшталт Британського
конгресу тред-юніонів (1868).
• Виникнення нових професій, які потім тривалий час уважалися «жіночими»: друкарка, секретарка, телефоністка.
• Поява організацій, які виступали за рівноправність чоловіків і жінок. Зародження суфражизму.
• Ухвалення в індустріальних країнах законів, які обмежували використання дитячої та жіночої праці, регулювали умови праці, установлювали
тривалість робочого тижня.
Політичні наслідки
• Створення робітничих партій і професійних спілок.
• Посилення військової потужності й обороноздатності розвинених країн, зумовлене появою нових видів озброєння, активізація їхньої зовнішньої
політики.
Культурні наслідки
• Формування нового ставлення до місця й ролі людини у світі.
• Виникнення періодичних засобів масової інформації — газет і журналів.
• Поява нового типу літературного героя, нової естетики в живописі, поезії, музиці й архітектурі.
• Збагачення мови новими словами та зворотами, зумовлене розвитком техніки.
Побутові наслідки
• Поява нових засобів зв’язку — телеграфу й телефону.
• Поширення фотографії.
• Зміни в моді, інтер’єрі, оформленні вітрин тощо.

13.

2. ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ ЛЮДЕЙ ІНДУСТРІАЛЬНОЇ ДОБИ.
ВПЛИВ ІНДУСТРІАЛЬНОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ НА РОДИННЕ ЖИТТЯ ТА
ПОВСЯКДЕННІСТЬ. ДОЗВІЛЛЯ
Традиції передавалися новим поколінням як модель поведінки в родині й суспільстві, але нові умови життя змінювали родинні
відносини.
Жінки з родин буржуазії й так званого «середнього класу», як правило, не зазнавали матеріальних труднощів, їхні родини могли
утримувати слуг, у них було багато вільного часу тощо, але й вони мали свої проблеми. Вважалося, що жінки із цього соціального
середовища мають обов’язково вийти заміж і підкорятися в усьому своєму чоловіку. Вони не могли працювати в організаціях й
установах.
Жінки з родин робітників поєднували свої численні й важкі домашні обов’язки з роботою на фабриках і заводах. При цьому за
однакового виробничого навантаження їхня заробітна платня становила від 30 до 50 % зарплатні чоловіків. З розвитком
підприємництва й техніки в жінок з’явилися нові професії: телефоністки, друкарки, секретарки й т. ін.
Члени Ліги жіночого тред-юніону. Фото. 1910 р.
Важкі умови життя англійської жінки з бідної родини. Фото XIX ст.

14.

Урбанізація (від лат. urbanus — міський) — процес зосередження населення й
економічного життя у великих містах та зростання ролі міст у розвитку
суспільства.
Для урбанізації характерний наплив до міст
населення
із
сільської
місцевості
та
найближчих малих міст до великих на роботу,
за культурно-побутовим потребами тощо.
Промисловий пейзаж міста Ессен (Німеччина). фото 1890 р.

15.

Сільські родини в більшості європейських країн були багатодітні. Заміжні жінки вели все домашнє господарство, поєднували
турботу про побут, виховання дітей, роботу на присадибній ділянці та найману працю (або разом із чоловіком відбували
встановлені повинності в землевласника).
Характер торгівлі в містах змінили великі універсальні магазини, де можна було купити все, що потрібно. У різних районах діяли
єдині ціни, з’явилися магазини-пасажі.
Європейці й мешканці великих міст США пересувалися на трамваях і метро, користувалися телефонним зв’язком.
У Франції, Англії, Італії та Швеції в 70-х роках XIX ст. розпочався перехід до загальної початкової освіти за державний кошт.
Загалом рівень грамотності в Західній Європі досягав 80—90 %.
Індустріальна епоха породжувала нові види й форми відпочинку та
розваг.
Театральне мистецтво ставало доступнішим для відвідування
небагатим людям. На балах, що проводилися в Паризькій опері,
танцювали галоп тисячі людей.
Для публіки на площах влаштовувалися атракціони — катальні гірки та
ін. Популярними були лондонські карнавали. Наприкінці XIX ст. в НьюЙорку, Парижі, Лондоні, Відні, Берліні, в інших великих містах стрімко
зростала кількість розважальних закладів. У численних кафе й
ресторанах до ранку виступали артисти, а їхні відвідувачі мали
можливість веселитися. Інші кафе й ресторани були місцем зустрічей
для письменників, поетів, художників — представників так званого
«світу богеми».
У Франції брати Луї й Огюст Люм’єр створили синематограф. Перший у
світі кінотеатр було відкрито в 1895 р. в Парижі.
Великою популярністю користувалися різні виставки, особливо
Всесвітні промислові виставки (перша відбулася в Гайд-парку в Лондоні
у 1851 р.). На них можна було побачити новітні винаходи, дива, на які
була щедра індустріальна епоха.

16.

Вільний час люди дедалі більше присвячували спорту. Багато будинків людей середнього статку мали великі
ділянки, на яких будували прості корти — майданчики для гри в теніс. У 1876 р. в Лондоні відкрилася перша штучна
ковзанка, а в 1896 р. відбувся перший чемпіонат світу з фігурного катання. У 90-і роки XIX ст. широкого розвитку
набув лижний спорт. Популярним видовищем стали автомобільні перегони: уперше такі змагання відбулися у
Франції на трасі між Парижем і Руаном.
Багату на події історію має й футбол, батьківщиною якого називають Англію. Винахідником сучасного баскетболу
вважається викладач фізичного виховання Спрингфілдської міжнародної тренувальної школи в штаті Массачусетс
Дж. Нейсміт (1861—1932 рр.).
Англійська футбольна команда. Фото XIX ст.
П’єр де Кубертен
Наприкінці XIX ст. були створені перші сучасні спортивні об’єднання, стали
влаштовувати змагання за участю спортсменів різних країн. Ініціатором
відродження античних Олімпійських ігор виступив французький громадський
діяч барон П. де Кубертен. І Олімпіада сучасності була відкрита 6 квітня 1896 р.
У змаганнях взяли участь 245 атлетів з 14 країн світу.

17.

Виконати завдання (одне на вибір):
а). Проаналізуйте основні наслідки індустріальної революції у країнах Західної
Європи.
або:
б). Виконати онлайн-вправу https://learningapps.org/watch?v=pbsbuyb5n21
або:
Творче завдання: Завдяки якій із суспільно -політичних течій на початку та в
середині XIX ст. людина отримувала нові можливості для пізнання світу,
користування національними та європейськими культурними надбаннями,
підвищення якості життя? Висловіть власну думку.

18.

Дякую за
увагу