Інженерні загородження та їх класифікація

1.

ВІЙСЬКОВО- МОРСЬКИЙ ЛІЦЕЙ
Тема 4: Інженерні
загородження, їх
улаштування
та
Заняття №1:
подолання
“Інженерні
загородження”

2.

Навчальні
питання:
1. Інженерні загородження
та їх класифікація.
2. Призначення,
класифікація, загальна
будова і порядок
встановлення мін
Збройних Сил України.
Мінні поля та способи їх
встановлення.

3.

Література:
1. Наставление по военно-инженерному делу для
родов войск, М., Военное издательство, 1984, с. 212220.
2. Варенышев Б.В. “Военно-инженерная
подготовка”, М., Военное издательство, 1982.
3. Справочник офицера инженерных войск, М.,
Военное издательство, 1981
4. Учебник сержанта инженерных войск. Военное
издательство, с. 29-35.
5. Инженерные боеприпасы кн. № 1,2,3.
6. Средства механизации минирования. М.,
Военное издательство, 1986.

4.

Місцеві предмети та елементи рельєфу
місцевості, які ускладнюють бойові дії військ,
називаються природними перешкодами
(річки, озера, болота, височини з крутими
схилами, обриви, яруги, ліси, гряди із
скельного та валунного каміння та ін.).
Перешкоди, які створюватися штучно для
ускладнення бойові дії військ, називаються
загородженнями.

5.

1 питання:
Інженерні
загородження
та їх
класифікація.

6.

Інженерні загородження
Інженерні загородження – це інженерні засоби,
споруди та руйнування, які встановлені або влаштовані на
місцевості з метою нанесення втрат противнику, затримання
його просування, ускладнення маневру його військ,
змушення рухатись у вигідному для нас напрямку.
Інженерні загородження застосовуються у всіх видах
бойових дій військ:
в поєднанні з природними перешкодами,
у тісної взаємодії з системою вогню,
фортифікаційним обладнанням,
маскуванням
діями підрозділів.
Сукупність усіх видів загороджень і руйнувань, які
влаштовуються в смузі оборони, наступу (контрнаступу) під
час підготовки та в ході бою відповідно з замислом бою
називається системою інженерних загороджень.

7.

Інженерні загородження
Призначені:
У наступі:
- для прикриття флангів підрозділів та частин, що
наступають та вводяться у бій;
- для відбиття контратак (контрударів) противника та
закріплення захоплених рубежів.
У оборонному бою:
- для прикриття позицій військ з метою ускладнення
розгортання противника та атаки ним переднього краю;
- для прикриття флангів військ, що контратакують та
закріплення захоплених ними рубежів;
- для прикриття військ, що відступають (відходять).

8.

Інженерні загородження
Інженерні загородження створюються:
по рубежам (перед позиціями військ);
по напрямкам (від можливого характеру
дій противника).
Вимоги до інженерних загороджень:
повинні бути несподіваними для
противника;
стійкими до усіх видів вогневого впливу;
не сковувати маневр своїх військ.
Інженерні загородження за типом
розподіляються на:
мінно-вибухові;
невибухові;
комбіновані.

9. Невибухові загородження

Невибухові загородження за
своїм призначенням розподіляються
на:
- протитанкові;
- протипіхотні;
- протидесантні.

10. Невибухові загородження

До протитанкових невибухових
загороджень відносяться:
- протитанкові рови;
- ескарпи (контрескарпи);
- надовби (дерев’яні, металеві, залізобетонні,
кам’яні);
- бар’єри у лісі, горах, з льоду;
- загородження з металевих їжаків;
- барикади у населених пунктах;
- снігові вали;
- смуги заледеніння на гірських схилах;
- ополонки (майни) на річках та водоймах;
- затоплення місцевості;
- завали у лісі, горах та населених пунктах.

11. Невибухові загородження

До протипіхотних невибухових
загороджень відносяться:
- дротяні загорожі на високих кілках;
- дротяні загорожі на низьких кілках (спотикач);
- дротяні спіралі;
- дротяні рогатки;
- дротяні їжаки;
- дріт в накид;
- малопомітна перешкода;
- засіки;
- "вовчі ями".

12. Невибухові загородження

До протидесантних загороджень
відносяться:
- дворогі надовби;
- бетонні тетраедри;
- збірні залізобетонні рогатки;
- металеві або залізобетонні їжаки;
- надовби пальового типу.
Їх звичайно встановлюють у воді з використанням плаваючих засобів.

13. Мінно-вибухові загородження

Мінно-вибухові загородження
складають основу системи
загороджень та влаштовуються
у вигляді:
- мінних полів;
- групи мін;
- одиночних мін;
- різних фугасів та зарядів.

14.

2 питання:
Призначення,
класифікація,
загальна будова і
порядок
встановлення мін
Збройних Сил
України.
Мінні поля та

15. Міна - це інженерний боєприпас, що встановлений під землею, на землі, поблизу поверхні землі або іншій поверхні, призначений

для детонації чи вибуху від
присутності, близькості або безпосереднього впливу
людини і транспортного засобу, який рухається.
За даними ООН і
Міжнародного
комітету Червоного
Хреста, на
територіях більш 60

16. Класифікація мін

Міни класифікуються:
• за призначенням – протитанкові, протипіхотні,
протидесантні, об’єктні, спеціальні, сигнальні.
• за способом ураження – протигусенічні,
протиднищеві, протибортові, протидахові, донні,
якірні, сплавні.
• за характером ураження – фугасні, осколкові та
комулятивні;
• за ступенем спорядження – кінцево та не кінцево
споряджені;
• за ступенем небезпеки – що знешкоджуються і такі,
що не знешкоджуються;
• за видом зовнішнього впливу – контактні та
неконтактні;
• за строком дії – миттєвої та уповільненої дії;
• за родом використання – учбові та бойові;
• за ступенем готовності – першої та другої.

17.

Протитанкові міни
Протитанкові міни
призначені для мінування
місцевості проти танків та
іншої рухомої наземної
техніки противника (БМП,
бронетранспортери, тягачі,
ракетні установки).
За характером впливу на
об’єкт враження вони
розподіляються на:
- протигусеничні
- протиднищеві

18. Протитанкові міни

• Протигусеничними є міни, які вибухають внаслідок наїзду
на них гусениці бойової машини або колеса автомобіля, в
результаті натискання на верхню поверхню міни або
зривника. У результаті вибуху протитанкових мін
забезпечується пошкодження елементів ходової частини
машини.
• Протиднищевими є міни, які спрацьовують під час наїзду
на них днищем або гусеницею танку (колесом автомобіля).
Під час вибуху таких мін під днищем забезпечується
пробивання броні днища бойової машини з одночасним
ураженням екіпажу та пошкодженням вузлів і агрегатів
машини. У випадку спрацювання міни під гусеницею –
ефект вибуху є аналогічним, як під час вибуху
протигусеничної міни.
• Протибортовими є міни, які уражають танки й іншу рухому
техніку шляхом влучення у її бокову поверхню. При цьому
руйнується броня машини, уражається екіпаж, можливе
руйнування окремих агрегатів та озброєння.

19. Протигусенична міна ТМ-57

- Корпус – металевий
- Вага загальна – 9 кг
- Вага ВР – 6,5 кг
- Діаметр – 320 мм
- Висота – 111 мм
- Зусилля спрацювання –
200-500 кгс
- Зривники – МВЧ-57, МВШ57,
З використанням зривника МВШ57 міна може бути встановлена як
протиднищева.

20. Протигусенична міна ТМ-62М

Корпус – металевий
Вага загальна – 9,5-10 кг
Вага ВР – 7 – 7,5 кг
Діаметр – 320 мм
Висота – 128 мм
Зусилля спрацювання
– 150-550 кгс
Зривники – МВЧ-62,
МВП-62, МВШ-62,

21. Міни серії ТМ-62

22.

23. Протиднищева міна ТМ-72

Тип – протитанкова,
протиднищева
Загальна вага – 6 кг
Маса ВР – 2,5 кг
Тип зривника –
неконтактний,
електромагнітний
Матеріал корпусу – сталь

24. Протиднищева міна ТМК-2

Тип – протитанкова,
протиднищева, кумулятивна
Загальна вага – 12 кг
Маса ВР – 6-6,5 кг
Висота – 30,7 см
Тип зривника – штировий
Матеріал корпусу – сталь
Товщина броні – 60-110 мм

25. Протибортова міна ТМ-83

Тип міни – протибортова, кумулятивна
Матеріал корпуса – сталь
Маса міни, кг …………….....20,4
Маса ВР, кг……………………9,6
Дальність ураження цілі, м…………………….. до 50
Здатність пробивати броню, мм………………..10-150
Чутливість, кг ………..200 – 500
Температурний діапазон застосування, С…….. -30 - +50

26. Загальна будова міни

Вона складається з:
корпусу,
мінного зривника;
заряду вибухової речовини.

27.

Протипіхотні міни
Призначаються для мінування місцевості проти живої
сили противника.
Протипіхотні міни за характером ураження
розподіляються на:
фугасні;
осколкові.
За видом зовнішнього виду:
- натискної дії, коли при натисканні на предмет (дошку,
плиту і т.п.) спрацьовує підривник і здійснюється вибух;
- натяжної дії, коли вибух здійснюється від натягування
дроту (шнура), прикріпленого до міни або якого-небудь
предмету з’єднаного із зарядом ВР;
- обривної дії, коли вибух заряду здійснюється від
перерізування (обриву) туго натягнутої дротяної розтяжки;
- розвантажувальної дії, коли вибух здійснюється від
зняття навантаження;
- електричної дії, коли при обриві туго натягнутої дротяної
розтяжки або при знятті вантажу спрацьовує електричний
замикач.

28. Фугасна міна ПМН-2

- Тип – протипіхотна,
фугасна, натискної дії ,
остаточно споряджена
- Маса міни, кг – 0,4
- Маса ВР, кг – 0,1
- Діаметр, мм – 120
- Висота, мм – 54
- Час переведення у
бойовий стан, с – 30-300
- Зусилля, що необхідне для
спрацювання міни, кгс – 5-25

29. Осколкова міна ПОМЗ-2М

- Тип – протипіхотна,
осколкова, натяжної дії
- Корпус - чавун
- Маса міни, кг – 1,77
- Маса ВР, гр – 75
- Діаметр, мм – 60
- Висота, мм – 107
- Зусилля, що необхідне для
спрацювання міни, кгс – 5-25
- Радіус ураження, м – 5,6-8,5

30. Осколкова міна ОЗМ-72

Тип міни - протипіхотна,
осколкова, кругового ураження
Корпус………………………сталевий
Маса, кг.................................5.0
Маса заряду ВР (МС), кг…0,66
Діаметр, см……………………10.8
Висота корпусу, см...............17.2
Довжина датчика цілі ( в один бік),
м…………………….15
Чутливість, кгс………………...1 - 17
Радіус суцільного ураження,м – 30
Уражаючи елементи – 2400
сталевих кульок
Температурний діапазон - 60 --+ 60
град.
Зривники ……МУВ, МВЕ-72, НМ-71

31. Схема спрацювання міни ОЗМ-72

32. Осколкова міна МОН-50

Тип – осколочна,
спрямованого ураження
Маса, кг ………………2,0
Маса ВР, кг…………..0,7
Кількість готових
осколків, шт. …….485/540
Радіус суцільного
ураження, м………. 50 - 58
Ширина зони
суцільного ураження
на відстані – 45-54
Спосіб встановлення –
уручну
Тип зривника – натяжний
або електричний

33. Міна-паска МС-3

Тип – фугасна,
розвантажувальної дії
Маса, г ………………660
Маса ВР, г…………..340
Зусилля спрацювання - 5кг
Спосіб встановлення –
уручну
Тип зривника – вставлений

34. Мінні поля

Мінні поля складають основу мінно-вибухових
загороджень і встановлюються:
Перед позиціями військ, на флангах та у проміжках.
На основних напрямках дій механізованих та танкових
військ противника.
Для прикриття районів розташування військ та об'єктів.
Мінні поля характеризуються:
Розмірами по фронту і у глибину.
Кількістю рядів мін і відстанню між рядами і мінами
у рядах.
Витратою мін на 1 км.
Імовірністю ураження бойової техніки і живої сили.

35. Мінні поля

Мінні поля класифікуються:
За призначенням:
Протитанкові.
Протипіхотні.
Змішані.
За способом встановлення:
• вручну;
• із допомогою засобів механізації;
• із застосуванням систем дистанційного
мінування.

36. Мінні поля, які встановлені вручну

Вручну (способом стройового розрахунку) протитанкові
мінні поля встановлюються з метою прикриття оборонних
позицій
і
районів
розташування
загальновійськових,
артилерійських підрозділів та підрозділів спеціальних військ.
Характеристика протитанкових мінних полів
Протитанкові мінні поля, які встановлюються стройовим
розрахунком (вручну) мають як правило розміри по фронту 300500 м і більше, а у глибину 20-120 м і більше.
•Встановлюються в три-чотири ряди щільністю 550-1000 мін на
1 км. Відстань між рядами мін приймається від 10 до 40 м.
Загальна глибина мінного поля може складати від 20 до 120 м.
• В кожному ряду міни встановлюються одна від одної на
відстані від 4 до 5,5 м.

37.

Схема встановлення
протитанкового мінного
поля стройовим розрахунком
На встановлене мінне поле, групу мін складаються
формуляри.

38. Засоби механізації встановлення МП

причіпний мінний загороджувач ПМЗ-4

39. Засоби механізації встановлення МП

Гусеничний мінний
загороджувач ГМЗ-3

40. Засоби механізації встановлення МП

гелікоптерами, які обладнані
комплектами розкладки мін

41. Системи дистанційного мінування

42. Системи дистанційного мінування

Мінний
загороджувач І– 52
Універсальний
мінний
загороджувач
УМЗ

43.

Переносний комплект
мінування
ПКМ-1
ПКМ-1 є найпростішим
загальновійськовим засобом
дистанційного встановлення
протитанкових
і
Тактико-технічні
характеристики:
Масапротипіхотних
комплекту 2,6 кг;
мінних полів.
Час підготовки до 5 хв.;
Дальність мінування - 30-35 м.
Комплект
складається з:
- простішого
пускового
верстата,
- підривної машинки

44.

Установка мінного поля
дистанційним способом за
допомогою переносного
комплекту мінування ПКМ-1
Перевагами даної системи дистанційного
мінування є :
- її простота;
- можливість мінувати, не виходячи з траншеї;
- встановлювати мінні поля раптово для
противника, у потрібному місці й у потрібний
час.

45. Уніфіковані мінні касети для дистанційного мінування

Касета КСФ-1 містить 72 протипіхотні фугасні міни типу ПФМ-1.
Касета КСФ-1С містить 64 протипіхотні фугасні міни ПФМ-1С. Відміна
ПФМ-1С від ПФМ-1 полягає в тому, що перша оснащена механізмом
самоліквідації.
Касета КПОМ-2 споряджена 4 осколочними мінами ПОМ-2.

46. Характеристика мінних полів, які встановлені СДУ

Мінні поля характеризуються:
Вони можуть бути установлені у короткі строки на всю
глибину бойового порядку наступаючих військ та можуть
нарощуватись в ході ведення бойових дій. Раптовість
використання таких загороджень забезпечує їх високу
бойову ефективність.
Розміри мінних полів, що встановлюються за допомогою
СДМ залежать від конкретного носія й кількості касет, що
використані.
Один загороджувач УМЗ несе на собі 180 касет і може
виставити за 15-30 хв. одну смугу мінного поля довжиною
від 1800 метрів до 3,5 кілометрів з витратою 3840-2304 міни
на погонний км при ймовірності ураження 0,3.
Авіаційний загороджувач ВСМ несе на собі 116 касет і може
встановити одну смугу міного поля від 1600 метрів до 3,5 км.

47.

3 питання:
Призначення,
технічні
характеристики,
загальна будова
та порядок
застосування
засобів розвідки і

48.

Одним із основних питань інженерної розвідки,
яка організується в усіх видах бою є виявлення
встановлених противником мінно-вибухових
загороджень та збір про них даних, а саме:
• розташування загороджень на місцевості, їх
протяжність по фронту і в глибину, можливість
обходу;
• технічний стан, ступінь готовності, організацію
прикриття їх вогнем;
• способи встановлення мін, їхні типи, наявність мін з
елементами, що не дозволяють їхнє вилучення.

49. Демаскуючи ознаки мінно-вибухових загороджень

Характерними демаскуючими ознаками мінновибухових загороджень є:
• не прибраний після встановлення мін ґрунт;
• забута (розкидана) упаковка від мін і підривників, паперові
етикетки, залишений інструмент і приладдя для мінування;
• наявність покажчиків й огородження, наявність на місцевості
горбків, штирів, що виступають, установочних і відтяжних
кілків, шнурів, дротів, відмінність маскувального шару над
мінами від фону навколишньої місцевості, борозни (шурфи) і
сліди гусениць (коліс) при встановленні мінних полів мінними
загороджувачами (розкладниками);
• наявність електричних дротів, порушення кладки стін,
дорожнього покриття, часткове руйнування споруджень або
окремих конструкцій, накопичення різних предметів поблизу
споруджень, складів, боєприпасів, бойових і транспортних
машин.

50. Засоби розвідки

Оптичні прилади
спостереження, які
дозволяють спостерігати за
місцевістю та детально
вивчати об'єкти на відстані до
10 км.
До них відносяться:
• ПІР- перископ інженерної
розвідки;
• ПБУ- перископ великого
збільшення;

51. Засоби розвідки

Далекоміри, що дозволяють
вимірювати відстань до об’єктів з великою
точністю і на великій дальності.
До них відносяться:
• ДСП-30 - далекомір саперний;
• КТД-1 - квантовий топографічний
далекомір

52.

Засоби розвідки
Засоби
фотографування
дозволяють робити
знімки об’єктів на
великій дальності з
великою якістю.
• ФС- «Фотоснайпер»;
• ПДФ- перископ
дальнього
фотографування;
• КРВ - комплект
розвідки з вертольоту

53. Засоби розвідки

Засоби пошуку мін - призначені для пошуку
окремих мін та мінних полів.
До них відносяться:
міношукачі:
• ІМП- індукційний міношукач напівпровідниковий;
• РХМ-2 - радіохвильовий міношукач.
• ДІМ-М – дорожній індукційний міношукач.

54.

Міношукач ІМП
1 – пошуковий елемент;
2 – штанга;
3 – генераторний
підсилювальний блок;
4 – сумка;
5 – навушники;
6 – металева валіза.

55.

Міношукач РВМ-2

56.

Основні тактикотехнічні
характеристики
міношукачів
Показники
1. Глибина виявлення:
- протитанкових мін, см (у ґрунті)
- протипіхотних мін, см
2. Ширина зони пошуку мін, см
- протитанкових
- протипіхотних
3. Темп пошуку мін, м2/год.
- у положенні “стоячи”
- у положенні “лежачи”
4. Час розгортання (згортання), хв.
5. Час безперервної роботи з одним комплектом
джерела живлення, год.
6. Інтервал робочих температур, 0С
7. Маса міношукача, кг
- в робочому положенні:
- в транспортній упаковці
8. Мінімальна відстань між двома працюючими
міношукачами, м
9. Склад обслуги, осіб
ІМП, ІМП-2
РВМ-2
50/50
8/12
10
5
30/60
20/25
20
15
до 250/300
до 100/200
2/2
100/80
140
75
2
10
-50 - +50
-50 - +50
3,7/2
6,6/7,5
6/6
3,2
9,5
1/1
1

57.

Дорожній індукційний
міношукач ДІМ-М
№
з/п
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
9.
10.
Характеристики
База
Швидкість руху при пошуку (км/год.)
Потужність двигуна (квт)
Глибина виявлення установлених в грунт мін (м)
Ширина смуги, що розвідується (м)
Глибина броду, що розвідується (м)
Розрахунок (чол)
Час розгортання і згортання (хв)
Середня швидкість (км/год)
Запас ходу по паливу (км)
Показники
УАЗ-469
до 10
35,3
до 0,25
2,2
до 0,7
2
до 7
35
500

58. Засоби розвідки

Засоби розвідки водних
перешкод:
• ІРМ - інженерна розвідувальна машина

59. Розмінування та пророблення проходів

Подолання інженерних загороджень може здійснюватися
по проходах. Кількість проходів, спосіб і час їхнього
пророблення визначає загальновійськовий командир.
Проходи у своїх загородженнях проробляють, як правило,
завчасно до початку наступу та прикривають вогнем, а в
загородженнях противника - у ході наступу.
Ширину проходів:
• - у своїх мінних полях і в мінних полях противника,
розташованих перед переднім краєм оборони, приймають
рівною 6-8 м,
• - а в мінних полях, розташованих у глибині оборони
противника, - не менш 4 м.
• Для пропускання через протипіхотні мінні поля особового
складу (у колону по-одному) можуть улаштовуватися проходи
у вигляді стежок шириною 0,4 м.

60. Розмінування та пророблення проходів

Для пророблення проходів в мінних полях
противника застосовуються:
а) установки розмінування:
• ЗРП-2 – заряд розмінування піхотний.
• УР-77 - установка розмінування.
• УР-83П - установка розмінування переносна.
б) КР-1, КР-0 - комплекти розмінування.
в) мінні трали:
• КМТ-5, 7 - котковий мінний трал для танку;
• КМТ-6, 8 - колійний мінний трал для танку;
• КМТ-10 - колійний мінний трал для БМП

61. Заряд розмінування піхотний ЗРП-2

Призначений для
пророблення проходів
вибуховим способом в
протипіхотних мінних полях у
Технічні
ході бойових дій.
характеристики
Маса комплекту,
кг — 34
Довжина заряду,
м — 60
Відстань подачи
заряда, м — 140-160
Розміри проходу
в ППМП, м:
довжина — 54
ширина — 0,4
Час на

62. Переносна установка УР-83п

№
з/п
Характеристики
УР-83П
переносн
а
1.
Базова машина
2.
Загальна вага установки з
б/к (кг)
1570
3.
Кількість
зарядів
розмінування в боєкомплекті
1
4.
Дальність подачі (м)
470
Розміри проходу (м):
5.
6.
8.
довжина
до 100
ширина проходу
до 6
Час
підготовки
до
пророблення проходів, год.
Екіпаж (осіб)
0,6 – 0,8
6

63.

Установка розмінування УР-77
№
з/п
Характеристики
УР-77
1.
Базова машина
МТ-ЛБу
2.
Загальна вага установки з б/к (кг)
Кількість зарядів розмінування в
боєкомплекті
Дальність подачі (м)
15500
3.
4.
2
200 - 500
Розміри проходу (м):
5.
довжина
80-90
до 6
6.
ширина проходу
Час підготовки до пророблення
проходів, год.
Швидкість, км./ год.:
7.
8.
0,5 – 1,5
транспортна
30
на плаву
5
максимальна
60
Екіпаж (осіб)
2

64.

Комплекти
розмінування
КР-І і КРПризначені
для виявлення,
позначення
та зняття з місця
О
встановлення
протитанкових,
Засоби
КР-І
протипіхотних мін та мінЗбірні щупи
6
пасток.
КР-О
3
Кішки з мотузкою довжиною 30 м
3
3
Прапорці
60
30
Чохли для прапорців
6
3
Котушки з чорно-білою стрічкою довжиною
100 м
2
-
Чохли для котушок
2
-
Ножиці для різки колючого дроту
1
1
Укладочний ящик
1
1

65.

Комплект
розмінування
Щуп для пошуку мін в
землі та снігу
Призначений
для пошуку
мін
встановлени
х в ґрунті на
глибині 10-15
см і

66.

Комплект розмінування
Чотирилапа кішка
Призначена
для:
стискування
з місця
виявлених мін,
для знищення
мін натяжної дії,
для зрушення
з місця
замінованих
предметів.
Довжина - 30 м.

67.

Комплект
розмінування
покаж
чики -
- чорно-біла стрічка
ножиці
для різки
колючого

68. Мінний трал КМТ-8

Тип – колійний, ножовий. Ширина
колії – 0,6 м. Швидкість тралення –
до 15 км/год.
Загальна вага – 1,2 т. Час

69. Мінний трал КМТ-7

Тип – колійний, котково-ножовий. Ширина колії – 0,8 м.
Швидкість траління – до 12 км/год. Загальна вага – 7,5 т.

70.

Завдання на
самостійне заняття
“Долання
інженерних
загороджень”:
1. Знешкодження
протитанкових та
знищення протипіхотних
мін.
2. Долання мінно-вибухових

71.

Перелік питань
для підготовки і проведення контрольного заняття.
До теми 1: ʺІнженерне забезпечення підрозділів у різних
видах боюʺ.
1.
У чому полягає мета інженерного забезпечення?
2.
Які завдання інженерного забезпечення виконуються танковими
(механізованими) підрозділами в обороні, наступі?
3.
Які завдання інженерного забезпечення, виконуються в наступі,
обороні підрозділами інженерних військ?
4.
Які фактори впливають на обсяг і характер завдань інженерного
забезпечення?
5.
Які сили та засоби створюються для ведення інженерної
розвідки?
6.
Які засоби використовуються для виконання завдань
інженерного забезпечення?

72.

Перелік питань
для підготовки і проведення контрольного заняття
.
До теми 2: ʺІнженерне обладнання та маскування позиційʺ.
1. Як класифікуються польові фортифікаційні споруди в залежності від
призначення?
2. Які вимоги пред’являються до фортифікаційних споруд?
3. Як класифікуються польові фортифікаційні споруди за конструкцією?
4. Що необхідно знати командиру взводу для організації фортифікаційного
обладнання опорного пункту?
5. Які елементи входять до опорного пункту танкового (механізованого) взводу?
Назвіть тактичні нормативи.
6. Які роботи щодо фортифікаційного обладнання позицій здійснюється у
першу, другу черзі і надалі?
7. Назвіть основні розміри окопу для стрільби із автомату стоячи, окопу для
РПГ, кулемета, танку та БМП.
8. Які існують способи маскування?
9. У чому полягає мета маскування?

73.

Перелік питань
для підготовки і проведення контрольного заняття
.
До теми 3: ʺВибухові речовиниʺ.
1. У яких формах здійснюється вибухове перетворення?
2. Назвіть способи збудження вибухового перетворення вибухової речовини.
3. Як класифікуються вибухові речовини в залежності від їх вибухових
властивостей?
4. Де застосовуються ініціюючи, бризантні, метальні вибухові речовини?
5. Які форми зарядів використовують у підривних роботах?
6. Якимі способами здійснюють підривання зарядів вибухової речовини?
7. Як розподіляються заряди за розташуванням відносно об’єктів, що
підриваються?
8. Які засоби необхідні для підриву зарядів вогневим способом?
9. Для чого застосовуються капсулі-детонатори?
10. Що необхідно для виготовлення запалювальних трубок у військах та їх
запалювання?

74.

Перелік питань
для підготовки і проведення контрольного заняття.
До теми 4: ʺІнженерні загородження, їх улаштування та
подоланняʺ
Що таке інженерні загородження?
2. Як поділяються інженерні загородження за типами?
3. Як розподіляються за призначенням мінно-вибухові загородження?
4. Які споруди відносяться до протитанкових, протипіхотних невибухових
загороджень?
5. Як класифікуються міни за призначенням?
6. Як розподіляються протитанкові міни за характером впливу на об’єкт
враження?
7. На які групи класифікуються протипіхотні міни?
8. Які способи встановлення мінних полів застосовуються?
9. Назвіть основні засоби встановлення мінних полів.
10. Що відноситься до засобів розвідки мінно-вибухових загороджень?
11. За допомогою яких засобів здійснюється розмінування та пророблення
проходів?
1.

75. Долання мінного поля по колійних проходах

76.

Схема знищення
виявлених мін
накладними зарядами ВР
1- міна; 2 - заряд ВР (тротилова
шашка);
3 - детонуючий шнур; 4 запалювальна трубка
(електродетонатор)

77.

Пророблення проходу в
мінному полі відділенням,
яке має міношукачі
1-6 - номери розрахунку з міношукачами;
7 – командир відділення; 8 – чорно-біла стрічка;
9 – односторонній знак позначення проходу

78.

Пророблення проходу в
мінному полі відділенням,
який має міношукачі і щупи
1 – номери розрахунку з щупами; 2 – номера розрахунків з
міношукачами; 3 – командир відділення; 4 – чорно-біла стрічка; 5
– односторонній знак позначення проходу.

79.

Позначення проходів
однобічними знаками із
світловими сигналами
1- світловий сигнал; 2однобічні знаки (30х30 см); 3прохід

80.

Схема комендантської
служби
на проходах
1-12 – регулювальники, 13-14 – командири відділень; 15 – командир взводу;
16 – знаки для позначення проходів; 17 – знаки для позначення шляхів виходу до
проходів

81.

Трете навчальне
питання
Невибухові
загородження.
Протитанкові
невибухові
загородження, їх
будова та порядок
влаштування

82.

Протитанкові
невибухові
Протитанкові рови
загородження
Відриваються на рівній місцевості й на схилах з ухилом до 15 градусів. Для відривання
100 метрів рову потрібно 20-25 маш.-год роботи ЕОВ-4421
Рови можливо влаштовувати вибуховим способом, укладанням подовженого заряду
(масою 12-14 кг/п.м.) на глибину 1,2-1,3 м по всій довжині рову

83.

Протитанкові
невибухові
Ескарпи
загородження
Відриваються на скатах, повернених до противника, які мають крутість 15-45 градусів. Для
влаштування 100 метрів ескарпу потрібно 10 маш.-год ЕОВ-4421

84.

Протитанкові
невибухові
Контрескарпи
загородження
Відриваються на скатах, повернених убік своїх військ, що мають крутість 15-45
градусів. Для влаштування 100 метрів контрескарпу потрібно 20 маш.-год роботи ЕОВ-4421.
В сучасних умовах застосування контрескарпів майже виключено

85.

Протитанкові
невибухові
Надовби
загородження
Улаштовуються з колод діаметром 28-30 см, залізобетонних або металевих балок або
каміння, встановлених у три-п'ять рядів у шаховому порядку й з’єднаних між собою
колючим дротом. Для установки одного ряду довжиною 100 метрів потрібно 60-90 шт.
надовб і від 50 до 125 люд.-днів

86.

Протитанкові
невибухові
Бар'єри у лісі
загородження
Улаштовуються на дорогах, просіках і на ділянках рідкого лісу. Для влаштування
одного 5м бар’єра потрібно 12 штук 3,5-м колод, 24 штуки 5м колод, 7 кг дроту й 4 люд. дня

87.

Протитанкові
невибухові
Бар'єри в горах
загородження
Улаштовуються на гірських дорогах, в ущелинах і каньйонах. Для влаштування одного 5 м
бар’єра потрібно 30 м3 каміння і 7,5 люд.-днів

88.

Протитанкові
невибухові
Бар’єри з льоду
загородження
Улаштовуються на берегах водойм при товщині льоду більше 20 см. Лід для
влаштування бар’єрів беруть у берега водойми з ополонки. Для влаштування 100 м бар’єру
потрібно 600 м3 льоду й 50 люд.-днів

89.

Протитанкові
невибухові
Барикади
загородження
Улаштовуються в населених пунктах на вулицях і в проміжках між будівлями із
застосуванням цегли, каміння, мішків із землею та інших місцевих матеріалів. Їх скріплюють
з міцними будівлями й огорожами. Для влаштування однієї 5м барикади потрібно 10 м3
лісоматеріалу, 2 тони металу, 50 м3 каміння і 7,5 люд.-днів

90.

Протитанкові
невибухові
Їжаки
загородження
Улаштовуються на дорогах, вулицях населених пунктів в два-чотири ряди у шаховому
порядку з відстанню між рядами 2 м. Їжаки скріплюють між собою балками або колодами за
допомогою дроту. Для встановлення 10 готових їжаків потрібно 5 кг колючого дроту, 400 кг
двотаврових балок і 2 люд.-днів

91.

Протитанкові
невибухові
Завали в лісі
загородження
Улаштовуються глибиною не менш 30 м на узліссях, галявинах і дорогах з дерев діаметром
не менше 20 см з відстанню між ними не більше 6 м. Зруби (комлі) дерев дротом прикріплять
до пнів, висота яких має бути 60-120 см. Для влаштування завалу довжиною 100 м потрібно
400 кг колючого дроту, мотопила і 3,5 люд.-днів

92.

Протитанкові
невибухові
Завали в горах
загородження
Улаштовуються на гірських дорогах, в ущелинах, каньйонах шляхом обвалення гірських
порід вибуховим способом або засобами механізації (ТБС-86, бульдозером). Для
влаштування одного завалу потрібно 200-500 кг ВР, 10 маш.-годин роботи бульдозера і 15-30
люд.-днів

93.

Протитанкові
невибухові
Завали в населених пунктах
загородження
Улаштовуються на вулицях у проміжках між будівлями з використанням зруйнованих
будинків. Для влаштування одного завалу потрібно 200-300 кг. ВР, 5 маш. годин роботи
бульдозера і 10-20 люд.-днів

94.

Протитанкові
невибухові
Снігові вали
загородження
Улаштовуються з пухкого снігу. Сніговий покрив попереду вала залишають цілим.
Поверхню валу злегка втрамбовують, перехід від вала до снігового покриву влаштовують
плавним. Для устаткування 100 м снігового валу потрібно 4-5 маш.годин роботи БАТ-М
(ТБС-86) і 40-50 люд. днів

95.

Протитанкові
невибухові
загородження
Смуги зледеніння
Улаштовуються на передніх скатах із крутістю не менш 15 градусів. Сніг з наміченої смуги
зледеніння прибирають убік противника, потім на ній наморожують льод. Наморожування
здійснюють шарами поперек схила. На влаштування 100 м смуги зледеніння потрібно 15
люд.-днів

96.

Протитанкові
невибухові
Ополонки.
загородження
Улаштовуються за допомогою бензиномоторних пил на водоймах уздовж свого берега при
товщині льоду більше 20 см. Вийнятий лід використають для влаштування бар’єрів у
проміжках між ополонками. На влаштування 100 м ополонки потрібно 5 люд-днів

97.

Протипіхотні
невибухові
Дротяні сітки на високих кілках.
загородження
Улаштовуються із трьох-п'яти рядів колів, забитих у шаховому порядку й обплетених
колючим дротом.
Організація влаштування: 1-й розрахунок (3 людини) розбиває мережу; 2-й розрахунок
(9 груп по 2 людини) забиває коли в ґрунт (кувалдами, стукалками, ручними бабами) на
глибину 0,5-0,7 м; 3-й розрахунок (15-20 груп по 3-4 чоловік) обплітає коли колючим дротом
(зовнішні ряди п'ятьома нитками - дві по діагоналі й три горизонтально; внутрішні й
проміжки між рядами трьома нитками - дві по діагоналі й одна зверху. Спочатку обплітають
перший ряд колів (найближчий до противника), потім проміжок другий ряд і т.д. при
обплітанні 2-є людей розмотують моток колючого дроту, а 1-2 людини прибивають його до
колів скобами із слабиною (з боку, протилежного противнику)
Для влаштування 100 м трьохрядної мережі потрібно 10 мотків однопрядного дроту, 25 кг.
скоб, 100 колів довжиною по 1,75 і 12 люд.-днів

98.

Протипіхотні
невибухові
Дротяні мережі на низьких колах («спотикач»)
загородження
Улаштовуються з декількох рядів колів, забитих у ґрунт у шаховому порядку й
обплетених колючим дротом. Організація влаштування: 1-й розрахунок (3 чоловік) розбиває
мережу, 2 розрахунок (5 груп по 2 чоловік) забиває коли в ґрунт, 3-й розрахунок (8 груп по 3
чоловік) обплітає колючим дротом. Кожний ряд дротової мережі й проміжки між рядами
обплітають у дві нитки. Дріт прикріплюють скобами до торців колів. Спочатку простягають і
прибивають до колів першого ряду першу нитку зі слабиною, потім другу, влаштовуючи
петлі, далі обплітають проміжок між першою й другою радами, після чого другий ряд і т.д.
Для пристрою 100 м дротової мережі потрібно 20 мотків однопрядного колючого
дроту, 15 кг скоб, 350 штук 70-см колів і 12 люд.-днів

99.

Протипіхотні
невибухові
загородження
Дротяні забори
Улаштовуються з одного ряду колів, обплетених п’ятьома нитками колючого дроту,
посилених відтягненнями з додатковими двома-трьома горизонтальними нитками на них.
Для влаштування 100 м дротового забору потрібно чотири-п'ять мотків однопрядного
колючого дроту, 5 кг скоб, 34 кола довжиною по 1,75 м, 67 70-см колів і 3 чол.-дня

100.

Протипіхотні
невибухові
Дротові спіралі
загородження
Для виготовлення спіралі влаштовують шаблон діаметром близько 1 м, висотою 1,7 м
із семи колів, закріплених між собою у верхній частині обручем. Унизу в один з колів
забивають скобу. Розрахунок (2 людини), прикріпивши кінець дроту до цієї скоби, обмотує
коли шаблона 50 витками дроту з відстанями межу ними 3-4 см. Потім дріт обрізають і
кінець її прикріплюють до іншої скоби, забитої у верхній частині кола із внутрішньої
сторони. Зв'язавши нижній кінець дроту з кінцем першого її витка, розрахунок скріплює
нитки між собою через один кіл. Коли в'язання спіралі закінчене, витягають скоби з колу,
вибивають обруч або стики, що втримують верхні кінці колів, і знімають спіраль. У
складеному виді спіраль розтягують на довжину до 10 м, прикріплюють до вбитого з боку
торця колам. По довжині й висоті спіралі перев'язують між собою скрутками з гладкого
дроту. Дротові спіралі встановлюють у два-три рядів русява по висоті.
Для влаштування 100 м спіралі потрібно 10-15 мотків колючого дроту, 60-90 кг
в'язального дроту й 12 люд.-днів
Три хрестовини із загострених по кінцях колів скріплюють поздовжньою жердиною й
обплітають колючим дротом.
Рогатки скріплюють між собою дротом і прикріплюють до землі колами.
Для влаштування однієї рогатки потрібно 7 кг колючого дроту, одна 3,5-м і шість 1,5-м
жердин і 0,4 люд.-дня

101.

Протипіхотні
невибухові
Дротові їжаки
загородження
Три загострених 1,5-м кола скріплюють по середині дротом і обплітаю по кінцях
колючим дротом. Їжаки скріплюють між особою й прикріплюють до землі колами.
Для виготовлення одного дротового їжака потрібно 2.5 кг колючого дроту, три 1.5м кола і 0.1
люд.-днів

102.

Протипіхотні
невибухові
Дріт внаброс
загородження
Застосовують при обмеженому часі, а також при відсутності колів або неможливості
їхнього забивання в ґрунт. Установлюють у траві, на болотистих ділянках, лісосіках, у
місцях покритих камінням й валунами. Організація влаштування: одночасно в смузі
шириною 4-6 метрів розмотують спіралями три й більше мотки колючого дроту, що кріплять
між собою й до землі колами, рогулькам, камінням. На кожен моток призначають 3 людини:
двоє розмотують дріт, а третій перегинає його, утворюючи петлі й обплітаючи камені, що
зустрічаються, корчі, кущі й т.д.
Для влаштування 100 метрів загороджень потрібно три-чотири мотка колючого дроту
й 1 люд.-днів

103.

Протипіхотні
невибухові
загородження
Малопомітні дротяні мережі (МЗП)
Установлюються розрахунком у складі 8 осіб. Нижні кінці розгорнутої сітки прикріплюють
до землі кілками-рогульками через 1-2 м по периметру. Між собою сітки з'єднують угорі й
унизу через 1 метр по периметру . Між собою мережі з'єднують зверху й знизу через 1 м
кільцями або дротом .Дротові мережі МЗП є одночасно й протитанковими загородженнями.
Маса одного пакета МЗП 26 кг, розміри в згорнутому виді 120х60х12 см, у розгорнутому 10х10 м. На встановлення одного пакета МЗП потрібно 0,1 люд.-день

104.

Протипіхотні
невибухові
загородження
Засіки
Улаштовуються з дерев діаметром не менш
15 см. Дерева валять убік противника
хрест-навхрест, не відокремлюючи
прикорінь (рос. комлей) від корчів, і
обплітають їх колючим дротом.
Для влаштування 100 м засік потрібна
мотопилка, три мотки колючого дроту й
3.5 люд.-днів

105. Питання самоконтролю:

Порядок
знешкодження
протитанкових мін?
Як класифікуються
інженерні
загородження?
Види протипіхотних
невибухових
загороджень?
Які демаскуючі
признаки мінного