тема №3 Групове заняття №16

1.

групове заняття № 16
ТЕМА № 3:
ПІДРИВНІ РОБОТИ
ЗАНЯТТЯ № 4
Невибухові інженерні загородження

2.

ОЧІКУВАНИЙ РЕЗУЛЬТАТ ЗАНЯТТЯ
1. По закінченню заняття курсант має бути
обговорити класифікацію невибухових загороджень.
спроможним
2. По закінченню заняття курсант має бути спроможним визначити
порядок подолання підрозділами невибухових загороджень.

3.

НАВЧАЛЬНІ ПИТАННЯ
1. Види невибухових загороджень,
застосування їх за досвідом війни з російською
федерацією.
2.Способи подолання невибухових
загороджень.

4.

ІНФОРМАЦІЙНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
1. Данилов Д.Д., Окіпняк Д.А., Баранов А.М., Баранов Ю.М.,
Малюк В.М., Спільник В.В., Іванський В.М., Бідник І.І., Чмир М.С.
Інженерна підтримка. Навчальний посібник. – Львів: НАСВ, 2022. – 349 с.
2. Наказ МО України №330 від 10 липня 2015 р. Про затвердження
керівництва з улаштування інженерних загороджень підрозділами
Міністерства оборони України та Збройних Силах України. – Київ 2015. –
176 с.
3. Наказ НГШ №390 від 19 жовтня 2016 р. Про затвердження
керівництва з подолання інженерних загороджень підрозділами
Міністерства оборони України. – Київ 2016. – 121 с.
4. Настанова з подолання (маркування) інженерних загороджень.
Командування Сил підтримки. – Київ 2020. – 203 с.
5. Інженерна підготовка. Навчальний фільм. / [Ю.О. Фтемов,
Р.Л. Колос, О.О. Швець, О.В. Нещадін, Ю.В. Білик, Д.Д. Данилов]. – Львів:
НАСВ, 2016.

5.

НЕВИБУХОВІ ЗАГОРОДЖЕННЯ
Невибухові загородження встановлюються з метою
затримки просування противника, створення умов для ураження
його вогнем з усіх видів зброї й обмеження його маневру, а також
примушення рухатися у вигідному для своїх військ напрямку.
Вони можуть влаштовуватись у всіх видах бою. Ними
прикриваються райони, що займають війська, рубежі та позиції, фланги
та проміжки між ними, пункти управління тощо.

6.

НЕВИБУХОВІ ЗАГОРОДЖЕННЯ
ЗА МАТЕРІАЛОМ
земляні
дерев'яно земляні
ЗА ПРИЗНАЧЕННЯМ
протитанкові
протипіхотні
дерев'яні
протитранспортні
металеві
протидесантні
кам'яні
бетонні
залізобетонні
снігові

7.

НЕВИБУХОВІ ЗАГОРОДЖЕННЯ
Протитанкові:
• рви;
• ескарпи;
• контрескарпи;
• вирви на дорогах;
• лісові завали;
• бар'єри;
• надовби;
• металеві (з/б) їжаки;
• барикади;
• сніжні вали;
• смуги зледеніння;
• ополонки;
• МПП (МЗП) та інші.
Протипіхотні:
• МПП (МЗП);
• дротові спіралі;
• колючий дріт внакид;
• дротові перешкоди на
високих і низьких кілках
• лісові завали;
• їжаки;
• рогатки, та інші.

8.

НЕВИБУХОВІ ЗАГОРОДЖЕННЯ
ВИМОГИ ДО НЕВИБУХОВИХ ЗАГОРОДЖЕНЬ
• забезпечувати високу ефективність і раптовість впливу на противника;
• допускати швидку установку (устрій) на місці з застосуванням засобів
механізації;
• мати стійкість проти дії ударної хвилі ядерного вибуху і засобів
подолання загороджень;
• не стискувати маневру своїх військ.
ВИМОГИ ДО МІСЦЯ ВСТАНОВЛЕННЯ НЕВИБУХОВИХ
ЗАГОРОДЖЕНЬ
• забезпечення огляду й обстрілу загороджень і підступів до них
фронтальним і особливо фланговим вогнем за умови схованого
розміщення вогневих засобів, призначених для їхнього обстрілу;
• відсутність підступів, що не прострілюються, до загороджень з боку
противника;
• достатні маскувальні умови місцевості;
• забезпечення можливості наступного посилення і відновлення
зруйнованих ділянок загороджень.

9.

ПРОТИТАНКОВИЙ РІВ
На відривання 100 м рову необхідно: 15 маш. год.
ЕОВ– 4421.
Час на влаштування 100 м рову вибуховим
способом
силами
інженерно-саперного
відділення з використанням БГМ - 2 год.
При використанні:
-зосереджених зарядів - 1000 – 2000 кг ВР,
-подовжених зарядів - 800-1400 кг ВР.

10.

ЕСКАРП
На відривання 100 м ескарпу необхідно:
5 маш. год. бульдозера або
3 маш. год. екскаватора ЕОВ-4421.

11.

КОНТРЕСКАРП
На відривання 100 м контрескарпу необхідно:
6 маш. год. бульдозера або 4 маш. год.
екскаватора ЕОВ-4421.

12.

ЛІСОВИЙ ЗАВАЛ
Завали влаштовуються в лісі
з деревами діаметром не
менше 20 см и при відстані
між ними не більше 6 м.
Дерева валяться хрест на
хрест вершинами в сторону
противника.
Висота пнів повинна бути
0,6-1,2 м, глибина завалу не
менше 30 м.
Завали
посилюються
обмотуванням
колючим
дротом, встановленням мін та
фугасів.
Час на влаштування 100 м завала шириною 30 м
інженерно – саперним взводом:
з мотопилами – 3 год.,
вибуховим способом – 1 год.

13.

БАР’ЄР
2
Бар’єри встановлюються
переважно
на
лісових
дорогах,
просіках,
де
найбільш вирогідний рух
танків, колон противника.
Бар’єри створюють з колод,
колод і каміння.
1,5
3
2
б
Час на обладнання 10 м бар’єра інженерно- саперним
взводом:
із колод - 4 години,
із колод і каміння - 9 годин.

14.

НАДОВБИ
На влаштування одного ряду загороджень довжиною 100 м із
колод необхідно:
12 годин роботи інженерно - саперного взводу;
6 маш. год. екскаватора, 12 маш. год. автокрана.

15.

ЇЖАКИ
Час на встановлення 10 м їжаків в два ряди:
інженерно - саперним відділенням – 6 годин.

16.

ТЕТРАЕДРИ

17.

МАЛОПОМІТНА ПЕРЕШКОДА (МПП)
Розміри 10х10х1,2 м.
Час на встановлення 100 м
МЗП (10 пакетів):
ісв – 1 година.

18.

ДРОТЯНІ СПІРАЛІ
0,7...0,9
10
Час на виготовлення 100 м. спіралі інженерно – саперним
відділенням 5-6 год, на встановлення 0,5-1 год.

19.

ДРОТЯНІ ПЕРЕШКОДИ НА ВИСОКИХ КІЛКАХ
к
1,5
яд
1,5
3-
йр
1-
йр
яд
2-
йр
яд
3
о
Пр
и
вн
и
т
Для встановлення 100 м перешкоди в три ряди необхідно
10 мотків колючого дроту, 100 кілків і 25 кг скоб.
Час на встановлення 100 м загороджень інженерно –
саперним відділенням 12-14 годин.

20.

ДРОТЯНІ ПЕРЕШКОДИ НА НИЗЬКИХ КІЛКАХ
6
Вигляд зверху
1,5
На встановлення 100 м перешкоди шириною 6 м необхідно 20 мотків
колючого дроту, 350 кілків і 15 кг металевих скоб.
Час на встановлення 100 м. перешкоди інженерно – саперним відділенням
10 – 12 год.

21.

ДРОТЯНИЙ ПАРКАН
На встановлення 100 м необхідно:
Звичайного - 2 мотка колючого дроту, 34 кілка, 4 кг. скоб;
Підсиленого - 5 мотків колючого дроту, 34 кілка, 68 маленьких кілків, 5 кг. скоб.
Час на встановлення 100 м дротяного паркану інженерно – саперним
відділенням: Звичайного - 4 години; Підсиленого -5 годин.

22.

РОГАТКИ ТА ЇЖАКИ
1,5
3
а
б
На виготовлення однієї рогатки необхідно:
2 чол. год. і 7 кг колючого дроту;
На виготовлення одного їжака – 1 чол. год. і 2,5 кг колючого дроту.
Час на встановлення 10 м загороджень розрахунком із двох чоловік із
рогаток – 20 хв., із їжаків – 25 хв.

23.

НЕВИБУХОВІ ЗАГОРОДЖЕННЯ
На небезпечних ділянках проводиться ешелонування
невибухових загороджень. При цьому відстань між рядами
загороджень повинна бути не більше 50 м.

24.

ВИСНОВОК
Застосування різноманітних протитанкових
і протипіхотних невибухових загороджень
дозволяє виконати завдання щодо затримання
просування противника та зниження темпу його
наступу.

25.

СПОСОБИ ПОДОЛАННЯ ЗАГОРОДЖЕНЬ
Механічний
Інженерні машини розгородження ІМР.
Шляхопрокладачі БАТ-2.
Танки з тралами КМТ-5, 6, 7, 8, 10.
Вибуховий
З використанням зарядів розмінування
УР-77, УР-83 П, ЗРП-2 та ін.
Вручну
З використанням комплекту розвідки
та розмінування КР-І, мінних шукачів

26.

ПОДОЛАННЯ НЕВИБУХОВИХ ЗАГОРОДЖЕНЬ
Переходи через протитанкові рови, ескарпи, контрескарпи,
великі вирви на дорогах улаштовуються засипанням їх ґрунтом
землерийними машинами, укладанням табельних мостів або
вибуховим способом.
При відсутності необхідної техніки і зарядів ВР переходи
улаштовуються вручну з використанням заздалегідь заготовлених
колійних мостів і фашин.

27.

5,4м
0,3м
1,5 – 2,0 м
0,3м
1,5м
1,0м
1,5м
0,6м
ПОДОЛАННЯ ПРОТИТАНКОВОГО РОВУ
ВИБУХОВИМ СПОСОБОМ
1
Розташування
зосереджених
зарядів
для
подолання
протитанкового рову вибуховим
способом (розміри в м):
(ВР = 15—20 кг);
1
1,5м
5,4м
0,3м
1,5 – 2,0 м
0,3м
1
1,5м
0,6м
а
1
(ВР = 150—200 кг);
5,4м
0,3м
1,5м
0,3м
1,5 – 2м
2м
450
1
а
2м
1,5м
0,6м
б
450
1
(ВР = 15—20 кг);

28.

ПОДОЛАННЯ НЕВИБУХОВИХ ЗАГОРОДЖЕНЬ
Пророблення проходів в надовбах: вага зосередженого заряду приймається із
розрахунку на кожну надовбу: із рельси або колод – 0,5-1 кг; із швелера або
залізобетонної балки – 3-5 кг; із труби – 5-10 кг.

29.

ПОДОЛАННЯ НЕВИБУХОВИХ ЗАГОРОДЖЕНЬ
Протитанкові їжаки і тетраедри підриваються зовнішніми
зарядами масою 3-5 кг, що розташовуються: для підривання їжаків на рівні хрестовин, для підривання тетраедрів - на рівні піднімального
вушка.

30.

ПОДОЛАННЯ НЕВИБУХОВИХ ЗАГОРОДЖЕНЬ
Бар’єри із колод і каміння підриваються зовнішніми зарядами
вагою 25-30 кг., які розташовані на рівні землі у вертикальних колод,
або подовженими зарядами вагою 6-8 кг на 1 м загороджень, які
розташовані вертикально по всій висоті бар’єра.

31.

ПОДОЛАННЯ НЕВИБУХОВИХ ЗАГОРОДЖЕНЬ
У протипіхотних дротових загородженнях пророблюються проходи
проробляються розтаскуванням їх за допомогою танків, інженерними
машинами розгородження; шляхопрокладачами і вручну. Звичайно для
пророблення проходу призначається інженерно-саперне відділення з ІМР або
БАТ-2 (БТУ). За допомогою техніки дріт відтягають за межі проходу на
відстані не менш 6 м, що залишилася дріт видаляють вручну.

32.

ПОДОЛАННЯ НЕВИБУХОВИХ ЗАГОРОДЖЕНЬ
Прохід у протипіхотних дротових загородженнях може пророблятися
вибухом подовжених зарядів. При цьому довжина УЗ повинна бути не менш
глибини (висоти) загородження.
Маса ВР приймається з розрахунку 4 кг на I м загородження. У результаті
вибуху такого заряду в загородженні утвориться прохід шириною близько 2 м.
3
2
2
3
1
4
а
б

33.

ПОДОЛАННЯ НЕВИБУХОВИХ ЗАГОРОДЖЕНЬ
Для влаштування проходу в мінованому завалі використовується установка
розмінування або ІМР. Після підриву зарядів інженерно-саперне відділення
перевіряє прохід на наявність мін . Видалення дерев та розчищення проходу
виконується за допомогою ІМР (БАТ).

34.

ПОДОЛАННЯ НЕВИБУХОВИХ ЗАГОРОДЖЕНЬ
При наявності у лісному завалі мін з розтяжками прохід
влаштовується знищенням мін підривними зарядами з
послідуючим прибиранням дерев за допомогою ІМР, їх
розпилюванням та видаленням шляхопрокладачами БАТ-2 за межі
проходу.

35.

ВИСНОВОК
Невибухові загородження на сьогоднішній день
не загубили свого призначення і представляють
серйозні перешкоди для військ. Вони будуть
влаштовуватися, як правило, завчасно при
підготовці оборони.
У зв’язку з тим, що для влаштування
невибухових загороджень вимагаються значні
витрати сил і часу, для їхнього устрою буде
залучатися особовий склад загальновійськових
підрозділів.

36.

ЗАВДАННЯ
для виконання самостійної роботи
•Порядок розрахунку ваги вибухових речовин та
їх розташування для пророблення проходу в
протитанкових невибухових загородженнях.
Порядок розрахунку ваги вибухових речовин та
їх розташування для пророблення проходу в
протипіхотних невибухових загородженнях.