календарі (1)

1. Типи календарів. Астрономія та визначення часу

2. Насправді ж ніякого часу не існує, немає ніякого "завтра", є тільки вічне "зараз". Б. Акунін   Часом слід розпоряджатися так

Насправді ж ніякого часу не існує, немає ніякого
"завтра",
є тільки вічне "зараз".
Б. Акунін
Часом слід розпоряджатися так само обдумано,
як і грошима.
Ренді Пауш
"Час минає!" - Звикли Ви говорити внаслідок
поставленого
невірного поняття.
Час вічний!- минаєте Ви!
М. Сафір

3. Календар – це система лічби проміжків часу з поділом їх на окремі періоди (роки, місяці, тижні, дні). У сучасному календарі

усіх європейських країн за
основу береться 1 тропічний рік.
Тропічний рік — проміжок часу між двома
послідовними проходженнями центра диска Сонця
через середню точку весняного рівнодення.
Тропічний рік триває 365, 24220 діб (365 діб 5 год 48
хв 46 с).
Прості роки мають 365 діб.
Високосний рік має 366 діб. Цю додаткову добу
вводять 29 лютого.

4. Типи календарів

Місячний календар — календар, в основу якого
покладені фази місячного циклу.
Тривалість синодичного місяця S = 29,53059 доби.
Тому відповідний йому календарний місяць може
мати 29 або 30 діб. Синодичний місяць — це середній
період обертання місяця відносно сонця.

5. Місячний календар -заснований на тривалості синодичного, або місячного місяця (29,53059 діб), що визначається періодом зміни

місячних фаз.
Місячний календар - один з найстародавніших на
землі. Як тільки наші предки стали створювати
зачатки цивілізації, вони створили і місячний
календар. Необхідність вимірювати дні вже
виникла, а по місяцю їх рахувати було набагато
простіше, так як спостерігати за нею можна було
кожну ніч.

6.

Сонячний календар — календар, в основі якого лежить
тривалість тропічного року — 365,24220 доби. Отже,
календарний рік може мати 365 або 366 діб. Теорія
повинна вказати порядок чергування простих і
високосних років в якомусь певному циклі з тим, щоб
середня за цикл тривалість календарного року була
якомога ближчою до тривалості тропічного року.
Виходячи з цього, протягом чотирьох років здійснюється
одна вставка, тобто з кожних чотирьох років три мають
по 365 днів, а четвертий — 366 днів. Такою була система
високосів у юліанському календарі.

7. Місячно-сонячний календар Місячно-сонячний календар- це спроба узгодити тривалість місячного місяця і сонячного (тропічного)

Місячно-сонячний календар- це спроба узгодити
тривалість місячного місяця і сонячного (тропічного) року
шляхом періодичних припасувань. Щоб середня кількість
днів у році за місячним календарем відповідало сонячному
році, кожні 2 чи 3 роки додають тринадцятий місячний
місяць. Цей прийом потрібно для того, щоб
сільськогосподарські сезони кожен рік припадали на одні й
ті ж дати.

8. Юліанський календар

Юліанський календар —
календар, запроваджений з 1
січня 45 р. до н. е. Юлієм
Цезарем наприкінці 46 до н. е.
Цезар узгодив тривалість року із
сонячним календарем, тобто
встановив її рівною 365 із чвертю
дня (365.25). Четвертинки дня
враховувалися так: кожного
четвертого року до календаря
додавався ще один день, і
тривалість місяця лютого ставала
не 29, а 30 днів.

9. Григоріанський календар

Григоріанський календар —
календар, запроваджений 4 жовтня
1582 року Папою Римським Григорієм
XIII, і нині ухвалений у світі як
міжнародний стандарт. Григоріанський
календар було розроблено на заміну
юліанського.
Григоріанський календар

10. Різниця між юліанським та Григоріанським календарями

На даний момент різниця між Юліанським і Григоріанським
календарями становить 13 днів і збережеться до 14 березня
2100 року (29 лютого 2100 року за Юліанським
календарем), так як 2100 рік за Григоріанським календарем
буде невисокосний. Після цієї дати різниця становитиме вже
14 календарних днів.
XVI століття +10 днів
XVII століття +10 днів
XVIII століття +11 днів
XIX століття +12 днів
XX століття +13 днів
XXI століття +13 днів
XXII століття +14 днів

11. Нові календарі. Всесвітня асоціація календарів (ВАК) виступила з ініціативою замінити григоріанський календар, за яким світ

живе з 1582
року. Голова асоціації Уейн Річардсон угледів в
григоріанському календарі пару серйозних
недоліків. Перший - високосні роки. Другий - квартали мають
різну кількість днів, що ускладнює світову економічну
діяльність.
Зараз розглядаються два варіанти заміни григоріанського
календаря.

12. Варіант 1 Якщо новий календар, так званий «Y2K», пройде експертизу ООН і буде затверджений, у кожному календарному кварталі

стане по 91 дню. Щоб зрівняти кількість днів у кварталах,
розробники нового календаря пропонують змінити кількість
днів у деяких місцях. Зокрема, за новим календарем в
лютому буде 30 днів. При цьому кожен новий рік буде
обов'язково починатися з неділі. А 31 грудня перетвориться
на так званий День миру (Worldsday), що не має конкретного
числа і дня тижня.
Ну а, в високосні роки ще один Worldsday з'явиться влітку після 30 червня буде йти ще один W-день.
А от тим, хто народився 31-го числа в березні, травні, серпні
та грудні не пощастить - їх днів народжень у календарі просто
не буде.

13. Варіант 2 Професор канадського університету з міста Торонто Айвр Бромберг розробив систему літочислення під назвою

«Симетрія-454». У його
календарі кожен новий місяць буде починатися з понеділка, а в лютому,
травні, серпні та листопаді кількість днів збільшиться до 35. При цьому всі
інші місяці вчений хоче скоротити до 28 днів. Тобто для простоти кожен
місяць повинен мати рівне число тижнів - 4 або 5.
Найбільш неприємним моментом в цьому календарі є те, що у багатьох
людей просто зникне день народження - з нових календарів у січні,
березні, квітні, червні, липні, вересні, жовтні та грудні зітруться 29-е, 30-е,
31-е числа .
Кожний рік буде починатися з неділі.
У лютому буде 30 днів.
У березні зникне 31-е число.
У квітні з'явиться 31-й день.
У травні зникне 31-е число.
У високосний рік у червні з'явиться День миру (Worldsday) - без
конкретного числа і дня тижня.
Зникне 31 серпня.
Щороку колишнє 31 грудня буде замінюватися Днем світу (без
конкретного числа і дня тижня).

14. Принципи вимірювання часу. Потік часу може вимірюватися яким-небудь природним явищем, що періодично повторюється. Цей процес

повинен бути рівномірним, щоб
одиниці часу, які встановлюються з цих спостережень, могли зберігатися
довго, інакше ними не можна буде користуватися. Все наше життя
зв’язане з періодичними астрономічними явищами природи – з
чергуванням дня і ночі, пір року, тобто з обертанням Землі навколо осі та
її обертанням навколо Сонця. Тому з астрономічних спостережень
встановлено дві основні одиниці вимірювання часу – доба і рік.
В межах доби потік часу фіксується штучними механізмами –
годинниками, покази і хід яких контролюється в своїй основі по
астрономічним явищам. Розроблено кілька систем обрахунку часу, кожна
з яких має своє застосування. Слід мати на увазі, що в астрономії часто
замість терміну “система обрахунку часу” використовують термін “час”.
Але потрібно пам’ятати, що в природі час єдиний і об’єктивний, а різні
його назви лише означають його вимірювання в різних системах
обрахунку часу.

15.

16. Зоряний час

• Зоряний час — тривалість, яка визначається
періодом обертання Землі навколо своєї осі
відносно зірок.
Зоряна доба — період обертання будь-якого
небесного тіла навколо власної осі в інерційній
системі відліку, за яку зазвичай приймається
система відліку, пов'язана з віддаленими зірками.

17. Сонячний час

• Сонячний час — система відліку часу, в якій
інтервал (сонячна доба) виступає як
основна одиниця між двома послідовними
верхніми(або нижніми) кульмінаціями Сонця.

18. Сонячна доба

• Сонячна доба – час, за який Земля робить
повний оберт навколо своєї осі відносно
Сонця.
1 год = 1/24 доби;
1 год = 60 хв = 3600 с

19. Зміна пір року

Зміна пір року на Землі обумовлена її рухом навколо
Сонця та нахилом осі її добового обертання до
площини екліптики.
Розрізняють астрономічні пори року, які тривають від
точок сонцестояння (літо, зима) і рівнодення (весна,
осінь).

20.

Точка, в якій центр Сонця перетинає екватор під час
руху з південної півкулі до північної, називається
точкою весняного рівнодення, протилежна —
точкою осіннього рівнодення. Сонце проходить
точку весняного рівнодення 20 або 21 березня за
Грінвічем (цей момент вважають початком
астрономічної весни в Північній півкулі), а точку
осіннього рівнодення — 22 або 23 вересня (початок
астрономічної осені в Північній півкулі).
Весняне
рівнодення
вісь
Осіннє
рівнодення
вісь

21.

Основною причиною зміни пір року є нахил земної осі
по відношенню до площини екліптики. Без нахилу осі
тривалість дня і ночі в будь-якому місці Землі була б
однакова, і вдень сонце піднімалося б над
горизонтом на одну і ту ж висоту протягом усього
року.
Кут нахилу осі Землі до площини орбіти постійно становить
66° 33′. Нахил осі суттєво впливає на нерівномірний
розподіл сонячної радіації по земній поверхні. Це
призводить до регулярної зміни пір року.
Червневе сонцестояння

22. Місцевий та поясний час Справжня сонячна доба — проміжок часу між двома послідовними однойменними (верхніми або нижніми)

кульмінаціями центра сонячного диска.
Місцевий час визначається за допомогою сонячного
годинника. Кожний меридіан має свій місцевий час.
Поясний час дорівнює місцевому часу середнього меридіана
відповідного поясу.

23. Завдання додому Спробуйте визначити точний місцевий час в Парижі та місцевий час у вашій місцевості відносно Гринвіча. Далі

порахуйте на скільки пізніше сходить сонце у столиці Франції
ніж у вашому містечку. Зробіть висновок, оцінивши точність
порівняння різниці в часі двох місць, знаючи, що годинний
пояс Франції GMT+1.

24. Дякую за увагу!!