Нирково-кам’яна хвороба. Хронічна хвороба нирок

1.

Тема:

2.

це захворювання нирок i сечовидiльних шляхiв, при якому
утворюються нирковi каменi
(конкременти)
В розвинутих краïнах спостерiгається зростання
захворюваностi до 1-2 %. Ендемiчнi вогнища
нефролiтiазу спостерiгаються в Середнiй Азiï,
на Кавказi та в Приморському Краï
Чоловiки працездатного вiку хворiють
в 2 рази частiше за жiнок

3.

Етiологiя остаточно не встановлена
Сприяючi чинники:
1.Екзогенні (сухий та жаркий клімат).
2.Ендогенні
- iнфекцiя сечових шляхiв (олужнює сечу і
осаджує кристали фосфатів);
- крововиливи в нирки;
- частi вагiтностi (застiй сечi);
- надмiрне вживання тваринних бiлкiв;
- захворювання печінки та жовчних шляхів,
гіперпаратиреоїдизм, остеопороз ( ↓ рН сечі).

4.

Види каменiв:
- кальцiєвi – 70-75%
- уратнi – 10-12%
- оксалатнi – 7-10%
- змiшанi – 10-15%
1 – у ниркових мисках
2 – у сечоводі

5.

Проявляється нападом нирковоï кольки:
- Це пекучий, надривний бiль в поперековiй
дiлянцi (над ураженою ниркою), який iррадiює
вздовж сечоводу, в пахову дiлянку, в стегно.
- Прискорене, утруднене,
часто болюче сечовипускання
- Температура тiла нормальна
- Часто супроводжується
нудотою, блюванням,
закрепом, метеоризмом.

6.

Триває напад НКХ
годинами.
З відходженням каменя
в сечовий міхур біль
раптово припиняється,
хворий відчуває
полегшення. Зазвичай
при одному із
сечовипускань
виділяється камінь – це
найбільш доказова
ознака НКХ.

7.

У сечі під час нападу з’являється кров.
Гематурія посилюється після рухів, тряскої
їзди і зменшується в стані спокою.
Об’єктивно:
Пальпація неможлива через різкий біль.
Перкуторно – позитивний симптом
Пастернацького з ураженої сторони.
Між нападами стан
хворого задовільний.

8.

Загальний аналіз сечі:
- гематурія (мікрогематурія – у 70-90%
хворих, макрогематурія – у 20-40%);
- кристалурія;
- лейкоцитурія буває у 50% випадків.
Оглядова рентгенографія:
- виявляє тінь конкремента (при
доброму очищенні кишечника)
Внутрішньовенна
урографія:
- виявляє обструкцію верхніх
сечових шляхів, місце
локалізації конкремента
УЗД нирок:
- виявляє конкременти
в чашково-мисковій
системі
Цистоскопія:
- порушення виділення сечі
з одного сечовода
Компютерна томографія:
- застосовується для
диференціації конкремента від
пухлини або туберкульозу
нирок

9.

Основна проблема пацієнта – пекучий, надривний бiль
в поперековiй дiлянцi (над ураженою ниркою), який
iррадiює вздовж сечоводу, в пахову дiлянку, в стегно
• застосувати грілку на поперекову ділянку або
рекомендувати гарячу ванну;
• викликати лікаря;
• підготувати до введення за призначенням лікаря
спазмолітичні (но-шпа, атропін, платифілін, папаверин)
та знеболюючі препарати (анальгін, баралгін);
• якщо напад не припиняється – госпіталізація в
урологічне відділення, де катетеризують сечовод через
сечовий міхур, відсуваючи камінь.

10.

В міжприступний період – насамперед рекомендують
дотримуватися дієти. Категорично заборонено
вживати печінку, гриби, юшку, шоколад, каву, какао,
чай, алкогольні напої, щавель, шпинат, редиску.
Дозволено: відварне м’ясо, яйця, молочні продукти.
Продукти, багаті на фосфати
Продукти, багаті на оксалати

11.

В міжприступний період – консервативне
лікування, спрямоване на розчинення
(літоліз), руйнування та виведення каменів:
- при дрібних конкрементах, які не порушують пасаж
сечі, використовують препарати терпену (цистенал,
оліметин) і екстракт марени красильної в поєднанні з
міотропними спазмолітиками, фізичним
навантаженням і посиленим питтям до 2,5-3 л за добу
(мінеральні води, соки, чай, молоко, відвар шипшини,
петрушки, їсти кавуни);
- при уратному нефролітіазі застосовують цитратні
засоби (солімок, ураліт) в поєднанні з
аллопуринолом, який підсилює ефект літолізу;

12.

- дистанційна ударно-хвильова літотрипсія –
руйнування каменів (діаметром 10-15 мм) сфокусованими ударними хвилями (ефективність – 96-98%);
- ендоскопічне
видалення
напівзруйнованих
фрагментів;
- оперативне
видалення
каменів – при
гострій обструкції
сечових шляхів.

13.

Фітотерапевтичне лікування – в міжприступний
період рекомендують вживати відвари, чаї та
настої трав, що мають солерозчинну дію:
- відвар з листя брусниці;
- настій грициків звичайних;
- відвар жабрію (пікульника);
- відвар або настій золотушника
звичайного;
- відвар квіток
календули;
- відвар пагонів хвоща
польового.

14.

це синдром, зумовлений порушенням
функції нирок, який розвивається
внаслідок поступової загибелі
нефронів (70% і більше) при
прогресуючих захворюваннях нирок, і
призводить до порушення всіх видів
обміну речовин
Кількість хворих на ХНН –
150-250 осіб на 1 млн населення

15.

Хронічний гломерулонефрит
Хронічний пiєлонефрит
Нирково-кам’яна хвороба
Системна склеродермiя
Геморагiчний васкулiт
Вузликовий периартериïт
Подагра
Цукровий дiабет
Пухлини сечо-статевоï системи

16.

Розвивається поступово. Швидкiсть прогресу-
вання залежить вiд основного захворювання
Стадії ХНН:
1.Початкова – ↓ клубочкової фільтрації (КФ) до
40-60 мл/хв., протікає латентно, поліурія, анемія, у 50%
хворих – артеріальна гіпертензія.
2.Консервативна – КФ=15-40 мл/хв., виражена
слабкість, поліурія, ніктурія, виражена анемія,
артеріальна гіпертензія.
3.Термінальна – КФ нижче 15 мл/хв., ознаки уремії.
Хворі потребують діалізу і трансплантації нирок.

17.

Ранні ознаки:
Скарги:
- загальна слабкість
- втома
- сонливість
- апатія
- зниження апетиту
- поліурія
- ніктурія
- анемія
При огляді:
- Запах аміаку з рота
- Синці на руках і ногах
- Язик сухий, обкладений
коричневим нальотом
- Шкіра суха зі слідами розчухів
- Блідо-жовтий колір обличчя

18.

Ураження серцево-судинноï системи:
- Артерiальна гiпертензiя – у 90% хворих, яка супроводжується
ангiопатiєю сiткiвки, що може привести до слiпоти.
- Хронiчна серцева недостатнiсть.
- Можливий розвиток уремiчного перикардиту.
Ураження травноï системи:
Ураження органiв дихання:
- Зниження апетиту.
- Амiачний запах з рота.
- Диспепсичнi прояви
(блювання, пронос, метеоризм).
- Задишка.
- Шумне дихання типу
Куссмауля.
Гормональнi порушення:
- Зниження лiбiдо,
iмпотенцiя – у чоловiкiв.
- Олiго-, аменорея – у жiнок.
Iншi прояви:
- Анемiя.
- Мязова слабкiсть.
- Остеопороз.
- Уремiчна енцефалопатiя.

19.

Уремічна кома – це фінал ХНН
- Спочатку – різка слабкість, головний біль, нудота, свербіж
шкіри, поява туману перед очима, хворі неспокійні.
- Потім стають апатичні, сонливі – сопор і кома.
- З рота – запах аміаку.
- При огляді: шкіра та слизові бліді, сухі, зі слідами
розчухів. Сухожильні рефлекси підвищені, судоми.
- Дихання глибоке, шумне, а потім – поверхневе (Чейн-Стокса).
- Тони серця глухі, ↑ЧСС, ↑ АТ.
- Може бути кривава блювота, напруження м'язів живота
(уремічний перитоніт).
- Оліго-, анурія. У крові: сечовина > 30 ммоль/л,
креатинін > 1000 мкмоль/л.

20.

1.Загальний аналіз крові.
2.Загальний аналіз сечі.
3.Аналіз сечі за Зимницьким.
4.Аналіз сечі за Нечипоренком.
5.Біохімічний аналіз крові (сечовина, креатинін,
клубочкова фільтрація).
6.УЗД нирок.
7.Комп'ютерна томографія нирок.
8.Рентгенографія ОГК.
9.ЕКГ.

21.

Лiкування стацiонарне. Лiжковий режим.
Дiєта № 7Б:
- обмеження бiлка до 20 г на добу;
- обмеження солi та рiдини.
Медикаментозна терапiя:
- Сорбенти - ентеродез, ентеросгель.
- Шлунково-кишковий дiалiз – промивання шлунка,
сифоннi клiзми, проноснi.
- Протиазотемiчнi засоби - леспенефрил, хофiтол.
- Анаболiчнi препарати – ретаболiл, метандростенолон.
- Корекцiя ацидозу – гiдрокарбонат натрiю.
- Корекцiя артерiальноï гiпертензiï.
- Лiкування анемiï .
- Лiкування iнфекцiйних ускладнень – антибiотики.

22.

Гемодiалiз – дифузiя кровi
через напiвпроникну
мембрану за допомогою
апарату «штучна нирка"

23.

Перитонеальний дiалiз – введення дiалiзуючого
розчину в черевну порожнину 3 рази на тиждень.
Трасплантацiя нирки – пересадка нирки вiд донора.
Показання: І та ІІ періоди термінальної фази.
Протипокази: вік старше 45 років, цукровий діабет.
Діаліз і трасплантацiя нирки продовжують
життя хворих на 10-20 років
При неможливостi пересадки –
прогноз несприятливий