Володимир Великий (1)

1.

Бесіда на повторення
1. Як відбувалося поширення християнства за
князювання Аскольда та Ольги?
2. Які східнослов'янські союзи племен входили до
складу Русі-України за правління князя Святослава?
3. Які зміни в управлінні державою здійснив князь
Святослав напередодні другого Болгарського походу?
4. Коли, за повідомленням літописця, печеніги вперше
з'явилися біля кордонів Русі-України?

2.

Метод «Хмара слів». Робота в групах
Дітям пропонується обрати щит
або чорнильницю. Відповідно
обраного атрибуту діти
об’єднуються у дві групи.
Група Щит записує хмару слів
про Святослава
Група Чорнильниця записує
хмару слів про Ольгу

3.

Я, Божою милістю, князь київський Володимир Святославович,
звертаюсь до тебе слов'янину, свого нащадка Великої Русі. Я доручаю тобі дослідити моє
життіє.
Мої сучасники вважали мене немилосердним та називали мене братовбивцею, тому
звертаюсь до вашого світлого розуму з проханням вивчити мої справи земні та дати
справедливу оцінку моїй діяльності.
Прошу тебе бути чесними перед Богом та людьми та пролити світло на моє ім'я.
Живи у мирі та злагоді, з Богом у серці та душі, шануй батька та матір свою, не
забувай якого ти роду-племені, люби свою Вітчизну як любив її я.
Руку приклав Володимир Святославович.
Літа 2024 дня 14 місяця грудня

4.

Мотивація навчальної діяльності
Отже, на сьогоднішньому уроці ми
повинні з’ясувати внутрішнє та зовнішнє
становище Київської Русі за правління
Володимира Великого. Ознайомитися з
діяльністю і правлінням Володимира
Святославовича, якого народ назвав
братовбивцею, літописці згадували як «Ясне
сонечко», церква визнала святим та
рівноапостольним, а історики нарекли
Великим.
І для того, щоб наша оцінка була
об’єктивною ми мусимо відправитися в
далеке Х століття.

5.

Тема уроку
Внутрішня і зовнішня політика Володимира
Великого. Впровадження християнства

6.

Поетична хвилинка
Якими рисами наділив поет князя Володимира Святославича? Що автор
вважав головним у політиці правителя Русі-України?
Та найгіршими катами
Були орди-дикуни.
Як вони людей гнітили,
Як знущалися вони!
І поклявся Володимир,
Що він люто їм помстить,
Що дулібів і хорватів
Від недолі захистить.
Що
прилучить
до
держави
Холмщину,
Галичину, Що збудує Україну
Вільну, дужу і міцну
І воює Володимир,
І щастить йому війна,
І злились в одну родину
Українські племена.

7.

Батьки
Наймолодший син великого князя
Київського Святослава I Ігоровича і
його коханки Малуші, дочки Мала
Любечанина, яка служила ключницею
княгині Ольги. Точний рік народження
Володимира невідомий. Його батько
Святослав народився 934-го року, а
старший син Володимира Вишеслав —
близько 978 року, звідки можна
вивести
роком
народження
Володимира 958 з точністю до одного
року.
Як повідомляють пізні джерела XVI
століття (Никонівський і Устюзький
літописи), Володимир Святославич
народи-вся в селі Будутині, куди
розгнівана Ольга відіслала Малушу.

8.

Правитель «сонце»
Про подальшу долю Малуші літописи не повідомляють, а малолітній Володимир
повернувся до Києва, де перебував під наглядом княгині Ольги. Вихованням його керував
вірогідно дядько по матері Добриня, оскільки у звичаях Русі було довіряти виховання
спадкоємців членам старшої дружини.
Його називали Володимир-Красне Сонечко. Цікаво, що не тільки Володимир асоціювався з
сонцем, а й король Франції, Людовік XIV, якого називали Король-Сонце (le "roi Soleil")
Як ви гадаєте чому правителя могли назвати «сонцем»?

9.

Історична довідка
Володимир Святославич (? — 1015, Київ) —
великий князь київський від 980 р. Син
Святослава Ігоровича. Завершив об'єднання
всіх східнослов'янських земель у складі
Київської Русі. Запровадив християнство на
Русі (близько 988-989 pp.), почав будувати
християнські храми й монастирі, заснував
школи та бібліотеки. За його князювання
Київська Русь досягла найбільшої могутності.
Це була централізована християнська імперія з
усталеним місцем у європейській політиці.

10.

Боротьба за владу
Після смерті Святослава між
його синами Ярополком, Олегом та
Володимиром
розгортається
боротьба за київський престол.
Старший син Ярополк відібрав
Деревлянську землю Олега і
Новгород у Володимира, але
Володимир за допомогою вікінгів
розпочав наступ на Київ і
відвоював Київ у Ярополка. Після
цих подій Володимир став князем
Київської Русі, але водночас
розумів, що для того, щоб
зміцнити державу, потрібно внести
серйозні зміни в її управління.

11.

Словничок
Міжусобна війна (міжусобиця) — незлагода,
розбрат, боротьба за владу між суспільними
групами або окремими особами в державі.
«Устав земляний» — збірник норм усного
звичаєвого права, нібито (за повідомленням
Нестора Літописця) прийнятий київським князем
Володимиром.
Норми
права
(правові
норми)
—
загальнообов'язкові правила поведінки, які
встановлюються та охороняються державою.
Звичаєве право — затверджене державою
правило поведінки, що склалося історично в
результаті багаторазового повторення людьми
певних дій. Існує на основі звичаю, а не тексту
закону.

12.

Розширення території
Князь Володимир (980 – 1015 роки правління)
продовжував
політику
попередників
щодо
підпорядкування Києву східнослов’янських земель, які
не увійшли до складу Русі-України. У 981 р. Володимир
відвоював
у
Польського
князівства
територію «червенських міст» (Волинь, Червень, Белз і
Перемишль). До Русі-України було приєднано землі в
басейні Західного Бугу. Незабаром тут збудували
фортецю Берестя, а на Волині заснували нове місто
Володимир. Упродовж 981—982 рр. князь двічі
приборкував в’ятичів, у 981 р. — білих хорватів, а в 984
р. — радимичів.
За часів Володимира під владою великого київського
князя опинилися всі східнослов’янські землі. У цілому
завершився процес формування державної території
Русі-України.

13.

Адміністративна реформа
Щоб остаточно підкорити ці землі, близько 988 р. Володимир здійснив
адміністративну реформу. Князь позбавив влади місцеву знать і посадив у княжіннях
намісниками своїх синів. Було створено 8 округів.

14.

Судова реформа
Князь провів також судову реформу, запровадивши «Устав земляний» — нове
зведення норм усного звичаєвого права, що базувалося на давніх звичаях і традиціях
східних слов’ян. Розмежовано княжий і церковний суд.

15.

Військова і оборонна реформи
Майже безперервна боротьба Володимира з печенігами, які чинили напади на Русь, обумовила
необхідність здійснення воєнної реформи. Замість найманців-варягів князю стали служити
«мужі кращі» зі східнослов’янських союзів племен, а південні кордони було зміцнено
величезною за розмірами системою укріплень, відомою як «Змієві вали». (Деякі історики
уважають, що вони були зведені значно раніше, а князь їх лише зміцнив).

16.

Містобудівна реформа
Багато уваги Володимир приділяв розбудові Києва, звівши нову міську фортецю «міста
Володимира» площею близько 10 га. Центральну частину міста, або Гору, оточили високі
земляні вали з дерев’яними вежами. До нього прилягали укріплені передмістя, найбільшим із
яких був Поділ — торгово-реміснича частина міста.
Володимир Святославич розбудовував Київ.
Дитинець – це центральна укріплена частина міста

17.

Розвиток культури
Бурхливий розвиток культури. Розвивається книгописання, іконописання.
989 р. в Києві відкрили першу школу для хлопчиків

18.

Фінансова реформа
А завдяки адміністративній та військовій реформам зростала могутність князя.
Про це свідчать срібні й золоті монети Володимира — срібники і златники. На
одному боці монет викарбовували портрет князя Володимира з атрибутами влади (у
короні, на троні) і з хрестом у руці. На зворотному ж боці карбували тризуб — герб
князя.
Чому карбування монети свідчило про зростання авторитету князя? Який знак на монетах
використовують у сучасній Українській державі?

19.

Запровадження монотеїзму
На початку свого правління
Володимир
здійснив
першу
релігійну реформу. 980 р. він
спробував реформувати язичництво,
проголосивши Перуна верховним
богом країни. Проте оновлене
язичництво не відповідало новим
взаєминам у суспільстві. До того ж у
тогочасному християнському світі
східних слов’ян часто називали
принизливим
прізвиськом
«варвари». Ймовірно, усе це Володимир запровадив шестибожжя – єдиний
пантеон язичницьких богів.
спонукало
князя
Володимира
Перун, Хорс, Даждьбог, Стрибог, Симарг,
охрестити Русь-Україну.
Макош

20.

Запровадження монотеїзму
«Повість минулих літ» оповідає, що у 980 р.
Володимир провів першу релігійну реформу —
проголосив Перуна (бога — покровителя князя і
дружини) замість Велеса (бога торгівлі,
мистецтва й худоби) верховним богом всієї
держави. Проте язичництво ставало на заваді
відносинам, що розвивалися у тогочасному
суспільстві. До того ж сусідні християнські
правителі ставилися до східних слов’ян як до
варварів. Імовірно, усе це спонукало князя
Володимира
охрестити
Русь-Україну.
Літописець переказує нам, як вагався князь між
трьома
монотеїстичними
релігіями
(віровченнями про існування єдиного Бога):
християнством, юдаїзмом та ісламом.

21.

Запровадження християнства
Володимир зупинив свій вибір на християнстві візантійського зразка, і не випадково. Візантійський імператор
Василій II звернувся до Володимира із проханням про військову допомогу, оскільки сам придушити змову
імперської знаті не міг. Київський князь погодився, але за однієї умови — імператор має віддати за нього свою
сестру Анну.
Русичі допомогли Василію II розгромити заколотників, та імператор не поспішав дотримати слова. І князь
Володимир у 988 р. захопив місто Херсонес (друга назва — Корсунь) — потужну візантійську фортецю на
Кримському півострові. Імператор змушений був виконати умови угоди, тож Анна прибула до Корсуня.
У літописі є оповідь про те, як Володимир на якийсь час втратив зір. І принцеса Анна запропонувала йому
охреститися. Після хрестин зір князя відновився, Володимир узяв шлюб з Анною, а повернувшись до Києва, наказав
охрестити всіх киян.
Хрещення Володимира в місті Херсонес
(інша назва Корсунь). Після хрещення
отримав ім'я Василь.

22.

Робота з історичним джерелом
«Повість минулих літ» про запровадження християнства
Володимир... прийшов у Київ, зразу звелів скинути (язичницьких) кумирів — одних
порубати, а інших спалити. А Перуна звелів прив'язати до хвоста коня і стягти з гори
по Боричеву узвозу в Ручай і приставив 12 мужів штовхати Перуна жердинами... Коли
тягли Перуна по Ручаю до Дніпра, віруючі люди оплакували його. І, притягти Перуна,
укинули його в Дніпро...
Після цього Володимир послав (гінців) по всьому місту зі словами: «Кого не буде
завтра на річці, чи багатого, чи убогого, жебрака або раба, той іде проти мене».
Володимир звелів будувати церкви і ставити в тих місцях, де стояли кумири... І
почав Володимир ставити по містах церкви і попів, а людей примушував хреститися
по всіх містах і селах, і почав брати в нарочитих людей їх дітей і віддавати в книжне
навчання...

23.

Сприймання творів мистецтва
Розгляньте картину
Клавдія Лебедева
«Хрещення киян».
Порівняйте, як цю подію
описав літописець, а як —
художник. Які деталі
картини свідчать про
важливість події для
Русі-України?

24.

988 р. офіційне хрещення Русі
Поступово
візантійські
священники
охрестили населення й інших земель РусіУкраїни. За літописом, усі ці події
відбувалися у 988 р., проте дослідники
вважають, що процес тривав довше.
Аби піднести авторитет християнської
церкви, Володимир наказав звести перший
кам’яний храм. І руські та візантійські
майстри збудували церкву на честь
Богородиці. На утримання храму князь
віддавав десяту частину своїх власних
статків, тому її називали Десятинною. У
Десятинній
церкві
поховали
самого
Володимира і його дружину — візантійську
принцесу Анну.
Сучасні
залишки
Десятинної
церкви

25.

Робота з таблицею

26.

27.

Шлюбна дипломатія

28.

Робота з творами мистецтва
Пам'ятник князю Володимиру в Києві. 1853 р.
Скульптори В. Демут-Малиновський, П. Клодт.
Сучасний вигляд. Це найстаріший скульптурний
пам'ятник Києва, що став одним із символів міста

29.

Інтерактивне завдання
Всі права належать авторам Н2О

30.

Сторінка ЗНО

31.

Сторінка ЗНО

32.

Сторінка ЗНО

33.

Сторінка ЗНО

34.

Сторінка
ЗНО

35.

Сторінка ЗНО

36.

Сторінка ЗНО

37.

Сторінка ЗНО

38.

Сторінка
ЗНО

39.

Узагальнюємо вивчене
Чи погоджуєтесь ви з тим, що... Чому?
• В історію Русі-України князь Володимир Великий увійшов як
активний реформатор, діяльність якого сприяла зміцненню країни.
• Територія Русі-України наприкінці князювання Володимира
Великого досягла 800 км2 і загалом відповідала межам розселення
східнослов'янської спільноти.
• Запровадження Володимиром християнства як державної релігії
Русі-України визначило її подальший розвиток. Вона змогла увійти
до кола християнських держав світу та підтримувати рівноправні
відносини з ними.
• Наприкінці X — на початку XI ст. Русь-Україна досягла значної
могутності, зміцнила своє внутрішнє становище та міжнародний
авторитет.
• Розкажіть, як відбувалося хрещення князя Володимира.
• Опишіть, що зображено на «златниках» і «срібниках» князя
Володимира.

40.

Узагальнюємо вивчене
1. Перевірте рівень засвоєння матеріалу параграфа за допомогою гри «Відгадайте дату
(термін)». Правила гри. Ведучий(-а) загадує дату або термін, записує на картці та кладе її в
конверт. Учні та учениці мають право поставити йому (їй) визначену кількість запитань
(наприклад, десять), щоб з'ясувати, про що йдеться. Ведучий(-а) може відповідати лише «так»,
«ні» або «частково».
2. Розкажіть про початок правління князя Володимира Великого.
3. Які заходи внутрішньої політики здійснив князь Володимир? Чи сприяли вони зміцненню
Русі-України? Поясніть свою думку.
4. Як відбулося хрещення Русі-України?
Робота в малих групах. Обговоріть і сформулюйте причини й історичне значення
запровадження християнства як державної релігії Русі-України.
Робота в парах. Порівняйте зовнішню політику князя Володимира Великого та перших
київських князів.
Колективне обговорення. Чи є правильним твердження, що після прийняття християнства
князь Володимир визначив подальший напрям розвитку Русі-України? Чому?

41.

Узагальнюємо вивчене
Покажіть на карті територію Русі-України наприкінці князювання Володимира та
визначте, якими були її межі на півночі, сході, півдні й заході.
Розташуйте у хронологічній послідовності відомості про правління князя Володимира.
Продовжте складання таблиці «Князі Русі-України»
Робота в парах. Обговоріть і дайте відповіді:
1) У «Повісті минулих літ» Нестор писав про князя Володимира Великого, що «він є новим
Константином великого Риму». Пригадайте, чим уславився римський імператор Константин.
Чому літописець порівнює князя Володимира саме з ним?
2) Німецький найманець, який у 1018 р., уже після смерті князя Володимира, під час
міжусобної війни його нащадків потрапив до Києва, був вражений його вісьмома ринками,
400 церквами, багатонаціональним натовпом на вулицях і площах. Німець зустрів там
скандинавів, франків, греків, данців, вірмен. Які висновки про тогочасне життя в Русі-Україні
та її столиці можна зробити за цими фактами?
Якими є моральні цінності християнства? Поміркуйте, як прийняття християнства
вплинуло на цінності населення Русі-України.

42.

Рефлексія