лекція 1_25165b94-7044-42d3-a07a-dd840ea38b12

1.

1. Історія етичних концепцій і вчень.
2. Поняття про медичну етику, її
основні завдання.
3. Медична деонтологія, її основні
завдання.
4. Професійна поведінка медичної
сестри.

2.

З часів
первіснообщинного
устрою функції догляду
за хворими виконували
матері, сестри, дружини,
жінки. Поступово їх
піклування
поширювалось на
сусідів, друзів, згодом —
на всю общину.
Уже на початку розвитку
лікарської етики (VI ст.
до н. е.) у вченнях
стародавніх індійських
лікарів містяться
надзвичайно варті уваги
думки про обов'язок
лікаря, його поведінку,
відношення до хворих.

3.

Ще за 1500 років до н.е. лікарі древньої Індії
давали фахову клятву. Для Європейської
медицини велике значення має етика
старогрецького лікаря Гіппократа, (460 – 370
роки до н.е.) особливо його знаменита “Клятва”.
Основні положення фахової
медичної етики Гіппократа такі:
1) повага до життя;
2) заборона на заподіяння шкоди хворому;
3) повага до особистості хворого;
4) лікарська таємниця;
5) повага до професії.

4.

Як і в стародавній Греції, лікарі
середньовіччя приносили клятву на
вірність своїй професії. У ній лунав
заклик до чесного виконання
професійного обов'язку, до
самопожертви заради блага людського.

5.

Визначний представник середньовічної
медицини арабський філософ і лікар Авіценн (ІХ –
Х ст.н.е.) у своїй праці “канон лікарської науки”
пише про те, що лікар має володіти
мудрістю змії
очима сокола
руками дівчини
і серцем лева

6. У ІХ ст. формується східнослов’янська держава Київська Русь із центром у Києві

У
Х ст. княгиня
Ольга організувала
лікарню, де догляд за
хворими був доручений
жінкам.
Створені
монастирські лікарні в
Києві,
Переяславі,
Чернігові.

7. 1 жовтня 1773р. Відкрито Львівський акушерський колегіум.

В 1895р. У Львові при загальній лікарні була
створена перша школа медичних сестер.
У 1937р.
Була відкрита друга
школа для підготовки
медичних сестер у
Львові.

8. М.І. Пірогов (1810-1881).

В роки Кримської війни
М.І. Пірогов вважав,що
важливою
функцією
сестри милосердя є,
здійснення догляду за
пацієнтами
і
передсмертна розрада
поранених і хворих.

9. Флоренс Найтінгейл (1820- 1910)

Флоренс Найтінгейл (18201910)
• Відкрила у 1860р. При
лікарні Св. Томаса в
Лондоні школу медичних
сестер нового типу.
• Урочиста Клятва Ф.
Найтінгейл – виголошують
сестри після закінчення
школи.
• Професія медичної
сестри дістала визнання
в суспільстві.

10.

Справжнім прикладом моральної геніальності в людській історії був
німецький лікар Ф.І.Гааз, він прожив у Росії 50 років і чверть століття
був головним лікарем московських тюрем. Відомий його девіз
«Поспішайте робити добро» і нині є надзвичайно актуальним
Головний урок медичної етики, залишений нам доктором Гаазом
полягає в тому, що і ув'язнені мають право на
гуманне ставлення
якісне медичне обслуговування.

11.

У грудні 1982 році Генеральна Асамблея ООН офіційно схвалив
“принципи медичної етики”, що зробили такий підхід до
ув'язнених нормою міжнародного права.

12. Представники медичної науки Д.С.Самойлович. (1744-1805).

• За його словами
працівники повинні
бути
милосердними,
співчутливими,
повинні
любити
свого ближнього,
як самого себе.

13.

(1772-1831 рр.)
М.Я.Мудров рахував, що потрібно
виховувати медичного працівника в дусі
гуманізму, чесності і безкорисності. Він
писав, що здобуття лікарської професії
повинно бути справою не випадку, а
поклику.
Питання медичної етики получило дальший розвиток в працях
Н.І.Пірогова
І.П.Павлова
С.П.Боткіна
(1810–1881 рр. )
(1832-1889рр.)
(1849–1936 рр.)

14. Творчим розвитком клятви Гіппократа стосовно принципів лікарювання в ХІХ - ХХ ст. стала “Факультетська обітниця лікаря”.

“Даю обіцянку в будь-який час допомагати з усім
моїм хистом тим, хто звертається до мене за
порадою, непорушно зберігати таємниці, які мені
довірено, не користуючись ними на зло.
Продовжувати вивчення лікарської науки й
сприятиму всіма силами її процвітанню. Даю
обітницю бути справедливим до своїх колеглікарів. У складних випадках обіцяю звертатися
до думки та напутнього слова більш досвідчених
лікарів. Коли сам прийду на консиліум,
віддаватиму шану їхнім заслугам та намаганням”.

15. Початок сучасного етапу медичної етики пов’язаний з Другою світовою війною.

16. У 1947р. Був сформульований ” Нюрнберзький кодекс ”- свого роду етична абетка проведення медичних експериментів на людях.

У 1947р. Виникла Всесвітня медична
асоціація ( ВМА)- міжнародна урядова
організація лікарів, яка прийняла в1948р.”
Женевську декларацію”, що є сучасним
аналогом “Клятви Гіппократа”.
В 1949р.” Міжнародний кодекс медичної
етики”

17. З 1867р. Товариство Червоного Хреста об'єднало всі існуючі общини в школи сестер милосердя.

У 1914 р. в Росії вже було 150 таких
шкіл, де навчалось понад 10 тис. осіб.
24 серпня 1991р. Україна стала
незалежною демократичною державою.
В 1992р. Згідно з розробленою
Державною національною програмою “
Українська освіта
ст.” було взято курс
на створення власної системи національної
освіти.

18. Етика (грец. ethoz - звичай, характер, система норм поведінки) - одна з найдавніших теоретичних дисциплін, об'єктом вивчення

якої є принципи, цінності та норми
поведінки.
Етика – наука про суть, закони виникнення,
розвиток і функції моралі, про відносини між
людьми і обов'язки, які випливають з цих
відносин.
Вперше
термін
“етика”
застосував
Аристотель, який розумів її як філософію
моральної поведінки людей.

19. Мораль (лат. Morez - звичай)- це сукупність історично зумовлених правил, норм, звичаїв, принципів співжиття та поведінки людей;

їхніх відносин в процесі
виробництва матеріальних і духовних
цінностей, що визначають обов'язки один
щодо одного, до соціальних груп, верст,
класів, до суспільства і виконання яких
ґрунтується на громадській думці. Іншими
словами, мораль-це принципи , цінності та
норми поведінки, яких дотримуються
люди.

20. Медична етика - це вчення про роль моральних засад у діяльності медичних працівників, про їх високогуманне ставлення до людини

як необхідну умову успішного
лікування хворого .
Принципи загальної й професійної етики
взаємно доповнюють один одного.
Таким чином, мораль, етика, людина – це
органічне триєдинство, що є найвагомішим
соціальним
орієнтиром
у
становищі
суспільства й особистості.

21.

22. Основний принцип моралі медичного працівника

• - боротися за фізичну досконалість і
психічне здоров'я людей
• - проводити профілактичну і санітарнопросвітню роботу
• - зберігати лікарську таємницю
• - надавати медичну допомогу хворому
незалежно від його національної та расової
належності, політичних і релігійних
переконань тощо.

23. Основні завдання медичної етики:

• Добросовісна
праця
на
користь
суспільства і хворої людини
• Готовність завжди і при всіх умовах
надати медичну допомогу
• Спостережливе і дбайливе відношення
до хворого
• Дотримуватись принципів моралі
Розробка нових даних трудового
в виховання медичного працівника

24. Своє практичне вираження етика медичного працівника знаходить у конкретних моральних принципах, які визначають його відношення

до хворої
людини в процесі спілкування з нею, її рідними .Увесь
цей
моральний
комплекс прийнято визначати
терміном «деонтологія», який походить
від
грецького «deon» - обов`язок і lohos – наука. Таким
чином, деонтологія – це сукупність етичних норм,
необхідних медичним працівникам для виконання
своїх професійних обов’язків. Іншими словами,
деотологія – це практичне втілення моральноетичних принципів у діяльності лікарів, молодшого
медичного персоналу.

25.

МЕДИЧНА деонтологія – це наука не лише
про
високий
професійний
обов’язок
медичного
працівника по відношенню до пацієнта. Предметом
медичної деотології є також особистість медичного
працівника, основні риси якої можуть і мають бути
важливим лікувальним чинником у стінах медичного
закладу

26. Відомий хірург-онколог Н.Н.Петров писав:

“Основне завдання всякої медичної деонтології
лежить в тому, аби постійно нагадувати
медичним працівникам, що медицина повинна
служити користі хворих людей, а не хворі люди –
користі медицини”

27. Основою деонтології є:

адміністративно-регламентуючі
форми (накази, інструкції) норм
поведінки медпрацівників, їх
професійних обов'язків і
організації лікувальнодіагностичного процесу.

28. Три основні групи особистісних рис медичної сестри

Моральні риси
Естетичні риси
Інтелектуальні риси

29. Моральні риси: чуйність, витриманість, терпіння, ввічливість, привітність, чесність, доброчинність, ніжність, ласка, співчуття

та
почуття власної гідності
Естетичні риси: скромність, простота,
охайність, уміння створити святкову обстановку в
лікувальному закладі.
Інтелектуальні риси: професійна ерудиція,
спостережливість, здатність до логічного осмислення
діагностичних і лікувальних маніпуляцій.

30. Моральні риси:

Витриманість:
Ввічливість:
потрібна
у
всіх - Звертання на “Ви”
випадках трудового
та
ім'я
й
по
життя,у спілкуванні
батькові;
із співробітниками, - Не підвищувати
пацієнтами та їх
голос;
рідними.
- Привітність;
- Допомога колезі.

31.

Терпіння та
доброзичливість:
Терпеливо
вислуховувати
розпорядження
та призначення
лікаря або
старшої медичної
сестри.
Чесність –
невід'ємна риса
особистості
медичної сестри,
яка проявляється
в усьому та
завжди.

32.

Співпереживання
полягає в її
здатності чітко
уявляти собі
страждання
пацієнта і душевно
співпереживати їм.
Виявляючи по
відношенню до
співробітників і
пацієнтів
чуйність,
душевність,
ніжність і ласку,
медична сестра
повинна зберігати
почуття власної
гідності.

33. Естетичні риси:

“Скромність прикрашає
людину” – це мудре народне
прислів'я стосується кожної
людини.
Простота :
- простою в
спілкуванні з колегами
та пацієнтами;
Охайність: - порядок у
відділенні;
- Акуратне утримання та
ведення медичної
документації.
- діловитою в роботі
та скромною в
поведінці.

34. Інтелектуальні риси:

Медична сестра повинна багато
знати, щоб брати активну участь
у лікувальному процесі, багато
вміти, щоб приносити максимальну
користь пацієнту, бути чуйною,
уважною та доброю як по
відношенню до пацієнтів, так і до їх
рідних.

35.

Суть деонтології можна викласти такими словами:
“до хворого треба ставитись так, як ти хотів би,
щоб ставились до тебе”.
Основне завдання медичної деонтології:
1. Вивчення принципів
поводження
медичного
персоналу,
направлених на
максимальне
підвищення
ефективності
лікування
4. Ліквідація
шкідливих
наслідків
неповноцінної
медичної
роботи.
2. Виключення
неблагополучних
факторів в
медичній
діяльності
3. Вивчення системи
взаємовідносин, які
встановлюються між
медичним персоналом
і хворим

36.

Після закінчення вищих медичних закладів молоді лікарі
дають клятву Гіппократа.
Клятва вимагає від лікаря
бути завжди готовим надати
медичну допомогу хворому.
В медичних коледжах
випускники дають урочисту
обіцянку, яка певною мірою
відображає зміст присяги
лікаря.
Медична сестра має усвідомлювати свою відповідальність за
життя хворого, однак це почуття не повинне переходити в
сентиментальність, яка стане на заваді зібраності,
активності у боротьбі за здоров’я, а не рідко і життя хворого.

37. Дотримання правил внутрішньої культури поведінки:

Відношення до праці;
Дотримання дисципліни;
Бережливе ставлення до суспільного
надбання;
Дружелюбність і відчуття
колегіальності.

38. Дотримання правил зовнішньої культури поведінки:

Делікатність;
Такт;
Ввічливість;
Смак і відповідний зовнішній вигляд
(зовнішня охайність, необхідність
стежити за чистотою свого тіла, одягу,
взуття, відсутність надмірних прикрас і
косметики, бездоганний спецодяг).

39. Медсестра повинна:

Сумлінно виконувати свої обов’язки щодо
роздачі лікарських препаратів, здійснення
маніпуляцій
Бути завжди зібраною, спокійною і
врівноваженою, не допускати нервозності
і метушні в роботі
При погіршенні стану хворого не
допускати паніки і розгубленості
Дії повинні бути чіткими та впевненими
Мати відповідний вигляд

40.

«Оточи хворого любов'ю і
розумною утіхою, а головне
— залиши його в незнанні
того, що на нього чекає і
особливо — що йому
загрожує».
Гіппократ

41. Медсестра не повинна:

Подавати відомості хворим і їхнім
близьким про характер
захворювання, його результати;
Трактувати результати
лабораторних, інструментальних
досліджень
Обговорювати або критикувати
професійний рівень і призначення
лікарів

42. Професійні якості медичного працівника в педіатрії.

Знаходити
контакт з дітьми,
особливо
у
відділеннях,
де
лікуються
діти
раннього віку
Налагодити
контакт
з
батьками хворих
дітей.

43. Психологічно-деонтологічні вимоги до медичного працівника – це уміння:

правильно побудувати стосунки з хворим;
Заспокоїти і підбадьорити хворого;
Захистити уразливу психіку хворого;
Зберігати медичні та інші таємниці щодо
хворої дитини;
Загальна медична культура;
Терпеливо мовчати;
Співчувати і надавати потрібну
інформацію.

44. Контрольні запитання:

1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
Дайте визначення терміна “етика”
Дайте визначення терміна “мораль”.
Основні завдання медичної етики?
Якою, за висловлюванням Гіппократа,
повинна бути людина, що присвятила себе
медицині?
Що таке медична деонтологія?
Які Ви знаєте групи особистісних рис
медичної сестри?
Основні завдання медичної деонтології.