Лимарство.
Кушнірство.
Основні техніки художньої обробки шкіри.
Розробка і виготовлення декоративних шкіряних виробів для костюмів.
Творче завдання
19.31M

Розробка і виготовлення декоративних шкіряних виробів для костюмів

1.

Розробка і виготовлення
декоративних шкіряних виробів для
костюмів.

2.

У давні часи шкіряну майстерність
було популярним. І сьогодні нічого не
змінилося: шкіряний одяг і аксесуари
вважаються тенденціями моди. Якби
ви тільки знали, скільки
дизайнерських шкіряних речей
можна зробити!

3.

Худо́ жня обро́ бка шкі́ри — вид декоративно-ужиткового мистецтва, що
специфічними прийомами формотворення й оздоблення утворює чимало
естетично досконалих побутових речей: посудин, взуття, одягу тощо.
У первісні епохи шкіру розглядали лише під кутом її практичної
придатності.
Згодом
зрозуміли
художню
вартість
шкіри,
шляхом
експериментування виявили та вдосконалили техніки її обробки. Так, у
середньовіччі
шкіра
стала
матеріалом
для
художньої
творчості,
пов'язувалася з багатьма ремеслами: чинбарством (первісна обробка
сировини), шевством, лимарством (виготовлення предметів упряжі),
кушнірством (пошиття шкіряного одягу), палітурництвом (виготовлення
шкіряних обкладинок) та ін.

4.

5. Лимарство.

• Ли́ марство, розм. ри́ марство — кустарний промисел,
виробництво з вичиненої шкіри-сириці (ли́ марщини) дрібних
шкіряних речей (кінської збруї, ре́менів, гаманців, рукавичок
тощо). Майстрів, що займалися лимарством, називали
ли́ марями, шо́рниками (розм. «ри́ марі»). Довгий час
лимарство було складовою частиною чинбарства (подекуди
аж до XIX ст.). За літописними даними в містах Київської Русі в
ХІ—ХІІІ ст. серед ремісників, які виготовляли речі зі шкіри,
була вже певна спеціалізація: згадуються сідельники,
тульники (виготовляли тула — сагайдаки), усьмошевці (шевці).
У XV-XVI ст. у Києві і Львові були лимарський і кушнірський
цехи. Добре було поставлено лимарство і серед українського
козацтва. До середини XIX ст. лимарство було засноване
винятково на ручній праці.

6. Кушнірство.

• Кушні́рство, заст. кушнирство — традиційне українське ремесло, яке
включало вичинку шкіри з хутром і пошиття з неї різного одягу. З хутра
українські кушніри шили численні види традиційного одягу — кожухи,
кептарі, шапки тощо. Це ремесло найтісніше пов'язане з галуззю
мисливства, хутровим промислом, і мало на території України
сприятливі умови — чимала кількість хутрових звірів по українських
лісах в умовах клімату з різкими перепадами температури. До
прикладу, в Косівському повіті у 1880-х роках налічувалось 107
кушнірів. Наприкінці XIX — на початку XX ст. виділяється кушнірством
село Пістинь. Майстерність пістинських кушнірів була відома не тільки
в усіх довколишніх селах, а й на Коломийщині, Снятинщині. Але чи не
найбільшим центром кушнірства в Україні було містечко Тисмениця
(нині Івано-Франківська область).З 1920-х років поширення кушнірства
як ремесла значно звузилось у зв'язку з розвитком в УРСР хутрової
промисловості.

7. Основні техніки художньої обробки шкіри.

• Шиття — найважливіша техніка виготовлення художніх виробів
зі шкіри. Шви виконуються кольоровими або однотонними з
тлом нитками (накладні, «шиті в рубець» і под.) і вузькими
стрічками шкіри.
• Вишивання — найпоширеніша техніка оформлення шкіряних
виробів кольоровими вовняними або шовковими нитками
(стебнівка, гладь, хрестик тощо), відзначається мажорним
колоритом рельєфно накладених орнаментів.

8.

9.

• Аплікація — давня, традиційна техніка прикрашування шкіряних
виробів, полягає у накладуванні на поверхню предметів
вирізаних клаптиків шкіри (сап'яну), сукна, металевих платівок,
барвистих вовняних шнурків, шкіряних ґудзиків, тороків, китиць.
Особливою оригінальністю візерунків відзначаються гуцульські
кептарі, оздоблені шкіряними витинанками.
• Тиснення — характерні сучасні техніки прикрашування шкіряних
виробів. Розрізняють холодне тиснення прес-формою (кліше),
контурне (від руки) та гаряче (розігрітою металевою формою).
Таким чином утворюються візерунки на поверхні шкіри.

10.

Аплікація.
Тиснення.

11.

Аплікація.

12.

13.

• Традиція декорування шкіряних виробів
сягає глибини віків. При виготовленні тих чи
інших предметів побуту, компонентів одягу
чи інтер’єру українці здебільшого
поєднували кілька технік. Так, аплікацію
сап’яном і сукном сполучали нашиванням
вовняних шнурів, тасьм, китиць, металевих
капслів на кожухи, кептарі тощо. Хутряні
вироби (овчини та ін.) оздоблювали
здебільшого вишивкою нитками.

14.


Кордибани (від назви м. Кордова, Іспанія) — типологічна група шкіряних
шпалер,
оздоблених
тисненням,
розписом
і
позолотою,
переважно
рослинною орнаментикою.
Настінні прикраси — типологічна група сучасних шкіряних плакеток,
декорованих тисненням, інкрустацією, випалюванням, розписом і под.
Прикраси — група сучасних виробів, функціонують як доповнення до
жіночого святкового одягу: кулони, брошки, паски, браслети, півобручі до
волосся, декоративні квіти і т. ін.
Дрібні особисті речі — невеликий рід шкіряних виробів галантерейного
характеру (капшуки, гаманці, портмоне, футляри для окулярів, ключів та ін.).

15.

Кордибани.
Дрібні особисті речі.
Настінні прикраси.
Прикраса.

16.

• Одяг — рід шкіряних виробів, прикрашених вишивкою,
аплікацією, ажурним вирізуванням. Поділяється на типологічні
групи: головні убори, верхній плечовий одяг і взуття.
Доповнення до одягу — рід виробів зі шкіри, пишно
декорованих тисненням, аплікацією, металом, плетенням тощо.
Сюди входять такі типологічні групи виробів — паски, торбинки
й прикраси. Паски — шкіряні вироби для підперезування у поясі
й закріплення поясного одягу. Паски різняться шириною й
оздобленням. У Карпатах вузькі пояси називали букурійками, а
широкі — чересами. Череси виготовляли різної ширини: на
одну пряжку — пасок, на дві — малий ремінь, на три — великий
ремінь. До цієї типологічної групи входять також ремінці для
годинників, зап'ястні ремінці і т. ін.

17.

18.

19.

20.

21.

22.

23.

24.

25.

26.

27. Розробка і виготовлення декоративних шкіряних виробів для костюмів.

Технологічна картка. Зразок
1. Замалювати ескіз оздоблення за власним задумом
2.Підготуйте шаблон .
3. Виріжте паперові деталі і визначте, яка шкіра буде потрібно для
кожної з них. Краще не використовувати більше 3х кольорів
відтінків фактур шкіри в одному виробі.( замість шкіри кольоровий
папір)
4. Накладіть паперові деталі на шкіру із зворотного боку і обведіть.
Краще всього використовувати для цього гелеву ручку.
5. Виріжте шкіряні деталі
6. Наклейте деталі на основу

28. Творче завдання

1.Виконати ескіз оздоблення для костюма.
2.Розробити технологічну картку , «Розробка і
виготовлення
декоративних шкіряних виробів для костюмів» за
зразком .

29.

https://mama-creative.com/brosh-iz-kozhi-lesnojlandysh/
https://pikabu.ru/story/tsvetyi_iz_kozhi__moi_drevnie_rabo
tyi_4776175
https://www.pinterest.co.kr/pin/775393260813949633/
https://hendmeid.guru/podelki/kak-sdelatukrasheniya-iz-kozhi-i-meha
https://masterclassy.ru/podelki/15755-podelki-iz-kozhisvoimi-rukami-podskazki-dlya-nachinayuschih.html
http://www.hobby-mix.net/rubric/3871606/
https://zhenskie-uvlecheniya.ru/podelki-svoimi-rukami-iz-naturalnojkozhi-praktichnoe-zhenskoe-uvlechenie-dlya-dushi.html
https://love4ukr.ru/krasa/942-virobi-zi-shkiri-svoimi-rukamidlja-pochatkivciv.html
English     Русский Правила