Доповідь на науково - популярну або морально - етичну тему

1.

2.

3.

► Ознайомтесь із текстом лекції та дайте відповіді на питання,
запропоновані після лекції.
Доповідь — це документ, у якому викладаються певні
питання, подаються висновки, пропозиції. Вона призначена
для усного (публічного) читання та обговорення.
Наукова доповідь — це публічне повідомлення, розгорнутий виклад певної наукової проблеми (теми, питання).
Структура тексту доповіді практично аналогічна
плану статті й може складатися із вступу, основної
й підсумкової частин.
Методика
підготовки
доповіді
на
науковопрактичній конференції дещо інша, ніж статті.
Існують два методи написання доповіді. Перший
полягає в тому, що дослідник спочатку готує тези
свого виступу, на основі тез пише доповідь на
семінар або конференцію, редагує її й готує до
опублікування в науковому збірнику у вигляді
доповіді чи статті.

4.

Другий, навпаки, передбачає спочатку повне написання
доповіді, а потім у скороченому вигляді — для ознайомлення
з нею аудиторії.
Специфіка усного виступу накладає суттєвий відбиток на
зміст і форму доповіді. При написанні доповіді слід мати на
увазі, що суттєва частина матеріалу опублікована в її тезах.
Крім того, частина матеріалу подається на плакатах (слайдах,
моніторі комп'ютера, схемах, діаграмах, таблицях та ін.). У
доповіді повинні бути коментарі до ілюстративного
матеріалу, а не його повторення. Можна зупинитися лише на
одній (найсуттєвішій, дискусійній) тезі доповіді, зробивши
посилання на інші, вже опубліковані. Завдяки цьому на 20—
40 % зменшиться обсяг доповіді. Доповідач має реагувати на
попередні виступи з тими своєї доповіді. Доцільним є
полемічний її характер: це зацікавлює слухачів.

5.

При написанні доповіді слід зважати на те, що за 10 хвилин
людина може прочитати матеріал, надрукований на чотирьох
сторінках машинописного тексту (через два інтервали). Обсяг
доповіді становить 8—12 сторінок (до 30 хвилин).
Доповідь на 4—6 сторінок називається повідомленням.
Доповідь — це одна з багатьох форм оприлюднення результатів наукової роботи, можливість за короткий термін
«увійти» в наукове товариство за умови яскравого виступу.
Доповідь — це 1) прилюдне повідомлення на певну тему,
2) рідко — усне або письмове офіційне повідомлення про щонебудь керівникові, начальникові.
Доповідь — один із найпоширеніших жанрів (форм) усного
висловлювання.

6.

Учені зазначають, що доповідь може бути:
1) політичною; 2) діловою; 3) звітною; 4) науковою.
Наукова доповідь — це
доповідь, у якій інформується про
наукові спостереження, досліди, їх
результати, нові відкриття, зроблено
узагальнення наукових даних. Звісно,
що такі доповіді заслуховуються в
наукових устано-вах, на різних
зібраннях учених конференціях,
симпозіумах тощо.
Наукова доповідь, зроблена на основі
критичного огляду і вивчення ряду
публікацій, називається рефератом.
Звітна доповідь — це доповідь, яка
виголошується під час звіту про
роботу якогось органу
за певний період.
Політична доповідь
торкається політичних
питань, у ній з'ясовуються
суть, причини, наслідки
певної політичної події,
розкриваються шляхи
розвитку суспільства.
Ділова доповідь, на
нашу думку, — це
доповідь, офіційне
повідомлення про щонебудь керівникові,
начальникові.
Кожен із цих видів доповідей
вимагає певної підготовки і має
свою специфіку написання.

7.

Найпоширенішою є така структура доповіді:
вступ, основна частина, висновок.
У вступі потрібно визначити тему доповіді, причини її
вибору, вказати актуальність проблеми, її значення,
сформулювати мету доповіді, викласти історію питання.
В основній частині — подати характеристику проблеми
(виділити основний аспект проблеми, а потім — основні
положення, які детально і послідовно проаналізувати).
Висновки мають бути чіткими, лаконічними. Рекомендується
повторити основну думку, а потім підсумувати найбільш
важливі положення.

8.

Кажуть, що перші слова оратора повинні завоювати увагу
слухачів, а останні — посилити ефект виступу. Існує безліч
порад доповідачам, спробуємо їх узагальнити.
Поради доповідачам
• Підготовку до виголошення доповіді почніть
заздалегідь: продумайте структуру, зміст, зробіть
помітки.
• Складіть план доповіді, доберіть приклади,
опрацюйте літературу з даної теми.
• Часто в науці думки авторів розходяться щодо
певної проблеми. Узагальніть це у вигляді схеми,
таблиці, класифікації тощо. Укажіть свою думку з
цього приводу.
• Напишіть текст. Спробуйте виголосити
доповідь наодинці, перевірте наголошування
деяких слів, уточніть значення незнайомих слів.

9.

Поради доповідачам
• Упевнено виходьте на трибуну, уже цим справлятимете
позитивне враження.
• Якщо головуючий не подасть стислої інформації про вас і вашу
діяльність, зробіть це самі.
• Не виявляйте свою знервованість, поспіх, страх. Усе
це впливає на слухачів, на їх увагу та зацікавленість.
Будьте впевненими, вірте в свої сили.
• Упевнено станьте за трибуну, розкладіть свої
папери, впевнено і спокійно погляньте на слухачів.
Коротка пауза дасть можливість слухачам зайняти
свої місця і заспокоїтися. Те, що ви не починаєте
говорити, загострить їхню увагу, та й ви самі
зможете протягом цієї короткої хвилі заспокоїтися
й зосередитися. Ця пауза і ваш прямий погляд
справлять позитивне враження ще до того, як ви
почнете говорити.

10.

Поради доповідачам
• Велике значення має ваш упевнений погляд. Якщо ви лише
два-три рази скрадливо глянете на присутніх, то справите
враження невпевненої людини. Легка посмішка викличе
доброзичливість з боку слухачів, сприятиме встановленню
з ними контакту.
• Ніколи не починайте промову словами: «Зараз я вам
усім доведу, як ви помиляєтеся, коли думаєте, що...».
Більш невдалий вступ годі й придумати. Це налаштує
слухачів так, що вони потім не будуть звертати уваги
на будь-які аргументи.
• Не використовуйте надто часто абстрактні поняття,
це вимагатиме від слухачів великого напруження.
• Не поспішайте. Існує межа швидкості, з
якою мозок людини може сприймати й
засвоювати нові поняття.

11.

Поради доповідачам
• Намагайтеся встановити контакт зі слухачами та викликати в
них інтерес до розмови. Поставте себе на їх місце, стежте за
реакцією в залі.
• Пояснюючи складні теоретичні проблеми, придумуйте
порівняння, які допомогли б слухачам краще їх зрозуміти.
При цьому слід орієнтуватися на слухачів, які мають нижчий рівень знань. Цю останню пораду треба застосовувати
обережно, тому що недооцінювати слухачів, викладати
матеріал надто спрощено теж не бажано.
• Підтримуйте зацікавленість слухачів упродовж
усього виступу. Якщо в залі тиша, слухачі сидять
спокійно й уважно на вас дивляться, а дехто з них
навіть киває головою на знак згоди, то це означає,
що ваш виступ проходить успішно.

12.

Поради доповідачам
Якщо ж слухачі перешіптуються, проглядають програму,
крутяться на своїх місцях, не дивляться на вас, позіхають і
навіть «клюють носом», то це незаперечні ознаки втрати
інтересу до лекції.
Щоправда, це не означає, що тема доповіді їх взагалі не
цікавить.
Буває,
що
деякі
частини
виступу
викладаються не так цікаво, як інші, і через те увага
тимчасово згасає. Тому промовець повинен постійно
стежити за реакцією своїх слухачів.
Але це важче, коли слухачами є підлеглі. У цьому
разі слухачі не виявляють своєї реакції, а за
допомогою міміки часом удають зацікавленість
там, де її насправді немає. Недосвідченому промовцеві важко справлятися зі зниженням уваги
слухачів.

13.

Поради доповідачам
• Видозмінюйте свій виступ згідно із ситуацією. Безперечно,
становище доповідача буде скрутнішим, якщо аудиторія
змішана.
У такому разі перед викладом матеріалу, який частині
присутніх знайомий, рекомендується зазначити: «Багато з
присутніх знайомі з цими питаннями. Дозвольте мені
стисло висвітлити їх для тих, хто з ними досі не
зустрічався...»
• Говоріть тихо, спокійно. Якщо в аудиторії шум,
стиште голос.
• Слідкуйте за грамотністю свого мовлення.
• Аргументуйте деякі положення доповіді прикладами, порівняннями, робіть висновки. Інколи будьте
дотепними.
• Ставте слухачам риторичні запитання. Вони допоможуть активізувати увагу слухачів.

14.

Складання плану, тез і конспектів
1. Прочитайте текст, визначте його тему та основну думку.
2. Поділить текст на логіко-смислові частини.
3. Доберіть заголовок до кожної частини і отримайте план тексту.
4. Поставте до кожної логіко-смислової частини тексту запитання:
«Про що тут йде мова».
5. Знайдіть у тексті відповідь на поставлені запитання. Запишіть її
стисло власними словами або словами автора і отримайте тези.
6. Доповніть тези конкретними матеріалами, фактами із тексту,
цитатами і отримайте конспект.
7. Складаючи план, тези чи конспект, записуйте прізвище автора,
повну назву роботи, рік, видавництво, назву журналу чи газети, в
якому вона надрукована.
8. Виділяйте у конспекті розділи, параграфи, пункти, відокремлюйте
їх один від одного.
9. Після кожної закінченої частини робіть інтервал (сюди можна
виписати нові замітки).
10. Виділіть основні тези, ідеї різними кольорами, підкресленням,
значками тощо.

15.

Рекомендації щодо публічного виступу із доповіддю
Для того, щоб вплинути на аудиторію, промовець повинен бути впевненим
у своїх силах, уміти завойовувати повагу слухачів своїм виступом.
1. Його мова має свідчити про те, що він досконало
знає предмет і добре підготувався до виступу.
2. Початок доповіді, як ми вже зазначалося, має
вирішальне значення для створення у слухачів
приємного враження.
3. Жести й міміка доповідача повинні бути невимушеними, а темп мовлення ні монотонним, ні надто
швидким.
4. Доповідач повинен постійно тренуватися виступати, робити це частіше і набувати досвіду. Це
дозволить почувати себе впевненіше, а мовлення
ставатиме дедалі не вимушеним і природнішим.

16.

- Не вживайте надто довгих речень, бо їх набагато важче зрозуміти,
ніж короткі. Чергуйте довгі речення з короткими.
- Не знеособлюйте речення, не зловживайте третьою особою однини і
множини. Наприклад, «було проведено...», «були заплановані подальші
заходи» тощо.
- Не бійтеся вживати форму першої особи множини. Тим самим ви
наблизите виклад до рівня знань слухачів, зробите його доступнішим,
пожвавите безособовий опис. За тим описом слухачі зможуть уявити
діяльність певних осіб: «Ми провели...», «Ми запланували заходи».
- Не переобтяжуйте свою мову іншомовними словами, професійними
термінами, абстрактними поняттями. Можливо, слухачі не мають
достатнього рівня професійних знань і доповідь залишиться для них
незрозумілою (причина — ви не зуміли донести до них інформацію
зрозумілою для них мовою).
- Не зловживайте зайвими подробицями, які заступають головне в
розповіді.
- Не можна надмірно стисло висловлювати важливі думки, бо вони
промайнуть повз увагу слухачів.

17.

Дайте відповіді на запитання.
1. Що таке доповідь?
2. Які різновиди доповідей ви знаєте?
3. Якою може бути структура доповіді?
4. Що можна порадити доповідачам?
5. Чому доповідачі повинні користуватися методами
переконання?
6. Що рекомендують не вживати доповідачеві? На що повинен
звернути увагу доповідач перед виступом? Завдання 2.
Продовжіть речення.
- Політична доповідь — це ....
- Діловою доповіддю називається ....
- Звітна доповідь — це ....
- У науковій доповіді інформують про ....
- У вступі доповіді потрібно ....
- Основна частина доповіді подає ....
- Висновки мають бути ....

18.

• Вибіркова робота
1. Прочитати види публічних виступів. Виписати
лише ті, що належать до публіцистичного стилю.
Політична доповідь, наукова доповідь, звітна доповідь
на зборах, лекція, проповідь, наукове повідомлення,
ювілейна промова, адвокатська промова, парламентський
виступ, ділова доповідь, мітингова промова,
агітаційна промова.
• Поміркуйте, чи будь-який виступ
можна вважати доповіддю.
• Чим доповідь відрізняється від інших
видів публічного виступу? Свої
міркування зіставити з теоретичним
матеріалом.

19.

ПАМ’ЯТКА
«Як зробити доповідь у публіцистичному стилі ефективною й цікавою»
1. Виберіть тему, яка дійсно хвилює вас.
2. Чітко уявіть собі мету вашої доповіді й дотримуйтеся її.
3. Глибше пориньте у тему доповіді, опрацюйте не
менше 2–3 джерел.
4. Обмежте обсяг матеріалу (доповідь не повинна бути
задовгою й занадто короткою).
5. Систематизуйте свої думки заздалегідь до самого
виступу з доповіддю.
6. Наповніть доповідь прикладами, фактами, цифрами,
цитатами, які ілюстрували б те, про що говорите.
7. Ніколи не заучуйте доповідь слово в слово.
8. Прагніть розділити свої думки зі слухачами.
9. Говоріть виразно, правильно, доречно, ясно і доцільно,
використовуючи образні вислови.

20.

Використавши
запропоновані нижче
матеріали, напишіть
доповідь на моральноетичну тему:

21.

Як море починається з річки, так українське
слово – з писемності. Наше слово набирало сили
на пергаментах Нестора-Літописця, шліфувалося у
творах Григорія Сковороди,
Івана Мазепи, поглиблювалось під пером
Івана Котляревського, особливо Тараса Шевченка,
удосконалювалося пізніше І. Нечуєм-Левицьким,
Панасом Мирним, Михайлом Коцюбинським,
Лесею Українкою та багатьма іншими
видатними українцями.

22.

Сьогодні ми маємо
чудову нагоду
освідчитись у любові до
рідної української мови і
вкотре належно
вшанувати її. Бо
українська – це мова
свободи й волі, могутня
зброя українського народу
в боротьбі за нашу
незалежність і Перемогу.

23.

Росія століттями намагалася знищити разом із мовою наше культурне
національне обличчя, русифікувати українців, спотворити факти нашої історії.
Руйнуючи культурну спадщину, ворог і нині на окупованих територіях забороняє
навчання державною мовою, вилучає книги, фізично розправляється з усіма,
хто живе з Україною в серці.

24.

Але йому не вдасться нас зламати.
Бажання поширення «руською міра»
обернулося його нищівною поразкою
та потужним мовним відродженням.

25.

Масовий перехід
на українську, дерусифікація
громадського простору,
стрімкий розвиток
і популярність
україномовного культурною
продукту свідчать, що багато
співвітчизників
переосмислили й усвідомили
важливість національного
самовизначення, зокрема
й через мову, рівень
підтримки якої в суспільстві
зріс чи не найбільше за роки
незалежності України.

26.

Упевнений, що збереження нашої
ідентичності, відродження історичної
пам’яті, утвердження української мови є
питанням національної безпеки держави.
Сила мови, сила культури і незламність
українського народу не залишать
російському агресору ніяких шансів.
Володимир Зеленський, Президент України

27.

Марко МЕЛЬНИК,
доброволець батальйону
«Азов» (2014 – 2015),
видавець.
В історії мовне питання не раз впливало на
мільйони доль. Під час Революції Гідності у
2013 – 2014 рр. осердям руху стали люди
освічені. Майдан перетворився на осередок
українства, просвітництва, людяності,
доброти та взаємодопомоги.
Революційний Майдан був нам
затишним родинним домом,
теплою батьківською хатою, і
лише намагання озвірілого режиму
придушити повстання
перетворили його на криваве місце
масових страт…
Леся Горова - Українська мова
https://www.youtube.com/watch?v=rN8oxXtCcpc

28.

Лінія розлому пролягала і
пролягає через Донбас. Її межею
стали мова та люди, які
агресивно відмежовувались від
усього українського. Або були
байдужі до нашої держави. Або
не бажали відмовлятись від
звички розмовляти російською –
мовою наших поневолювачів.
Свідомість таких «житєлєй» десятиліттями формувалася навколо
московської «культури» і «язика». А українськість
цілеспрямовано маргіналізувалася через магнетичний вплив
телебачення та інших інформаційних ресурсів. Українську мову
перевели у статус меншовартісної, провінційної, непрестижної.

29.

На війні я бачив багато
російськомовних людей – із Харкова,
Одеси, Криму, Луганська і Донецька.
У наших шанцях на Донбасі нерідко
можна почути чужу мову. Зазвичай
від мобілізованих. Та участь у
кривавих боях проти росіян
кардинально змінила свідомість.
Не всі, хто воює за Україну, мають
її в серці. Але ті, хто має
Батьківщину в серці й витримує
тиск війни, доходять до
переконання: ключем до розгадки
(і розв’язки!) цієї війни є мова.

30.

Саме вона – наш щит, наша
особливість, маркер, який
визначає нашу неповторність.
І робить можливим життєдайний
поділ на «свій – чужий».
Ми надто довго не надавали
значення мові як могутньому
елементу власної оборони. Тому й
став можливим підлий
московський сценарій «захисту»
російськомовних. Тому й
сформувалася агресивна
більшість, якій «усе одно, якою
мовою розмовляти».
Насправді їм не все одно…

31.

На фронті життя набуває
особливої цінності. Майбутнє
може бути, а може й не бути…
Розуміючи це, багато хто починає
переосмислювати цінності, до
яких звик, які здавалися
непорушними. І постає питання:
як жити далі, як жити правильно?
Передусім треба створити для
своїх дітей україномовне (й
українське за духом!) середовище,
захистити їх від ворожого впливу
російської мови.

32.

Марко МЕЛЬНИК, доброволець батальйону
«Азов» (2014 – 2015), видавець.

33.

Юлія Свіжинська - Мова це кордон!
https://ms-my.facebook.com/MuzykaMyzUkrayiny/videos/мова-цекордонюлія-свіжинська-мова-це-кордонhttpswwwfacebookcomtolokastudio/1014987799147745/

34.

«Се ж остання війна, се до бою
чоловіцтво зі звірством стає».
У своєму пророцтві Іван Франко
розкрив нам смисл того, що ми
переживаємо тепер. Російське
звірство хоче вбити нас за те, що ми
інші, що ми маємо свою людяність,
гідність і свою свободу. І живуть
вони в наших серцях і в нашій мові.
Тому так оскаженіло нищать вони все
українське – вбивають людей за
українське слово, палять українські
книжки, воюють зі знаками на
дорогах. Але їм не здолати нашу мову,
що вже звучить на повний голос. Вона
вже не тільки солов’їний спів, а й
орлиний клич!

35.

Мово моя, ти подібна до ясного сонечка
Слово твоє - тепле й ніжне для всіх…
Мово моя, Україні і мати, і донечка,
Рідна, пробач нам великий наш гріх.
Хтось передати не зміг тебе в спадки…
З іншою мовою діти по світу пішли…
Вчили тебе лиш вірні предкам нащадки,
Але в житті, як і честь, тебе продали.
Мова моя, що не раз у віршах оспівали
Віддані діти тобі — поети - сини…
І «солов’їною» ніжно в піснях називали
Рідна, ти завжди між нами в любові живи.
Вимолим гріх, і з повагою станем плекати…
Мову, мов жінку, в вінок заплетемо…
Є нам різниця і зможем тебе відстояти,
І берегти, і пишатись тобою будемо.

36.

37.

Збереження й розвиток української мови є
запорукою збереження української держави, і на її
захист повинні бути спрямовані охоронні дії
держави, оскільки людина виступає конкретноісторичною і національно-культурною
індивідуальністю, є носієм мови,
а отже – і носієм духовної культури нації.

38.

Українською мають говорити:

39.

Мова – це історія народу.
В ній відбито все його життя:
Наший склад і звичаї, і побут
З давнини й до нашого життя.
Довго ти пригнічувалась, мово, –
Промайнув тернистий довгий шлях,
Доки стала мовою народу,
Що звучить з любов’ю на вустах.
Мово моя рідна, материнська!
Ти співуча, ніжна і близька.
Хай же дух незгасний український
У житті нас завжди зігріва.
Процвітай же, мово калинова,
І тобі не в’янути в віках:
Мелодійна українська мова –
Чарівний, навік коштовний скарб!
Батьківська мова
https://www.youtube.com/watch?v=0dTk_Y3RDXI

40.

Кожна Огієнкова заповідь глибока за змістом і
відображає сутність української мови як виразника
ментальності нашого народу, а саме:
1. Мова – то серце народу: гине мова – гине народ.
2. Хто цурається рідної мови, той у саме серце
ранить свій народ.
3. Літературна мова – то головний двигун культури
народу.
4. Уживання в літературі говіркових мов сильно
шкодить культурному об’єднанню нації.
5. Народ, що не створив собі соборної літературної
мови, не може зватися нацією.
Іван Огієнко – метрополит, науковець, мовознавець.

41.

7. Головний обов’язок кожного свідомого
громадянина – працювати для збільшення
культури своєї літературної мови.
8. Стан літературної мови – ступінь розвитку
народу.
9. Як про зрілість окремої особи, так і про зрілість
цілого народу судять найперше з культури його
літературної мови.
10. Кожний свідомий громадянин має дбати, щоб
навіть у найменшій оселі працював «Гурток
плекання рідної мови».

42.

В. Сосюра, пророчо мовив: «Без
мови рідної й народу рідного
нема». Повертаймо українській
мові роль творця духовного
відродження української нації,
духовного світу людини.
Бережімо рідне слово, бо в ньому
не тільки гомін лісів, переливи
струмків, шепіт трав, а й високий
дух пращурів, сила нашого
сьогодення і поступ майбутній.
Щастя, добра, нових
здобутків
в ім’я України.

43.

44.

Давайте берегти і розвивати рідну
мову, цінувати її дари, не
розпорошуючись на запозичення.
Ми могутні й міцні
в своїй мові.
Наше слово –
наша сила!
Гімн українській мові
https://www.youtube.com/watch?v=V_X_jnQekJ4

45.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ НТЕРНЕТ- РЕСУРСІВ:
- URL: https://www.google.com/search?q
- URL: https://www.youtube.com/watch?v=V_X_jnQekJ4
- URL: https://www.youtube.com/watch?v=0dTk_Y3RDXI
- URL: https://ms-my.facebook.com/MuzykaMyzUkrayiny/videos/мова-цекордонюлія-свіжинська-мова-це-кордонhttpswwwfacebookcomtolokastudio/1014987799147745/
- URL: https://www.youtube.com/watch?v=rN8oxXtCcpc
- URL: https://markobook.com/mova-nasha-zbroya/
- URL: http://vnmed3.kharkiv.ua/wpcontent/uploads/2016/01/Metodrecomend.pdf