Основні синдроми при захворю­ваннях та функціональних розла­дах травного тракту

1. Основні синдроми при захворю­ваннях та функціональних розла­дах травного тракту

Основні синдроми при
захворюваннях та
функціональних розладах
травного тракту
Лектор – доцент Мошковська Ю.О.

2. Що таке ДИСПЕПСІЯ?

►В
перекладі з грецької "диспепсія"
означає «порушення травлення" (dys порушення, peptein - травлення)
► Синдром
диспепсії визначається як
відчуття болю чи дискомфорту із
локалізацією в епігастральній
ділянці ближче до серединної лінії
(рекомендации согласительного совещания Международной рабочей группы
по совершенствованию диагностических критериев функциональных
заболеваний желудочно-кишечного тракта (Multinational Working Teamsto
Develop Diagnostic Criteria for Functional Gastrointestinal Disorders),
состоявшегося в 1999 году в Риме во время 7-й Объединенной европейской
недели гастроэнтерологии (так называемые Римские критерии II) )

3. Визначення ДИСПЕПСії (ОМGE,2000).

► Диспепсія
– це будь-який
верхньоабдомінальний чи
ретростернальний біль, дискомфорт,
печія, нудота, блювота чи інші симптоми,
які вказують на зацікавленість верхніх
відділів ШКТ, чітко не пов’язаний з
фізичним навантаженням чи
захворюваннями, які є і тривають не
менше 4 тижнів.

4. Основні симптоми диспепсії

Абдомінальний біль чи дискомфорт в
епигастрії
► Відчуття переповнення після їжі
► Нудота чи/або блювота
► Печія
► Відрижка, аерофагія, регургітація
► Вздуття живота
► Раннє відчуття насичення
► Анорексія

5.

Біль — спонтанне,
суб’єктивне відчуття, яке
виникає в результаті
надходження в центральну
нервову систему
патологічних імпульсів з
периферії (на відміну від
болісності, яка
визначається при
обстеженні, наприклад при
пальпації).

6.

7. Етіологія абдомінального болю(1)

Інтраабдомінальні причини
Генерализований перитоніт, який розвинувся в результаті перфорації
порожнистого органу, позаматкової вагітності чи первинний
(бактеріальний та небактеріальний).
Запалення певних органів: апендицит, холецистит, пептичні виразки,
дивертикуліт, гастроентерит, панкреатит, запалення органів малого тазу,
коліт виразковий чи інфекційний, регіональний ентерит, пієлонефрит,
гепатит, ендометрит, лімфаденіт
Обструкція порожнистого органу: интестинальна, біліарна, сечовивідних
шляхів, маткова, аорти
Ішемічні порушення: мезентеріальна ішемія, інфаркти кишківник,
селезінки, печінки перекручування органів (жовчного міхура, яєчок)
Інші: синдром подразнення товстого кишківника, ретроперитонеальні
пухлини, істерія, синдром Мюнхаузена

8. Етіологія абдомінального болю (2)

Екстраабдомінальні причини:
► Захворювання
органів грудної
порожнини(пневмонія, ішемія міокарда,
захворювання стравоходу)
► Неврогенні (herpes zoster, захворювання
хребта, сифіліс)
► Метаболічні порушення (цукровий діабет,
порфирія)

9. Етіологія абдомінального болю (3)

► Результат
іррадіації – відбиття больових
відчуттів при інтенсивному вісцеральному
імпульсі у вигляді зон підвищеної
чутливості (зоны Захар’їна-Геда).
Найбільш часто результат запального
процесу, аніж функціонального розладу;
► Психогенна (за відсутності соматичних
причин, бумовлена недостатністю
серотонінергічних механізмів).

10. Характеристика вісцерального та соматичного болю

Ознаки
Вісцеральний
Соматичний
Характер
Давлячий,
спастичний, тупий
Гострий інтенсивний
Локалізація
Дифузний, по
серединній лінії
Дифузний, по
серединній лінії
Тривалість
Від хвилини до
місяців
Від хвилини до
місяців
Ритмічність (зв’язок із
прийомом їжі,
періодом доби, актом
дефекації)
Характерна (ритм
може бути
правильним та
неправильним)
Відсутня
Іррадіація
Виника при
Присутня в більшості
інтенсивному
випадків
характері і відповідає
враженому органу

11. Характеристика вісцерального та соматичного болю (2)

Болісність при
пальпації
В месці локалізації
болю
В месте локализации
больного органа
Медикаметозна
терапія
Ефективні препарати,
які нормалізують
моторну функцію
враженого органу
Неефективна та має
протипокази
Клінічні приклади
Неускладнена виразкова
хвороба, жовчна колька,
дисфункція сфінктера Одді,
виразки шлунка чи
кишківника, спастична
дискінезія товстого
кишківника, перитоніт,
пухлини з подразненням
парієтальної очеревини

12.

13. Локалізація болю

14. Локализація абдомінального болю

Біль в епігастральній ділянці спостерігається при
захворюваннях стравоходу, шлунку, дванадцятипалої кишки.
Однак епігастральний біль слід диференціювати з болем при
абдомінальному варіанті інфаркту міокарда, нижньочастковій
пневмонії, плевриті, гострому піелонефриті.
Болем в правому підребірь’ ї часто проявляються захворювання
жовчовивідних шляхів, жовчного міхура та печінки, а при
панкреатиті біль нерідко локалізується в лівому подребір’ї чи має
оперізуючий характер. Однак треба пам’ятати, що біль в правому
чи лівому підребір’ї супроводжує також нижньочасткову
плевропневмонію, ниркову кольку, інфаркт селезінки.
Локализація болю в навколопупковій ділянці характерна для
захворювань тонкого кишківника, але може бути притаманна при
порушенні мезентеріального кровообігу та аневрізмі черевної
частини аорти.
Біль в нижньому поверсі черевної порожнини (права та ліва
здухвинні ділянки) завичай виникає при захворюваннях сліпої
кишки, апендикса, сигмовидної кишки відповідно. Також може
супроводжувати патологію сечівника.
Біли в надлобковій ділянці в більшості випадків викликаний
патологічними процесами в сечовому міхурі, матці та придатках.

15. Взаємозв’язок між враженням органу та локализацією болю (1)

16. Взаємозв’язок між враженням органу та локализацією болю (2)

17. Синдром болю при біліарній дисфункції

Епізоди болю вираженої чи помірної інтенсивності, які
тривають не менше 20 та більше хвилин протягом не менше
трьох місяців.
Біліарний біль має характерну локалізацію, епіцентр болю
охоплений правим підребір’ям чи епігастрієм.
Він іррадіює в мезогастрій, спину, плече, в деяких випадках
носить оперізуючий характер.
Досить часто біліарний біль пов’язаний з прийомом їжї,
виникає у відповідь на швидке зростання
внутрішньопротокового тиску та розтягнення стінки
жовчного міхура та жовчовивідних шляхів, провокується
зовнішніми чинниками (порушення режиму харчування,
поїздки). При цьому швидкість наростання
внутрішньопротокового тиску прямопропорційна
інтенсивності болю. В своєму класичному прояві біліарний
вісцеральний біль носить характер печінкової чи жовчної
кольки, які характеризуються переймоподібними болями в
правому верхньому квадранті живота чи в епігастральній
ділянці, які швидко наростають за інтенсивністю до
максимальної (період від 15 хвилин до декількох годин),
після цього біль дещо вщухає. На висоті болю пацієнти з
жовчною колькою часто приймають вимушене положення.

18. Больовий синдром при біліарній дисфункції

►Підвищення
внутрішньопротокового
тиску може супроводжуватись
рефлекторною нудотою, блювотою, яка
не приносить полегшення.
► При
значному порушенні відтоку жовчі
виявляється жовтяниця.
► При пальпації живота хворого визначається
локальна болісність та ознаки заволікання в
патологічний процес очеревини: захисне
напруження м’язів передньої черевної стінки,
обмеження дихальних рухів при пальпації
правого підребір’я, синдром подразнення
очеревини.

19. НУДОТА ТА БЛЮВОТА

- неприємне відчуття в епігастральній
області, часто супроводжується
запамороченням аж до синкопального
стану
► 1.Нудота досить часто передує блюівоті.
► 2.Нудота може бути самостійним
симптомом.
Блювота – це складний рефлекторний акт,
в результаті якого вміст шлунку
надходить назовні.

20. Класифікація блювоти (1)

► 1.Шлункова
блювота:
-багато блювотних мас
- через 0,5-1,5 години
після їжі, передує
нудота
- Настає полегшення
► 2.Рефлекторна
блювота:
- враження інших
внутрішніх органів
- небагато блювотних
мас
- виникає раптово без
нудоти
- не приносить
полегшення

21. Класифікація блювоти (2)

Центральна блювота:
- на висоте церебральных розладів (головний біль,
запаморочення, підвищення АТ)
- без нудоти
- не приносить полегшення
► Блювота «кавовою гущею» - ознака шлункової
кровотечі.
► Блювота їжею, яка вживалась напередодні –
пілоростеноз.
► Блювота при високій кишковій непрохідності –
шлунковий вміст та жовч.
► Блювота при кишковій непрохідності середньої висоти –
блювотні маси коричневого кольору з фекальним
запахом.

22. Неприємний запах з роту (Галітоз, озостомія)

При гастритах та виразковій хворобі шлунка, а також
при захворюваннях підшлункової залози жовчних
протоків порушується процес травлення їжі та
просування її по ШКТ. Неперетравлена їжа, яка
застоюється не призводить до ароматизації дихання.
При цьому пацієнта турбує нашарування на язиці,
кислий чи гіркий присмак в роті.
► Гнилісний запах при захворюваннях печінки означає,
що порушується знешкоджуюча функція гепатоцитів.
► Запах аміаку сигналізує про серйозну ниркову
недостатність.
► Запах ацетону при цукровому діабеті.
► Неприємний запах з роту може з’являтись у
прихильників суворих дієт.

23. Печія . Причини печії.

- це відчуття печії за гудиною, поблизу
мечоподібного відростку ,яке
поширюється вверх.
Причини:
1. Недостатність кардіального сфінктера.
2. Гіпермоторика шлунку.
3. Пдвищена кислотність шлункового соку.
4. Знижена концентрація вільної соляної
кислоти.

24. Відрижка

Відрижка – це раптове виділення газів через рот із
шлунку чи стравоходу, іноді з домішками вмісту
шлунку..
Види відрижки
Відрижка повітрям без запаху виникає при звичному
ковтанні повітря.
На випадок застою чи розкладання шлунковго вмісту,
гази мають неприємний запах.
Кисла відрижка – при підвищенній кислотності.
Гірка - при рефлюксі жовчі в шлунок.
Гнилісна відрижка - при застої та гнилісному бродінні
в шлунку (стеноз пілоруса). Відрижка може бути єдиним
симптомом неврозу, а саме, аерофагія. Однак, відрижка
має місце при захворюваннях шлунку, а також
релекторно при захворюваннях інших органів – печінки
та жовчного міхура.

25. Метеоризм

Метеоризм —
надлишкове
скупчення газу в
шлунково-кишковому
тракті, внаслідок його
підвищеного
утворення чи
порушення
виведення.

26. Джерела газу в кишківнику

► Повітря,
яке
вдихається;
► гази,які
утворюються в
просвіті самого
кишківника;
► гази, які
дифундують із
крові

27. Классифікація метеоризму

аліментарний,
► дигестивний,
► дисбіотичний,
► механічний,
► динамічний,
► циркуляторний,
► психогенний,
► висотний.

28. Клінічні прояви метеоризму

Відчуття вздуття живота, що супроводжується збільшенням його
окружності.
► Підвищення відходження газів через анус (флатуленція).
► При добре розвиненій мускулатурі предньої черевної стінки гази, які
накопичились можуть підіймати діафрагму, викликаючи задишку.
► Бурчання в животі, яке відчуває не тільки пацієнт, але й оточуючі. В
основі цього лежить одночасне переміщення через відносно вузький
простір рідини та газів.
► Відчуття болю в кишківнику. Ступінь вираженості болю за відсутності
механічної перешкоди не завжди залежить від об’єму газів, які
накопичились. Він пов’язаний з вісцеральною гіперчутливістю і
визначається ступенем моторних порушень.
► Подразнення діафрагмального нерву викликає неприємні відчуття в
області серця, кардіалгії, рефлекторні порушення серцевого ритму.
► Перкуторно визначається тимпанічний перкуторний тон в області проекції
шлунку та товстого кишківника.
► Аускультація в основному допомагає в діагностиці механічного чи
динамічного метеоризму:
- при парезі кишківника – кишкові шуми ослаблені чи відсутні,
- при кишковій непрохідності визначаються високотональні шуми на ранніх
стадіях стенозу та шум плеску при одночасному накопиченні великої
кількості рідини та газу.

29. Порушення апетиту

► Анорексія
– втрата апетиту, втрата
бажання їсти (пухлини, пілоростеноз,
запальні захворювання печінки, хр. гіпо-,
анацидний гастрит).
► Поліфагія – посилений апетит (виразкова
хвороба, цукровий діабет).
► Булімія (вовчий голод) -у хвори із
психічними розладами.

30. «Симптом диспепсії плюс розлад стільця»

Проявляється скаргами: відчуття тиску, вздуття живота,
особливо після їжі, нудота, відчуття бурчання,
переливання в животі, які виникають в результаті
порушення процесів травлення в кишківнику,
прискорення пасажу по тонкому кишківнику, а також
порушення процесів всмоктування в кишківнику. Іноді
при тяжкому перебізі ентериту одразу при прийомі їжі
виникають слабкість, головокружіння,
запаморочення.Характерна поліфекаліягда при:
загальна кількість калових мас за добу може сягати1,52 кг. Іноді виникають різкі поклики до дефекації, а після
дефекації – різка слабкість, яка супроводжується
холодним потом, тремтінням рук. При середньому
ступені важкості та при відсутності супутнього коліта
може виникати навіть закреп. Характерна
непереносимість молока: після його прийому
посилюється метеоризм, пронос. Загострення
захворювання викликає прийом гострої їжі, яка містить
велику кількість жирів та вуглеводів, переїдання.

31. Закрепи

- це тривала затримка кала, обумовлена уповільненням
перистальтики, механічними перешкодами та
аліментарним фактором. Основними причинами
розвитку закрепі є:
- порушення харчування (аліментарні);
-шлунково-кишкові причини (функціональне порушення
транзиту по товстому кишківнику, синдром подразнення
товстого кишківника, дивертикульоз, патологія
анального каналу);
-неврогеннні причини –захворювання спинного мозку,
параплегія;
-медикаментозні засоби (анальгетики,протисудомні,
антидепресанты, гіпотензивні препарати, діуретики);
-психогенні причини (малорухомий спосіб життя, болі,
депресії, пригнічення покликів до дефеції).

32. Бристольска шкала форм калу

Великий час
транзиту
(100 годин)
Короткий час
транзиту (10
годин)
Тип 1
Окремі тверді комки, як горіхи,
важко пресуваються
Тип 2
В формі ковбаски, але комками
Тип 3
В форме ковбаски, але ребриста
поверхня
Тип 4
В форме ковбаски але змії,
гладкий та м’який
Тип 5
М’які маленькі кульки з рівними
краями
Тип 6
Рихлі частинки з нерівними
краями, кашоподібний стілець
Тип 7
Водянистий, без твердих частин
Повністю рідкий

33. Пронос

- це рідкий, неоформлений стілець, в більшості випадків поєднаний із
збільшеною частотою дефекації

34. Синдроми мальабсорбції та мальдигестії

Мальабсорбція (франц. mal – хвороба, absorbtion –
всмоктування) – порушення всмоктування поживних
речовин, які призводять до виражених розладів
харчування хворого.
Клінічні прояви мальабсорбції – виснажливі роноси.
► Мальдигестія (франц. mal –хвороба, digestion –
травлення) – порушення травлення (розщеплення)
харчових полімерів (білки, жири, вуглеводи) до
необхідних для всмоктування складових
(моногліцеридів, жирних кислот, амінокислот,
моносахаридів).
Клінічні прояви:
1. Проноси.
2. Порушення всіх видів обміну та розвиток кахексії, астенізації,
анемізації (В12-, фолієво- та залізодефіцитних анемій),
полігіповітамінозів.
3. Трофічні зміни на шкірі та її дериватах, атрофія м’язів,
остеопороз, остеомаляція, психічні розлади, гіпопротеїнемічні
набряки та ін..

35. Об’єктивні симптоми синдромів мальабсорбції та мальдигестії

1. болісність по ходу тонкого і товстого
кишківника при пальпації;
2. симптом Образцова (шум плеска в
товстому кишківнику, частіше в слепій кишці,
може бути і в сигмовидній кишці);
3. симптом Штернберга – болісність при
пальпації мезентеріальних лімфовузлів в
ілеоцекальній області по ходу до сліпої кишки;
4. симптом Поргеса - болісність та
бурчання ліворуч та вище пупка на рівні ТhXII
и LI.

36. Функціональні розлади ШКТ (ФР ШКТ)

► «ФР
ШКТ – варіабельна комбінація
хронічних чи рецидивуючих симптомів,
які не пояснюються структурними чи
біохімічними змінами...»
► Згідно «Римських критеріїв II» - це
патологічний стан, який характеризується
порушеннями функцій тих чи інших
відділів травного тракту, які тривали не
менше 12 тижнів за останній рік і
обумовлені регуляторними розладами

37. Епідеміологія диспепсії

►25-28%
(Данія, Швеція, Норвегія,
США)
► 34-41% (Австралія,
Великобританія) дорослої
популяції.
►До лікаря звертаються за
допомогою тільки 20-25% осіб з
диспепсією

38. Класифікація функціональних разладів шлунково-кишкового тракту (1)

Класифікація функціональних разладів шлунковокишкового тракту (1)
► А.
Розлади стравоходу
А1. Відчуття комка в горлі (глобус)
А2. Синдром румінації (зригування та пережовування
їжі) – жувальний синдром
A3. Функціональний біль в грудній клітині
А4. Функціональна печія
А5. Функціональна дисфагія
А6. Невстановлені функциональні розлади стравоходу
► В. Розлади шлунку та дванадцятипалої кишки
B1. Функціональна диспепсія
В1а. Функціональна диспепсія, яка нагадує виразкову
хворобу
► В1b. Функціональна диспепсія, пов’язана з
порушенням функціональної активності шлунковокишковго тракту
► В1с. Функціональная диспепсія невстановленого
характеру (неспецифічна)

39. Класифікація функціональних разладів шлунково-кишкового тракту (2)

Класифікація функціональних разладів шлунковокишкового тракту (2)
B2. Аерофагія
С. Розлади кишківника
С1. Синдром подразнення кишківника
С2. Функціональне вздуття живота
СЗ. Функціональний закреп
С4. Функціональна діарея
С5. Функціональні порушения кишки нез’ясованого генезу
D. Функціональні болі в животі
D1. Синдром функціонального болю в животе
D2. Функциональні болі в животі нез’ясованого генезу
Е. Розлади жовчовивідних шляхів
Е1. Дисфункція жовчного міхура
Е2. Дисфункція сфінктера Одди
F. Розлади аноректальної зони
F1. Функціональне нетримання калу
F2. Функциональні болі в аноректальній області
F2a. Синдром м’яза, який піднімає задній прохід
F2b. Proctalgia fugax (прокталгия)
F3. Дисхезія (утруднення дефекаці)
F3a. Порушення функцій тазового дна
F3b. Порушення функцій внутрішнього анального сфінктера
F4. Функціональні розлади аноректальної області нез’ясованого генезу

40. Визначення функціональної диспепсії

- це комплекс функціональних розладів, які
тривають від 3 до 12 місяців і включають в себе
симптоми диспепсії (біль чи дискомфорт в
епігастральній ділянці, які пов’язані чи не
пов’язані з вживанням їжі, відчуття
переповнення в епігастральній ділянці після їжі,
відчуття раннього насичення, нудоту, блювоту,
відрижку, печію), які не пов’язані, з
порушенням функції кишківника, при якому в
процесі обстеження пацієнта не вдається
виявити яких-небудь органічних причин
диспепсії (пептична виразка, рефлюкс-езофагіт
,рак шлунку).

41. Частота поширення різних симптомів у пацієнтів із функціональною (H.Allescher et.al.,1999)

Частота поширення різних симптомів у пацієнтів із
функціональною (H.Allescher et.al.,1999
Відчуття переповнення в
епігастрії
Відчуття тяжкості в епігастрії
Нудота
Печія
Відрижка
Раннє насичення
93%
92%
87%
82%
79%
79%
)

42. Класифікація диспепсії

В залежності від причин з практичної точки зору:
- органічна
- функціональна
Функціональна диспепсія відрізняється від органічної:
1. Більша тривалість захворювання
2. Мінливість скарг та локалізації болю
3. Чіткий зв’язок зі стресовими ситуаціями
4. Незначний вплив на нічний сон
5. Наявність вегетативних порушень зі сторони інших
органів та ситем

43. Симптоми, які входять в синдром диспепсії та їх визначення (1)

Симптоми
Визнначення
Біль, який має локалізацію в
епігастральній ділянці по
серединній лінії
Біль суб’єктивно сприймається як неприємне
відчуття; деякі пацієнти можуть мати відчуття
"пошкодження тканини". Інші симптоми можуть
турбувати хворого, але не визначатись ним як біль.
При розпиті хворого необхідним є диференціювання
відчуття болю та відчуття дискомфорту.
Дискомфорт, локалізований в
епігастральній ділянці по
серединній лінії
Відчуття раннього насичення
Суб’єктивно неприємне відчуття, яке не
інтерпретується пацієнтом як біль і при більш
детальній оцінці може включати в себе
симптоми, які вказані нижче.
Відчуття, що шлунок переповнюється одразу
після прийому їжі, незалежно від об’єму
прийнятої їжі в результаті чого прийом їжі не
може продовжуватись.

44. Симптоми, які входять в синдром диспепсії та їх визначення (2)

Переповнення
Неприємне відчуття затримки їжі
вшлункуятное; воно може бути
пов’язане чи не зв’язане з
прийомом їжі.
Вздуття в епігастральній Відчуття розпирання в
епігастральній ділянці;
ділянці
його необхідно
відрізняти від видимого
вздуття живота.
Нудота
Неприємне відчуття
наближене до блювоти.

45. Причини функціональної диспепсії (1):

►У
50-90% пацієнтів з ФД визначну роль у
виникненні диспепсичних розладів відіграє
зниження порога чутливості стінки шлунку до
розтягнення
► у 75% пацієнтів з ФД виникнення диспепсичних
скарг пов’язано з порушенням моторної функції
верхніх відділів ШКТ, дванадцятипалої кишки
→здійснює гормональну регуляцію функцій
шлунку.
► 50-70%
з ФД є HP-позитивними. Відомо,
що інфікуванння HP призводить до
розвитку хронічного хелікобактерного
гастриту

46. Helicоbасter pylori – коротка (2,5-0,4 х 0,5 мкм), звивиста грамнегативна бактерія. На сучасному етапі інфіковано більше половини населения нашої плане

Helicоbасter pylori – коротка (2,5-0,4 х 0,5 мкм), звивиста грамнегативна бактерія. На
сучасному етапі інфіковано більше половини населения нашої планети, хоча в абсолютної
більшості бацилоносіїв вона не викликає ніяких хвороботворних симптомів. Аналіз генної
структури бактерії дозволив встановити, що вона проживає в травній системілюдини не менше
11 тисяч років.

47. Порушення гастродуоденальної моторики:

гастропарез (ослабленняие моторноевакуаторної функції шлунку);
порушення антродуоденальної координації;
Ослаблення постпрандіальної моторики
антрального відділу;
порушення розподілу їжі всередині шлунку
(розлад релаксації шлунку, порушення
акомодації їжі в тілі шлунку);
порушення циклічної активності шлунку в
міжтравний період – шлункові дисритмії
(тахігастрія, брадигастрія, антральна
фібриляція);
дуоденогастральний рефлюкс.

48. Причини функціональної диспепсії (2):

► Аліментарні
-
причини:
нерегулярне харчування
різка зміна дієт
сухоїдіння
зловживання рафінованими вуглеводами,
жиром, грубою клітковиною, спеціями.

49. Причини функціональної диспепсії (3):

► нервово-психічні
-
-
фактори:
смерть близьких
розлучення батьків
жорстока поведінка в сім’ї
Неприємна атмосфера в колективі
страх, тревога, незадоволення

50. Внесок аліментарних та нервово-психічних факторів в развтку ФД

- порушення нормального добового ритму
шлункової секреції
- надлишкова стимуляція вироблення
гастроінтестинальних гормонів
- гіперсекреція соляної кислоти

51. Класифікація ФД

► Розрізняють
3 варіанти ФД (оцінюють
превалюючий клінічний синдром):
- виразковоподібний;
- дискінетичний;
- неспецифічний.

52. КЛіНіЧНІ ПРОЯВИ ФД

Виразковоподібний варіант:
- Скарги:
1.Біль в епігастральній ділянці, зазвичай виникає натще, знімається
їжею, іноді можуть бути вечірні чи нічні болі.
Дискінетичний вариант:
- Скарги:
1. Переважання відчуття дискомфорту у верхній частині живота
2. Відчуття тяжкості.
3. Розпирання після їжі чи поза прийомом їжі.
4.
Швидке насичення.
5.
Нудота.
6. Відрижка.
7.
Зниження апетиту.
Неспецифічний вариант:
- якщо симптом не вкладається повністю ні в виразковоподібний, ні в
дискінетичний варіант.
- Скарги:
1. Біль чи відчуття дискомфорту, чи дискомфорт має нечіткий, мінливий
характероли, відчуття повторюються рідко, не мають зв’язку з прийомом
їжі.

53. Римські критерії II ФД

► Характерні
3 ознаки:
1) постійна чи рецидивуюча диспепсія (біль
чидискомфорт у верхній частині животапо
серединній лінії), тривалість якрї складає не
менше 12 тижнів за останні 12 місяці;
2) відсутність доказів органічного враження, яке
підтверджується ретельним розпитом хворого,
ендоскопічним дослідженням верхніх відділів
ШКТ та ултразвуковим дослідженням органів
черевної порожнини;
3) відсутність зв’язку симптомів із дефекацією, зі
змінами частоти стільця (останнє є характерним
для синдрому подразнення товстого кишківни).

54. Ознаки ФД

► Для
ФД, не є характерні "симптоми тревоги,
неспокою":
- пробудждення від болю вночі;
- незвичайна поведінка в період нападу;
- анорексія чи блювота;
- закрепи чи проноси;
- затримка росту;
- лихоманка чи біль в суглобах;
- обтяжений спадковий анамнез з приводу
виразкової хвороби;
- часті однотипні епігастральні болі, иррадіація
болю.

55. Ознаки ФД

► Властиво:
- відсутність наростання скарг на болі;
- відсутність нічних болей;
- наявність болю іншої локалізації (головний
біль, слабкістьость, стомленість, блідість,
сердцебиття);
- біль надто сильний з точки зору пацієнта;
- емоційний стрес в сім’ї;
- амбіціозність пацієнта та батьків;
- традиційні огріхи в харчуванні.

56. Діагностика ФД (1)

захворювання забезпечує
найбільш важливою інформацією
діагностичний процес.
- Анамнез дозволяє отримати
необхідну інформацію для
встановлення правильного діагнозу,
оскільки у цієї категорії пацієнтів не
виявлено ніяких змін, а ні при
об’єктивному обстеженні, а ні при
лабораторних чи інструментальних
методах дослідження.
1. -Анамнез

57. Діагностика ФД (2)

2.
Виключення захворювань з аналогічною клінічною картиною:
- ФЕГДС
- дослідження на HP
- УЗД органов черевної порожнини
- в деяких випадках -- рентгеноскопія шлунку з барієм
- 24-годинний моніторинг внутрішньошлункової pH
- електрогастрографія (для дослідження моторної функції шлунку
- рідко -- сцинтіграфія шлунку з радіоактивним технецієм чи - індієм.
- шлунковий баростат –тест (для визначення вісцеральної гіперчутливості слизової оболонки
шлунку)
- ведення щоденника, де пацієнти відмічають час прийому та характер їжі, характер та
частоту актів дефекацій, зовнішні несприятливі емоціїні чинники. Зазвичай навіть
нетривале ведення такого щодонника дозволяє уточнити індивідуальні причини ФД та
запідозрити інші причини страждань хворого