Тема 1.4 (лекція)

1.

МИКОЛАЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ В.О. СУХОМЛИНСЬКОГО
КАФЕДРА ВІЙСЬКОВОЇ ПІДГОТОВКИ
ІСТОРІЯ ВІЙН ТА ВОЄННОГО МИСТЕЦТВА

2.

Тема № 1 Введення у військову думку і військову
історію. Розвиток воєнного мистецтва у війнах від
Античності до Другої світової війни включно.
Заняття 4.Воєнне мистецтво у Двох світових війнах.
Навчальні питання:
1. Причини, основні битви та результати Першої світової війни (1914 1918 рр.).
2. Причини, основні битви та результати Другої світової війни (1939 1945 рр.).
3. Зброя і техніка, що впливала на хід ведення бойових дій у двох
світових війнах

3.

1 питання
Перша світова війна, яка розпочалась 01.08.1914, стала своєрідним вододілом
у розвитку людства. Війна велася між Троїстим союзом (Німеччина, АвстроУгорщина, Італія) та Антантою (Росія, Англія, Франція). У ході війни до Троїстого
союзу приєдналися Туреччина й Болгарія, до Антанти — Румунія і США. У грудні 1915
Італія, що прагнула до панування в районі Адріатики, вийшла зі складу Троїстого
союзу й перейшла на бік Антанти. У вир Великої війни було втягнуто 38 держав із
населенням понад 1,5 млрд осіб.
Серед причин війни: прагнення монополістичних об’єднань збільшити прибутки
за рахунок військових замовлень, захоплення нових ринків збуту; бажання всіх
держав захопити нові землі, переділ колоній і усунення конкурентів. Німеччина й
США, зробивши економічний ривок на початку 20 ст., були позбавлені колоній;
уряди супротивних держав прагнули відвернути увагу народів від внутрішніх
проблем, роз’єднати соціалістичні робітничі партії ІІ Інтернаціоналу. Характер війни
був загарбницький і несправедливий з усіх боків (за винятком Сербії, що не
прагнула до захоплень, але першою зазнала австро-угорської окупації). Приводом
до війни стало вбивство 28.06.1914 р. австро-угорського ерцгерцога
Франца Фердинанда та його дружини сербським націоналістом Г. Принципом.

4.

1. Основні причини і привід до початку Першої світової війни.
1 серпня 1914 р. почалася Перша світова війна. Вона була закономірним
результатом гострих суперечностей між великими світовими державами. Її основними
причинами були економічні й політичні протиріччя між державами двох військовополітичних блоків:
Антанти (сформувався в 1904-1907 pp.; до його складу входили Росія, Велика
Британія і Франція);
Троїстого союзу (сформувався в 1882 p.; до його складу входили Німеччина,
Австро-Угорщина, Італія і він був спрямований проти Франції, Росії та Англії. У 1915
р. Італія перейшла на бік Антанти, а замість неї до Троїстого союзу увійшла Туреччина
та Болгарія, перетворивши військо-політичний блок на Четверний союз).
Для кожної країни існували певні причини для розв'язання Першої світової війни.
.
Загалом це були просто територіальні претензії та зазіхання.
Причини Першої світової війни:
1. Перерозподіл світу.
2. Отримання нових територій з метою:
отримання нових ринків збуту;
отримання людських ресурсів;
отримання сировинних та енергетичних ресурсів.
3. Економічні, політичні та військові суперечності між Антантою та
Центральним блоком.
(навчити студентів враховувати історичний досвід при розгляданні актуальних
проблем розбудови національних Збройних Сил; - прогнозування перспектив розвитку
військової справи.)

5.

Найгостріші протиріччя за сфери впливу виникли між Німеччиною та Росією,
Німеччиною та Великою Британією, Німеччиною та Францією, Австро-Угорською
та Російською імперіями, а також між державами всередині цих двох
військовополітичних блоків.
Головним був англо-німецький економічний, військово-морський і колоніальний
антагонізм. Німеччина мріяла захопити значну частину колоній Англії. Обидві країни,
ведучи боротьбу за перевагу на морях, нарощували свої військово-морські сили.
Франко-німецькі суперечності почалися через землі, відібрані у Франції після франкопрусської війни 1870-1871 рр.
На 1914 р. особливо загострилися протиріччя між Німеччиною та Росією. На
шляху здійснення експансіоністських планів Німеччини щодо розширення її
геополітичного простору стала Російська імперія. Давні мрії Німеччини про здійснення
«світової політики» перекреслювалися могутнім потенціалом Росії. Німеччина прагнула
підкорити Росію економічно й послабити її в політичному і військовому відношенні.
Вона планувала відтіснити Росію на Схід, обмеживши її границями колишнього
Московського князівства.
Найтиповішою формою реалізації агресивної політики Німеччини став план «Дранг
нах Остен» - «Натиск на Схід», що передбачав захоплення чужих територій збройним
шляхом. До таких територій, наприклад на Сході, були віднесені Україна, Польща,
Білорусь і Балтійські губернії Російської імперії.

6.

Перша світова війна велася майже на десятку фронтів у різних куточках
земної кулі. Однак головними фронтами були Західний, де німецькі війська вели
бойові дії проти англійських, французьких і бельгійських військ, і Східний, де війська
Росії протистояли об'єднаним силам австро-угорської та німецької армій. Людські,
сировинні і продовольчі ресурси Антанти значно перевищували ресурси Троїстого
союзу (або, як його називали інакше, Центрального блоку), тому шанси Німеччини й
Австро-Угорщини на перемогу у війні на два фронти були незначними.
Стратегічні плани кожної держави у цій війні визначалися її військовоекономічним
потенціалом і цілями, які дана країна намагалася досягти.
У Німеччині генеральний план ведення війни був розроблений начальником
генштабу А. фон Шліфеном і здобув назву план «блискавичної війни». Німецький план
виходив із неминучості війни на два фронти - проти Франції та Росії.
Стратегічний план Франції базувався на розумінні військової та економічної
переваги Німеччини. Тому цей план в основі своїй був пасивно-очікувальним. Але
Франція намагалася повернути Ельзас і Лотарингію, і це штовхало її до активних дій.
Звідси і непослідовність оперативно-стратегічних дій.
Англійський генеральний штаб передбачав надіслати в Європу незначну
експедиційну армію. При цьому дії союзних військ не були погоджені, що давало
можливість Німеччині наносити удари противникам поодинці.
Росія насамперед прагнула розгромити Австро-Угорщину, тому проти неї було
кинуто чотири із шести розгорнутих активних армій. Другим завданням були наступ у
Східній Пруссії і вихід на допомогу союзній Франції.

7.

8.

Хід воєнних дій на території України в 1914 р.
Російська імперія, що володіла величезними просторами, ще не могла опам'ятатися
від поразки в війні з Японією (1904-1905 pp.) і внаслідок цього, а також технічної і
технологічної відсталості, різко наростаючих соціально-економічних проблем у країні,
політичної кризи у верхніх ешелонах влади, була не здатна забезпечити ефективний
захист своєї території, і насамперед південно-західних (українських) земель.
Війська Південно-Західного фронту, які знаходилися на території України (у складі
чотирьох армій), були розтягнуті на 450 км - від Іван-города до Кам'янецьПодільського. Їм протистояли чотири австро-угорські армії.
Головні події у 1914 р. відбувалися в Галичині:
1. 23 серпня 1914 р. – Галицька битва
2. захоплення Львова 3 вересня 1914 p. російськими військами,
3. 1914 – 1915 рр. облога та взяття Перемишля.
Воєнні дії на території України почалися вже в перші дні серпня 1914 р. на
території Галичини. 18 серпня 1914 р. розпочався успішний наступ 8-ї армії генерала
О. Брусилова.
3 23 серпня почалася Галицька битва, яка тривала до кінця вересня. 3 обох боків
у ній взяли участь понад 1,5 млн чоловік: 700 тис. російський військ і 830 тис.
австроугорської армії. На початку битви військово-оперативна обстановка для
російських військ складалася несприятливо, однак незабаром їм вдалося перехопити
ініціативу. Успішний наступ військ двох російських армій під командуванням
генералів Рузського і Брусилова увінчався взяттям 21 серпня м. Львова, a 22 серпня
- м. Галича.

9.

Перша світова війна тривала з серпня 1914 року по листопад 1918 рік і була
однією з найкровопролитніших в історії людства - в ній загинуло понад 10 млн. осіб і
20 млн. було поранено. Жертви серед цивільного населення були майже такими ж.
Війна набрала не лише масового, а й тотального характеру.
Війна так чи інакше вплинула на положення всіх країн світу, в тому числі й на
нейтральні. Таким чином весь світ приймав участь у війні.
У ході війни була повалена монархія і відбувся більшовицький жовтневий
переворот у Росії. Військова й економічна могутність Німеччини була підірвана, і
вона на довгий час опинилася в міжнародній ізоляції. Наслідком поразки АвстроУгорщини став розпад однієї з найбільших європейських імперій і утворення на її
уламках нових національних держав.
Після війни сформувалася нова система міжнародних відносин, відбувся
перерозподіл світу.

10.

11.

2. Навчальне питання
У другій світовій війні брали участь понад 60 держав, на території яких мешкало
80% населення Землі. Бойові дії точилися в Європі, Азії, Африці, Океанії на площі 22
.млн кв. км. і на просторах Світового океану. За роки війни до армій воюючих
вступило 110 млн осіб.
За різними джерелами на фронтах Другої світової війни загинуло від 50 до 65 - 67
млн. осіб, 90 млн. - було поранено або скалічено; близько половини загиблих
становило мирне населення. Матеріальні збитки становили 4 трлн. доларів США.
Причини та передумови війни.
По-перше, несправедливість Версальської системи мирних договорів поставила
багато народів у принизливе становище, сприяла приходу до влади сил, що прагнули
реваншу та нового переділу світу. Найбільшою мірою це проявилось у політиці
Німеччини, Італії, Японії. Вони і стали ініціаторами війни.
По-друге, економічна криза 30-х років загострила суперечності між країнами світу,
що позбавило їх можливості об'єднати зусилля у боротьбі за збереження миру.
Систему безпеки, створену у 20-ті роки було зруйновано.
По-третє, розв'язанню війни сприяла політика урядів Англії та Франції, спрямована на
"умиротворення" агресора, а також "ізоляція" США, які, оголосивши про нейтралітет,
фактично самоусунилися від впливу на розвиток подій у світі.
По-четверте, не останню роль в розв'язанні війни відіграв СРСР, який, підписавши
пакт про ненапад з Німеччиною і таємний протокол до нього, відкрив шлях Німеччині
для нападу на Польщу.

12.

По-п'яте одною з головних причин війни є поділ світу на два ворогуючих табори:
соціалістичний і капіталістичний та спроби провідних країн світу зробити все для того
щоб комуністичні ідеї не поширювались в світі.
По-шосте ідея світової революції, та її експорт в інші країни світу будь якими
засобами.
Характер війни. Агресивні держави прагнули розширення власних територій,
завоювання ринків збуту та джерел сировини - тобто досягнення світового панування.
З боку цих країн війна мала загарбницький характер. Для країн, які зазнали агресії і
були окуповані, війна була справедливою. Складніше визначити характер війни
стосовно СРСР. У період з 17 вересня 1939 року по 22 червня 1941 року він сам
виступав у ролі агресора, приєднавши до себе значні території, що на тей час
належали Польщі, Румунії, Фінляндії, а також країнам Балтії (Естонія, Латвія, Литва ).
Але після нападу Німеччини СРСР виніс на собі основний тягар боротьби з
нацистською Німеччиною і для нього війна мала справедливий характер. її по праву
назвали Великою Вітчизняною війною.

13.

Договір про ненапад між Німеччиною та Радянським Союзом
23 серпня 1939 року.
Уряд СРСР та уряд Німеччини керуючись бажанням
укріплення справи миру між СРСР та Німеччиною і виходячи з основних положень
угоди про нейтралітет, підписаної між СРСР та Німеччиною в квітні 1926
року, прийшли до наступних домовленостей:
Стаття І
обидві сторони що домовляються беруть неа себе обов'язок утримуватись від
всякого насилля, від всякої агресивної дії і всякого нападу по відношенню один до
одного, як окремо, так і разом з іншими державами.
Стаття II
В випадку якщо одна з сторін що домовляються стане об'єктом військових дій з
боку третьої держави, друга сторона що домовляється не буде підтримувати ні в якій
формі цю державу.
Стаття III
Уряди обох сторін що домовляються залишаться в майбутньому в контакті один
з другим для консультацій, щоб інформувати один другого з питань які зачіпають їх
спільні інтереси.
Стаття IV
Ні одна з сторін що домовляються не буде приймати участь в будь-якому
угрупуванні держав, яка прямо чи побічно направлена проти другої сторони.

14.

В випадку виникнення суперечок або конфліктів між сторонами що домовляються з
питань того чи іншого роду, обидві сторони будуть вирішувати ці суперечки або
конфлікти виключно мирним шляхом в порядку дружнього обміну думками або в
потрібних випадках шляхом створення комісії з врегулювання конфлікту.
Стаття VI
Цей договір підписується строком на десять років, з тим що, оскільки одна з сторін
які домовляються не денонсує його за рік до закінчення строку, строк дії договору буде
вважатись автоматично продовжений на наступні п'ять років.
Стаття VII
Цей договір має бути ратифікований в найкоротший строк. Обмін ратифікаційними
грамотами повинен відбутися в Берліні. Договір вступає в силу негайно після його
підписання.
Складений в двох примірниках, на німецькій та російській мовах, в Москві 23 серпня
1939 року.

15.

Таємний додатковий протокол до Договору про ненапад між Німеччиною та
Радянським Союзом
/ 23 серпня 1939 рік /
При підписанні угоди про ненапад між Німеччиною та Радянським Союзом
уповноважені обох сторін що нижче підписалися обговорили в суворо конфедеційному
порядку питання про розподіл сфер обоюдних інтересів в Східній Європі. Це
обговорення призвело до наступних результатів:
1. В випадку територіально - політичної перебудові областей, які входять до складу
Прибалтійських держав ( Фінляндія, Естонія, Латвія, Литва ), північний кордон Литви
одночасно єкордоном сфер інтересів Німеччини і СРСР. При цьому інтереси Литви по
відношенню Віденськоїобласті визнаються обома сторонами.
2. В випадку територіально-політичної перебудови областей, що входять до складу
Польської
держави, кордон сфер інтересів буде приблизно проходити по лінії річок
Нарева, Вісли, Сяна.
Питання, чи є в обоюдних інтересах зберегти незалежність Польської держави і якими
будуть їїкордони, може бути остаточно вияснене тільки на протязі подальшого
політичного розвитку. Вусякому разі обидва уряди будуть вирішувати це питання в
порядку дружньої обоюдної згоди

16.

3. Що стосується південного сходу Європи з радянської сторони підкреслюється
інтерес до Бессарабії. З німецької сторони заявляється про її повну політичну
незацікавленість в зазначених областях.
4. Цей протокол буде зберігатись обома сторонами в суворій таємниці.
Москва 23 серпня 1939 року
Від уряду СРСР Від уряду Німеччини
В. Молотов І. Ріббентроп
Роз'яснення до таємного протоколу від 23 серпня 1939 року
/ 28 серпня 1939 року/
З метою уточнення першого абзацу п. 2 таємного додаткового протоколу від 23
серпня 1939 року цим пояснюється, що цей абзац потрібно читати в наступній
редакції:
« 2. В випадку територіально-політичної перебудови областей, що входять до складу
Польської держави, кордон сфер впливу інтересів Німеччини та СРСР буде приблизно
проходити по лінії річок: Тіси, Нарева, Вісли та Сяну».
Москва, 28 серпня 1939 року
За уряд СРСР
За уряд Німеччини
В. Молотов
Шуленбург

17.

Передумови визволення України склалися внаслідок перемоги радянських військ у
Сталінградській битві (листопад 1942 р. – лютий 1943 р.), яка поклала початок
перелому в ході війни. 18 грудня 1942 р – Червона армія зайняла перший
український населений пункт – с. Півнівка Луганської обл. Широкомасштабне
визволення території України розпочалося після перемоги Червоної армії в
Курській битві (липень–серпень 1943 р.), яка завершилася взяттям Червоною армією
Харкова. Радянські війська швидко наблизились до Дніпра і форсували його. Битва за
Дніпро (серпень–грудень 1943 р.) закріпила ініціативу за Червоною армією. У ході цієї
битви 6 листопада 1943 р. радянські війська звільнили Київ, зазнавши значних втрат.
У січні–лютому 1944 р. в Корсунь-Шевченківській операції радянські війська
оточили й знищили чимале угруповання ворога, внаслідок цієї операції відкрився
шлях для визволення Правобережної та Західної України.
У квітні–травні 1944 р. Червона армія успішно здійснила Кримську наступальну
операцію. Після цього все кримськотатарське населення (близько 240 тис.) було
звинувачене в колабораціонізмі й депортоване в Середню Азію. Така ж доля спіткала
грецьке, вірменське і болгарське населення.
У другій половині 1944 р. радянські війська здійснили Львівсько-Сандомирську
(липень 1944 р.), Яссько-Кишинівську (серпень 1944 р.) і Карпатсько-Ужгородську
(вересень-жовтень 1944 р.) наступальні операції. 8 жовтня 1944р. звільнено останній
населений пункт на території УРСР (с. Лавочне тодішньої Дрогобицької обл.). 28
жовтня 1944 р. Військами 4-гоУкраїнського
фронту визволено Закарпатську Україну. Відбулося остаточне визволення території
України.

18.

міст, 30 тис. сіл, понад 16 тис. промислових підприємств, матеріальні збитки
становили 42% від усіх збитків СРСР.
Загалом, наслідки Другої світової війни для України були не однозначними:
По-перше, Україна розв’язала одну з найскладніших для себе, а в часовому вимірі
– майже тисячолітньої давності, проблемусоборності українських земель та здобула
міжнародне визнання західних кордонів. Ці набутки стали за правову основу
визнання кордонів України після розвалу СРСР. Окрім того, цей факт сприяв
консолідації української нації, що було важливою передумовою її державно-правового
самовизначення.
По-друге, величезний внесок українського народу в перемогу держав і народів
антигітлерівської коаліції над нацистською Німеччиною та її сателітами був
засвідчений прийняттям України до Організації Об’єднаних Націй як держави
засновника цієї міжнародної організації.
По-третє, та обставина, що після закінченні Другої світової війни комуністичні
режими встановлювалися у багатьох країнах Центральної, Південної і Західної
Європи, які перебували під контролем Радянського Союзу, мала пізніше для
національно-визвольних змагань українського та інших народів СРСР велике
значення: радянська тоталітарна система дискредитувала себе серед ширшого
кола народів, які мали тривалі демократичні традиції.

19.

По-четверте, під час встановлення західних кордонів України, внаслідок
змовницьких угод польського та радянського урядів, з найдавніших українських
етнічних територій: Холмщини, Підляшшя, Надсяння та Лемківщини, упродовж
1944–1947 рр. було повністю виселено, зокрема в ході операції «Вісла», всіх
українців (понад 700 тисяч чоловік), що завдало непоправного удару українському
народові.
Друга світова війна була, з одного боку, неймовірно драматичною і трагічною
сторінкою в історії українського народу, а з іншого – стала, попри вкрай
несприятливі обставини, доленосним етапом у забезпеченні соборності українських
земель та створенні передумов для відновлення самостійної Української держави.

20.

Внаслідок війни ослабла роль Західної Європи в загальносвітовій політиці.
Головними державами у світі стали СРСР і США. Велика Британія та Франція, попри
перемогу, були дуже ослабленими. Війна показала нездатність їх та інших
західноєвропейських країн контролювати величезні колоніальні імперії. У країнах
Африки та Азії посилився антиколоніальний рух. Війна показала нездатність їх та інших
західноєвропейських країн контролювати величезні колоніальні імперії. У країнах
Африки та Азії посилився антиколоніальний рух. Внаслідок війни низка країн здобули
незалежність: Ефіопія, Ісландія, Сирія, Ліван, В'єтнам, Індонезія. На окупованих
радянським військом територіях встановили соціалістичні режими.
Одним із головних підсумків Другої світової стало створення на основі
Антигітлерівської коаліції, що склалася в ході війни, Організації Об'єднаних Націй для
запобігання світовим війнам в майбутньому.
У деяких країнах партизанські рухи, що зародилися під час війни, намагалися
продовжити свою діяльність і після її закінчення. У Грецькому королівстві конфлікт між
комуністами та довоєнним урядом переріс у громадянську війну. Антикомуністичні
озброєні загони ще певний час після закінчення війни діяли в Західній Україні,
Прибалтиці, Польщі. У Республіці Китай продовжилася війна, що тривала там з 1927
року.
Під час міжнародного судового процесу в Нюрнберзі фашистську та нацистську
ідеології визнано злочинними й заборонено. У багатьох західних країнах зросла
підтримка комуністичних партій через їхню активну участь у боротьбі під час війни та
повоєнну економічну кризу.

21.

Європа опинилася розділеною на два табори: західний (капіталістичний) і східний
(соціалістичний). Стосунки між двома блоками різко погіршилися вже за кілька років
після закінчення війни. Почалася так звана Холодна війна.
Внаслідок війни низка країн здобули
незалежність: Ефіопія, Ісландія, Сирія, Ліван, В'єтнам, Індонезія. На окупованих
радянським військом територіях встановили соціалістичні режими. Одним із головних
підсумків Другої світової стало створення на основі Антигітлерівської коаліції, що
склалася в ході війни, Організації Об'єднаних Націй для запобігання світовим війнам в
майбутньому.
У деяких країнах партизанські рухи, що зародилися під час війни, намагалися
продовжити свою діяльність і після її закінчення. У Грецькому королівстві конфлікт між
комуністами та довоєнним урядом переріс у громадянську війну. Антикомуністичні
озброєні загони ще певний час після закінчення війни діяли в Західній Україні,
Прибалтиці, Польщі. У Республіці Китай продовжилася війна, що тривала там з 1927
року.
Під час міжнародного судового процесу в Нюрнберзі фашистську та нацистську
ідеології визнано злочинними й заборонено. У багатьох західних країнах зросла
підтримка комуністичних партій через їхню активну участь у боротьбі під час війни та
повоєнну економічну кризу.
Європа опинилася розділеною на два табори: західний (капіталістичний) і східний
(соціалістичний). Стосунки між двома блоками різко погіршилися вже за кілька років
після закінчення війни. Почалася так звана Холодна війна.

22.

23.

3 навчальне питання
На 1914 рік в арміях воюючих країн було по 150—250 літаків. Авіація почала
виконувати бойові завдання. Спершу роль авіабомб відігравали артилерійські
снаряди, оснащені хвостовим стабілізатором. Перші бомби льотчики скидали вручну;
незабаром з’явилися фугасні, осколкові та запалювальні бомби. З’явився кулемет.
Було винайдено пристрій, що синхронізував темп стрільби зі швидкістю обертання
повітряного гвинта. Почала розвиватися морська авіація. Широко використовували
гідролітаки, які з’явилися на той час. Їх перевозили на спеціальних кораблях і з
допомогою кранів спускали на воду та піднімали на борт після посадки. На кінець
війни в арміях налічувалося близько 11 тисяч літаків — винищувачів,
бомбардувальників та розвідників. Їхня швидкість із 80 кілометрів на годину
піднялася до 200, а дальність дії сягала 500 км. Морська авіація.
Розвивалися всі види гарматного озброєння. Особливо зросла кількість і
потужність далекобійної артилерії. Великого значення набули гаубиці, більш
ефективні при руйнуванні оборонних споруд. На заводах Круппа створили унікальну
гармату з дальністю стрільби до 110 кілометрів. Цей монстр важив 750 тонн і мав
довжину ствола 34 метри. Кількість мінометів на кінець війни сягнула 16 тисяч.

24.

У квітні 1915 р. німці вперше (біля Іпра) застосували гази. Це була масштабна
операція — протягом п’яти хвилин на фронті завширшки 6 кілометрів із 6 тисяч балонів
було випущено 180 тонн хлору. Отруйна хмара під дією вітру рушила на французькі
позиції і викликала паніку. Всього постраждало 15 тисяч чоловік. Після хлору стали
використовувати і більш отруйні гази — фосген, хлорпікрин, іприт.
5 вересня 1916 року 32 танки вперше були застосовані на полі бою. Вони
прорвали оборону противника, але більшість їх вийшла з ладу або застрягла в багні.
Пізніше англійці розробили досконаліший танк — «Уїппет», що мав меншу вагу, більшу
швидкість (13 км/год.). Свій танк розробили і французи, причому він був з обертовою
баштою. У Росії працювали над створенням «напівгусеничного» бронеавтомобіля.
Підводні човни відіграли у війні величезну роль. Ще 1884 року інженер Джевецький
побудував у Росії підводний човен з електродвигуном та перископом. До початку
воєнних дій підводні човни, оснащені дизелями й електродвигунами, стали важливою
складовою усіх флотів. Країни Антанти мали 174 субмарини, а їхні противники — всього
35. Проте німці різко наростили будівництво човнів, і до ладу стали 334 субмарини.
Підводні човни.
Строго кажучи, зброя, здатна стріляти чергами, з'явилася задовго до Першої
світової.
Ще в середині XIX століття з'явилися багатоствольні мітральєзи (до речі, і в Першу
світову кулемети часто продовжували називати мітральєзамі), картечниці (найвідоміша
- револьверна картечниця конструкції Гатлінга, яку використовували у громадянській
війні в США).
АВТОР ФОТО,GETTY

25.

Строго кажучи, зброя, здатна стріляти чергами, з'явилася задовго до Першої
світової.
Ще в середині XIX століття з'явилися багатоствольні мітральєзи (до речі, і в Першу
світову кулемети часто продовжували називати мітральєзамі), картечниці
(найвідоміша - револьверна картечниця конструкції Гатлінга, яку використовували у
громадянській війні в США).
Однак повністю автоматичним це озброєння вважати було не можна - ці громіздкі
багатоствольні або барабанні механізми приводили в дію руків’ям, яке рухало
спусковий механізм - у кожному випадку різний. Першим додумався, як
використовувати енергію віддачі для створення повністю автоматичної зброї,
британський конструктор американського походження Гайрем Максим. Кулемет
Максима (в російській мові наголос традиційно зазвичай ставиться на останньому
складі, тоді як у його імені воно ставилося на перший) з'явився в 1884 році.

26.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ
1. Вкажіть місце України у планах держав-учасниць Першої світової війни?
2. Охарактеризуйте основні битви періоду Першої світової війни на українських
землях?
3. Визначте позиції українських політичних сил стосовно глобального військового
конфлікту 1914–1918 рр.?
4. Зазначте наслідки Першої світової війни для українських земель?
5. Якими були причини Другої світової війни?
6. Яку роль в розв'язанні Другої світової війни відіграв пакт Молотова –
Ріббентропа?
7. Розкрийте причини і наслідки війни між СРСР і Фінляндією?
8. Завдяки чому на Ваш погляд Велика Британія вистояла в боротьбі з Німеччиною?
9. Чи винен на Ваш погляд СРСР в розв'язанні Другої світової війни?
10. Які територіальні надбання здійснив СРСР у перший період війни? Як Ви їх оцінюєте?
11. Які на Ваш погляд причини перемог Німеччини в 1939 - 1941 роках?