Анотація. Зразки анотацій

1.

АНОТАЦІЯ

2.

► Прочитати текст.
Підготувати запитання, на які
можна знайти відповіді в
тексті.
Анотація — це коротка характеристика змісту книжки. Декілька
рядочків, зазвичай міленьким шрифтом, на першій або останній
сторінці,
де
спеціалісти
намагаються
коротко
й
точно
порекомендувати книжку. Завдання анотації — звернути увагу на
головне, зацікавити читача. Наприклад: «Книжка — перший переклад
словника — довідника з історії географічних відкриттів і досліджень. У
ній — біографії більше трьохсот видатних мандрівників і мореплавців
усіх часів і народів».
Дуже коротко і якось невиразно? Ні, цілком достатньо, щоб
зацікавити книжкою під назвою «300 мандрівників».
Звичка користуватися анотацією — одна з головних для вдумливого
читача (З довідника «Юний книголюб»).

3.

► Прочитати
наведені зразки
анотацій. Порівняти
їх, визначити спільне
та відмінне.

4.

Воронина Л. Суперагент 000.
Нові пригоди: Дитячий
детектив / Л. Воронина. —
К., 2000. — 176 с.
Свої детективні розслідування
веде нездоланний Суперагент
000 Гриць Мамай. Він побував
«У пащі крокодила» та «У
залізних нетрях», вирвався з
«Пастки у підземеллі» та
розгадав
«Таємницю
підводного міста».
Окрім того, він, між іншим, ще
й встиг урятувати світ від
неминучої загибелі!

5.

Лелія : казки та оповідання для дітей
/ упоряд., авт. передм., ком. та прим.
Л. В. Ушкалов. — К. : Основа, 2005.
— 200 с.
Книгу становлять казки та пов’язані з
жанром казки оповідання українських
письменників-класиків: П. Куліша
«Півпівника», Марка Вовчка «Дев’ять
братів і десята сестриця Галя», Лесі
Українки «Лілея», М. Коцюбинського
«Хо», І. Франка «Фарбований лис»,
Панаса Мирного «Казка про Правду та
Кривду», Олени Пчілки «Про дідову та
бабину дочку» й інші. Різні за
тематикою та змістом, ці твори
спираються на фольклорну традицію і
відбивають у собі особливості
українського народного менталітету.

6.

Учіться висловлюватися (П. І.
Білоусенко,
Ю. О. Арешенков, Г. М. Віняр та
ін.). — К. : Педагогічна преса,
1999. — 126 с.
У книзі в популярній формі
подані поради й цікаві вправи
творчого характеру до
написання переказів, творів,
доповідей (рефератів), виступів,
ділових паперів — жанрів усного
і писемного мовлення;
розглядаються численні
приклади практичного
застосування набутих знань.
Для учнів середнього і старшого
шкільного віку.

7.

♦ Про що ви дізналися з анотацій?
♦ Що в них спільного?
♦ Які дві частини можна виділити у
структурі анотацій?
♦ Які складові бібліографічного апарату?
♦ Що спільного в тексті анотацій?
♦ Яким є призначення кожного з текстів?

8.

Бібліографічний опис
Текст анотації
Автор
— жанр твору
Назва
— персонажі
Видавництво
— час місце дії
Рік видання
— короткий зміст
Кількість сторінок
— тема, адресат

9.

Мовне оформлення анотації
В анотаціях найчастіше зустрічаються шаблонні (стандартні) вирази:
• у книзі зібрані;
• до книги увійшли;
• книга адресована;
• книга розрахована на широке коло читачів.
Але з метою зацікавлення читачів можуть використовуватися й
нестандартні вирази:
• чому так трапилось, ви дізнаєтеся, прочитавши книгу;
• яку таємницю приховує герой;
• що з ним сталося.

10.

► Відновити текст анотації, розмістивши
її структурні частини в потрібній
послідовності. Дописати анотацію, дати
оцінку книжці.
Пеппі Довга панчоха/ Переклад Л. Лунгіної. — К.,
2001. — 201 с. Гумористична повість відомої швецької
письменниці про чудесні подорожі й кумедні пригоди
дівчинки на ім’я Пеппі Довга панчоха.
Ліндгрен А.
Повість

11.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
► Написати анотацію до своєї улюбленої книжки, щоб
у читачів виникло бажання прочитати її.
Презентація або рекламний буклет.