Тема 1_97b09d982f8ece0be1be253c7fb571b8

1. ФІНАНСИ

Кізима Тетяна Олексіївна,
доктор економічних наук,
професор кафедри фінансів імені С. І. Юрія

2. Тема 1 . Сутність та функції фінансів. Становлення і розвиток фінансової науки.

Фінанси як історична, економічна та
розподільна категорія. Необхідність та
характерні ознаки фінансів.
Сутність, зміст, явище та форма фінансів.
Об’єкти, суб’єкти та функції фінансів.
Взаємозв’язок фінансів з іншими
розподільними категоріями.
Становлення і розвиток фінансової науки.

3. Фінанси є історично сформованою, складною та багатогранною економічною категорією

Вперше в науковий обіг поняття
«фінанси» було введене Жаном
Боденом у праці «Шість книг про
республіку» у 1577 році, де автор
метафорично порівнював фінанси із
кровоносною системою (нервами)
держави.

4. Як історична категорія, фінанси виникли одночасно з виникненням держави та розвитком товарно-грошових відносин

Саме для утримання державного
апарату і використовувалися
податки як важіль вилучення
частини доходу або майна. Тобто
первинною клітинкою фінансів
були податки.

5. Жан Батист Кольбер (1619-1683)

«Оподаткування – це є
мистецтво обскубати
гуску так, щоб отримати
максимум пір’я з
………………………………..»

6. Фінансам притаманні дві основні функції

Розподільча функція є головною і проявляється в процесі
розподілу ВВП. Об’єктами розподілу є:
1/ валовий внутрішній продукт, тобто вартість вироблених
в суспільстві благ (як матеріальних, так і нематеріальних)
за певний період часу (як правило, за рік);
2/ національне багатство, тобто сукупність створених та
нагромаджених благ, якими володіє суспільство, а також
природні ресурси, залучені в економічний оборот.
Національне багатство залучається у розподільчі процеси
лише у виняткових випадках (війни, катастрофи, стихійні
лиха тощо);
3/ зовнішні надходження (зовнішні позики, іноземні
інвестиції, допомога).
Суб’єктами фінансових відносин виступають:
держава; юридичні особи (суб’єкти господарювання усіх
форм власності); домогосподарства і фізичні особи;
міжнародні фінансові організації та інші держави (які
надають зовнішні позики).

7. Фінансам притаманні дві основні функції

Контрольна функція фінансів зумовлюється об’єктивно
притаманною їм здатністю кількісно відображати рух
фінансових потоків і забезпечувати контроль за
дотриманням пропорцій в розподілі ВВП. Необхідність
фінансового контролю випливає з того, що фінансові
відносини мають суперечливий характер, оскільки кожен
суб’єкт прагне отримати якомога більше від такого
розподілу. Саме для того, щоб окремі суб’єкти в процесі
розподілу і перерозподілу не привласнювали неналежну їм
частку, і необхідний фінансовий контроль.
Контрольна функція фінансів на практиці реалізується в
діяльності осіб, що проводять фінансовий контроль. В
Україні до органів, що здійснюють фінансовий контроль,
належать: Міністерство фінансів України, Державна
казначейська служба України, Державна аудиторська
служба України, Державна податкова служба України,
Державна митна служба України, Пенсійний фонд України,
Рахункова палата.

8. Зві Боді (1943 р. н.) та лауреат Нобелівської премії Роберт Мертон (1944 р.):

«Фінанси – це наукова
дисципліна, яка вивчає
питання розподілу
недостатніх грошових коштів
у часі та в умовах
невизначеності»

9. Німецький учений Шарль Бланкарт:

«Публічні фінанси – це
економічний аналіз
державної діяльності»

10. Французький учений Поль Марі Годме (1914-1998):

«Публічні фінанси – це
суспільне багатство у
формі грошей і кредиту,
що знаходиться у
розпорядженні органів
держави»

11. Професор з Великобританії Х’юго Дальтон (1766-1844):

«Публічні фінанси – це наука, що
знаходиться на стику економіки з
політикою, вивчаючи доходи і
видатки публічних органів влади та
їх взаємну відповідність.
Відповідність не обов’язково
зводиться до рівності, а до такого
арифметичного співвідношення, яке
за даних умов є найбільш
прийнятним»

12. Американський професор з Колумбійського університету Карл Шоуп (1902–1991):

«Наука державних фінансів описує
й аналізує функціонування
державних фінансів з боку
грошових асигнувань, соціальних
виплат і методів фінансування цих
потреб за допомогою податків,
позик, іноземної допомоги та емісії
грошей»

13. Американці Е. Нікбахт і А. Гропеллі:

«Фінанси – це застосування
різноманітних економічних
прийомів та методів для
досягнення максимального
достатку фірми або загальної
вартості капіталу, вкладеного у
справу»

14. фінанси за сутністю :

сукупність економічних
(грошових, розподільних,
суспільних) відносин,
пов’язаних із розподілом або
перерозподілом ВВП (в окремих
випадках – національного
багатства) з метою формування
відповідних фондів грошових
коштів і їх використання на
певні цілі

15. Фінанси як явище:

зовнішні (вхідні і вихідні) та
внутрішні грошові потоки.
Важливою умовою успішної
фінансової діяльності будьякого суб’єкта є синхронізація,
тобто узгодженість у часі
вхідних і вихідних грошових
потоків, що забезпечує його
платоспроможність.

16. За змістом фінанси

відображають кінцеву мету
розподільних і
перерозподільних процесів, а
саме:
формування і використання
фондів грошових коштів

17. За формою фінанси

це доходи (надходження)
і витрати (видатки)

18. Ознаки фінансів:

грошова,
Розподільна,
фондоутворююча
категорія

19. Функції фінансів:

Розподільна – основна. Об’єкти розподілу: ВВП (ВВП на душу
населення по країнах світу), НБ (сукупність створених і
нагромаджених благ + природні ресурси), зовнішні
надходження (зовнішні позики, іноземні інвестиції, допомога).
Суб’єкти розподілу: держава; юридичні особи (суб’єкти
господарювання усіх форм власності); фізичні особи
(домогосподарства); міжнародні організації та інші держави, які
надають зовнішні позики. Оскільки об’єкт фінансових відносин –
один (ВВП), а суб’єктів – багато, то фінансовим відносинам
властивий доволі суперечливий характер, адже кожен суб’єкт
прагне отримати від розподілу якомога більше вигід, проте
зробити це можна лише за рахунок інших суб’єктів, які мають
такі ж інтереси. Тому існує необхідність збалансування інтересів
усіх суб’єктів, якого можна досягти шляхом встановлення
оптимальних пропорцій розподілу ВВП. Первинний розподіл –
розподіл первинних доходів (виручки підприємств, заробітної
плати фізичних осіб, надходжень від державних послуг,
ресурсів, прибутку державних підприємств); перерозподіл
(вторинний розподіл) полягає у формуванні і використанні
централізованих фондів грошових коштів (бюджет)

20. Функції фінансів:

Контрольна – похідна від
розподільної, за її допомогою
перевіряється дотримання
затверджених пропорцій
розподілу ВВП. На практиці
реалізується в діяльності осіб,
що здійснюють фінансовий
контроль (МФУ, ДКУ, ДАСУ,
ДПСУ, ДМСУ, ПФУ, РПУ)

21. Фінанси і гроші

Спільне: 1) фінанси, як правило, мають
грошове вираження, тож часто
застосовують термін «фінансово-грошові
відносини», (і це має сенс, тому що не
можливо досягти покращення фінансового
становища в державі, не налагодивши
нормальний грошовий обіг; і навпаки,
якщо держава не здійснює свої витрати
відповідно до наявних доходів, то це
призводить до розладу грошового обігу);
Відмінне: 1) не завжди певна сума грошей
– це фінанси;
2) фінанси і гроші відрізняються
функціями

22. Фінанси і ціна

Спільне: 1) і ціна, і фінанси беруть участь у розподілі ВВП
(збільшуючи ціну, виробник збільшує свої доходи і,
відповідно, зменшує доходи споживачів) СХЕМА
ФОРМУВАННЯ ЦІНИ;
2) держава, використовуючи фінансові важелі
(дотації, податки) впливає на рівень цін. Наприклад,
якщо В>Ц, то застосовується такий важіль як дотації,
субвенції (вугільній промисловості, електротранспорту,
комунальному господарству); якщо В<Ц, то держава
використовує податки (АкцП, мито);
3) введення нових податків або зміна існуючих
ставок призводить до збільшення чи зменшення ціни;
4) різкі коливання цін впливають на
фінансовий стан держави, підприємств чи населення
Відмінне: ціна - грошовий вираз вартості товару, а
фінанси – розподільчі відносини

23. Фінанси і зарплата

Спільне: держава регулює величину
зарплати за допомогою податків, з яких
потім виплачує зарплату працівникам
бюджетної сфери
Відмінне: 1) за допомогою фінансів
розподіляється весь ВВП, а зарплата
стосується лише частини ВВП, а саме
фонду оплати праці;
2) зарплата пов’язана лише з
одним фактором виробництва – робочою
силою, а фінанси впливають на
використання усіх факторів виробництва
(предмети праці, знаряддя праці)

24. Фінанси і кредит

Спільне: 1) обоє використовуються у кругообігу коштів і
сприяють ефективності суспільного виробництва;
2) при нестачі фінансових ресурсів підприємство залучає
кредитні ресурси, а при надлишку фінансових ресурсів –
може тимчасово вільні кошти надавати в кредит іншій
установі чи підприємству
Відмінне: 1) фінансам і кредиту притаманні різні методи
направлення коштів: фінансам – фінансування
(виділення коштів на безповоротній основі), тобто
односторонній рух вартості, а кредиту – кредитування
(надання коштів на принципах платності, строковості,
поверненості і забезпеченості), тобто двосторонній рух
вартості;
2) за допомогою фінансів розподіляється весь
ВВП, а кредит діє лише на стадії перерозподілу тимчасово
вільних коштів

25. Миколай КОПЕРНІК (1473-1543):

«Досить часто релігії
розвіюються як дим, царства та
імперії приходять на зміну один
одному.
І лише наука, наукові праці
залишаються у віках»

26. ЗИГМУНД ФРЕЙД (1856-1939):

Коли націонал-соціалісти серед
величезної кількості інших книг
спалили і книги ЗИГМУНДА
ФРЕЙДА, той сказав:
«Який прогрес! В середні віки
спалили б мене, а сьогодні –
задовольняються лише моїми
книгами!»

27. «Чи правда, що геніальність – це хвороба?» - запитали у ГІПОКРАТА

«Безумовно, але,
на жаль, дуже
рідкісна і
абсолютно не
заразна»

28. ФІНАНСИ ЯК ФІЛОСОФІЯ, НАУКА І МИСТЕЦТВО

Фінансова наука як:
система знань про фінанси;
діяльність, пов’язана із
продукуванням знань про
фінанси;
сукупність колективів та
інституцій, які забезпечують
наукову діяльність.

29. Функції фінансової науки:

Гносеологічна (пізнавальна)
Соціальної пам’яті (передача досвіду
функціонування фінансів)
Інтерпретаційна (пояснює сутність фінансових
явищ)
Прогностична (визначає перспективи розвитку
фінансів)
Прикладна (сприяє вирішенню практичних
завдань)
Креативна (творча)
Виховна (формує фінансові орієнтири і фінансову
грамотність)

30. Найбільш відомі наукові напрями і школи:

Класичний напрям:
Класики (А. Сміт, Д. Рікардо)
Меркантилісти (Ж.Б. Кольбер)
Фізіократи (джерело багатства – с/г, Кене, Тюрго)
Марксисти (історичний матеріалізм)
Неокласичний напрям:
Кейнсіанство
Інституціоналізм (ірраціональність поведінки, формальні
і неформальні інститути)
Теорія суспільного добробуту: «Покращення добробуту
одних людей не повинно відбуватися за рахунок
погіршення добробуту інших» («Оптимум В. Парето»)

31. На основі теорії суспільного добробуту сформувалися такі основні моделі державних фінансів:

Американська
(перерозподіляється через
бюджет до 35% ВВП)
Скандинавська (45-60% ВВП)
Західноєвропейська (35-45%
ВВП)

32. Сучасні проблеми, які потребують наукових розробок:

Зростання розриву між
багатими і бідними країнами
Боротьба із бідністю («Доказова
економіка», Нобелівська премія
2020 р.)
Старіння населення
Екологічні проблеми
Урбанізація тощо.

33.

Дякую за увагу!