587.75K

Марїн

1.

ЗМІСТ
ВСТУП
6
1 ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
1.1 Основні напрямки розвитку промислового транспорту
8
1.2 Поліпшення структури управління промисловим транспортом
11
1.3 Особливості внутрішньогосподарського розрахунку
15
2 РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА
2.1 Розрахунок чисельності робітників локомотивного депо
18
2.2 Розрахунок продуктивності праці
19
2.3 Розрахунок фонду оплати праці
22
2.4 Розрахунок собівартості ремонту локомотивів
29
2.5 Економічні результати роботи локомотивного депо
35
ВИСНОВКИ
39
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ
42
КР ПЗ 273.22
Змн.
Розроб.
Перевір.
Лист
№ докум.
Мар`їн Б.А.
Виговська М.В.
Підпис
Дата
Літ.
Основні напрямки розвитку
промислового транспорту
Арк.
Акрушів
5
40
ВСП «Політехнічний фаховий коледж КНУ»
Гр. 21 3/9 ЛГ

2.

ВСТУП
Зростання вантажообігу і пасажирообігу залізничного транспорту,
підвищення швидкостей руху, навантажень на вісь і маси поїздів істотно
збільшують експлуатаційне навантаження колійних пристроїв. Дедалі
складніші експлуатаційні умови вимагають підвищення експлуатаційної
стійкості
і
надійності
високопродуктивних колійних
колії,
машин,
створення
механізмів
нових
і інструменту,
ефективного їх використання шляхом вдосконалення основ ведення
колійного господарства.
На даний час залізниці в основному задовольняють потреби
суспільного виробництва та населення у перевезеннях. Проте стан
виробничо-технічної бази залізниць і технологічний рівень перевезень за
багатьма параметрами не відповідає зростаючим потребам суспільства та
європейським стандартам якості надання транспортних послуг, що
найближчим часом може стати перешкодою для подальшого соціальноекономічного розвитку держави.
Актуальність обраної теми пояснюється тим, що залізничний транспорт
є однієї із самих виробничих інфраструктур, що впливає на розвиток всіх
галузей економіки країни. Перевезення продукції продовжує технологічний
процес матеріального виробництва. Залізниці займають у загальному
вантажообігу всі види транспорту (без обліку трубопровідного) 85,1% й у
загальному пасажирообороті - 54,5%.
Отже, головною метою є аналіз сучасного стану залізничного
транспорту України, та розробка шляхів покращення виробничої діяльності
одного з підприємств транспортної галузі.
Для досягнення поставленої мети необхідно виконати наступні
завдання:
Арк.
Зм.
Кільк.
Арк. № докум.
Підпис
Дата
КР ПЗ 273.22
6

3.

- ознайомитися з проблемами розвитку залізничного транспорту в Україні та
участю Укрзалізниці у інтеграційних процесах;
- проаналізувати стан цеху з виробництва;
- розробити шляхи розвитку виробничої діяльності означеного цеху
підприємства, що аналізується.
Арк.
Зм.
Кільк.
Арк. № докум.
Підпис
Дата
КР ПЗ 273.22
7

4.

1 ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
1.1 Основні напрямки розвитку промислового транспорту
Раніше транспорт здебільшого відігравав забезпечувальну роль для
різних галузей економіки, а на сучасному етапі він став однією із важливих
передумов їх зростання. Транспорт є галуззю, яка знаходиться на стику
виробничої сфери і сфери послуг. Він не створює ніяких матеріальних
цінностей, а забезпечує перевезення вантажів і людей, розвиваючи зв'язки
між
підприємствами,
галузями,
регіонами.
Його
ще
називають
"кровоносною системою економіки", бо він є необхідною умовою
функціонування господарства. Ефективне функціонування державної
транспортної системи та включення її у європейську та світову транспортні
мережі сприяє вирішенню найважливіших завдань сьогодення та дозволяє
збільшити обсяги перевезень.
Виділяють такі види транспорту: залізничний, автомобільний,
трубопровідний, морський, річковий, авіаційний. Залежно від середовища
переміщення їх групують у наземний, водний і повітряний транспорт.
Кожен з них має свою специфіку. Для забезпечення роботи господарства
країни всі види транспорту повинні бути взаємопов'язані, працювати
злагоджено.
Сукупність
усіх
видів
транспорту,
об'єднаних
між
собою
транспортними мережами (дорогами) і вузлами, в яких відбувається обмін
вантажами, називається транспортною системою .
Загальна
транспортна
мережа
України
включає 21,6
тис.км
залізничних колій, 166,1 тис.км автомобільних доріг з твердим покриттям,
4,8 тис.км магістральних нафтопроводів, 40,1 тис.км газопроводів та 1,0
тис.км аміакопроводів, 2,1 тис.км експлуатаційних річкових судноплавних
шляхів з виходом до Азовського та Чорного морів .
Арк.
Зм.
Кільк.
Арк. № докум.
Підпис
Дата
КР ПЗ 273.22
8

5.

Загальні дані перевезення вантажів за видами транспорту подані в
таблиці 1.1.
У 2022р. обсяги перевезень вантажів порівняно з 2021р. зменшилися і
на вересень місяць становили 463 млн.т. Вантажооборот склав 333,74
млрд.ткм і скоротився на 3%.
63,0
4
40,1
5,7
38,1
07,7
,2
4
,6
3
07,6
1
20,9
1
5,5
9
12,9
2
9,0
9
09,9
9,0
9
2
9
1
1
1
06,8
,9
,1
2
05,9
1
,5
2
04,0
1
,0
1
02,4
1
,7
1
03,1
1
0
4
3
56,3
9,0
85,4
5,6
7,4
03,5
1
5,5
9
58,7
1
8,3
9
03,5
3
8
0,5
4,5
7
5,7
9
33,3
1
7,7
9
52,2
2
9
05,9
5,9
9
5
9,6
3
5,6
9
1
7,4
9
00,4
2
1
9,1
7
7,3
9
9
50,0
1
січен
ь- С
люти
січен
й
ьС
берез
січен
ень
ь- С
квіте
січен
нь
ь- С
траве
січен
нь
ь- С
черве
січен
нь
ь- С
липен
січен
ь-ь С
серпе
січен
нь
ьверес
7,6
7,0
12,5
8,1
9
8,1
9
9
6,3
3,3
9
9,5
8
1,5
8
2,6
9
41,2
71,7
у % до
2021р.
1
млн.т
1
водний
,5
,3
0
у % до
2021р.
0
10,8
1
млн.т
1
автомобільний
5,5
2,4
1
у % до
2021р.
2
4,1
9
млн.т
9
залізничний2
2,2
6,7
2
у % до
2021р.
5
4,1
9
млн.т
9
Транспорт
7,4
9
січен
ь С
9,1
4
С
Таблиця 1.1 - Перевезення вантажів за видами транспорту (20212022рр.), млн.т
Арк.
Зм.
Кільк.
Арк. № докум.
Підпис
Дата
КР ПЗ 273.22
9

6.

0,5
8
2,4
7
6
4,4
5,3
5
6,9
4
9,0
3
0,6
3
1
9,2
,7
9
5,6
9
,1
0
,1
0
6,5
9
9
7,9
,1
,04
0
6,0
9
,03
0
5,1
9
,03
0
5,6
9
,02
0
4,7
9
0
3,7
,01
,01
0
у % до
2021р.
0
8,1
8
млн.т
7
трубопровідний
2
22,2
1
21,8
1
1
24,7
22,8
1
16,9
1
16,9
1
14,8
1
12,6
25,1
1
у % до
2021р.
1
млн.т
авіаційний
За оперативними даним ПАТ"Укрзалізниця".
Таблиця 1.2 - Перевезення вантажів залізничним транспортом за видами
вантажів у січні-жовтні 2022 році
Перевезено
вантажів
з них
відправлено
у т.ч. за
номенклатурою
вантажів
кам’яного вугілля
коксу
нафти і
нафтопродуктів
руди залізної і
марганцевої
чорних металів
брухту
чорних металів
лісових вантажів
хімічних і мінеральних
добрив
зерна і продуктів
перемелу
цементу
Виконано
, млн. т
У % до січняжовтня 2018р.
262,1
97,7
220,2
98,9
33,5
3,7
95,8
90,7
2,8
100,1
57,2
103,2
16,1
96,6
2,0
82,0
0,9
40,6
3,8
132,9
32,3
123,9
4,7
94,4
Арк.
Зм.
Кільк.
Арк. № докум.
Підпис
Дата
КР ПЗ 273.22
10

7.

будівельних матеріалів
інших вантажів
1
24,6
38,6
79,0
98,5
Дані наведено без урахування тимчасово окупованої території Автономної
Республіки Крим, м.Севастополя та частини тимчасово окупованих територій у
Донецькій та Луганській областях.
1.2 Поліпшення структури управління промисловим транспортом
Однією з особливостей промислового транспорту, в першу чергу
залізничного та автомобільного, є його роздробленість. Поряд з великими
транспортними господарствами великих металургійних заводів, рудних і
вугільних
кар'єрів,
машинобудівних
заводів,
лісозаготівельної
промисловості та ін. В кожному промисловому районі або вузлі є десятки і
сотні дрібних під'їзних шляхів, автомобільних господарств, що належать
окремим підприємствам. В Україні є понад 18 тис. під'їзних шляхів широкої
колії загальною протяжністю 60 тис. км. багато з господарств, що
знаходяться в одному районі, пов'язані один з одним загальною залізничною
колією .
Експлуатація
дрібних
транспортних
господарств
економічно
недоцільна, оскільки не дозволяє продуктивно використовувати рухомий
склад і засоби механізації, знижує продуктивність праці і збільшує
транспортні витрати підприємств.
З метою поліпшення роботи транспорту промислових підприємств, в
Україні проводиться велика робота щодо укрупнення розрізнених
транспортних цехів підприємств, що знаходяться в одному промисловому
районі, шляхом:
1)
створення
госпрозрахункових
об'єднаних
залізничних,
автомобільних чи комплексних залізнично-авто-мобільних господарств,
підпорядкованих безпосередньо вищестоящим організаціям або одному з
підприємств;
Арк.
Зм.
Кільк.
Арк. № докум.
Підпис
Дата
КР ПЗ 273.22
11

8.

2) передачі під'їзних залізничних колій підприємств, що не мають
технологічних перевезень або з невеликим обсягом таких перевезень
введення магістральних залізниць;
3) закриття малодіяльних під'їзних шляхів та дрібних автогосподарств
з передачею перевезень на вантажні двори магістральних доріг або
автомобільного транспорту загального користування;
За останні роки в Україні створено близько 200 об'єднаних
залізничних
і
залізнично-автомобільних
господарств,
1300
госпрозрахункових автомобільних господарств і передано магістральним
залізницям понад 8 тис. Під'їзних шляхів протяжністю 12 тис. км.
Укрупнення промислового транспорту дало величезний економічний
ефект.
Одним з найважливіших напрямків підвищення ефективності
роботи промислового залізничного транспорту є розширення області
застосування електричної тяги.
Важливим резервом підвищення ефективності роботи промислового
залізничного транспорту є вдосконалення технологічних процесів під'їзних
колій. Як правило, найбільш інтенсивно експлуатуються під'їзні колії
металургійних
комбінатів,
рудників,
шахт,
кар'єрів,
великих
машинобудівних та нафтопререробних заводів, хімічних комбінатів та інше.
Ці під'їздні колії відрізняються відносно розвинутою схемою, обладнані
різними вантажно-розвантажувальними механізмами, мають сучасний
рухомий склад.
Все це створює сприятливі умови для формування відправних
маршрутів.
Розвитку
відправної
маршрутизації
сприяє
збільшення
вантажних перевезень і пов'язане з ними створення на під'їзних шляхах
високопродуктивного вантажно-розвантажувального комплексу.
Арк.
Зм.
Кільк.
Арк. № докум.
Підпис
Дата
КР ПЗ 273.22
12

9.

Одним з шляхів підвищення ефективності роботи промислового
транспорту є введення різноманітних видів безперервного транспорту,
конвеєрного, гідротранспортного, канатно-підвісного.
Конвеєрний транспорт розвивається на базі багатопровідних
стрічкових
конвеєрів
продуктивністю
більше
20
тис.
м3/г
для
транспортування сипучих вантажів, крутонаклонних стрічкових конвеєрів,
конвеєрних стрічок зі стальним осердям, а також морозостійких і для
транспортування гарячих матеріалів.
Зростаючі масштаби перевезень вантажів та збільшення відстаней
транспортування,
спорудження
магістралей
у
віддалених
та
важкодоступних районах з суворим кліматом, необхідність організації
транспортного обслуговування великих міст і виробничих об'єктів,
підвищення швидкості, надійності комунікацій, покращання комфорту та
зниження вартості перевезень - все це потребує розвитку нових
нетрадиційних транспортних засобів, особливо промислового призначення.
Багато з них існує у вигляді проектів, частка яких вже реалізована.
Разом з цим більшість ідей про становище та створення нових видів
транспорту існує вже давно, але реалізуються вони на сучасній техниці
тільки зараз. До таких видів транспорту відносяться системи, що
відрізняються від традиційних принципом дій, конструкцією двигуна: судна
на повітряній подушці, поїзди на магнітному підвісі, дирижаблі.
Ведуться роботи по створенню транспортних засобів на магнітній
підвісці. Розроблено проект такої дороги. Найбільше застосування для
цього транспорту - з'єднання великих міст з містами-супутниками,
аеропортами. Роботи ведуться у двох основних напрямках: для міського
(приміського) транспорту і для швидкісного міжміського. Апарати міського
і приміського промислового транспорту можуть мати максимальну
швидкість до 300 км/год., а міжміські - в межах 400-600 км/год.
Арк.
Зм.
Кільк.
Арк. № докум.
Підпис
Дата
КР ПЗ 273.22
13

10.

В
Україні
завдяки
геополітичному
розташуванню
історично
сформувалися сприятливі умови для формування та розміщення залізничної
мережі. На даний момент вона по загальній довжині шляхів займає четверте
місце у світі після США, Росії і Канади.
Залізнична галузь працює в цілому рентабельно, проте фінансовий
стан залізниць не дозволяє перейти на сучасні технології перевезень,
стримує рішення актуальних завдань. Розвиток національної транспортної
системи
України
потребує
ефективного
державного
регулювання.
Перспективою такого регулювання є реалізація програм, спрямованих на
подальше
підвищення
технологій
і
ефективності
забезпечення
роботи,
впровадження
конкурентоспроможності
нових
залізничного
транспорту:
1. поетапне впровадження швидкісного руху пасажирських поїздів;
2. довести довжину станційних колій до 80—85 % експлуатаційної
довжини залізниць;
3. збільшити полігон електричної тяги до 45— 50 % експлуатаційної
довжини залізниць;
4. поповнити парк локомотивів електровозами та тепловозами нового
покоління
з
максимальною
уніфікацією
вузлів,
автоматизованими
системами управління, діагностики й безпеки, а вагонний парк —
великовантажними вагонами;
5. створити виробничу базу для будівництва пасажирських вагонів з
придбанням імпортного устаткування та нових технологій.
До програми розвитку залізничного транспорту необхідно також
впровадити європейські стандарти, що підвищують безпеку руху поїздів та
автомобільного
транспорту
на
залізничних
переїздах,
технічне
переоснащення колійного господарства, збільшення міжремонтних строків
експлуатації залізничних колій. Також необхідно усунути проблеми у сфері
вантажних і пасажирських перевезень. Це стосується, перш за все,
Арк.
Зм.
Кільк.
Арк. № докум.
Підпис
Дата
КР ПЗ 273.22
14

11.

збалансування інтересів залізниць та споживачів. Рівноваги можна досягти
шляхом установлення оптимального розміру транспортної складової в ціні
продукції
та
рівня
рентабельності
перевезень.
Збільшити
рівень
рентабельності пасажирських перевезень можна шляхом впровадження з
урахуванням міжнародного досвіду механізму диференціювання тарифів,
поетапної ліквідації перехресного субсидування пасажирських перевезень
за рахунок вантажних перевезень, розроблення та впровадження дієвого
механізму компенсації залізницям витрат, пов'язаних з перевезенням
пільгових категорій пасажирів, забезпечення самоокупності перевезень у
міжнародному та міжобласному сполученнях.
Сьогодні
підґрунтям
конкурентоспроможності
залізничного
транспорту повинні стати не тимчасові конкурентні переваги, отримані на
основі державної підтримки, а стійкі конкурентні переваги, які є
результатом зваженої економічної політики, спрямованої на забезпечення
якості ресурсів, що використовуються і їх стійкості до зовнішніх загроз.
1.3 Особливості внутрішньогосподарського розрахунку
В економічній теорії під суспільною організацією праці розуміють
формування і підтримування природних, розумних пропорцій між сферами
прикладання праці, а, отже, і між сферами суспільного виробництва та
невиробничої сфери.
Організація праці на підприємстві повинна забезпечувати раціональне
поєднання і розподіл праці в колективі, професійний підбір кадрів, їх ефективну
діяльність
і
умови
для
реалізації
їх
творчих
можливостей.
Сукупність досягнень науки і техніки, передового виробничого досвіду, на які
спирається наукова організація праці при розроблені заходів по організації
праці, називають її основами. Останні групуються таким чином: соціальноекономічні, техніко-економічні, психофізіологічні, правові і нормативні.
Арк.
Зм.
Кільк.
Арк. № докум.
Підпис
Дата
КР ПЗ 273.22
15

12.

В сучасних умовах господарювання основні напрями наукової організації
праці полягають у:
1) розробці і впровадженні раціональних форм розподілу і кооперації
праці;
2) поліпшенні організації підбору, підготовки і підвищення кваліфікації
кадрів;
3) раціоналізації трудових процесів, впровадженні передових прийомів і
методів праці;
4) вдосконаленні організації і обслуговування робочих місць
5) вдосконаленні нормування праці;
6) впровадженні ефективних форм і методів матеріального і морального
стимулювання праці;
7) покращенні умов праці;
8) зміцненні дисципліни праці тощо.
Під час впровадження вищеназваних напрямів вдосконалення організації
праці слід враховувати особливості виробничого рівня.У масштабах народного
господарства вдосконалення організації праці має такі завдання: забезпечення
найбільш повного використання трудових ресурсів суспільства, регулювання
співвідношення
чисельності
зайнятих
в
галузях
матеріального
і
нематеріального виробництва, раціональний розподіл і перерозподіл робочої
сили між галузями і регіонами країни тощо. На рівні підприємства завдання із
вдосконалення організації праці полягають у: правильності розстановки
працівників на виробничих ділянках на основі раціонального розподілу і
Арк.
Зм.
Кільк.
Арк. № докум.
Підпис
Дата
КР ПЗ 273.22
16

13.

кооперації праці, спеціалізації і розширенні зон обслуговування; узгодженості
діяльності тощо.
На конкретному робочому місці вирішують такі завдання: впровадження
прогресивних робочих прийомів і трудових операцій, правильне обладнання і
планування робочих місць, рівномірне і безперебійне забезпечення їх
інструментами і матеріалами, створення належних умов для роботи і
життєдіяльності людини
Арк.
Зм.
Кільк.
Арк. № докум.
Підпис
Дата
КР ПЗ 273.22
17

14.

2 РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА
2.1 Розрахунок чисельності робітників локомотивного депо
Таблиця 2.1 - Розподіл робітників по розрядам, осіб

Категорія робітників
Всього
п/п
Розряди
1
2
3
4
5
6
Робітники, в т.ч.:
1
2
1.1 Основні
525
105
105 158
157
1.2 Допоміжні
112
22
22
34
ІТР, в т.ч.:
15
34
2.1 Керівники
2.2 Спеціалісти
67
3
Службовці
24
4
Молодший
обслуговуючий
персонал
38
Всього по депо
781
Взагалі по розрядам робітники розподіляються так:
ІІ розряд – 20 %
ІІІ розряд – 20%
ІV розряд – 30 %
V розряд – 30 %
Арк.
Зм.
Кільк.
Арк. № докум.
Підпис
Дата
КР ПЗ 273.22
18

15.

2.2 Розрахунок продуктивності праці
Зростання продуктивності праці є законом економіки. Для досягнення
більш
високого
життєвого
рівня
необхідно
забезпечувати
найвищу
продуктивність праці.
Існує декілька методів визначення продуктивності праці:
- натуральний (або умовно-натуральний);
- вартісний;
- трудовий.
Основними шляхами зростання продуктивності праці є:
- впровадження нової техніки, передової технології;
- автоматизація виробничих процесів;
- раціональна організація праці.
Продуктивність праці визначається за формулою:
прив
Пр =
English     Русский Правила