68383

1.

Відображення духовного
життя особистості та
суспільства, історії та
культури Європи в поемі
z «Паломництво Чайльд
Гарольда»

2.

Паломництво Чайльд Гарольда –
«не тільки найвидатніша
сповідницька поема
романтичного періоду в
англійській літературі.
Це також найбільш автентичне
z
свідчення доби «світового
смутку»,
котра йшла за розчаруванням
після французької революції
та наполеонівських воєн.
Леслі Марчанд

3.

*Романтична поема «Паломництво Чайльд-Гарольда»
— один з найкращих здобутків лірико-романтичного
напряму в літературі.
* У основі поеми лежить ліричний щоденник самого
поета. Образ героя, якого Байрон спочатку хотів
назвати
Бюрюном
(середньовічна форма
прізвища Байронів),
відбивав майже
незамасковані
автобіографічні риси

4.

• .
* У песимізмі та розчаруванні
Гарольда знайшли
відображення настрої
буржуазно-демократичної
інтелігенції Західної Європи
після поразки французької
революції 1789—1794 pp. Це
розчарування було зумовлене
не тільки політичною реакцією.
Значною мірою воно було
наслідком втрати віри у
можливість перемоги царства
розуму, про яке писали і яке
провіщали просвітники.

5.

* Центральна тема поеми національно-визвольна боротьба
європейських народів. Тому
справжній герой перших пісень
поеми - борець за національну
свободу народів Іспанії, Греції та
Албанії.
*Але ж з розвитком поеми ідейний
акцент перемішується з образу
Гарольда на зображення народів
Південно-Західної Європи.
І відтепер справжнім героєм поеми
виступає народ Іспанії, який
страждає і бореться, а також
поневолений народ Греції.

6.

*З розвитком поеми ідея свободи стає провідною. З’являється
надія на світле майбутнє. У мову героя поет також вкладає
власні думки про боротьбу, які надають поемі нової інтонації —
надії і бадьорості.
* Навіть велична краса природи протистоїть потворності й
убозтву сучасного суспільного життя.
* Поему «Паломництво Чайльд Гарольда» написано у вигляді
щоденника, який пишуть дві особи: сам автор і його герой. Герой
поеми після перших рядків автобіографічного характеру стає
лише ім’ям, його витісняє автор, дистанції між ними майже
немає.

7.

* Прагнення пізнати людей, незадоволеність дійсністю, намагання
випробувати свої духовні можливості та сили — ось цілі паломництва
Чайльд Гарольда, які близькі самому Байрону .
* Головна риса Чайльд Гарольда як художнього образу — його
незавершеність, герой покликаний відобразити момент пробудження
самосвідомості людини нового часу, яка починає відчувати на собі й у
світі, що її оточує, наслідки історичних змін і усвідомлювати трагічні
суперечності, які були характерною рисою сучасності.
* Герой Байрона відчуває «світову скорботу», тому що жага до життя,
могутні сили, приховані в людині, не мають плідного виходу. Цей герой
палко і щиро сприймає реальність, але сама реальність гнітить його. І
він постає проти всього світу, відстоюючи своє право на внутрішню
індивідуальну свободу, насамперед свободу почуттів.

8.

* У фіналі поеми
постала символічна
картина безкрайого,
вічно змінюваного і
завжди незмінного
моря безпосереднього
свідка нескінченного
кругообігу історичного
життя людства.

9.

Колись на острові, на славнім Альбіоні,
Жив молодик, що був байдужен на все
добре,
А пробував собі у розпуску найгіршім,
Гуляв, гукав і драв дремливе вухо Ночі.
Ой леле! сорома не мав сей лобуряка,
Кохавсь у бенкетах, веселощах безбожних.
Про нього на землі було такого мало,
На щоб він позирав прихильним, добрим
оком,
Опріч конкубінок та розпусних гультяїв,
Підлиз високого коліна і низького.
Ім'я йому було Чайльд Гарольд, та звідкіль
він
Був родом, не моє про се казати діло.
Доволі з нас, що рід його був, може, й
славен
І процвітав-сіяв колись у інші часи.
Но пляма і одна на віки вас плямує,
Хоч як би величавсь хто предками своїми.
Ні те, що з гробовищ геральдик вигрібає
І з темного кутка на світ ясний виносить,
Ні вірші медові, ані барвиста проза
Не вхвалять діл лихих і не освятять кривди.

10.

Чайльд Гарольд вигрівавсь на сонечку в
полудні,
І забавлявся, гравсь, як інша всяка муха.
Не думав, не гадав, що день ще не
скінчиться,
Як подих вітровий його мізерним зробить.
Аж ось — далеко ще було і до третини,
А вже дознав біди, гіркої над всі біди:
Переситу дознав у тім, чим веселився;
Всі забавки йому остили і обридли.
Тоді вже рідний край чужим йому здавався:
Сумнішим став йому, ніж келія чернеча.
На серце занепав у розпуску Чайльд
Гарольд.
Жадав тікать кудись од вакханальних друзів.
Бувало, що й сльоза понура наверталась,
Но в оці з гордощів великих застигала.
Блукав окреме він у задумі сумному,
І з краю рідного зовсім зійти наваживсь,
Щоб клімати жаркі за морем оглядати:
З переситу жадав собі якогось лиха,
І щоб перемінить нудьги своєї сцену,
Готов був низойти між тіні в преісподню.

11.

Бесіда
- Що ми дізналися про предків
Чайльд Гарольда?
- Чи обґрунтована оцінка, яку
дає Байрон своєму герою?
- Як Гарольд провів свої юні
z
роки, які почуття пережив?
- Що в образі героя викликає
осуд, а що – співчуття?
- Чому цей герой вирішив
покинути батьківщину?

12.

- Як поет описує природу та життя Португалії
і її столиці Лісабону?(гл XVI- XXVI)
- Що говорить оповідач про португальців?
-Які почуття охоплюють Чайльд Гарольда
після того, як він познайомився з життям
народу Португалії?
- Як оцінює автор іспанський народ чи його
історію? (гл XXXI- LХV)

13.

Домашнє завдання.
Заповнити порівняльну таблицю
«Герой і автор у поемі
Дж.Байрона «Паломництво
Чайльд Гарольда»- на 4-9 балів.
Герой
z
Автор

14.

Домашнє завдання- на 10-12
балів.Дати відповідь на запитання :
«Чому саме корида в м. Кадіксі
z
описується в поемі?
Як же оцінити Чайльд Гарольда,
як позитивного чи негативного
героя?»