Oznaki-ta-proyavi-totalitarnogo-rezhimu-v-SRSR

1.

Ознаки та
прояви
тоталітарного
режиму в СРСР
Комплексний аналіз системи абсолютного державного
контролю

2.

Історичний контекст: Як СРСР став
тоталітарною державою
Революція 1917 року принесла обіцяння звільнення робітничого класу, але привела до
встановлення однієї з найбільш авторитарних систем XX століття. Після смерті Леніна у 1924
році Йосип Сталін поступово зміцнював свою владу, витісняючи конкурентів та централізуючи
контроль над усіма аспектами суспільного життя.
Індустріалізація та колективізація сільського господарства стали інструментами побудови
потужної тоталітарної держави. Партія комуністів повинна була керувати не лише державою, а
й формувати новий тип суспільства та людини за марксистсько-ленінськими принципами.
1
1917
Революція та захоплення влади більшовиками
2
1924
Смерть Леніна, початок піднесення Сталіна
3
1928-1932
Колективізація і перший п'ятирічний план
4
1930-1950s
Великий терор та репресії

3.

Тотальний контроль над суспільством: Партія як вища влада
Комуністична партія Радянського Союзу займала виключне положення у тоталітарній системі. Вона мала монопольну владу над всіма
структурами держави, економіки та суспільства. Партійна номенклатура визначала всі ключові рішення, від промислової політики до
культурних питань.
Партійна дисципліна була абсолютною — будь-яке відхилення від офіційної лінії розглядалося як серйозна провина. Партійні організації
існували на всіх рівнях — від великих підприємств до шкіл та гуртків художної самодіяльності. Члени партії становили привілейовану
касту, користуючись спеціальними магазинами, санаторіями та іншими привілеями.
1
2
3
4
Генеральний секретар
Політбюро та ЦК
Партійна номенклатура
Члени партії та радянські органи

4.

Культ особи: Лідер як непогрішимий вождь
Сталін був центром величезного культу особи, який перевищував будь-які раціональні межі. Його портрети висіли всюди — на вулицях, в установах, у
приватних домах. Йому приписували надлюдські якості: геніальність полководця, мислителя та політика одночасно.
Керівника прославляли як "батька народу" та "архітектора комунізму". Літератури прославляння, промови, пісні та фільми постійно підкреслювали
його мудрість і невомибність. Велика Vітчизняна війна (1941-1945) була переосмислена як особиста перемога Сталіна. Його образ став священним
предметом в атеїстичній державі.
Зовнішні прояви культу:
Величні портрети та пам'ятники
Постійна персоніфікація держави
Офіційна пропаганда як "улюблений вождь"
Святкування його дня народження як національне свято

5.

Репресії та терор: Механізми залякування та знищення
інакомислення
Система політичного терору була одним з найжахливіших аспектів сталінського режиму. НКВС (згодом КДБ) розпочав кампанії масових репресій,
спрямованих на так звані "ворожі класи" — куркулів, буржуазних спеціалістів, політичних суперників та просто запідозрених людей.
Великий терор (1936-1938) унищожив більшість членів Політбюро, командирів Червоної Армії та партійних функціонерів. Система показових судів над
"троцькістами" та "шпигунами" мала на меті обґрунтувати репресії перед населенням. Мільйони були засуджені на основі сфабрикованих звинувачень,
допитів під тортурами та доносів. ГУЛАГ (система виправно-трудових таборів) утримував мільйони політичних в'язнів у нечуваних умовах.
Велика Чистка
ГУЛАГ система
Донос як тактика
1936-1938: Знищення політичної і військової
еліти
Мільйони в'язнів у таборах рабської праці
Суспільство просякнуте страхом та
взаємною недовірою

6.

Економіка: Централізоване планування та державна власність
Радянська економіка заснована на принципі тотального державного контролю. Держава поділила усі засоби виробництва, планування виробництва здійснювалося централізованим органом через п'ятирічні плани. Кожен комбінат,
фабрика та колгосп отримували із центру цифри, які мали виконувати.
Приватна власність та приватна торгівля були забороненими. Колективізація сільського господарства примусово забирала землю у селян і об'єднувала їх у колгоси та совгоспи. Це привело до голодомору в 1932-1933 роках, під час якого
загинуло мільйони українців. Економіка була організована для задоволення потреб держави та армії, а не населення.

7.

Ідеологія: Єдина "правильна" думка та її нав'язування
Марксизм-ленінізм став офіційною державною ідеологією, яка не могла піддаватися критиці. Вся культура, наука та освіта мусили
відповідати комуністичним принципам. Партія визначала, що саме є "прогресивним" и "революційним", а що "буржуазним" та "ворожим".
Церква та релігія були переслідувані як "опіум для народу". Школи виховували дітей у дусі комунізму, кожен учень мав бути
комсомольцем, готовим присвятити себе побудові комунізму. Наука потребувала ідеологічного обґрунтування — деякі наукові теорії були
заборонені (наприклад, генетика Менделя). Думка та совість були колоніалізовані державою.
Марксизм-ленінізм
Атеїзм
Партійна лінія
Єдина допустима доктрина
Релігія як ворог держави
Абсолютна слухняність офіційній догмі

8.

Пропаганда: Формування суспільної
свідомості та спотворення реальності
Радянська держава контролювала всі засоби масової інформації та культури. Газети, радіо,
телебачення, кіно, театр та література служили виключно пропаганді партії. Реальність
спотворювалась таким чином, щоб виправдовувати рішення влади та формувати певний образ
майбутнього.
Плакати, соціалістичні змагання та культурні заходи мали безперервно підтримувати патріотичний
дух. Лозунги, як "Слава СРСР!" або "Вперед до комунізму!" були всюди. Інформація про невдачі,
голод, репресії та кризи була прихована. Радянській людині показували ідеалізовану версію
дійсності, де комунізм непрестанно прогресував до перемоги.
Офіційні видання
Пропаганда через газети та журнали
Кіно та мистецтво
Культура як інструмент впливу
Радіо та трансляції
Безперервна пропаганда в ефірі

9.

Мілітаризація та зовнішня політика: Постійна готовність до конфлікту
СРСР був мілітаризованою державою, постійно готовою до конфлікту. Велика частина економічних ресурсів спрямовувалась на розвиток озброєння та військовопромислового комплексу. Армія розглядалась не лише як засіб оборони, а й як полічія режиму, способна придушити будь-який внутрішній спротив.
Під час Великої Вітчизняної війни (1941-1945) совєтський режим мобілізував усі ресурси суспільства для перемоги. Після війни холодна війна з західними демократіями
виправдовувала подальшу militarization. Червона Армія утримувала контроль над країнами Східної Європи як "буферну зону" проти Заходу. Військові витрати та гонка озброєнь
послабляли цивільну економіку.
Військовий контроль:
Всередину розподіл комуністичних чинів в армії
Політичні офіцери у всіх військових частинах
Вихід у військово-промисловому комплексі
Постійна боєздатність як порядок дня

10.

Наслідки тоталітаризму: Уроки історії для
сьогодення
Тоталітарний режим СРСР залишив глибокі рубці в історії. За час його існування було знищено мільйони людей
через голод, репресії, войни та невдалі державні політики. Суспільство було поділене на касти, довіра між
людьми була підірвана системою доносів, а творчість і мислення були задушені цензурою.
Крах Радянського Союзу у 1991 році показав нежиттєздатність тоталітарної системи. Історія тоталітаризму в
СРСР є попередженням про небезпеки концентрації влади, придушення свободи думки та использання тероту як
механізму управління. Сучасні суспільства мусять дотримуватися демократії, верховенства права та прав
людини як гарантій від повернення такої системи.
Розпізнання
Пам'ять про катастрофічні наслідки
Вивчення
Аналіз механізмів тоталітаризму
Профілактика
Захист демократії і прав людини
Запам'ятовування
Передання уроків наступним поколінням