Історія України та українського війська

1.

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ПОВІТРЯНИХ СИЛ
імені ІВАНА КОЖЕДУБА
ЛЕКЦІЯ
з навчальної дисципліни
«Історія України та українського війська»
Змістовий модуль 3. Україна у кінці XVIII-перший
чверті ХХ століття.
Заняття 13. Доба Гетьманату. ЗУН республіка.
1

2.

НАВЧАЛЬНА ЛІТЕРАТУРА:
1. Грицак Я. Нарис історії України. Формування
модерної нації. – К. 2022. – С. 206-304.
2. Плохій С. Брама Європи. Історія України від
скіфських воєн до незалежності /пер.
з англ.
Романа Клочка. – Харків : Книжковий Клуб «Клуб
Сімейного Дозвілля», 2016. – С. 268 – 296.
3. Українська армія в умовах боротьби за національну
державність: 1917 – 1921. Збірник інформаційноаналітичних матеріалів / Мараєва В.В., Остапчук О.П. та
ін. – К.: НДЦ ГП ЗС України, 2023. – 166 с.
2

3.

1. Українське військо доби Гетьманату
П. Скоропадського.
3

4.

1918 рік …
квітня
р.
– Всеукраїнський
хліборобський конгрес, проголошення
Павла Скоропадського гетьманом;
фактично провідну роль у перевороті відіграли
німецькі окупаційні війська. П. Скоропадський був
обраний німцями
29
ніч з 29 на 30 квітня –
усунення ЦР від влади
прихильниками гетьмана
1918
29 квітня – видання “Грамоти до всього
українського народу” та закону про
“Тимчасовий державний устрій”:
1.
розпуск ЦР;
2.
встановлення Української Держави;
3.
тимчасове зосередження влади в руках
гетьмана;
4.
приватна власність як основа суспільного
ладу
5.
свобода купівлі-продажу землі, свобода
приватного підприємництва і торгівлі.
.
4

5.

Сформовано дієву вертикаль влади. Формування уряду
з досвідчених фахівців.
ВНУТРІШНЯ ПОЛІТИКА
Активна законотворча діяльність в усіх сферах життя
(підготовлено понад 400 законодавчих актів).
Створення нац. банківської системи (карбованець доби
Скоропадського вважався доволі стабільною валютою).
Опора на заможні верстви суспільства (поміщики, промисловці,
заможні селяни) та австро-німецькі окупаційні війська.
Спроба проведення аграрної реформи. Забезпечення
продовольчих поставок до країн Четверного союзу.
Стабілізація промисловості, але зокрема шляхом погіршення
умов праці робітників, заборони страйків тощо.
Активна національно-культурна політика (створення АН,
національної бібліотеки, галереї, 2-х університетів тощо)
Формування власного війська (8 козацьких кошів)
5

6.

6

7.

Створення збройних сил Гетьманату
“24 липня 1918 р. рада міністрів ухвалила закон про
загальний військовий обов’язок та затвердила план
організації армії, вироблений Генеральним Штабом. За літо
ухвалено й закони про організацію військового судівництва,
військово-санітарної служби та постачання. Час дійсної
військової служби визначено в піхоті на два роки, в кінноті й
артилерії на три, у флоті на чотири роки. Служба в запасі
мала тривати до 38 року життя, а в ополченні від 39 — 45
року життя”.
“У Севастополі під командою контр-адмірала М.
Остроградського залишилося 7 лінійних кораблів старого
типу, крейсери “Кагул”, “Пам'ять Меркурія” і “Прут”, кілька
міноносців, усі підводні човни й різні кораблі окремого
призначення”.
7

8.

8

9.

9

10.

ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА
Пріоритетність відносин з
країнами Четверного союзу
Прелімінарний договір із радянською
Росією про припинення стану війни
Налагодження відносин із Військом Донським і
Кубанню; обговорення питання включення Кубані
до складу Української Держави як автономії.
Економічна блокада Криму; жовтень 1918р. – уряд Криму підписав
угоду про входження Криму як автономії до Української Держави.
Жовтень-листопад 1918р. – пошук зближення з країнами Антанти
10

11.

11

12.

12

13.

13

14.

14

15.

15

16.

16

17.

17

18.

18

19.

2. ЗУНР. Українська Галицька Армія.
19

20.

20

21.

21

22.

22

23.

23

24.

24

25.

25

26.

26

27.

Українська галицька армія
Українська галицька армія (УГА) назва регулярної армії ЗахідноУкраїнської Народної Республіки (ЗУНР). До 17 листопада 1919 року
називалась Галицькою армією.
Початки Зародком УГА були Легіон УСС та підрозділи австро- угорської
армії, сформовані з українців, що у Львові й провінції 1 січня 1918 року
підпорядкувалися Українській Національній Раді ЗУНР.
Листопадовий чин (у ніч із 31 жовтня на 1 листопада 1918 року) у Львові
здійснили очолювані Дмитром Вітовським 1410 вояків при 60 старшинах,
зміцнені ще 3, 11, 2 куренями УСС із Герцогства Буковина.
Регулярний характер УГА підтверджував закон Української Національної
Ради від 13 листопада 1918 року «про загальний обов'язок військової служби
громадян ЗУНР», на основі якого були проголошені в листопаді розпорядження
Державного Секретаріату Військових Справ (ДСВС) про військовотериторіальний поділ ЗУНР, організаційну схему ГА та мобілізацію до ГА
чоловіків українців віком від 18 до 35 років Територію ЗУНР (без Карпатської
України) поділено на три військові області: Львів, Тернопіль і Станиславів, а з
них кожну на 4 військові округи (по 5 8 повітів). На чолі кожної з них був
окружний військовий комендант, що відповідав за набір новобранців, їх вишкіл
і поповнення армії боєздатними частинами
27

28.

Начальними комендантами УГА були, полковники Вітошинський та
Порайко. Д.Вітовський, полковники Коссак Стефанів генерали ОмеляновичПавленко, Греков, Микитка Тарнавський
На початку 1919 було створено 3 армійські корпуси по 4 бригади в
кожному. Бригада складалася з 4 куренів: піхоти, артполку, сотень кінноти,
саперів та інших підрозділів. У рядовому складі УГА були здебільшого
досвідчені солдати австро-угорської армії; українських старшин бракувало,
тому до УГА приймали офіцерів (австрійців та українців) колишньої царської
армії.
Чисельність УГА за приблизними даними на 18 листопада 1918 становила
близько 50 тис. вояків при 40 гарматах; у січні 1919 близько 70 тис. та 60
гармат; улітку 1919 УГА мала 100 тис. вояків, 160 гармат, 550 кулеметів, 20
літаків. Під тиском поляків 16 липня 1919 через Збруч на територію УНР
перейшли старшин і стрільців з 603 кулеметами і 187 гарматами. Після
реорганізації УГА влилася в Армію УНР, залишившись, проте, майже
самостійним формуванням
28

29.

29

30.

30

31.

31

32.

32

33.

33

34.

34

35.

35

36.

36

37.

37

38.

38

39.

39

40.

40

41.

41

42.

42

43.

43

44.

44

45.

45

46.

46

47.

47

48.

48

49.

49

50.

50

51.

51

52.

52