Рак молочної залози

1. Рак молочної залози

ПРЕЗЕНТУВАВ: СКОРИК ВОЛОЛДИМИР
ОЛЕКСАНДРОВИЧ

2. Початок:

Рак молочної залози — злоякісна пухлина залозистої тканини молочної залози.
Найчастіша форма раку в світі, протягом життя трапляється у однієї з 13-ти — 9-ти
жінок віком від 13 до 90 років.

3. Фактори ризику:

Фактори ризику, на які не можна впливати:
-Вік
-Генетична схильність до раку молочної залози
-Доброякісні передракові захворювання молочної залози
-Рак молочної залози в анамнезі
-Щільність молочної залози
-Опромінення грудної клітки в анамнезі
-Менструальний анамнез (менструальні розлади)
Фактори ризику, на які можна впливати:
-Відсутність грудного вигодовування[джерело?]
-Ожиріння (Індекс маси тіла)
-Цукровий діабет 2 типу
-Нераціональна дієта та дефіцит вітаміну Д
-Стероїдні гормони, в тому числі тривале застосування гормональних контрацептивів
-Зловживання алкоголем
-Тютюнопаління
-Нічний режим роботи
-Недостатня фізична активність
-Токсичні речовини

4. Патогенез:

У більшості випадків рак молочної залози спорадичне захворювання, але в 5-10 % може
бути спадковим та проявляється внаслідок мутацій у генах BRCA1 та BRCA2, що
призводить до виникнення раку молочної залози в 60-80 % випадків, що в деяких країнах
Європи є показаннями до профілактичної мастектомії. Крім того, вік та жіноча стать
також підвищують ризик розвитку новоутворення, частка якого у осіб чоловічої статі
значно нижча. Інші потенційні фактори ризику: відсутність пологів та вигодовування
груддю,підвищений рівень естрогенів..
Підвищений вміст 16α-OHE1 — метаболіту із агресивними властивостями — розглядається
як чинник ризику розвитку раку молочної залози

5. Гістологічна класифікація пухлин молочної залози:

-Внутрішньопротокова карцинома (рак in situ).
-Інвазивна протокова карцинома (рак).
-Лобулярна (долькова) карцинома (in situ).
-Інвазивна лобулярна (долькова) карцинома.
-Запальний рак молочної залози.
-Рак соска.

6. Діагностика:

Діагноз РМЗ повинен складатись з двох параметрів — стадія
хвороби (ступінь розповсюдженості пухлини організмом), з
використанням міжнародної системи T (розмір пухлини) N (статус
регіонарних лімфатичних вузлів) M (віддалені метастази) G (ступінь
диференціації пухлинних клітин), та біологічні характеристики
пухлини, що включає рецепторний статус (наявність у пухлинних
клітинах рецепторів до естрогену та прогестерону),
індекс проліферації ракових пухлин Кі67 та наявність чи відсутність
гіперекспресії ERBB2 (Her2/neu).
А також:
-Мамографія та рентгенографія органів грудної клітки.
-УЗД органів черевної порожнини.
-Комп'ютерна томографія органів грудної та черевної порожнини
та малого тазу (КТ ОГК, ОЧП, ОМТ).
-Остеосцинтіграфія.
-Можливе проведення позитронно-емісійної томографії (ПЕТ-КТ)

7. Лікування:

Стадія 1 та 2 - ефективне лікування в більшості випадків та сприятливий
прогноз. Хірургічне лікування може бути органозберігаючим, в об'ємі
видалення пухлини в межах здорових тканин, що повинна
супроводжуватись подальшим курсом променевої терапії, або в об'ємі
мастектомії з можливою реконструкцією молочної залози.
Стадії 3- Характеризується менш сприятливим прогнозом, оскільки має
більш високий ризик рецидиву. Лікувальна стратегія при карциномах у цій
стадії полягає в проведенні розширеного хірургічного лікування, зокрема
мастектомії, хоча органозберігаюча операція в об'ємі видалення пухлини
в межах здорових тканин також можлива.
Стадія 4- Прогноз несприятливий. При цій стадії наявні віддалені метастази.
Лікування передбачає хіміотерапію, антигормональну та таргетну
терапію. Хірургічне та променеве лікування застосовується лише у
випадках ускладнень, що потребують швидкого місцевого ефекту від
лікування. Показник 10-річного виживання при цій стадії становить 5 % без
проведення лікування, та близько 10 % при проведенні

8. Хірургічне лікування:

Виконується видалення пухлини та прилеглих до неї тканин, а також
сигнального регіонарного вузла:
Мастектомія: повне видалення паренхіми молочної залози. При цьому
можливе збереження шкіри залози і навіть сосково-ареолярного
комплексу, що використовується для подальшої реконструкції.
Квадрантектомія: видалення одного з 4 квадрантів молочної залози. Метод
є застарілим і в сучасній світовій практиці не використовується.
Секторальна резекція: видалення сектору молочної залози. Метод є
застарілим і в сучасній світовій практиці не використовується.
Лампектомія: видалення пухлини в межах здорових тканин з відступом 0,51,0 см. Радикальною вважається операція, коли при остаточному
патгістологічному дослідженні в краях резекції пухлину не виявляють.
Біопсія сигнального лімфовузла (БСЛВ): визначення, видалення та
дослідження регіонарного лімфовузла, який знаходиться першим на шляху
лімфовідтоку від пухлини в регіонарні лімфовузли.
Аксилярна лімфаденектомія (АЛД): видалення регіонарних лімфатичних
вузлів 1-2 та, інколи, 3-го рівня, за умови підтвердження їхнього ураження.
Виконується як етап при ламп- чи мастектомії.

9. Додаткові методи діагностики:

-Ад'ювантна терапія
-Гормональна терапія(Блокатори естрогенових та прогестеронових
рецепторів)
-Моноклональні антитіла(Блокатори HER2)
-Потрійно-негативний рак
-Радіотерапія

10. Профілактика:

Для запобігання та вчасного виявлення раку молочної
залози рекомендують щопівроку проходити
профілактичний гінекологічно-мамологічний огляд з обстеженням
грудей (після пубертату) та раз на рік проходити мамографію (після 45го року життя, якщо немає інших показань). Для визначення ризику раку
молочної залози можливий також аналіз на мутації в
генах BRCA1 і BRCA2.

11. Дякую за увагу. Бережіть свое здоров’я!