Економічний розвиток, його сутність, цілі, принципи

1. ТЕМА 7: ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК

1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК, ЙОГО СУТНІСТЬ, ЦІЛІ,
ПРИНЦИПИ.
ДИНАМІКА ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ТА ЙОГО
ФАКТОРИ.
ЕКОНОМІЧНЕ ЗРОСТАННЯ, ЙОГО КРИТЕРІЇ ТА
ПОКАЗНИКИ.
РЕСУРСИ ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ.
ТИПИ ТА МОДЕЛІ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ.
ЦИКЛІЧНИЙ
ХАРАКТЕР
ЕКОНОМІЧНОГО
РОЗВИТКУ.
ЕКОНОМІЧНІ КРИЗИ.

2. Розвиток – спрямовані і закономірні зміни матеріальних та нематеріальних об'єктів, які мають незворотний характер, внаслідок чого відбув

Розвиток – спрямовані і закономірні зміни матеріальних та
нематеріальних об'єктів, які мають незворотний характер, внаслідок
чого відбувається перехід від менш розвинених форм до більш
розвинених
Розвиток
Прогрес
стагнація
регрес

3. Економічний розвиток – закономірний процес кількісно-якісних змін у межах економічної системи, їх перехід у нову якість, досконалішу форм

Економічний розвиток – закономірний процес кількісно-якісних
змін у межах економічної системи, їх перехід у нову якість,
досконалішу форму
Розвиток – це
поступовий процес, для якого характерні, як правило, органічне
зростання та еволюційний характер;
гармонійний процес, блага якого дістаються всім головним групам
одержувачів доходів і поширюються на всю систему, оскільки
економіка має такий характер, що всі її елементи взаємозалежні і
доповнюють один одного;
постійний, економічний прогрес, оскільки результати відкриття
нових джерел ресурсів і технічних нововведень дають можливість
вирішувати проблему обмеженості ресурсів.

4.

Секторальна структура
економіки
Стадії
розвитку
економіки
ЕВОЛЮЦІЯ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ
Доіндустріальна
стадія розвитку
Первинний сектор економіки
– 80% (сільське та лісове
господарство,
добувна
промисловість).
Вторинний сектор економіки
– 10% (галузі по переробці
сировини в кінцеву продукцію,
будівництво).
Третинний сектор економіки
– 10% (галузі з виробництва
нематеріальних благ та послуг,
а саме транспорт, торгівля,
освіта, громадське харчування,
галузі
з
виробництва
наукомісткої,
високотехнологічної, енерго- та
ресурсозберігаючої техніки та
технології).
Індустріальна
стадія розвитку
Первинний сектор економіки
– 20% (сільське та лісове
господарство,
добувна
промисловість).
Вторинний сектор економіки
– 50% (галузі по переробці
сировини в кінцеву продукцію,
будівництво).
Третинний сектор економіки
– 30% (галузі з виробництва
нематеріальних благ та послуг,
а саме транспорт, торгівля,
освіта, громадське харчування,
галузі
з
виробництва
наукомісткої,
високотехнологічної, енерго- та
ресурсозберігаючої техніки та
технології).
Постіндустріальна
стадія розвитку
Первинний сектор економіки
– 10% (сільське та лісове
господарство,
добувна
промисловість).
Вторинний сектор економіки
– 10% (галузі по переробці
сировини в кінцеву продукцію,
будівництво).
Третинний сектор економіки
– 80% (галузі з виробництва
нематеріальних благ та послуг,
а саме транспорт, торгівля,
освіта, громадське харчування,
галузі
з
виробництва
наукомісткої,
високотехнологічної, енерго- та
ресурсозберігаючої техніки та
технології).

5.

Економічне
зростання
Економічний
розвиток
• виключно кількісний господарський розвиток,
кількісне збільшення обсягу ВВН нації в одному
періоді порівняно з іншим;
• є зворотним процесом (після нього рано чи пізно
настає спад);
• основні параметри:
• - абсолютний приріст ВВП (ВНП) за певний період
часу;
• - приріст ВВП (НД) на душу населення за певний
період часу
• якісне економічне зростання з глибокими змінами у
відносинах власності, системі суспільного поділу
праці, зайнятості, політиці доходів, соціальній
сфері;
• незворотний процес, спрямована закономірна зміна
матеріальних та ідеальних об'єктів;
• основні параметри:
• - характеристика груп бідності;
• - рівень безробіття;
• - структура справедливого перерозподілу;
• - очікувана тривалість життя;
• - стан здоров'я;
• - рівень грамотності і освіченості;
• - доступність соціальних послуг

6.

Підходи до динаміки соціально-економічних систем
прогресивнопоступальний шлях
ідея поступального
лінійного розвитку та
прогресу (системи
змінюються і розвиваються
в односпрямованому
прогресивному напрямку)
циклічний характер руху
розвиток розглядається
як більш-менш
однотипні цикли, що їх
мають пройти окремі
цивілізації, етноси і
держави
проміжний шлях, що поєднує два попередні
розвиток постає як хвилеподібний процес з
безліччю переходів та критичних “біфуркацій”

7.

ФАКТОРИ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ
земля, праця, капітал;
менеджмент, технології, організація;
політичні та культурні інституції;
форми і типи власності;
релігійні та культурно-ментальні особливості різних націй і народів;
рівень суспільного поділу і кооперації праці й виробництва
Y f ( P, R, T , X )
Y – валовий національний продукт;
Р – кількість населення;
R – капітальні ресурси;
Т – техніка, технологія;
Х – суспільні інституції
Y f ( P, R, T , X , N )
N – навколишнє природне середовище (довкілля)

8.

ЧИННИКИ, ЩО ВИЗНАЧАЮТЬ СУЧАСНУ ДИНАМІКУ
ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ
шоки пропозиції
(технологічні
нововведення, кліматичні
зміни, природні явища, нові
джерела сировини,
коливання світових цін
шоки попиту
приватного
сектору
(інвестиційні зміни,
коливання
споживчого попиту,
інфляційні
очікування)
шоки політичні
(дії урядів,
макроекономічна
політика, що впливає
на грошову масу,
валютні курси,
фіскальну політику)

9.

ПОКАЗНИКИ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ
кількісні
• темпи приросту ВВП і ВНП;
• продуктивність та ефективність праці;
• інвестиції у реальний сектор економіки
якісні
• рівень інноваційного розвитку;
• характер змін у структурі національної економіки та окремих її
секторів;
• зміни у відносинах власності;
• зміст та характер праці;
• якість життя громадян;
• рівень розвитку економічної свободи та виробничої демократії

10.

МОДЕЛІ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ
модель лінійних стадій розвитку (зростання);
теорія структурних трансформацій;
теорія зовнішньої залежності;
неокласична модель вільного ринку;
теорія ендогенного зростання

11.

Модель
випереджаючого
розвитку
Модель
нездоганяючого
розвитку
ХХ ст.
Модель сталого розвитку

12.

МОДЕЛЬ НАЗДОГАНЯЮЧОГО РОЗВИТКУ
імпортозаміщувальна
Країни:
експортоорієнтована
Країни:
• СРСР – після
революції;
• Індія, Бразилія,
Аргентина, Мексика
• Японія (60-70-і
роки);
• Інші держави
Південно-Східної
Азії (70-90-і рр.)
Дії:
• відключення ринкових
механізмів
зовнішньоекономічних
зв'язків;
• введення монополії
зовнішньої торгівлі;
• відмова від
конвертованості
національної валюти;
• зосередження валютних
ресурсів на пріоритетних
напрямках розвитку
Дії:
• масштабні технологічні та
організаційні запозичення;
• явна орієнтація на зовнішні
ринки для збуту готової
продукції;
• використання зовнішнього
фінансового ринку для
масового залучення
недостатніх інвестицій
соціалістична

13.

СТАЛИЙ РОЗВИТОК – розвиток на основі оптимального
поєднання і раціоналізації економічної, екологічної та
соціальної сторін такого розвитку з урахуванням потреб
майбутніх поколінь
Концепції сталого розвитку
• “суворої сталості”;
• “критичної сталості”;
• “слабкої сталості”

14.

ЕКОНОМІЧНЕ ЗРОСТАННЯ –
- регулярне, стійке розширення масштабів діяльності даної
господарської системи, яке виявляється у збільшенні
розмірів застосованої суспільної праці і виробленого
продукту (товарів і послуг);
- довготривале збільшення здатності господарства
забезпечити все більш різноманітні потреби населення за
допомогою все більш ефективних технологій і відповідних
їм інституціональних та ідеологічних змін (С.Кузнец)

15.

ПОКАЗНИКИ ВИМІРЮВАННЯ:
Річні темпи
зростання ВВП (ВНП)
або НД (у %)
за 2001-2007 рр.
світовий ВВП
збільшувався в
середньому на 5%
Абсолютний
приріст ВВП (ВНП)
або НД
Приріст ВВП (ВНП) або
НД на душу населення
Україна - 6665$ ВВП на
душу населення
Швеція 37775$ ВВП на
душу населення
В Євро зоні в
середньому 32700€

16.

РОЛЬ
ЕКОНОМІЧНОГО
ЗРОСТАННЯ
Вирішувати проблеми
соціально-економічного
розвитку

17.

У
В
С
Крива виробничих
можливостей
.
.Д
.
.
.
А
Е
Х

18.

ХАРАКТЕРИСТИКИ (ПОКАЗНИКИ)
ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ, ВЛАСТИВІ
РОЗВИНУТИМ КРАЇНАМ:
1) високі темпи зростання доходу на душу населення;
2) високі темпи зростання продуктивності факторів
виробництва;
3) високі темпи структурної трансформації економіки;
4) високі темпи соціальної, політичної та ідеологічної
трансформації;
5) міжнародні масштаби економічного зростання;
6) обмежене розповсюдження результатів економічного
зростання

19.

ФАКТОРИ ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ
фактори пропозиції
фактори попиту
фактори розподілу
• кількість і якість
природних
ресурсів;
• кількість і якість
трудових ресурсів;
• обсяг
капітальних благ;
• технологія
• рівень сукупних
витрат в економіці
(сукупний попит)
• фактор
ефективності

20.

ФАКТОРИ ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ
підвищення якості
ресурсів
військово-політичні
культурно-духовні
поліпшення технології
та організації
виробництва
національнодемографічні
збільшення обсягу
використовуваних
ресурсів
Неекономічні
географічнокліматичні
Економічні

21.

нерівномірне
рівномірне
регресивне
прогресивне
непропорційне
пропорційне
неефективне
ефективне
незбалансоване
збалансоване
екзогенне
ендогенне
екстенсивне
інтенсивне
Чи зберігається динаміка
темпів приросту
економічного зрсотання
Яка динаміка темпів
економічного зростання
Яке співвідношення між
накопиченням і
споживанням
Який рівень використання
потенційних можливостей
економікою
Чи зберігається фіксоване
співвідношення між
факторами, що
забезпечують економічне
зростання
За рахунок яких факторів
відбувається економічне
зростання
ТИПИ ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ

22.

Теорії економічного зростання
Модель
Р.Харрода
і
Е.Домара
–
однофакторна модель (єдиний фактор – це
збільшення розмірів капіталу);
Модель Х.Кобба і П.Дугласа – двофакторна
модель
Y f ( L; K )
;
Модель Р.Солоу – враховує чинники
екстенсивного та
Y інтенсивного
f ( L типу
K Y )
;
Модель Е.Денісона – багатофакторна модель;
Концепція нульового економічного зростання

23.

ЦИКЛІЧНІСТЬ - форма розвитку національної економіки і
світового господарства як єдиного цілого;
- це рух від одного стану макроекономічної
рівноваги в масштабі економіки до іншого

24.

ТЕОРІЇ ЦИКЛІЧНОСТІ
ЕКСТЕРНАЛЬНІ
• зміна
сонячної
активності;
• війни,
революції,
політичні потрясіння;
• освоєння
нових
територій
ІНТЕРНАЛЬНІ
• суперечність
між
суспільним
характером виробництва і приватною
формою
привласнення
його
результатів (К.Маркс)
• співвідношення настроїв оптимізму і
песимізму в економічній діяльності
(В.Парето, А.Пігу);
• надлишок заощаджень і нестача
інвестицій у виробництво (Дж.Кейнс);
• невідповідність
між
наявним
грошовим
капіталом
і
його
пропонуванням (І.Фішер)

25.

ДЖЕРЕЛА ТЕОРЕТИЧНОГО ОБГРУНТУВАННЯ
ЦИКЛІЧНОСТІ РОЗВИТКУ
Школа
Назва концепції
Представники
Основні наукові положення, що визначають
причини циклу
Неокласицизм
Теорія раціональних
очікувань
Психологічна теорія
криз
Інвестиційна теорія
циклів
Р.Лукас
Помилки, економічних суб'єктів через неякісну інформацію
і неадекватне її тлумачення заважають правильно оцінити
кон'юнктуру та розробити реальні прогнози; раціональні
очікування, засновані на неправильному тлумаченні даних
про функціонування ринку
Певні психологічні стани і помилки в оцінках; зміни
промислової кон'юнктури, цін, грошово-кредитних
факторів впливають на настрої підприємців; паніка під час
криз веде до застою капіталовкладень; підвищений
оптимізм в умовах підйому капіталовкладень стимулює
спекуляції, нерівномірність інвестицій та циклічні
коливання
Диспропорція між рухом заощаджень та інвестицій,
насамперед у галузях, що виробляють засоби виробництва
А.Пігу
М.ТуганБарановський
Неокейнсіанство
Інвеситуційна
(динамічна) теорія
циклів
Е.Хансен
Нерівномірність та циклічна динаміка інвестицій в
основиний капітал, будівництво; механізми “відставання”
та “випередження”; коливання обсягів автономних
інвестицій
Інституціоналізм
Інституційна
концепція циклів
Динамічна концепція
циклу
У.Мітчелл
Коливання цін, курсів цінних паперів, процеси, що
протікають у сфері обігу; прагнення отримувати і
збільшувати прибуток у різних фазах циклу
Нерівномірність інноваційного процесу в часі. Рушійна
сила піднесення – масове інвестування в основний капітал,
спричинене впровадженням інновацій за допомогою
інституту кредиту
Й.Шумпетер

26.

ТИПИ ЦИКЛІВ
Назва
Тривалість
Причини
Цикли Кондратьєва
(довгострокові,
“довгі хвилі”)
50-60 років
радикальні зміни у
технічній основі і
структурна перебудова
Цикли Кузнєца
(середньострокові)
До 20 років
зміни у відтворювальні
структурі
Цикли Джаглера
7-11 років
взаємодія багатьох
грошово-кредитних
факторів
Цикли Кітчина
3-5 років
зміна запасів товарноматеріальних цінностей

27.

ЕКОНОМІЧНИЙ ЦИКЛ – період розвитку економіки від початку
однієї кризи до наступної
Фази циклу:
•криза;
•депресія;
•пожвавлення;
•піднесення (підйом)
.
.
.
t1
t2
.
Q
.
t3
(t1-t2)
(t2-t3)
(t3-t4)
(t4-t5)
t4
t5
t
- криза
- депресія
- пожвавлення
- підйом