Лекція 5

1.

ЖИТОМИРСЬКИЙ ВІЙСЬКОВИЙ ІНСТИТУТ ім. С. П. КЛОЛЬОВА
ЛЕКЦІЯ 5
"ОСНОВИ ВІЙСЬКОВОГО ЛІДЕРСТВА”
Тема: Комунікативна діяльність лідера
Житомир – 2025
1

2. Комунікативна діяльність лідера

Найбільше
з
достоїнств
оратора
–
не
тільки
сказати те, що
потрібно, але і не
сказати того, що
не
потрібно.
Цицерон
2

3. Навчальні питання

1. Характеристика складових комунікативної
діяльності лідера.
2. Види та засоби спілкування.
3. Стилі спілкування
Навчальна література:
1. Староконь Є.Г. Психологічні аспекти діяльності і
спілкування офіцера. – Житомир: «Полісся» . 2015. -240 с.
3

4. Навчальна та виховна мета

1. Охарактеризувати сутність, психологічні
особливості особливості комунікативної
діяльності лідера.
2. Показати важливість опанування
кожним курсантом комунікативною
компетентністю.
3. Спонукати курсантів до формування
лідерських комунікативних рис.
4

5. Комунікативна діяльність

Інтерактивна складова
професійного
спілкування
Комунікативна
діяльність
(спілкування)
командира характеризує прийоми та методи
– організації
це форма
діяльності, що відбувається між
спільної взаємодії з різними категоріями
людьми,
зумовлює
виникнення
підлеглих під
час виконання
різноманітних психічного
задач
контакту, що забезпечує взаємний обмін
інформацією і емоціями.
5

6. Спілкування

Спілкування
- цепрофесійного
специфічна
форма
Інтерактивна складова
спілкування
командира
та методи
взаємодіїхарактеризує
людини зприйоми
іншими
людьми як
організації спільної взаємодії з різними категоріями
членами
суспільства.
підлеглих під
час виконання різноманітних задач
Спілкування - це цілеспрямований
вплив та дія на поведінку, стан та
установки партнера.
6

7. Спілкування

Комунікативна діяльність, як і будь-яка
Інтерактивна складова професійного спілкування
діяльність,
має три сторони: мотиваційну,
командира характеризує прийоми та методи організації
цільову
і виконавчу.
спільної взаємодії
з різними категоріями підлеглих під час
виконання різноманітних задач
1. Вона народжується з потреби.
2. Далі, використовуючи соціальні засоби,
знаки, ми плануємо діяльність, ставлячи її
кінцеву мету і обираючи засоби її здійснення.
3. Нарешті, ми здійснюємо її, досягаючи
наміченої мети.
7

8. Спілкування

При спілкуванні відбувається
Інтерактивна
складова професійного спілкування
обмін
інформацією,
командира характеризує прийоми та методи
взаємовплив,
організації
спільної взаємодії з різними категоріями
підлеглих
під час виконання різноманітних задач
взаємооцінка,
співпереживання,
формування переконань, поглядів,
характеру, інтелекту.
В спілкуванні реалізуються соціальні
відносини людей.
8

9. Спілкування

Професiйне спiлкування командира це сукупнiсть засобiв i методiв, якi
забезпечують
реалiзацiю
цiлей
i
задач
управлiння
пiдроздiлом,
виховання i навчання пiдлеглих, а
також
таких,
що визначають
характер
взаємодiї
командира
у
професiйному середовищi.
9

10. Спілкування

складові
КОМУНІКАТИВНА
(розкриває
процеси
передавання та обміну
інформації між людьми)
ІНТЕРАКТИВНА
(полягає в організації
взаємодії між людьми)
ПЕРЦЕПТИВНА
(включає
процеси
сприймання
один
одного партнерами по
спілкуванню)
10

11. Перцептивна складова

механiзми соцiальної
перцепцiї
сприйняття
розумiння
оцiнювання
11

12. Перцептивна складова

класи соцiальної
перцепцiї
сприйняття
мiжособистiсне
самосприйняття
сприйняття
мiжгрупове
Мiжособистiсне
сприйняття
сприйняття,
розумiння
i
людьми один одного
це
оцiнка
12

13. Перцептивна складова

механізми міжособистісного спілкування
Формувати образ нового товариша по роботі
Оцiнки зовнiшнього вигляду, мiмiки, жестiв,
пози, актiв поведiнки
Ефект новизни, Ефект ореолу
1. Ідентифікація
2. Соціально-психологічна
рефлексія
3. Емпатія
порівняння партнера із
собою
усвідомлення, як інші
розуміють тебе
включення в переживання
13
партнера

14. Перцептивна складова

ВИСНОВОК
Без певного рiвня володiння командиром
навиками спiлкування i поведiнки, з
урахуванням
вищезгаданих
перцептивних
механiзмiв,
організаторська
робота буде носити
формальний характер.
14

15. Комунікативна складова

Комунiкативна сторона спiлкування
охоплює
процеси
передачi та
прийому
iнформацiї,
а
сама
комунiкацiя
визначається
як
направлений
характер
передачi
повiдомлення,
основаного
на
визначенiй
системi
знакiв,
i
сприйнятті даного повiдомлення як
необхiдної
характеристики
акту
комунiкацiї.
15

16. Комунікативна складова

Основні елементи моделi К.Шеннона
Iнформацiя
Кодування
Розумiння i усвiдомлення
iнформацiї адресатом.
Передача/ прийом
iнформацiї
Декодування
16

17. Комунікативна складова

Перепони на шляху комунікацій
передчасна
осудження,
оцiнка
повiдомлення,
його схвалення чи
неправильна розшифровка мiмiки, пози, жестiв партнера
попереднiй аналiз iнформацiї вiдповiдно до iснуючих
настанов, стереотипiв i т.iн
17

18. Комунікативна складова

До психологiчних бар'єрiв комунiкацiї
вiдносять вiдмiнностi
ОСВIТА
ДОСВIД
МОТИВАЦIЯ
СОЦIАЛЬНИЙ
СТАТУС
18

19. Комунікативна складова

Канали комунікацій
Формальнi
iнформацiйнi
адмiнiстративно, вiдповiдно
структури пiдроздiлу.
канали
встановлюються
до посадової
органiзацiйної
Вони зв'язують персонал як по
горизонталi.
вертикалi,
так
i
по
Неформальнi канали комунiкацiї - це тi, що не збiгаються з
офiцiйно встановленими.
Мають важливе значення для дiяльностi командира з точки
зору встановлення оптимального балансу мiж формальними i
неформальними комунiкацiями.
19

20. Комунікативна складова

Канали комунікацій
НЕБЕЗПЕЧНО недооцiнювати iснуючi неформальнi канали
впливу на психологiю колективу:
вплив на психологiю людини часто сильнiший, тому що
вiн безпосереднiй, iнформацiя бiльш емоцiйна, нiж логiчна;
по неформальних каналах комунiкацiї
систематично
розповсюджуються тенденцiйнi погляди, думки, упереджено
оцiнюються подiї, факти, люди, що призводить до
виникнення:
• конфлiктів в колективi,
• зникнення взаємопорозумiння,
• знижує
згуртованiсть
i
працездатнiсть
персоналу.
20

21. Комунікативна складова

мовні вміння для збільшення ефективності
говорити логiчно i зв'язно
говорити продуктивно, тобто
змiстовно
грамотно і ясно формулювати
свою думку
виразити основнi мовнi
функцiї
(пiдтвердити, заперечити,
взяти пiд сумнiв, схвалити,
погодитись,
довiдатись,
запропонувати)
говорити експромтом, без
попередньої пiдготовки
за рахунок мовних дiй досягти
бажаної комунiкативної мети
21

22. Комунікативна складова

22

23. Інтерактивна складова

Інтерактивна складова професійного спілкування командира
характеризує прийоми та методи організації спільної взаємодії з різними
категоріями підлеглих
повна
регламентацiя
службових,
мiжособистiсних вiдносин у колективi;
абсолютизацiя
особистого
впливу,
немотивованiсть вимог;
особистiсне домiнування, одноосiбнi
форми впливу i контролю;
заборонний характер
впливу
у
повсякденному життi;
службова
дистанцiя, субординацiя,
вирiшення конфлiктiв з позицiї сили та
емоцiйна холоднiсть.
Органiзацiя
виховної
взаємодiї
реалiзується
через:
колективний
характер працi;
повагу до партнерiв
по спiлкуванню;
дiловитiсть, рiзнобiчнi
прийоми впливу;
емпатiйнi вiдносини.
23

24. Інтерактивна складова

Вміння і особистісні характеристики командира
для встановлення оптимальних взаємовідносин:
Спілкування старшого з молодшим:
Такт. Повага;
Вміння старшого проявляти коректність і повагу;
Вміння зрозуміти можливі невдачі підлеглого;
Вимогливість без приниження почуття власної гідності;
Вміння спертися на роздуми, ініціативу підлеглого;
Здатність у критичний момент підкреслити співробітництво, а
не брати керівництво на себе;
Не перекладати відповідальність за невдачі на підлеглих;
Уникати акценту недовіри
Вміння здійснювати нормативно закріплені види мовної
діяльності.
24

25. Інтерактивна складова

Вміння і особистісні характеристики командира для
встановлення оптимальних взаємовідносин:
Спілкування молодшого зі старшим:
Дотримуватись субординації i вимоги етики;
Допомагати старшому в напружених для нього ситуацiях;
Начальник повинен бачити, що його рекомендацiї i зауваження
використовуються чи враховуються;
Психологiчно вiрно, вiдповiдно до субординацiї, вступати у
спiлкування;
Інiцiативно працювати, пропонувати iдеї i плани, що сприяють
вирiшенню загальної задачi;
Деталiзувати отримане загальне завдання з метою його ефективного
вирiшення;
Проявляти високу вiдповiдальнiсть, творчiсть, наполегливiсть, яку
забов'язаний помiтити.
25

26. Інтерактивна складова

Вміння і особистісні характеристики командира
для встановлення оптимальних взаємовідносин:
Помилки при спілкуванні підлеглого:
виражає сумнiв у своїх здiбностях перед виконанням завдання;
забуває розпорядження;
не знає стану справ у сферi своєї компетенцiї;
доповiдає неперевiренi данi або документи, в сутi яких не розiбрався,
представляє недопрацьованi документи;
iгнорує зауваження начальника;
показує свою некомпетентнiсть у тому, що повинен знати;
не бажає виходити за рамки дорученого;
показує свою неграмотнiсть;
прагне вигородити себе i перекласти вiдповiдальнiсть на iнших;
робить спроби пiдкреслити некомпетентнiсть старшого;
не доповiдає про труднощi з якими не може впоратися.
26

27. Інтерактивна складова

Вміння і особистісні характеристики командира
для встановлення оптимальних взаємовідносин:
Спілкування начальника із заступником:
Умiти бути коректним при постановцi задачi i пiдбиттi
пiдсумкiв;
Уважно ставитися до пропозицiй заступника щодо
удосконалення роботи;
Проявляти особливу турботу i увагу до умов працi i побуту
заступника;
Публiчно пiдкреслювати свою повагу i довiру до заступника;
Умiти у ходi дiяльностi встановити вiдносини довiри,
вiдкритостi.
27

28. Інтерактивна складова

Вміння і особистісні характеристики командира
для встановлення оптимальних взаємовідносин:
Спілкування заступника із начальником:
Змiцнювати i пiдтримувати авторитет керiвника,
пiдкреслювати свою повагу до його досвiду i знань;
Iнiцiативно допомагати керiвниковi;
Проявляти цiкавiсть до планiв керiвника, до його думки з
основних напрямкiв роботи;
Утримуватися вiд приняття рiшень з питаннь, якi керiвник
вважає сферою своєї особистої компетенцiї;
Брати на себе вiдповiдальнiсть за нерацiональнi дiї пiдлеглих.
28

29. Інтерактивна складова

Вміння і особистісні характеристики командира
для встановлення оптимальних взаємовідносин:
Спілкування колег:
Вмiння органiзувати спiвробiтництво з людьми рiзного вiку,
рiзної квалiфiкацiї, досвiду;
Взаємодопомога i взаємоувага, обов'язковiсть у вiдносинах;
Вмiння в коректнiй формi говорити про рiвень компетентностi
своїх колег;
Вмiння поєднувати свої методи i пропозицiї з методами i
пропозицiями колег;
Коректнiсть i доброзичливiсть, щирiсть при вирiшеннi
суперечностей.
29

30. Інтерактивна складова

ВИСНОВОК:
Знання перерахованих
психологiчних
аспектiв
iнтерактивної складової професiйного спiлкування
дозволить командиру ефективнiше органiзовувати
спiльну
дiяльнiсть, досягати бiльш значущих
результатiв за рахунок меншої психофiзiологiчної
цiни.
30

31. Спілкування

Функції спілкування за критерiєм "мета
спілкування":
контактна
амотивна
iнформацiйна
координацiйна
спонукальна
встановлення вiдносин
розумiння
здiйснення впливу
31

32. 2. Види та засоби спілкування

Спілкування
- це
специфічна
Інтерактивна складова
професійного
спілкування
командира характеризує прийоми та методи
форма
взаємодії
людини
з
іншими
організації спільної взаємодії з різними категоріями
підлеглих
виконання різноманітних
задач
людьмипідякчасчленами
суспільства.
Виділяють три взаємопов'язані
сторони:
- комунікативну;
- інтерактивну;
- перцептивну .
32

33. Види та засоби спілкування

Засоби спілкування
МОВА
МІМІКА, ПОЗА,
ПОГЛЯД
ЖЕСТИ
33

34. Види та засоби спілкування

Засоби спілкування
Мова - система слів, виразів і правил їх сполучення в
усвідомлені вислови, які використовують для спілкування
значення і зміст слів, фраз;
розмовні звукові явища:
темп розмови (швидкий, середній, довільний),
модуляція висоти голосу (поступова, різка),
тональність голосу (висока, низька),
ритм (рівномірний, перервний),
тембр (хриплий, скрипучий),
інтонація,
дикція.
34

35. Види та засоби спілкування

Засоби спілкування
Міміка, поза, погляд співрозмовника можуть посилювати,
доповнювати чи спростовувати сутність фрази
Міміка - це рух м'язів обличчя, які відображають внутрішній
емоційний стан людини.
Мімічні вирази несуть до 70 % інформації під час
спілкування.
В акті комунікації людини слова складають 7 %, звуки та
інтонація - 38 %, нерозмовна взаємодія - 53 %
35

36. Види та засоби спілкування

Засоби спілкування
Жести як засоби спілкування можуть бути як загальноприйнятими,
тобто мати закріплені за ними значення, так і експресивними, тобто
служити для кращої виразності мови
Відстань, на якій спілкуються співрозмовники, залежить від
культурних, національних традицій, від міри довіри до співрозмовника:
інтимна зона (15-45 см);
особиста, або персональна, зона (45-120 см);
соціальна зона (120-400 см);
публічна зона (більше 400 см).
36

37. Види та засоби спілкування

Етапи спілкування
Виникнення потреби в спілкуванні
Орієнтація в ситуації спілкування для
досягнення мети спілкування
Планування змісту свого висловлювання
Вибір засобів спілкування
Сприйняття і оцінка відповідної реакції
співрозмовника
Орієнтація в особі співрозмовника
Коректування засобів, стилю, видів
спілкування
37

38. Види та засоби спілкування

ПРИЧИНАМИ НЕВДАЛОГО СПІЛКУВАННЯ МОЖУТЬ БУТИ:
стереотипи;
упереджене ставлення;
погані відносини між людьми;
відсутність уваги і інтересу до співрозмовника;
нехтування фактами;
помилки в побудові висловів;
помилковий вибір стратегії і тактики спілкування.
38

39. Види та засоби спілкування

Види спілкування:
«Контакт масок»;
Примітивне спілкування;
Формально-рольове спілкування;
Ділове спілкування;
Духовне міжособистісне спілкування;
Маніпуляційне спілкування;
Світське спілкування.
39

40. Види та засоби спілкування

Способи організації ефективного спілкування :
Організація ефекту раптовості;
Організація «комунікативної провокації»;
Гіперболізація;
Зіставлення всіх «за» і «проти»;
Комунікативне посилення;
Апеляція до авторитетів;
Організація співпереживання;
Драматизація ситуації.
40

41. Види та засоби спілкування

психологічні і психотехнічні уміння, що необхідні для спілкування:
які пов'язані з оволодінням процесами взаємозв'язку, взаємовираження,
взаєморозуміння, взаємовпливу, встановлення взаємовідносин:
психологічно вірно і ситуативно обумовлено вступити в спілкування;
підтримувати спілкування, психологічно стимулювати активність партнера;
психологічно вірно визначати момент завершення спілкування;
максимально використовувати соціально-психологічні характеристики
комунікативної ситуації для реалізації своєї стратегічної лінії;
прогнозувати можливі шляхи розвитку комунікативної ситуації, в рамках якої
розгортається спілкування;
прогнозувати реакції партнерів на власні комунікативні дії;
психологічно налаштовуватись на емоційний тон партнерів по спілкуванню;
оволодівати і утримувати ініціативу в спілкуванні;
спровокувати «бажану реакцію» партнера по спілкуванню;
формувати і «управляти» психологічним настроєм партнера в спілкуванні.
41

42. Види та засоби спілкування

психологічні і психотехнічні уміння, що необхідні для
спілкування:
що
пов'язані
самомобілізації,
саморегулювання:
з
оволодінням
процесами
самонастроювання,
долати психологічні перешкоди у спілкуванні;
зняти зайву емоційну напругу;
емоційно настроюватися на ситуацію спілкування;
психологічно і фізично «прилаштовуватися» до партнера
по спілкуванню;
адекватно до ситуації спілкування вибирати жести, пози,
ритм своєї поведінки;
мобілізуватися на досягненні поставленої комунікативної
42

43. 3. СТИЛІ СПІЛКУВАННЯ

У стилі професійного спілкування знаходять:
Інтерактивна складова професійного спілкування
вираз
особливості
комунікатівних
можливостей
командира
характеризує
прийоми та методи
командира;
організації спільної взаємодії з різними категоріями
підлеглих під часхарактер
виконання стосунків
різноманітних
задач
сформований
командира
і
підлеглих;
творча індивідуальність командира;
особливості підлеглих.
Стиль
спілкування
відображає
загальну
і
педагогічну
культуру
командира
і
його
професіоналізм.
43

44. СТИЛІ СПІЛКУВАННЯ

Ми обидва однаково тлумачили сон.
Але все залежить від того, ніщо сказати, а як сказати.
44

45. СТИЛІ СПІЛКУВАННЯ

Інтерактивна
професійного
спілкування
Відомий
дослідникскладова
професійного
спілкування
характеризує
прийоми
та методи
С.О.командира
Шеїн виділяє
сім стилів
професійного
організації спільної взаємодії з різними категоріями
спілкування.
підлеглих під час виконання різноманітних задач
1. Довірливо-діалогічний стиль
2. Альтруїстичний стиль.
3. Конформний стиль.
4.Пасивно-індиферентний стиль.
5. Рефлексивно-маніпулятивний стиль.
6. Авторитарно-монологічний стиль.
7. Конфліктний стиль
45

46. СТИЛІ СПІЛКУВАННЯ

1. Довірливо-діалогічний стиль
активність,
контактність
і
висока
ефективність
спілкування;
оптимізм, опора на позитивний потенціал особистості
підлеглого і колективу,
поєднання доброзичливої
вимогливості і довіри до самостійності;
упевнена відкритість, щирість і природність у спілкуванні;
безкорислива чуйність і емоційне прийняття партнера,
прагнення до взаєморозуміння і співпраці;
індивідуальний підхід у вирішенні професійних ситуацій,
поглиблене і адекватне сприйняття і розуміння поведінки
підлеглих, їх особистісної проблематики, урахування
полімотивованості їх вчинків;
цілісний вплив на особистість і її ціннісно-смислові
утворення, передача досвіду як пережитого знання;
висока імпровізаційність мислення, готовність до
новизни, орієнтація на дискусію, на обговорення;
усвідомлення власного зростання;
досить висока і адекватна самооцінка, розвинене почуття
гумору.
46

47. СТИЛІ СПІЛКУВАННЯ

2. Альтруїстичний стиль
Підпорядкування
себе
професійної діяльності;
завданням
повна самовіддача роботі і підлеглим в
поєднанні з недовірою до їх самостійності,
підміна їх зусиль власною активністю,
формування залежності (поневолення з
благими намірами);
потреба в емоційній близькості (іноді як
компенсація
самотності
в
особистому
житті);
чуйність і навіть жертовність у поєднанні з
байдужістю до розуміння себе зі сторони
підлеглих;
відсутність
прагнення
до
власного
особистісного
росту,
низька
ступінь
рефлексії власної поведінки.
47

48. СТИЛІ СПІЛКУВАННЯ

3. Конформний стиль
Поверхневе
депроблематизоване
і
безконфліктне
спілкування
з
недостатньо
чітко
визначеними
професійними
та
комунікативними
цілями,
що
перетворюється в пасивне реагування на зміну ситуації;
відсутність прагнення до поглибленого розуміння
підлеглих, підміна його орієнтацією на некритичне
"погоджуюся" (іноді зведення дистанції до мінімуму,
панібратство),
зовнішня формальна доброзичливість при внутрішній
байдужості або підвищеній тривожності;
орієнтація на репродуктивну діяльність,
прагнення відповідати стандартам ("бути не гірше за
інших");
поступливість, невпевненість, нестача вимогливості,
ініціативи;
лабільна або низька самооцінка.
48

49. СТИЛІ СПІЛКУВАННЯ

4.Пасивно-індиферентний стиль
Холодна
відстороненість,
гранична
стриманість,
підкреслена
дистантність,
орієнтація
на
поверхневе,
рольове спілкування;
відсутність потреби в емоційній
включеності в спілкування;
замкнутість;
байдужість до підлеглих і
низька сензитивність до їх
станів (емоційна глухота);
висока самооцінка в поєднанні з
прихованою
незадоволеністю
процесом спілкування.
49

50. СТИЛІ СПІЛКУВАННЯ

5. Рефлексивно-маніпулятивний стиль
Егоцентрична спрямованість особистості;
висока потреба в досягненні успіху;
підкреслена вимогливість;
добре приховане самолюбство;
високий
розвиток
комунікативних
умінь і гнучке їх використання з метою
прихованого управління оточуючими;
добре знання сильних і слабких сторін
підлеглих у поєднанні з власною закритістю і
нещирістю;
значний ступінь рефлексії;
висока самооцінка і самоконтроль.
50

51. СТИЛІ СПІЛКУВАННЯ

6. Авторитарно-монологічний стиль
прагнення до домінування;
орієнтація
на
"управління
примушування«;
переважання дисциплінарних впливів
над прийомами організації;
егоцентризм,
вимога
згоди
при
ігноруванні точки зору, позиції самих
підлеглих,
нетерпимість
до
їх
заперечень
і
помилок,
нестача
професійного такту і агресивність;
суб'єктивізм в оцінках, жорстка їх
поляризація,
орієнтація
на
репродуктивну
діяльність,
стереотипізація педагогічних впливів;
51

52. СТИЛІ СПІЛКУВАННЯ

7. Конфліктний стиль
неприйняття спілкування і своєї професійної
ролі;
педагогічний песимізм;
роздратовано-імпульсивне
підлеглих;
відторгнення
скарги на ворожість і невиправність, прагнення
звести спілкування з ними до мінімуму і прояв
агресії при неможливості його уникнути;
емоційні "зриви", інфантильне перекладання
відповідальності за невдачі в спілкуванні на
підлеглих або на "об’єктивні" обставини;
низька самооцінка і слабкий самоконтроль.
52

53. СТИЛІ СПІЛКУВАННЯ

РЕПРЕСИВНЕ СПІЛКУВАННЯ
Репресивне спілкування – це спілкування в процесі спільної діяльності,
здійснюване офіцером за суб’єкт-об’єктним типом, з крайньою мірою егоїзму і
байдужості, що виражається в моральному пригніченні і приниженні партнера
взаємодії.
Чотири моделі життєвих позицій
Берне:
"я в порядку - ви в порядку",
"я в порядку - ви не в
порядку",
"я не в порядку - ви в
порядку",
"я не в порядку- ви не
впорядку«.
Яка
модель
відповідає
репресивному спілкуванню?
"Я в порядку - ви не в порядку":
позитивно ставляться до себе;
вважають
інших
військовослужбовців
гіршими чим вони самі;
звинувачують
інших
в
нечесності,
недостатній моральності та етичності,
досвідченості, та старанності;
думають, що перевершують оточення і
прагнуть
це
завжди
підкреслити
і
продемонструвати;
виглядають гордовитими і зарозумілими;
важкі в спілкуванні;
53

54. Висновок

Підвищуючи компетентність офіцерського складу в професійному
спілкуванні, розширюючи спектр комунікативного репертуару
командира, можливе створення у військових колективах атмосфери
дружби і товариського взаєморозуміння, а також передумов для
безконфліктного вирішення виникаючих проблем та перемоги на полі
бою.
Спілкування
найскладніший
вид людської
діяльності
54

55.

Дякую за
увагу!
55