Електричне освітлення

1. Електричне освітлення Загальні положення [11,12,16]

Ефективна робота зору при інтенсивності світлового поля:
вище порогу чутливості ока;
нижче порогу больового ефекту ока;
Якісні характеристики світлового поля визначають якість сприйняття інформації.
Раціональне електричне освітлення:
на робочих місцях забезпечується необхідна освітленість;
відсутня осліплююча дія світла ;
відсутній різкий перехід від світла до тіні;
немає різких коливань світлового потоку;
має місце нормальне відтворення кольору об’єкта.
Раціональне освітлення є фактором:
підвищення безпеки, продуктивності праці;
покращення санітарно гігієнічних умов;
покращення якості виконуваних робіт, умов спостереження за машинами, процесами і іншими об’єктами.
Задачі вирішення питань освітлення об’єкту:
- створення рівномірної освітленості всіх робочих місць у відповідності з ПБ та ПТЕ;
- використання мінімальної кількості світильників;
- транспортабельність та мобільність освітлювальних установок;
- врахування умов організації освітлення на підприємствах: з підземними роботами(обмежений простір, мала
висота виробок, низький коефіцієнт відбиття світлового потоку породами, неможливість використати денне
світло, буро-вибухові роботи, пересування фронту робіт і т.ін.); з відкритими роботами (освітлення ефективне в
будь-яку погоду, при великій запиленості, освітлюються великі площі, зміна конфігурації та глибини кар ’єру і
т.п.)
1

2. Електричне освітлення Загальні положення

Проект освітлювальної установки
Світлотехнічний розділ
Вибір джерел світла
Вибір висоти
установки та
розміщення в
просторі
освітлювальних
пристроїв
Вибір
освітлювальн
их приладів
Визначення
якості і
характеристик
освітлювальної
установки
Електротехнічний розділ
Розрахунок
освітлювального
навантаження
Розрахунок
освітлювальної
мережі
Вибір джерел
живлення
освітлювальної
установки
Вибір засобів
керування,
захисту та
автоматизації
освітлювальної
установки
2

3. Електричне освітлення Загальні положення [11,12,16]

Системи освітлення
За розміщенням світильників
Загального
Рівномірного
Місцевого
За функціональним призначенням
Комбінованого
Локалізованого
Робочого
Аварійного
Для продовження
роботи
Евакуаційне
Освітленість;
В приміщеннях
менше 5%
робочого;
Зовнішня
територія 1лк
Освітленість;
В приміщеннях
не менше 0,5лк;
На відкритому
просторі - 0,2 лк
Охоронного
Не менше 0,5лк на
рівні землі чи
0,5лк від землі на
одній стороні
вертикальної
площини
перпендикулярної
до кордону
3

4. Електричне освітлення Загальні положення [11,12,16]

Розряд. Характеристика зорової
роботи та найменший розмір
об’єкту розрізняння
I. Найвищої точності, розмір
об’єкту менше 0,15 мм
Підрозряд
Санітарні норми промислового освітлення (СНіП) на основі класифікації зорової роботи
визначають вісім розрядів, кожен з яких має ряд підрозділів в залежності від контрасту
об’єкту з фоном та самого фону
Контраст
об’єкту з
фоном
Фон
а
б
Малий
Малий
Середній
Малий
Середній
Великий
Середній
Великий
Великий
Малий
Малий
Середній
Темний
Середній
Темний
Світлий
Середній
Темний
Світлий
Середній
Світлий
Темний
Середній
Темний
в
г
II. Дуже високої точності, розмір
об’єкту 0,15-0,3 мм
а
б
Освітленість, лк
Комбіноване Одне лиш
освітлення
загальне
освітлення
5000(4000)
4000(3000)
1500(300)
1250(300)
2500(1750)
750(300)
1500(1250)
400(300)
4000(3000)
3000(2500)
1250(300)
750(300)
4

5. Електричне освітлення Загальні положення Продовження таблиці СНіП

Електричне освітлення
Загальні положення
Розряд. Характеристика зорової
роботи та найменший розмір
об’єкту розрізняння
Підрозряд
Продовження таблиці СНіП
Контраст
об’єкту з
фоном
Фон
в
Малий
Середній
Великий
Середній
Великий
Великий
Світлий
Середній
Темний
Світлий
Середній
Світлий
2000(1500)
500(300)
1000(750)
300(200)
Малий
Малий
Середній
Малий
Середній
Великий
Середній
Великий
Великий
Темний
Середній
Темний
Світлий
Середній
Темний
Світлий
Середній
Світлий
2000(1500)
1000(750)
500(300)
300(200)
750(600)
300(200)
400(400)
200(150)
г
III. Високої точності, розмір
0,3-0,5 мм
а
б
в
г
Освітленість, лк
Комбіноване Одне лиш
освітлення
загальне
освітлення
5

6. Електричне освітлення Загальні положення Продовження таблиці СНіП

Електричне освітлення
Загальні положення
Розряд. Характеристика зорової
роботи та найменший розмір
об’єкту розрізняння
IV. Середньої точності, розмір
об’єкту 0,5-1,0 мм
Підрозряд
Продовження таблиці СНіП
Контраст
об’єкту з
фоном
Фон
а
б
Малий
Малий
Середній
Малий
Середній
Великий
Середній
Великий
Великий
Темний
Середній
Темний
Світлий
Середній
Темний
Світлий
Середній
Світлий
750(600)
500(500)
300(200)
200(150)
400(400)
200(150)
300(300)
150(100)
Малий
Малий
Середній
Малий
Середній
Великий
Темний
Середній
Темний
Світлий
Середній
Темний
300(300)
200(200)
200(150)
150(100)
-----------------
150(100)
в
г
V. Малої точності, розмір об’єкту а
1-5 мм
б
в
Освітленість, лк
Комбіноване Одне лиш
освітлення
загальне
освітлення
6

7. Електричне освітлення Загальні положення Продовження таблиці СНіП

Електричне освітлення
Загальні положення
Розряд. Характеристика зорової
роботи та найменший розмір
об’єкту розрізняння
VI.Груба, розмір об’єкту більше
5мм
VII. Робота з самосвітящимися
об’єктами в горячих цехах,
розмір більше 500 мм
Підрозряд
Продовження таблиці СНіП
Контраст
об’єкту з
фоном
Фон
г
Середній
Великий
Великий
Світлий
Середній
Світлий
---
---
Освітленість, лк
Комбіноване Одне лиш
освітлення
загальне
освітлення
Незалежно від
характеристик фону і
контуру об’єкту з
фоном
Незалежно від
характеристик фону і
контуру об’єкту з
фоном
------------------
100(50)
------------------
200(60)
------------------
75(30)
7

8. Електричне освітлення Загальні положення Продовження таблиці СНіП

Електричне освітлення
Загальні положення
Розряд. Характеристика зорової
роботи та найменший розмір
об’єкту розрізняння
VIII. Загальне спостереження за
ходом виробничого
процесу:
Постійне;
Періодичне;
При постійному перебуванні
людей в приміщенні;
При періодичному перебуванні
людей в приміщенні
Підрозряд
Продовження таблиці СНіП
Контраст
об’єкту з
фоном
Фон
Освітленість, лк
Комбіноване Одне лиш
освітлення
загальне
освітлення
Незалежно від
а
------------------
75(30)
------------------
50(20)
------------------
30(10)
характеристик фону і
б
контуру об’єкту з
в
фоном
Примітка: поза дужок освітленість при газорозрядних; в дужках - при лампах
розжарення.
На базі СНіП розробляються галузеві норми, в яких вказують: освітленість робочих
місць; на якій площині нормується освітленість, коефіцієнт запасу.
8

9. Електричне освітлення Основні кількісні світлотехнічні величини [14,16]

Видима частина спектру з довжиною хвилі:
від 380нм(фіолетова частина) до 760нм(червона частина), між ними проміжні кольори синій,
9
зелений, жовтий, оранжевий і їх відтінки (1нм -10 м)
Найбільш чутливі очі до жовто-зеленого випромінення (550нм)
Залежність чутливості ока від спектру світла – ” видність ”
Абсолютна видність (світлова ефективність)
Ф , де V-видність, Ф-світловий потік, мм, Фе- променистий потік, Вт.
V
ФЕ
Відносна видність
V
К , де V відносна видність для довжини хвилі , Vmax – максимальна видність
Vmax
Відносна видність, Кλ
1,0
0,8
0,6
0,4
0,2
0
0,4
0,5
Довжина хвилі, λ
0,6
0,7
мк
9

10. Електричне освітлення Основні кількісні світлотехнічні величини [11,12,16]

Світловий потік(Ф) – кількість світла, що випромінюється джерелом світла в одну секунду
(потужність променистої енергії, що сприймається очима. Одиниця виміру – люмен (лм) ).
Люмен – світловий потік, який створює точкове джерело у просторовому куті 1 стерадіан силу
світла 1 кандела.
Сила світла – це кутова просторова густина світлового потоку I dФ / d , де Ф світловий
потік, рівномірно розподілений в межах тілесного кута d . Одиниця виміру – кандела (кд).
Кандела – сила світла точкового джерела, що випромінює світловий потік 1лм всередині
тілесного кута в один стерадіан.
Стерадіан – тілесний кут, що опирається на площу сфери S R 2 (в сфері 4 стерадіан).
Освітленість – (Е) поверхнева щільність світлового потоку. E Ф / S
Люка(лк) – одиниця освітленості (один люмен на 1 м кв.)
Світимість(М) – відношення світлового потоку до площі випромінюючої поверхні (S) M Ф / S
Одиниця світимості – люмен з м кв.
Яскравість – це густина сили світла стосовно площі проекції в заданому напрямі тіла, що
випромінює (відбиває) світло. L I / S cos
Одиниця яскравості – кандела з квадратного метра (кд/м.кв). Яскравість освітлених поверхонь
залежить від їх світлових властивостей, ступеню освітленості, від кута під яким розглядається
поверхня. Світлові властивості поверхні характеризуються коефіцієнтами:
відбиття
Фвід. / Фпад. Ф / Ф
Фпроп. / Фпад.
погл.
пад.
поглинання
пропускання
1
10

11. Електричне освітлення Якісні показники світла

Якісні показники освітлення: показник засліплювання, спектральний склад
випромінювання, температура кольору, рівномірність розподілу світлового потоку і ін.
Показник засліплюваності – характеризує рівень погіршення бачення в разі появи в полі
зору різко контрастної яскравості.
Пряма блесткість – від яскравого джерела світла, та відбиваючих світло частин
світильника.
Відбита блесткість – від поверхні з дзеркальним відбиттям. Блесткість в полі зору викликає
роздратування
Засліплююча дія світла – залежить від блескості поверхні, направленої на очі та контрасту
розрізнення з фоном.
Контраст(К) – відношення абсолютної різниці між яскравістю об’єкта та фону до яскравості
фону:
великий – К>0,5; середній – К=0,2…0,5; малий – К<0,2, чим менше К, тим більша
засліплюваність .
Для покращення видимості збільшують або освітленість, або контраст розрізнення
об’єктів.
Фон – поверхня, що прилягає до об’єкту розрізнення, характеризує здібність відбивати
світловий потік:
світлий - 0, 4 ; середній 0, 2...0, 4 ; темний 0, 2
11

12. Електричне освітлення Якісні показники світла

Показник засліплюваності (дискомфорту) – суб’єктивна кількісна оцінка ступеню
неприйнятності умов освітлення для вирішення певних зорових задач:
до 20 – I, II розряд робіт, постійна присутність людей;
40 – III, IV, V, VII розряди, постійна присутність людей (60 - періодична присутність);
60 – VI, VIII розряди, постійна присутність людей (80 – періодична присутність);
40-60 для більшості приміщень.
Спектральний склад випромінення – сукупність монохроматичних потоків, що генерує
джерело світла.
Температура кольору – температура абсолютно чорного тіла (ідеального
випромінювача) за якої спектральний склад випромінювання збігається зі
спектральним складом випромінювання реального тіла за його дійсної температури
(за шкалою Кельвіна) – визначає колір світла.
12

13. Електричне освітлення Якісні показники світла

Передача кольорів – порівняльна характеристика впливу спектрального складу
випромінювання джерела на зорові сприйняття кольорових об’єктів порівняно зі
сприйняттям у випадку освітлення цих об’єктів еталонним джерелом випромінення.
Індекс кольоропередачі (CRIRa) показує наскільки джерело світла правильно передає
кольори об’єкта і залежить від спектру його випромінювання. Еталон – спектр
випромінювання сонця (індекс Ra=100)
Стандартні люмінесцентні лампи (Ra=50…60), лампи з три- та п’яти шаровим
люмінофором (Ra до 96)
Пульсація світлового потоку – періодична зміна в часі світлового потоку джерела.
Рівномірність освітлення – відношення мінімальної освітленості до подвоєного
середнього значення освітленості в межах робочої поверхні чи об’єму простору.
Усестороння насиченість простору світла – освітленість поверхні найпростішої об’ємної
геометричної форми з безмежно малими розмірами(циліндрична, сферична, конічна).
13

14. Електричне освітлення Джерела світла (основні показники)

енергетичний ККД – ен Фпл / Рл ;
ефективний ККД - еф Феф. л / Фпл ;
Фп.л – повний потік випромінення лампи, Вт;
Рл – потужність лампи, Вт;
Феф – ефективний потік лампи (випромінення в оптичній області
спектру, Вт).
Світлотехнічні: світловий потік – Фл, лм
світловіддача лампи Н=Фл/Рл, лм/Вт
спектральний склад випромінення лампи
пульсація світлового потоку
Електротехнічні: номінальна потужність лампи,Вт;
розрахункова напруга лампи(вказуєтьсь на колбі лампи), В;
номінальна напруга лампи (напруга мережі), В.
Експлуатаційні: корисний термін служби лампи, годин – середня тривалість роботи до
зміни одного із параметрів за допустимі стандартами межі; середній
термін служби лампи до виходу з ладу; залежність основних параметрів
лампи від відхилення напруги мережі.
Енергетичні:
14

15. Електричне освітлення Джерела світла – лампи розжарення [14,16]

Лампи розжарення – теплове джерело світла, світло створюється при проходженні
струму через вольфрамову проволоку.
Робоча температура 2300-2800 град. С (температура плавлення – 3400 град. С) 10-15%
випромінення у видимій частині спектру, в результаті різного сприйняття спектру оком
світловий ККД – 1-4% Світловіддача 6-20 лм/Вт.
Для зменшення теплових витрат та збільшення світловіддачі ламп використовують
біспіральні нитки розжарювання.
Лампи розжарення чутливі до коливань напруги: при збільшені напруги на 5% - строк
служби зменшується з 1000 до 400 годин;
При зменшенні напруги на 5 % світловий потік падає до 82%, а строк служби росте до 22,5 тисяч годин.
Лампи виготовляють: на весь спектр напруг до 220В
потужністю до 1500В.
І. Лампи загального призначення (ЛОН):
вакуумні(тип В) – до 60 Вт;
газонаповнені(тип Г), з аргоновим наповненням;
біспіральні з аргоновим наповненням(тип Б);
біспіральні з криптоновим наповненням(БК);
біспіральні з аргоновим наповненням, колба матована (БМТ);
15

16. Електричне освітлення Джерела світла – лампи розжарення [11,12,16]

ІІ. Лампи спеціальні:
прожекторні (ПЖ) – 500, 1000Вт (50, 127, 220В);
місцевого освітлення (МО, МОД, МОЗ) – (40…100Вт; 12, 24, 36В);
для холодильників і швейних машин (РП, РН, ПШ)
мініатюрні (МН) – 2,5…26Вт – для підсвітки табло, освітлювальних пристроїв;
комутаторні (КМ) – 12…60Вт – (30…50)мА;
автомобільні (А) – 2…5Вт, 12,24В;
спеціальні циліндричні (Ц, СЦ) – 20…25Вт; 127, 220В;
залізничні (З) – 25…60Вт; 54, 80В;
побутові сині (БС) – 40-100Вт; 220В.
16

17. Електричне освітлення Джерела світла – лампи розжарення

Форми виконання:
а) Класичні:
базові, колба типу А; свічкоподібні, колба типу В; свічкоподібні кришталеві, типу
BW
б) BELLALUX, SUPERLUX з підвищеною яскравістю:
грушоподібні (Т) – білі та пастельні (розові лазурні,
мандаринові, лимонні, нефритові), колба Т; шароподібні (G); грибовидні (Е) та ін.
в) концентровані – колби типу R (дзеркальні);
г) декоративні – з колбами типів А, В, Р, BW, BA(свічка на вітрі), DECOR GOLD,
DECOR GLOB;
д) спеціальні – з підвищеною теплостійкістю(300 град. С), колби типу Т (для
духовок, меблів, морозильні шафи, холодильники та ін. побутова техніка),
циліндричні;
е) спеціальні з маркуванням з підвищеною ударо- та вібростійкістю та для
гірничодобувної промисловості та вибухонебезпечних середовищ;
ж) лампи трубні LINESTRA для підсвітки дзеркал та ін.
17

18. Електричне освітлення Джерела світла – лампи розжарення

Найбільш розповсюджені цоколі
Криві розподілу сили світла в кд та освітленості
в лк для концентрованих ламп
18

19. Електричне освітлення Джерела світла – лампи розжарення

Лампи розжарювання загального призначення
Переваги ламп розжарювання: дешевизна, широкий асортимент за потужністю та
напругою, безпосереднє ввімкнення в мережу, незалежність від зовнішнього
середовища, компактність, відносна стабільність світлового потоку, безперервність
світлового потоку, безперервність спектру випромінення, задовільна передача кольору.
Недоліки: низька світловіддача, обмежений строк служби, висока залежність світлового
19
потоку та строку служби від напруги та ін.

20. Електричне освітлення Джерела світла – галогенні лампи [11,12,16]

Добавка галогенів до лампи розжарювання -> галогенна лампа.
Підвищення температури(випромінення) у лампі розжарення -> випаровування матеріалу спіралі та перегорання.
В галогенних лампах з вольфрамово-йодним циклом в результаті безперервного циклу має місце регенерація спіралі -> збільшується
тривалість горіння лампи, світловіддача.
Світловіддача 20…30лм/Вт
Строк служби 2000-4000 годин
Яскравість на 100% вище звичайних ламп
Невеликі розміри, великий вибір за
потужністю : від 10 до 5000Вт;
Лампи використовуються для зовнішньої та внутрішньої підсвітки будівель, рекламних щитів,
будівельних зон, для підсвітки об’єктів на виставках, ярмарках, в дизайнерських рішеннях
20

21. Електричне освітлення Джерела світла – галогенні лампи

Лінійні лампи використовуюсь в
прожекторах, проекторах і інших
приладах для загального та
спеціального освітлення. Типи КГ, J,
HALOLINE та HALOLINE IRS – (OSRAM)
мають підвищену світловіддачу при
меншій потужності.
21

22. Електричне освітлення Джерела світла – галогенні лампи

Лампи галогенні з інтерфераційним
відбивачем характеризуються високою
світло ефективністю. Лампи типів КГІФ,
MR; Лампи HALOSPOT, DECOSTAR IRS –
енергозберігаючі, споживаючі на 45%
менше енергії.
Капсульні галогенні
лампи(малогабаритні)
використовуються в світильниках без
захисного скла – в побуті,
підприємствах торгівлі, громадського
харчування, в якості рекламної
пілсвітки.
22

23. Електричне освітлення Газорозрядні джерела світла

Газорозрядні джерела світла – колба із скла з вплавленими металічними електродами
заповнена інертним газом або парами ртуті в них світиться міжелектродний простір в
результаті електричного розряду в парах газу.
До включення напруги міжелектродний простір лампи є діелектрик, після включення
напруги на лампу він перетворюється в провідник. Після зняття напруги – властивості
діелектрика відновлюються.
Особливості: включаються в мережу через пускорегулюючий апарат і через баластний
опір(активний, індуктивний, ємнісний), чутливі до відхилень напруги від номінальної,
викликають в мережі коливання високої частоти, що створюють радіоперешкоди.
Дві групи газорозрядних ламп: низької яскравості та високої яскравості.
Лампи низької яскравості: газорозрядні лампи низького тиску (люмінесцентні);
натрієві лампи низького тиску.
Лампи високої яскравості: натрієві лампи високого тиску; ксенонові лампи високого
тиску; ртутні лампи високого тиску, в тому числі металогалоїдні. Поєднанням обох
типів випромінювачів є комбіновані ртутні лампи високого тиску із вольфрамовою
ниткою.
23

24. Електричне освітлення Джерела світла – люмінесцентні лампи

Люмінесцентні лампи дають 70% штучного освітлення в світі.
Люмінесцентна лампа – скляна трубка(діаметром 16-54 мм) з нанесеним на
внутрішню поверхню шаром люмінофору (солі різних кислот: селікати, вольфрамати,
фосфати та ін.), в торці трубки – вольфрамові спіральні електроди покриті оксидною
суспензією із карбонатів або перекисів лужноземельних матеріалів (для підвищення
емісійної здатності). В лампу введено кілька міліграм рідинної ртуті та заповнено (під
тиском 1-1,5 Па) інертним газом(аргоном і ін.), що покращує умови збудження атомів
ртуті та збільшує строк служби лампи).
При підключенні ЛЛ до джерела струму
між електродами виникає електричний
струм, який збуджує світіння атомів ртуті в
УФ частині спектру(переважно з довжиною
Хвилі λ=184,9 та 253,7нм), яке збуджує
світіння шару люмінофору в видимій частині
спектру(збільшує потужність видимого
спектру до 20% всього випромінення з 2%)
Тиск парів ртуті залежить від температури стінок лампи (нормальна t=400C, а тиск
р=0,13…1,3Н/м кв.) Найбільш розповсюджений люмінофор – галофосфат натрію,
активований сурьмою (Sb) та манганітом (Ma), змінюючи співвідношення активаторів
24
одержують різні марки люмінофору.

25. Електричне освітлення Джерела світла – люмінесцентні лампи [11,12,16]

В залежності від складу люмінофору розповсюджені наступні лампи:
денного світла (ЛД, температура кольору 65000 0К), денного світла з покращеною
передачею кольорів (ЛДЦ), холоднобілі (ЛХБ, 4850 0К), теплобілі(ЛТБ, 2700 град. К),
білі (ЛБ, 3500 град К), природного світла (ЛЕ), природного з покращеною передачею
кольорів (ЛЕЦ).
Максимальну світловіддачу мають лампи ЛБ – 75…80 лм/Вт
Термін служби досягає 1200…2500годин.(діаметр лампи 16-54 мм, довжина
L=136…2440 мм). Недолік лампи – великі габарити.
Потужність : від 4 до 200Вт, найбільш поширені 20,40 80Вт.
За конфігурацією лампи випускають: прямі, U- подібні, W- подібні, кільцеві, панельні,
свічкоподібні.
Світловий потік ЛЛ прямо пропорційний площі поверхні, покритої люмінофором.
ЛЛ працюють стабільно при зміні напруги в межах + - 7%Uн. За цими межами різко
змінюється світловий потік, лампа не запалюється при понижені напруги на 20 %,
гасне при знижені напруги на 25-30%
Світловий потік падає на протязі терміну служби на 56%.
25

26. Електричне освітлення Джерела світла – люмінесцентні лампи

Недолік ЛЛ – обмежений температурний режим – від 5 до 40 0С.
Розповсюдження одержали люмінесцентні лампи з амальгамами індію (In), кадмію
(Cd) та ін. Більш низький тиск парів ртуті над амальгамою розширює температурний
діапазон оптимальних світлових віддач до 60 0С (18-25 0С) для чистої ртуті.
При підвищенні температури зовнішнього середовища (більше 25 0С та 60 0С для
амальгам) росте температура стінок і тиск парів,
світловий потік зменшується. Ще більшим є
зменшення світлового потоку при пониженні
температури. Неможливе використання ЛЛ при
температурі 0 0С.
ЛЛ не можуть включатися в мережу безпосередньо, для
забезпечення запалення та горіння (обмеження струму)
використовуються спеціальні ПРА, на яких втрачається
значна частина енергії (20-25% - для стартерних ламп та
30-35% для безстартерний схем). Наявність ПРА
зменшує коефіцієнт потужності cos 0,5 0, 6
Залежність світлового потоку ламп с
рідкою ртуттю від температури
Коливання світлового потоку ЛЛ створює
стінок
стробоскопічний ефект.
26

27. Електричне освітлення Джерела світла – люмінесцентні лампи [11,12,16]

Ст
Л1
X
Ст
С1
Л
С
С
X
R
Ст
L
С2
С
~
Л2
а)
X
~
б)
Стартертні схеми запалення люмінесцентних ламп:
а) однолампова схема; б) дволампова схема.
27

28. Електричне освітлення Джерела світла – люмінесцентні лампи

С1
ЛЛ2
С
Х
VD1
VD2
ώ2
С2
Тр
Х
С3
ώ1
X
L
L
L
~ Uc
~ Uс
~ Uс
б)
в)
a)
Безстартерні схеми запалення люмінесцентних ламп:
а) з трансформатором розжарення (світильник РВЛ – 40);
б) з використанням явища резонансу напруги (світильник “Луч”);
в) з диністором.
28

29. Електричне освітлення Джерела світла – люмінесцентні лампи

Коливання світлового потоку ЛЛ створює стробоскопічний ефект.
Недолік люмінесцентних ламп є також підвищення нижньої межі зони зорового
комфорту, в межах якої освітлення сприймається психологічно як достатнє. Для ламп
розжарення ця межа 30-50 лк, для люмінесцентних 150-200лк.
Серійно випускаються лампи типів: Т12 (діаметром 38 мм, знімається з виробництва),
Т8(діаметром 26 мм), Т5 (діаметром 16 мм) – зменшується діаметр за рахунок
використання люмінофорів з підвищеною світловіддачею.
Лампи Т5 – енергозберігаючі(досягається економія електроенергії до 40% порівняно з
лампами Т12).
Максимальний ефект при роботі на високій частоті та оптимізації світлового потоку
при піку температури 35 0С.
29

30. Електричне освітлення Джерела світла – люмінесцентні лампи [11,12,16]

30

31. Електричне освітлення Джерела світла – люмінесцентні лампи

Безелектродна високоефективна
люмінесцентна лампа OSRAM ENDURA
Електричний розряд в лампі проходить
без першої та кінцевої стадій. Замкнутий
“ круг ” забезпечує проходження розряду
без електродів. В лампі енергія, що
поступає із зовні проходить через магнітні
поля.
Переваги: великий термін служби;
потужний світловий потік; миттєвий запуск
без мерехтіння;
Велика світловіддача – 80 лм/Вт; добра якість світла (Ra>=80); добре запалення при
низьких температурах до ( - 40 0С).
31

32. Електричне освітлення Джерела світла – люмінесцентні лампи

Недоліки електромагнітних ПРА: мерехтіння світла, нестабільність освітленості при зміні
напруги, підвищений рівень шуму, низький cos , відсутність можливості керування
світлом.
Переворот в техніці люмінесцентного освітлення зробило використання електронних
пускорегулюючих апаратів (ЕПРА).
Забезпечують: комфортне освітлення;
безшумну та не напружену атмосферу роботи;
продовження терміну служби ламп;
зменшення споживання енергії.
Перевага світильників з ЕПРА:
електроенергії на 20-30%;;збільшення терміну служби ламп на 30-50%;
підвищення світловіддачі ламп; відсутність стробоскопічного ефекту
(пульсація світлового потоку) та акустичних шумів;
широкий діапазон вхідної напруги (від 150-240В); ідвищення експлуатаційної надійності;
низькі експлуатаційні витрати із-за більших інтервалів між роботами по
обслуговуванню; подавлення радіоперешкод, що виникають при запаленні та
роботи лампи, та гарантія електромагнітної сумісності;
середня робота на відмову не менше 15000 годин
32

33. Електричне освітлення Джерела світла – люмінесцентні лампи [11,12,16]

ЕПРА – є перетворювачами частоти мережі в струм підвищеної частоти і мають необхідні вузли
для підтримання оптимального режиму запалення та роботи лампи, і пристрої контролю
роботоздатності лампи та засоби захисту від аномальних режимів.
Основні вузли ЕПРА:
Вузол захисту (мережі) – від перенапруги (варистор та запобіжник).
Фільтр мережі - згладжування пульсацій струму, обумовлені роботою коректора cos ,
приглушення радіоперешкод.
Коректор коефіцієнта потужності – забезпечує енергоспоживання з cos 0,98
Регулюємий високочастотний інвертор – живить лампи струмами високої частоти, визначення
терміну попереднього прогріву електродів (частота модуляції визначається часозадаючим
ланцюгом R1, C1 та C2).
Вузол захисту контролює стан лампи, відключає живлення при її відсутності чи несправності.
33
Регулювання світла – зміна частоти модуляції інвертора від 40 до 75 кГц

34. Електричне освітлення Джерела світла – люмінесцентні лампи

Удосконалення технологій, використання нових люмінофорів дозволили створення
малогабаритних компактних ЛЛ,(КЛЛ), зменшити потужність ламп при збереженні
світлового потоку. Зроблено перехід від аксіальної (одноосної) до біаксіальної (дво- та
багатоосної структури).
Компактна ЛЛ є складеною у два, чотири або шість раз
стандартна ЛЛ (діаметр 12 мм). Виводи обох катодів
знаходяться з однієї сторони і закріплені в пластиковому
цоколі. КЛЛ створювалися для прямої заміни ламп
Розжарення, діапазон потужності від 5 до 55 Вт, мають
стандартні цоколі Е14, Е27.
Термін служби 10-12 тис. годин. Створені мініатюрні ЛЛ
діаметром 9 мм та 7 мм(Т2) потужністю від 3 до 23 Вт
(в люмінесцентних трубках, організованих у трикутний
формат).
34

35. Електричне освітлення Джерела світла – люмінесцентні лампи

КЛЛ мають крім основної “ декоративні ” версії форми: глобоподібні, свічкоподібні,
подібні до лампи розжарювання, лампи рефлектор, кругоподібні, плоскі і ін.
КЛЛ бувають інтегровані (нерозбірна конструкція лампа ЕПРА) та неінтегровані ( лампа
легко відокремлюється від ЕПРА)
35

36. Електричне освітлення Джерела світла – дугові ртутні лампи

Ртутні дугові лампи високого тиску типу ДРЛ з виправленою кольоровістю
випускаються двоелектродними (250-1000Вт) та чотириелектродними (80-1000Вт)
Ртутна лампа високого тиску з виправленою
кольоровістю ДРЛ.
X
T
V
С
1
R
Р
VD
С
2
С
3
1. Кварцева труба(горілка) – заповнена
парами ртуті (тиск 0,5-1 МПа) – дає
інтенсивний ультрафіолетовий колір
світла.
2. Зовнішня колба із термостійкого скла
(температура 300-400 0С) покрита
люмінофором, заповнена азотом.
3. Cпектр випромінення – близький до
денного, світловіддача 50-70 лм/Вт,
термін служби – 4000годин
(двоелектродні), 3000 годин
(чотириелектродні).
Запалюючий пристрій УІЗУ – 200 з
імпульсом напруги 5,2кВ
~
Uс
Схема запалення двохелектродної лампи ДРЛ.
36

37. Електричне освітлення Джерела світла – дугові ртутні лампи [11,12,16]

~ Uм
С2
L
X
а)
б)
Чотирьохелектродна лампа ДРЛ:а) внутрішня схема лампи; б) схема запалення.
Доцільно використовувати при тривалому режимі, повторне замикання 10-15 хв. після
відключення .
Лампа ДРВ – ртутно-вольфрамова – для заміни ламп розжарення, більша світловіддача,
тривалий термін роботи, не потребує ПРА, колба еліпсоїдна покрита ламінофором.
37

38. Електричне освітлення Джерела світла – металогалоїдні лампи (ДРИ)

ДРИ – ртутні лампи високого тиску, в розрядну трубку введені добавки (галогеніди
різних металів). Галогеніди металів випаровуються легше ніж метали, що дозволяє
змінювати спектральний розподіл випромінювання і збільшити світловіддачу
порівняно з ДРЛ.
Галогенні добавки доповнюють спектр випромінювання ртуті жовтою лінією натрію,
зеленою лінією талію, синіми лініями індію, що підвищує світлову віддачу в 1,5-2 рази,
покращує передачу кольорів порівняно з ДРЛ.
ДРИ за конструкцією подібні до ДРЛ, однак не мають люмінофорного покриття колби.
Для запалення необхідний імпульс напруги 2-6кВ. Світловий ККД вищий ніж в ДРЛ,
світловіддача 70-95лм/Вт. Діапазон потужностей ламп 250-2000Вт. Тривалість служби
5-10 тис. годин.
ДРИЗ – дзеркальні металогалогенні лампи - дають природний білий колір гарна
передача кольорів, колби часто з бічним дзеркальним напиленням(за потрібним
напрямом випромінення).
38

39. Електричне освітлення Джерела світла – натрієві газорозрядні лампи

В натрієвих лампах використовується резонансне випромінення ліній 589 і 589,6 нм,
що забезпечує високу світловіддачу.
Натрієві лампи низького тиску(0,2-1,2 Па) випромінюють жовте хроматичне світло
(використовується для освітлення автострад, тунелів та ін.) Світловіддача складає 180
лм/Вт.
Натрієві лампи високого тиску (4-14 Па) – використовується розряд в парах натрію,
ртуті і запалювальному газі ксеноні. Резонансні хвилі натрію розширюються зі зміною
кольору випромінення.
Лампа ДНаТ мають коефіцієнт пульсації потоку 82%, світловіддача 100-170 лм/Вт,
конструкція її близька до ламп ДРИ. Строк служби 10-15 тис. годин. Виготовляється в
трубках з полікристалічного окису алюмінію та в монокристалічній сапфіровій трубці.
Лампа ДНаЗ – дзеркальні, ККД оптичної осі – 25%, форма синусоїдна. Лампа знижує
потужність на освітлення в 1,5-4 рази.
Для освітлення великих площ (кар’єрів, відвалів, майданів міст, стадіонів,
проммайданчиків) випускаються ксенонові лампи великої потужності (2,5; 10 ; 20 ; 50 ;
100 ; кВт) ДКсТ.
ДКсТ – кварцева трубка (діаметром 25-42 мм, довжина до 2,6 м) з впаяними
електродами з торійованого вольфраму, заповнені інертним газом ксеноном високого
тиску. Імпульс запалення – до 30 кВ, cos 0,95 0,97
39

40. Електричне освітлення Джерела світла – світлодіодні модулі [11,12,16]

Досягнення в області фізики напівпровідників дозволили створити напівпровідникові
джерела світла – діоди та інжекторні лазери.
Світлодіод – це напівпровідниковий прилад з двома контактами,
що перетворює енергію електричного струму в світлову.
Складається з кількох шарів напівпровідника, випромінює
AIII BV світло
відповідного кольору, який залежить від використаної системи
напівпровідникових матеріалів (спектр від жовтого,оранжевого,
червоного, до зеленого, голубого). Біле світло створюється в
процесі люмінесцентного перетворення: синє світло діоду
викликає жовте свічення люмінофора, що в результаті дає біле
світло. Світлові кванти,що випромінюються, повинні виходити в
зовнішнє середовище в заданому тілесному куті (5-45 град.).
Світлодіоди мають малі розміри (точкове джерело світла) з
площею кристала (0,25х0,25)-(0,5х0,5мм кв.). Кристал покривається
пластмасовим ковпачком 3-10мм. Одиночний світлодіод споживає
малу енергію: при напрузі 2-4В і струмі 10-30мА. Потужність 20120мВт. При ККД 5-25% у вигляді світла випромінюється 1-30мВт
(сила світла 1-30 кд), світловіддача – 20 лм/Вт
40

41. Електричне освітлення Джерела світла – світлодіодні модулі

Для отримання великих світлових потоків десятки, сотні
світлодіодів об’єднуються в світлові панелі.
Свтлодіодні модулі складаються з окремих світлодіодів
змонтованих на печатній платі з вбудованою схемою активного чи
пасивного регулювання струму.
Різні сімейства модулів постачаються додатковими активними
елементами або світлодіодами.
Плати бувають жорсткими та гнучкими.
Використання: в передачі і візуалізації інформації, в світлових індикаторах,
табло, в панелях приладів авто і літаків, світлова реклама, оформлення
інтер’єрів, сигналізація на транспорті, освітлення для орієнтації в
приміщеннях, позначення шляху евакуації, світлові вказувачі та ін.
Світлодіод – альтернатива традиційним джерелам світла, за
американською програмою до 2010р. за рахунок світлодіодів
передбачається економія електроенергії рівноцінна 100 атомним
41
електростанціям.

42. Електричне освітлення Джерела світла – класифікація

Світловолоконні системи виконуються на базі світловолоконної техніки, що
раніше використовувалась для передачі інформації.
Компоненти систем: джерело світла, кабель на основі світоволоконних ниток
чи самі нитки різного діаметру, розсівачі.
Два типи освітлення: із торця кабеля (світло виходить на зрізі); із всього тіла
кабелю (подібно неоновій трубці), випромінення по всій довжині кабелю.
Особливості системи освітлення:
- світловолокно не проводить електричний струм;
- світловолокно не проводить УФ-промені;
- світловолокно пропускає великі світлові потоки при мінімальному d ниток;
- джерело світла знаходиться на відстані від місця освітлення;
- система дозволяю контролювати зміну кольору або створювати світлоефекти.
Використання:
- відсутність струму дозволяє використовувати кабель у воді, пожежо- та
вибухонебезпечних місцях, на шахтах, бензосховищах та ін.;
- підсвічення басейнів, фонтанів, акваріумів та ін.;
- в музеях для підсвічення й збереження експонатів;
- в магазинах, ресторанах – для підсвітки та збереження продуктів;
- для оформлення спектаклів, шоу, імітації зоряного неба та ін;
42

43. Електричне освітлення Джерела світла – світловолоконні системи освітлення

За євростандарами джерела світла класифікують:
Клас А – лампи з тришаровим люмінофором (лінійні, компактні,
інтегральні КЛЛ з електронним баластом;
Клас B – галофосфатні лінійні ЛЛ, деякі типи штирькових компактних ЛЛ;
Клас C – високоефективні галогенні лампи;
Клас D – інші галогенні лампи;
Клас E/F – стандартні лампи розжарення;
Клас G – декоративні лампи розжарення та ін;
43

44. Електричне освітлення Освітлювальні прилади [11,12,16]

Освітлювальний прилад – сукупність джерела світла та освітлювальної
апаратури, призначений для перерозподілу світлового потоку в необхідному
напрямку, захисту ламп, оптичної системи, електричної апаратури від
навколишнього середовища, механічного пошкодження, запобігання
осліплювальної дії, кріплення джерела світла, підведення до нього енергії.
Для перерозподілу світлового потоку в необхідному напрямку: відбивачі,
розсіювачі, переломлюючі оптичні системи.
Високоефективні відбивачі – дзеркальні з різними матеріалами, різним
покриттям, покриті сріблом.
Прилади ближньої дії – світильники (освітлення на відстані до 20-30 м.)
Прилади значної потужності – прожектори (освітлення віддалених
поверхонь).
44

45. Електричне освітлення Освітлювальні прилади [11,12,16]

Світлотехнічні характеристики світильників: криві розподілу сили світла; відношення потоків, що
випромінюються в верхню чи нижню напівсфери; коефіцієнт корисної дії; захисний кут,
характеристика яскравості, коефіцієнт підсилення, рівень захисту від навколишнього середовища.
За ознакою відношення світлового потоку, що
випромінюється в нижню напівсферу Ф до загального
потоку Ф світильники діляться на класи: прямого світла
П(Ф>80%); переважно прямого світлу Н(60%<Ф<=80%);
розсіяного світла Р(40<Ф<=60%); переважно відбитого
світла В(20%<Ф<=40%); та відбитого світла О(Ф<=20%)
Криві сили світла світильника РВЛ
Типові криві світла
45

46. Електричне освітлення Освітлювальні прилади

Криві сили світла світильників кожного із класів за формою діляться на типи:
концентровані (К), глибока (Г), косинусна (Д), напівширока (Л), широка (Ш),
рівномірна (М), синусна (С).
Використання:
Клас П – для горизонтального освітлення;
Клас Н – для приміщень зі світлими стінами та стелею;
Клас Р – для освітлення вертикальних площин;
Класи В, О – для установок архітектурного освітлення.
46

47. Електричне освітлення Освітлювальні прилади

Область використання світильників з розподілом світла:
К – для високих приміщень;
Г, Д – для менш високих приміщень;
М, Л – для роботи, що вимагає хорошого освітлення в горизонтальній та вертикальній
площинах;
Ш – для зовнішнього освітлення.
Захисний кут – захист від прямих променів джерела світла
Коефіцієнт корисної дії світильників:
світловий (0,8 – 0,85)
Фсв - світловий потік світильника
Фл - світловий потік лампи
енергетичний
Рл - потужність лампи
Рсв – потужність світильника
Конструкція світильника НСП01х100/Д23-01
47

48. Електричне освітлення Освітлювальні прилади

Структура умовного позначення (рис):
Перша літра – тип джерела світла (Н – лампи розжарення, И – галогенна, Л –
люмінесцентна пряма трубчата, Ф – люмінесцентна фігурна, Р – ртутна ДРЛ, Г –
ртутна ДРИ, Ж – патрієва;
Друга літера – спосіб установки світильника: С – підвісні, П – настельні, Б –
настінні, К – консольні, Д – пристроювані, В – вмонтовані, Т – напільні, Р – ручні, Г
– головні,
Третя літера – призначення: П – для промислових підприємств, Р – рудникові,
Б – для жилих приміщень; У – для зовнішнього освітлення, для громадських
будівель.
Далі серія, кількість та потужність ламп, типова крива розподілу сили світла
(Д), ступінь захисту (2,3), модифікація (01).
48

49. Електричне освітлення Освітлювальні прилади

Характеристика прожекторів: крива розподілу сили світла, максимальна (осьова) сила світла,
кут розсіяння, ККД, коефіцієнт підсилення.
Прожектор ПЗС-45А (конструкція, характеристика світлорозподілення)
Максимальна сила світла – сила світла по вісі прожектора
Кут розсіяння – кут в межах якого сили світла складає 10% від максимальної сили світла по вісі
прожектора (25-300). ККД прожектора - 0,25-0,38 %
Коефіцієнт підсилення – відношення максимальної сили світла до її середньосферичного
значення
49

50. Електричне освітлення Освітлювальні прилади [11,12,16]

Існує чотири основні типи штучного освітлення
Пряме світло – створюється приладами направленої дії, промінь падає
безпосередньо на місце освітлення. Світло яскраве, тіні контрастні. Прилади
можуть використовуватись як бокове світло.
Не пряме світло – відбите або екрановане. Джерело світла направлене на
якусь поверхню, як правило білу, яка відбиває світло по всьому приміщенню.
Розсіяне світло – проміжне між прямим і непрямим світлом. Промінь
проходить через напівпрозорий екран (абажур, рельєфне скло).
Змішане освітлення – об’єднується в одному джерелі світла два чи три
попередні види освітлення, розповсюджується світло одночасно вверх, вниз або
через напівпрозорий екран.
Щоб акцентувати увагу на якісь деталі використовують точкове освітлення,
що, як правило, поєднується з іншими видами освітленнями
50

51. Електричне освітлення Освітлювальні прилади

Для умов експлуатації установок зовнішнього освітлення випускаються
спеціальні світильники з лампами розжарення – СПО, СПП, та ін.
Освітлення СПП
Конструкція
Характеристика світлорозподілення
Переломлювач із скла (1), відбивач (2), корпус (3), скоба (4), кільце кріплення (5)
51

52. Електричне освітлення Освітлювальні прилади

Для освітлення відкритих просторів, вулиць, майданів, використовуються
світильники з лампами ДРЛ (125-400 Вт), ДНаТ (100-400Вт), ЛОН (200-500 Вт) та
ИЗУ, ПРА, ЕПРА типів РКУ-08С, ЖКУ-08С, НКУ-08С та ін.
Корпус з поліестру армованого
скловолокном, розсіювач з удароміцного
термостійкого полікарбонату або
акрилового скла, відбивач з алюмінію,
полірованого алюмінію.
Світильник РКУ-07
Криві розподілу сили світла
52

53. Електричне освітлення Освітлювальні прилади

Для освітлення значних площ гірничих робіт кар’єрів, котлованів, промислових
та будівельних майданчиків, залізодорожних парків та ін., використовуються
світильники ИСУ 01х2000 та ИСУ 01х5000 з галогенними лампами потужністю 2000,
5000 Вт
Світильник ИСУ-05С-5000-101-У1
Конструкція, характеристика світлорозподілення
Корпус – із стального листа, відбивач – з алюмінієвого корозіостійкого листа,
лампа КГ-220-5000-1
53

54. Електричне освітлення Освітлювальні прилади

Для загального освітлення значних поверхонь кар’єрів, будівельних
майданчиків, промислових підприємств та ін., використовуються світильники з
лампами ДКСТ потужністю 10000, 20000, 50000 Вт типів ККУ01, ОУКсН.
Світильник ККУ-01С-10000-103.У1
Конструкція, характеристика світлорозподілення
54

55. Електричне освітлення Освітлювальні прилади

На відкритих роботах, промислових майданчиках шахт, рудників,
майданчиках нафтогазових виробництв з нормальним середовищем,
використовуються прожектори заливаючого світла з скляним металічним
відбивачем (ПЗМ-45А), прожектори НО-02-500 з лампами розжарення та
прожектори РО, ЖО та ін.
Прожектор типу НО02-500
Конструкція
Криві розподілу світла
55

56. Електричне освітлення Освітлювальні прилади

Прожектор типу РО, ЖО, НО
Конструкція, криві розподілу світла
56

57. Електричне освітлення Освітлювальні прилади

Сучасні прожектори з лампами ДРЛ, ДНаТ, ЛОН, з підвищеним ККД (45%).
Корпус із стального листа, ввідбивач з корозостійкого алюмінієвого листа з
високою відбиваючою здібністю, захисне скло з термостійкою ударостійкого
профілю.
Прожектори типу РО-05-400
Конструкція
Крива розподілу сили світла
57

58. Електричне освітлення Освітлювальні прилади [11,12,16]

В вибухонебезпечних зонах приміщень та зовнішніх установок нафтопереробної,
газової, хімічної, деревообробної та інших галузей промисловості повинні
використовуватись тільки світильники в вибухобезпечному виконанні. Для цих умов
промисловість України (“Ватра”) випускає широкий спектр світильників з лампами
розжарення, люмінесцентними, ДРЛ, ДНаТ, ДРИ, типів ЛПП, РСП, ЖСП, ГСП та ін.
Вибухобезпечний світильник ЛСП-03ВЕх
Конструкція та криві розподілу сили світла
58

59. Електричне освітлення Освітлювальні прилади

Вибухобезпечні світильники НСП, РСП, ЖСП, ГСП та криві розподілу сили світла
59

60. Електричне освітлення Освітлювальні прилади

Для специфічних умов підземних виробок використовують світильники в спеціальному рудниковому виконанні.
Рудникові світильники використовуються в рудниковому нормальному (РН), підвищеної надійності (РП), та
вибухонебезпечному виконанні (РВ).
У виконанні РН: НСР01х200/Р53 з лампами розжарення 150 або 200 Вт,
Uн=220 В, складається з
корпусу, захисної сітки, скляного ковпака, фарфорового патрону.
У виконанні РП: для стаціонарного освітлення РП-100м та РП200 з лампами розжарення 100 та 200 Вт Uн=127 В.
Крім того:
СШС 1.1 М (25, 40, 60 ,100 Вт)
СШС 2.1 М (150, 200 Вт)
РПЛ 01 – 20ІР-54 – 127 В
РПЛ 01 – 40ІР-54 – 220 В
Конструкція світильника РП
1 – корпус, 2 – захисна решітка, 3 – скляний ковпак, 4 – лампа, 5 – панель патрона, 6 – гвинти кріплення,
7- лампа, 8 – клемові затискачі, 9 – кришка, 10 – пристрій підвісу
60

61. Електричне освітлення Освітлювальні прилади

У виконанні РВ: РВЛ-20(20 Вт, Uн=127 В) ;
стартерна схема запалення;
РВЛ-40м(40 Вт, Uн=220 В);
безстартерна схема;
Луч – 2М (15 Вт, 127 В); СКВ -2/8У (2х8 Вт, 127 В);
СЗВ-60(лампа розжарення 60 Вт, Uн=127 В): С3В1.1М(25, 40, 60 Вт).
Світильник РВЛ
1, 4 – корпуси, 2 – з’єднувальна труба, 3 – патрон, 5 – корпус вхідного пристрою, 6 – прижимна
гайка, 7 – лампа, 8 – захисна труба, 9 – металічна сітка, 10 – пускорегулюючий апарат.
61

62. Електричне освітлення Освітлювальні прилади [11,12,16]

Індивідуальні засоби освітлення в
підземних виробках головні
акумуляторні світильники з лужними
акумулятори.
Головний світильник СГД-5
1 – акумуляторна батарея, 2- кришка, 3 – шнур, 4 – фара з вимикачем,
Р – вимірювальний прилад, К1,К2 – контакти, П – перемикач, ПР - запобіжник
Світильники з герметичною батареєю (СГГ-5) за конструкцією аналогічний СГД-5
62

63. Електричне освітлення Освітлювальні прилади

Світильники для промислових підприємств:
- з лампами розжарення та компактними люмінесцентними лампами;
- з люмінесцентними трубчатими лампами;
- з газорозрядними лампами ДРЛ, ДНаТ, ДРИ;
- для роботи в приміщенні з нормальним середовищем;
- для тяжких умов середовища (сирих, пильних, з хімічноактивним
середовищем, пожеженебезпечних приміщень);
- для вибухонебезпечних середовищ
Корпусні деталі – із стального прокату або з захисним декоративним покриттям;
Світлопропускаючий ковпак – із прозорого силікатного скла, термостійкого
полікарбонату; Захисна сітка – із стального дроту;
Відбивачі – із стального або алюмінієвого листа високої чистоти поверхні, хімічно
поліровані;
Розсіювачі – із прозорого полікарбонату або полістировані;
Кабельні вводи – ущільнені гумовими заглушкою або сальником;
Ущільнення корпусу – прокладки із термостійкої гуми;
Патрон – фарфоровий (для важких середовищ);
Кріплення – на крюк, трубу, монтажний профіль
63

64. Електричне освітлення Освітлювальні прилади [11,12,16]

Загальний вигляд світильника НСП-07С100, та їх фотографічні характиристики
Загальний вигляд світильників НСЛ-06С-200
64

65. Електричне освітлення Освітлювальні прилади

Світильники для промислових приміщень:
- з газорозрядними лампами ДРЛ (125-700 Вт), ДНаТ (150-400 Вт), та ЛОН (300-1000 Вт)
- люмінесцентними лампам.
Світильники з розрядними лампами можуть використовуватись для освітлення високих прольотів.
Загальний вигляд світильників РСП-ОК,
ЖСП-ОК, НСП-ОК
та криві розподілу світла
65

66. Електричне освітлення Освітлювальні прилади

Загальний вигляд світильників ЛПО, Сигма, ЛСП, ЛПП. Ступінь захисту ІР-54, ІР-65
66

67. Електричне освітлення Освітлювальні прилади

Світильники для громадських, адміністративних приміщень, офісів та ін.
1. Стельові вбудовані (в стандартній підвісній стелі 600х600):
- растрові (решітки з високоякісного полірованого алюмінію) створюють розсіяне
світло;
- вбудовані компактні типу “DOWNLIGHT” з компактними ЛЛ 18, 26 Вт;
- точкові під лампу розжарення, під галогенну лампу;
2. Стельові накладні:
- без розсіювача (балки) – мають одно та дволампове виконання під лампи 18,
36, 58 Вт;
- з розсіювачем (одно-, дво- та чотирилампове виконання під лампи 18, 20, 36,
40 Вт) розсіювач матовий або прозорий
3. Растрові (розсіяного світла) – прямі чи параболічні растрові решітки з
полірованого алюмінію
4. Вологозахищені (для приміщень з підвищеною вологістю)
5. Модульні системи (декоративні, зручні у створенні рівномірного світла)
6. Аварійні – для роботи в режимі постійного й нестійкого аварійного освітлення
7. Декоративні
67

68. Електричне освітлення Освітлювальні прилади

Світильник растровий “Альфа”
Світильник з розсіювачем RELAX
Світильник типу DOWNLIGHT
Світильник точковий не повертний
Світильник стельовий типу ЛПО
Світильник стельовий з розсіювачем
68
Вологозахищений світильник “Сігма”
Модульна система “Vega”
Аварійний світильник Emergency

69. Електричне освітлення Освітлювальні прилади

Блок аварійного живлення для забезпечення безперервного освітлення
світильниками з люмінесцентними лампами в разі вимикання мережі. Блок
складається з ЕПРА та перезарядної Ni-Cld батареї, вбудовується в звичайний
світильник з лампами від 13 до 28 Вт. Термін освітлення від 1 до 3,5 години
Блок аварійного живлення
69

70. Електричне освітлення Освітлювальні прилади

Світлова башта – мобільна освітлювальна установка, для освітлення значної
території при відсутності або відключенні електричної мережі.
Світильник із спеціальної тканини
при надуванні підіймається світильник
на висоту. Лампа натрієва Р=600 Вт,
Uн=220 В, F=20000 лм. Висота підйому
до 7 метрів. Швидкість розгортання –
3 хвилини. Освітлює площу 10000 м2.
2 варіанти: живлення від мережі або
генератора
Світлова башта
70

71. Електричне освітлення Освітлювальні прилади [11,12,16]

В склад освітлювальної установки входять: джерела живлення (трансформатори),
освітлювальна мережа, комутаційні та захисні апарати і самі освітлювальні прилади.
Підземні освітлювальні установки:
Напруга живлення:
стаціонарних – 220 В;
пересувних – 127 В;
Джерела живлення:
сухі шахтні трансформатори ТСШ – 4/07;
первинна обмотка – 660 В при з’єднанні
, 380 В при з’єднанні
;
вторинна обмотка – 230 В при з’єднанні
, 133 В при з’єднанні
;
При будівництві (підземному) Uн=220 В в сухих виробках, з зачеканеною обробкою;
до 42 В – в сирих, з не зачеканеною обробкою, трансформатори ТЗС.
Для дільничних освітлювальних мереж використовують:
АПШ-01М та АПШ-02М з первинною напругою 660 та 1140 В, вторинна напруга 127 В
Живлення мережі:
- кабелі СБ, СБГ з перерізом 3х4 до 3х16 мм2 – для стаціонарних
освітлювальних мереж;
- кабелі КГЕШ, КОГВЕШ, КРПСН – для пересувних мереж
71

72. Електричне освітлення Освітлювальні установки

Схема підключення освітлювального трансформатора до мережі
а) ТСШ, б) АПШ
72

73. Електричне освітлення Освітлювальні установки

Принципові схеми освітлення головних відкатних виробок
а) комбінована, б) магістральна
73

74. Електричне освітлення Освітлювальні установки

Схема електропостачання світильників підготовчого вибою
74

75. Електричне освітлення Освітлювальні установки

Загальне освітлення на кар’єрах здійснюється за допомогою:
- переносних світильників зовнішнього освітлення, що розташовуються через
25-30 метрів на опорах ліній електропередач поздовж фронту робіт;
- стаціонарних або пересувних прожекторних установок, розташованих на
зовнішніх бортах та на уступах кар’єру
75