Політична роздрібненість Київської Русі

1. Політична роздрібненість Київської Русі

2. Феодальна роздробленість Русі

Турбуючись про подальшу долю своєї
держави, за кілька років до смерті Ярослав
поділив між синами міста й землі. Київ,
Новгород, Псков відійшли Ізяславові,
Чернігів, Муром, Тьмутаракань —
Святославові, Ростов, Переяслав —
Всеволодові, Володимир — Ігореві,
Смоленськ — В'ячеславові. До того ж
запроваджувався новий принцип спадковості
— сеньйорат. Це означало, що княжити в Києві
мають спершу по черзі всі сини Ярослава,
потім онуки старшого сина.

3. Тріумвірат Ярославичів

— Ізяслава, Святослава та Всеволода. Саме вони разом
встановлювали закони («Правда Ярославичів»),
очолювали походи проти половців.
Після невдалої битви на р. Альті у 1068 р. спілка
Ярославичів фактично розпалася.

4. З'їзди руських князів

Кожен князь отримує успадковані від батька
землі — вотчину, а всі спірні питання
розв'язуються на князівських з'їздах. Проте
наступні Витичівський (1100 р.), Золочівський
(1101 р.), Долобський (1103 р.) князівські з'їзди
не усунули всіх суперечностей, що ніяк не
сприяло єдності Київської Русі, особливо в
умовах половецької загрози і заворушень
населення Києва та інших великих міст.

5.

Володимир Мономах
у 1113 р., під час повстання в Києві бояри й купці
звернулися до переяславського князя Володимира
Мономаха (онука Ярослава Мудрого) з проханням посісти
київський стіл. Придушивши повстання, Володимир
Мономах став київським князем на 12 років.

6.

7. Дипломатичні шлюби

Володимир Мономах був одружений з дочкою
англійського короля, сестра вийшла заміж за
німецького імператора, а донька — за угорського
короля. По смерті Володимира у 1125 р.
спадкоємцем на київському столі став його син
Мстислав Володимирович, який продовжив
політику батька. Проте його наступники знову
почали боротися між собою за першість на Русі.
Отож із другої половини XII ст. починається новий
період в історії українських земель — період
феодальної роздробленості та існування
самостійних князівств.

8.

9. Роздробленість

виділяються Київське, Чернігово-Сіверське,
Переяславське, Волинське, Галицьке, ВолодимироСуздальське, Полоцьке та інші князівства.

10.

У 60— 70 роки XII ст. виділяються два центри, які
намагаються об'єднати навколо себе руські землі, —
Київ і Володимир-на-Клязьмі.
Володимир-на-Клязьмі
Київ

11. Монголо-татарське нашестя

На кінець XII — початок XIII ст. у Центральній Азії
утворюється могутня військово-феодальна
Монгольська держава.

12.

Чингізхан
У 1206 р. її очолив Темучин, проголошений Чингісханом.
Одразу ж починаються завойовницькі війни проти сусідів,
а потім татаро-монголи поступово просуваються до
кордонів Київської Русі.

13.

14.

Битва на річці Калка
В 1223 р. на р. Калка 25-тисячне татаро-монгольське
військо завдає нищівної поразки дружинам
південноруських князів, які навіть перед обличчям грізної
небезпеки не змогли переступити через розбрат і
виступити спільно.

15.

16.

17.

Хан Батий
Наступний похід проти Русі татаро-монголи починають у
1237 р. під орудою онука Чингісхана — Батия. Протягом
1237—1238 рр. були захоплені рязанські, володимирські,
суздальські, ярославські землі.

18.

19.

У 1239 р. Батий захоплює Переяслав і Чернігів і виступає
на Київ, де правив воєвода Данила Галицького — Дмитро.
Восени 1240 р. починається штурм. За допомогою
стінобитних машин завойовники вдерлися у Київ, але
городяни продовжували мужньо боронитись.

20.

Останнім пунктом опору захисників стала Десятинна
церква. Місто було пограбоване й зруйноване. За
легендою, воєводі Дмитру за мужність було збережено
життя. Потім здобиччю завойовників стають Кам'янець,
Ізяслав, Володимир, Галич.

21.

Виконав студент групи ПМ-15-1 Голуб Андрій